Альманах «Русалка Дністровая» - феномен європейського письменства: до 185 річчя з дня видання

 

Фольклорно-літературний альманах «Русалка Дністровая», виданий гуртком «Руська трійця» 1837 року в Буді — пам’ятка доби українського романтизму.  Поява альманаху значно вплинула на розвиток нової української літератури в Галичині та на західноукраїнських землях. Девізом книги стали слова словацького поета Яна Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки діяльні, розцвітає надія».

На початку XIX століття в стінах Львівської духовної семінарії склався гурток передової, демократично настроєної молоді, який дістав назву «Руська трійця», оскільки його організаторами були троє приятелів-однодумців — Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький, яких об’єднувала висока ідея праці на ниві національної культури.

Маркіян Шашкевич. Портрет роботи І. Труша (1911)

Маркіян Семенович Шашкевич, письменник, духовний лідер національно-культурного й літературного відродження в Західний України першої половини ХІХ століття, народився 6 листопада 1811 року в селі Підлисся на Львівщині в родині священика. Фотографії чи портрети Маркіяна Шашкевича не збереглися. Але художник Микола Івасюк, скориставшись схожістю сина Володимира та врахувавши усні описи, зроблені родичами та друзями Маркіяна Шашкевича, дав перший портрет поета. У 1911 році художник Іван Труш створив ще один  портрет Шашкевича, знову творчо використавши фотографію його сина.

Іван Вагилевич

Іван Миколайович Вагилевич народився 2 вересня 1811 року в селі Ясені (нині Калуський район, Івано-Франківська область) в родині священика. Навчаючись у Львівський духовній семінарії, захоплювався старими хроніками, рукописами, працями з фольклору, етнографії. У 1829 році юнак познайомився з Маркіяном Шашкевичем, а згодом став активним членом «Руської трійці».

Яків Головацький.
Портрет з фотографії, виконаної на клейонці (1856)

Яків Федорович Головацький, майбутній поет і вчений, один із провідних діячів «Руської трійці», народився 17 жовтня 1814 року в селі Чепелі на Львівщині ( нині Золочівський район). Яків Головацький ще в гімназії зацікавився історичною долею сербів, хорватів, словаків. Він вивчає не тільки мови, але й історію цих народів. Слов’янське питання стає в центрі уваги і хвилює його все більше.  Вступивши 1831 року на філософський факультет Львівського університету, юнак студіює історію, мову, етнографію і рідного народу. В цей час він двічі переписав повністю збірник українських пісень Михайла Максимовича.

У 1831 році, або на початку 1832-го Яків Головацький зустрів Маркіяна Шашкевича, людину, яка зігріла його теплом свого серця, надихнула полум’яним духом. Як свідчить Головацький у своїх спогадах, саме Шашкевич познайомив його з Вагилевичем, який тоді теж навчався на першому курсі філософії, - і вони стали справжніми побратимами. Зустрічалися дуже часто, читали розмовляли про літературу, народність, історію, політику.

Маркіян Шашкевич, повній енергії, сміливих бажань та задумів, в 1833 році організовує літературний гурток «Руська трійця». Спочатку так називали трьох друзів - Шашкевича, Головацького, Вагилевича, а потім —  весь гурток. «Трійка домовилася, що кожен, хто вступить в український гурток, має подаванням руки та словом честі пообіцяти, що все своє життя працюватиме на користь народу та відродження української літератури в Галичині».

Свою діяльність гуртківці розпочали з вивчення рідного народу, з широкої фольклористично-етнографічної праці. Вони вирішили насамперед підготувати на фонетичній основі такий збірник народної поезії та власної художньої творчості, який би голосно заявив про літературне відродження в Галичині. Енергійні ентузіасти «руського слова» були окрилені становленням нової української літератури на Наддніпрянщині, романтичним піднесенням, що охопило сусідні західно- і південнослов’янські народи і символізувало їхнє культурне відродження.

Активно виступаючи проти політики денаціоналізації українців, яка велася чужоземними загарбниками на західних землях упродовж віків, Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагилевич уже самою назвою свого гуртка демонстративно підкреслювали, що будуть працювати для свого зневажуваного колонізаторами народу, для піднесення його національної самосвідомості, для відродження його багатої самобутньої культури, що в своїй діяльності орієнтуватимуться на здобутки східноукраїнських письменників та фольклористів. Вони відчули свій єдинокровний зв’язок з українським та іншими слов’янськими народами і намагалися зробити все, що можна, щоб зміцнити ці контакти, щоб піднести рідне слово на високості, гідні великого народу, який ніколи не мирився з соціальним і національним пригніченням.

Свою відданість рідній культурі львівські студенти підкреслили й прибраними іменами, які нагадували про давньоруське минуле, коли Київська держава була однією з наймогутніших у Європі. Маркіян Шашкевич назвав себе Русланом, Іван Вагилевич — Далібором, Яків Головацький — Ярославом… Девізом їхньої діяльності став уснопоетичний образ «Світи, зоре, па все поле, закіль місяць зійде», взятий із збірника пісень Михайла Максимовича.

Першим кроком «Руської трійці» у цьому напрямі стало впорядкування збірника «Син Русі» (1833), який складався з творів гуртківців. Хоч рукопис не був надрукований, проте твори, вміщені в ньому, викликають інтерес, оскільки засвідчують високі прагнення передових суспільних кіл до національного відродження. Друга спроба «Руської трійці» видати альманах також не здійснилася: підготована фольклорно-літературна збірка «Зоря» (1834) була заборонена цензурою і за її ідейне спрямування, і за запровадження в літературу і живої мови, до того ж оформленої не традиційною кирилицею, а цивільною азбукою.

Титульна сторінка «Русалки Дністрової» 1837 року

Зрештою, у 1837 році, при сприянні таких же молодих ентузіастів — сербів і словаків, які працюючи в Угорщині, проводили аналогічну діяльність на ниві своїх національних культур, Маркіяну Шашкевичу і його товаришам удалося прорватися через цензурні перепони і видрукувати в Будимі ( Буді, яка до 1872 року існувала окремо від Пешта) альманах «Русалка Дністровая».

Щоб обійти львівську цензуру, Яків Головацький пішов «на хитрощі»: він відіслав рукопис збірки до одного із своїх знайомих в Буді - письменника і видавця Георгія Петровича, активного діяча національного відродження. В кінці 1836 року альманах було надруковано тиражем 1000 примірників, але дата виходу була позначена 1837 роком. Із цих примірників 100 надійшло до Львова,  деяка кількість стала приватною власністю, зокрема, 200 — Георгія Петровича, 800 конфіскувала львівська поліція, більше 600 пішли до Відня на цензуру. За тодішніми законами на продаж «Русалки Дністрової» в Галичині потрібен був спеціальний дозвіл львівської цензури. Цензор Венедикт Левицький категорично заборонив випустити «Русалку Дністровую». Австрійська поліція тримала її під забороною в підвалі львівської церкви святого Юра аж до 1848 року, але примірники альманаху розсипалися від першого доторку. Уцілілі тільки ті, які Георгій Петрович розпродав у Буді чи вислав поза Львів.

«Русалка Дністровая» складається з чотирьох розділів: «Пісні народні», «Складання», «Переводи», «Старина». Альманах містить українськи народні пісні з передмовою Івана Вагилевича, твори Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича, Яківа Головацького; переклади сербських народних пісень та уривків із «Краледворського рукопису» Вацлава Ганки, анотований покажчик давніх рукописів бібліотеки василіанського Свято-Онуфріївського монастиря у Львові; українську грамоту 1424 року та рецензію Маркіяна Шашкевича на фольклорний збірник Йосипа Лозинського «Руське весілля». У передмові Маркіян Шашкевич розцінив альманах «Русалка Дністровая» як явище загальноукраїнського національного відродження: «Зволила добра доля появитися і у нас збіркам народних наших пісень і іншим хорошим і ціловажним ділам…».

 

Музей «Русалки Дністрової»

У Львові з 1990 року діє Музей «Русалки Дністрової». Експозиція музею розміщена у дзвіниці Свято-Духівської церкви — семінарської церкви при Греко-католицькій духовній семінарії, в якій навчалися творці «Русалки Дністрової»: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький. Експозиція музею розповідає як про історію створення і подальшу долю альманаху, так і про соціально-політичні умови, в яких видавалася книжка.

Пам’ятник «Руській трійці» ( м. Івано-Франківськ)

31 грудня 2013 року в центрі Івано-Франківська урочисто відкрили пам’ятник діячам «Руської трійці» – Маркіяну Шашкевичу, Яківу Головацькому й Івану Вагилевичу. Автором пам’ятника став скульптор Володимир Довбенюк.

 

Література про діяльність «Руської трійці»

Іваничук Р. Вода з каменю ; Саксаул у пісках : романи / худож.-ілюстратор С. В. Кривенченко ; худож.-оформлювач А. С. Ленчик. —  Харків : Фоліо, 2007. — 414 с. — (Серія «Українська література»).

Роман Іваничук — відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнює білі плями в нашій історії, розповідає про видатних українських діячів минулих років.

Роман «Вода з каменю» присвячений Маркіяну Шашкевичу (1811—1843) — українському поетові та громадському діячеві, засновникові нової української літератури у Західній Україні. Автор розповідає, як Шашкевич захищав право на існування української мови, боровся проти введення польського алфавіту в Галичині, робив все, щоб зберегти рідну мову та культуру. Його справу продовжив Іван Вагилевич — герой роману «Саксаул у пісках». 

***

• Альманах «Русалка Дністровая» // Історія української літератури (Перші десятиріччя ХІХ століття) : підручник / П. П. Хропко, О. Д. Гнідан, П. І. Орлик та ін.— Київ : Либідь, 1992. — С. 447—454.

• Діяльність «Руської трійці» // Історія української літератури (Перші десятиріччя ХІХ століття) : підручник / П. П. Хропко, О. Д. Гнідан, П. І. Орлик та ін.— Київ : Либідь, 1992. — С. 444—446.

• Петраш О. О. «Руська трійця». — Київ : Дніпро, 1986. — 230 с.
• «Руська трійця» // Жулинський М. Слово і доля : навч. посібник. — Київ : А.С.К., 2002. — С. 60—71.

• «Русалка Дністровая» // Історія української літератури : у 8-ми т. / ред. кол. Є. П. Кирилюк (голова) та ін. ; АН УРСР ; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. — Т. 2. — Київ : Наукова думка, 1967. — С. 324—334.

• «Руська трійця» // Історія української літератури : у 8-ми т. / ред. кол. Є. П. Кирилюк (голова) та ін. ; АН УРСР ; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. — Т. 2. — Київ : Наукова думка, 1967. — С. 319—324.

• Скрипник П. І. Головацький Яків Федорович : [поет, етнограф, історик, фольклорист і педагог] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В.  А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 138—139.

• Стеблій Ф. І. Вагилевич Іван Миколайович: [письменник, фольклорист, філолог,  громад. і культ. діяч, один із зачинателів укр. нац. відродження  в Галичині // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В.  А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 425.

• Стеблій Ф. І. Шашкевич Маркіян : [письменник,  громад. і культ. діяч, лідер нац. відродження на західних землях України] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В.  А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 602—603.

• Стеблій Ф. І. Русалка Дністровая — альманах (1837) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В.  А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 370—371.

• Стеблій Ф. І. Руська трійця // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В.  А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 395—396.

Підготувала К.В. Бондарчук, завідувачка читальним залом