* * * 2024 * * * 255 років від дня народження Івана Котляревського* * * 2024 * * * М210 років від дня народження Тараса Шевченка * * * 2024 * * * 150 років від дня народження Августина Волошина, президента Карпатської України * * * 2024 * * * 100 років від дня народження Павла Загребельного * * * 2024 * * * 450 років із часу видання першої друкованої книги в Україні «Апостола» * * * 2024 * * * 100 років з дня написання першого українського науково-фантастичного роману «Сонячна машина» Володимира Винниченка* * * 2024 ***За рішенням ЮНЕСКО Рік кінорежисера Сергія Параджанова * * * 2024 * * * Книжкова столиця світу 2024 року — французьке місто Страсбург* * *

середа, 6 грудня 2023 р.

Вічна молодість лицаря музики: до 120-річчя з дня народження Миколи Колесси

 


 

«Моє призначення – музика». «Головне, щоб музика жила між людьми, впливала на них, облагороджувала…, щоби наша культура збагачувалася» (Микола Колесса)

 



Микола Філаретович Колесса… Це ім’я існує у дивовижному сплетінні з музикою як невід’ємна частина світу прекрасного. У сузір’ї славетних митців України Микола Колесса посідає місце класика. Його діяльність поєднує композиторську творчість, самовіддану виконавську практику як керівника хорових колективів та диригента професійних оркестрів, плідну працю високоосвіченого педагога, мистецтвознавця, науковця й активного громадського діяча. Йому належить перший і досі єдиний в Україні навчальний посібник з техніки диригування.

Микола Філаретович Колесса народився 6 грудня 1903 року в невеличкому містечку Самбір Львівської області, що розкинулося у мальовничому передгір’ї Карпат, в сім’ї  видатного фольклориста, засновника українського етномузикознавства Філарета Михайловича Колесси (1871-1947). Микола зростав у емоційно насиченій атмосфері музики і співу. Краса народної пісні, чарівні мелодії рідного краю полонили душу юнака. Мрія стати музикантом покликала його здобувати освіту у Празькій консерваторії, де він навчався з 1925 року. У 1928 році Микола Колесса закінчив консерваторію по класу композиції і диригування та філософський факультет Празького університету, а в 1931 році – Празьку школу вищої майстерності по композиції у класі Вітезслава Новака. Повернувшись до Львова, він загорівся полум’ям любові до хорового співу. В цей час хорове виконавство в Україні набуває виняткового значення. Багатовікова народна традиція гуртового співу перетворюється в соціальний чинник, і Колесса поринає у вир суспільних ідей. Разом із С. Людкевичем він займається організацією хорових колективів та пропагандою української хорової пісні.

Свою педагогічну діяльність Колесса починає у Вищому музичному інституті ім. М. В. Лисенка, працюючи викладачем теоретичних дисциплін та диригування, а також в оперній студії при консерваторії Польського музичного товариства. Від дня заснування Львівської консерваторії ім. М. В. Лисенка Микола Колесса займається педагогічною діяльністю, виховуючи нову плеяду диригентів: з 1940 року – доцент, з 1957 – професор, з 1953 по 1965 рік – ректор консерваторії. Після возз’єднання західноукраїнських земель із Радянською Україною він диригує симфонічним оркестром Львівської філармонії (1940-1953), під час німецької окупації працює диригентом у Станіславському театрі, там же керує аматорським чоловічим хором «Думка», потім викладає у Львівській музичній школі, керує хором студентів «Бандурист». З 1944 по 1947 рік став за диригентський пульт Львівського театру опери та балету, а з 1946 по 1948 роки очолював Державну хорову капелу УРСР «Трембіта». Активна діяльність його як диригента понад чотири десятиліття. За цей час вин зробив  надзвичайно вагомий внесок у популяризацію творів української та зарубіжної класики.

Велика любов до рідного народу найяскравіше проявилась у творах композитора. Микола Колесса – видатний майстер української композиторської школи. Його творча спадщина охоплює різні жанри : твори для симфонічного оркестру (серед них – 2 симфонії, Українська сюїта), фортепіанні композиції, камерні твори, Прелюдія і фуга для органу, мелодекламації у супроводі фортепіано і симфонічного оркестру, музика до театральних вистав та кінофільмів, романси, пісні, дуети, терцети тощо. Але найвагоміша частина музичного доробку Маестро представлена хоровими творами.

Композитор працює з музичним фольклором різних етнографічних територій Західної України. Він створює цикли обробок народних пісень, глибоко відчуваючи локальний колорит. Дослідники творчості композитора стверджують, що жоден український митець не зміг так яскраво й переконливо відтворити своєрідність фольклору, як Микола Колеса.

Заслуговує на увагу обробки народних пісень, що об’єднанні за жанровими ознаками – колядки, щедрівки та стрілецькі пісні. В них народні виконавські прийоми вдало поєднуються з сучасними прийомами композиторського письма.

Микола Колесса – спадкоємець і продовжувач кращих традицій і високих принципів народності українських композиторів – класиків XIX ст., і в першу чергу – основоположника української композиторської школи М. В. Лисенка. Водночас, завдяки свої яскравій образності, оригінальності тематизму і виражальних засобів, його самобутня фортепіанна творчість стоїть поряд з фортепіанною музикою таких видатних українських митців, як Я. Степовий, В. Косенко, Б. Лятошинський, Л. Ревуцький та інші, збагачуючи скарбницю українського музичного мистецтва.

У 2006 році видатний композитор пішов з життя, залишивши після себе безцінний спадок. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі. 9 листопада 2013 року на могилі видатного українського композитора, диригента Миколи Колесси відкрили пам’ятник. Автори пам’ятника – скульптор С. Литвиненко, архітектор М. Рибинчук. За свої вагомі творчі досягнення Микола Колесса здобув звання заслуженого діяча мистецтв УРСР (1951) та Народного артиста УРСР (1972). Також він – лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка, академік Академії мистецтв України (1997), кавалер орденів «За заслуги» (2000) та князя Ярослава Мудрого Першого ступеня (2003). У 1993 р. його було нагороджено Почесною відзнакою Президента України, а у 2002 р. присвоєно звання «Герой України.»

Ім’я Миколи Колесси названо Перший міжнародний фестиваль диригентського виконавства, що проходить у Львові. Зерна любові до українського мистецтва проросли благодатними сходами в учнях М. Колесси. Такі імена як С. Турчак, І. Гамкало, Ю. Луців, Є. Вахняк, Т. Микитка, Б. Антків, Я. Скибинський, І. Юзюк, В. Пащенко, М. Сильвестров, Р. Филипчук, Я. Колесса та багато інших примножили славу Вчителя і стали гордістю нашої України. Могутня плеяда визнаних майстрів складає фундаментальну школу професійного мистецтва, найцінніше духовне надбання суспільства.

 


Література про життя та творчість композитора

 


Волинський Й. Композитор Микола Колесса [Текст] / Й. Волинський [ред. Ю. Разумєєв]. – Львів : Кн.- журн. вид-во, 1954. – 55 с.

Це видання про творчість українського композитора, диригента Миколи Колесси як автора багатьох хорових і інструментальних творів, який відзначається індивідуальними творчими рисами. Його музика щира й безпосередня, вона чарує слухача світлим, бадьорим настроєм і яскраво виявленим українським національним колоритом. Автор видання також розповідає про педагогічну діяльність Миколи Колесси як творчу працю, яка вносить свій вклад у справу розвитку української культури.


Гоян Ярема. Маестро [Текст] : есе / Ярема Гоян [ред. С. О. Герейло, худож. оформ. М. С. Пшінка]. – Київ : «Веселка», 2005. – 207 с.: іл. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

Книжка присвячена життю і творчості славетного музиканта, композитора, диригента, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, Героя України Миколи Колесси доля якого увібрала столітній досвід української нації, її духовні набутки та звершення. Іван Франко, Леся Українка, Микола Лисенко, та інші світочі стояли біля витоків його таланту, який спалахнув яскравою зорею на овидах нашої культури і поклав початок самобутній диригентській школі у музичному просторі України, виховав цілу плеяду талановитих діячів-музикантів. Видання ілюстроване світлинами і документальними матеріалами.

 

Паламарчук О. Микола Колесса [Текст] / О. Паламарчук; рец. М. П. Загайкевич; [ред. В. П. Корнейчук, худож. Б. Й. Бродський]. – Київ : Муз. Україна, 1989. – 76 с.: іл. – (Творчі портрети українських композиторів).

Науково-популярний нарис з серії «Творчі портрети українських композиторів» знайомить найширші кола шанувальників музики з життєвою творчістю визначного українського композитора, диригента, культурно-громадського діяча Миколою Колессою.




 

Науково-методичні роботи композитора

 

Колесса М. Основи техніки диригування [Текст] / Микола Колесса; [ред. Н. О. Хоруженко, худож. О. Г. Ком'яхов]. – Київ : Держ. вид-во образотворч. мистецтва і муз. літ. УРСР, 1960. – 194 с.





Колесса М. Основи техніки диригування [Текст] / Микола Колесса. – 2-ге вид.; [ред. Н. О. Хоруженко, худож. О. Г. Ком'яхов]. – Київ : Муз. Україна., 1973. – 194 с.

 








Вокальні твори композитора

 


Колесса М. Засвітило сонце волі [Ноти] : для баритона та міш. хору без супроводу / Микола Колесса; слова нар.; [ред. Ф. Надененко] : Київ : «Мистецтво», 1953. – 10 с.

Колесса М. Нові пісні [Ноти] / Микола Колесса; [ред. В. Ф. Таловиря, худож. В. А. Єгоров]. – Київ : Муз. Україна., 1972. – 24 с.

Колесса М. Обробки українських народних пісень [Ноти] : для голосу в супроводі фортепіано / Микола Колесса; [ред. Л. В. Левітова, літ. ред. П. Г. Горецький]. – Київ : Муз. Україна, 1978. – 30 с.

Колесса М. Ой зелена Буковино [Ноти] : для баритона та міш. хору в супроводі фортепіано / Микола Колесса; слова П. Голубничого; [ред. Г. Марцишевська, худож. А. Пономаренко] : Київ : Мистецтво, 1968. – 7 с. – (Бібліотечка художньої самодіяльності № 29).

Колесса М. Ой чого ж ти, дівчинонько. А в ліску, в ліску [Ноти] : гуцул. вес. пісні в оброб. для міш. хору без супроводу / Микола Колесса; [ред. В. Полевой, худож. В. Квітка] : Київ : Мистецтво, 1964. – 2 с.

Колесса М. Усміхаються дівчата [Ноти] : для голосу з фортепіано / Микола Колесса; слова І. Кутеня; [ред. А. Лазаренко , худож. В. Писаренко] : Київ : Музфонд СРСР, 1953. – 2 с.

 








Фортепіанні твори композитора

 


Колесса М. Вибрані фортепіанні твори [Ноти] / Микола Колесса; ред.-упоряд. К. Колесса-Гелитович; вступ. ст. Т. Гнатів; [ред. С. Я. Фільштейн, літ. ред. Л. Н. Рахліна]. – Київ : Муз. Україна, 1984. – 72 с. – (Бібліотека ДМШ).

Колесса М. Картинки Гуцульщини [Ноти] : сюїта для фортепіано / Микола Колесса; [муз. ред. Ю. Рожавська, худож. М. Остапко]. – Київ : Сов. композитор, 1961. – 11 с.






Колесса Н. Три коломыйки [Ноты] / Николай Колесса; [ред. А. Бузовкин, худож. Г. Булдыгин]. – Ленинград : Сов. Композитор, 1962. – 10 с.

Колесса М. Фантастичний прелюд. (Мі-бемоль мажор) [Ноти] : для фортепіано / Микола Колесса; [ред. Л. Кауфман, худож. А. Кичай]. – Київ : Музфонд УРСР, 1961. – 6 с.

 








Хорові твори композитора

 


Дума про Переяславскую раду (1654-1954) [Ноты] : для смеш. хора без сопровожд.; муз. Н. Колессы, сл. И. Кутеня; [ред. А. Сапожников, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : МУЗГИЗ, 1954. – 5 с.






Колесса М. Вибрані хорові твори [Ноти] / Микола Колесса; [ред. В. Ф. Таловиря, літ. ред. Л. С. Каширіна]. – Київ : Муз. Україна, 1983. – 72 с.






Колесса М. Хорові твори [Ноти] / Микола Колесса; ред.: Г. Я. Гембер, С. І. Зажитько [літ. ред. В. А. Семенко]. – Київ : Муз. Україна, 1991. – 48 с.







Колесса М. Хорові твори [Ноти] / Микола Колесса; [муз. ред. Н. А. Величко, літ. ред. В. М. Пономаренко]. – Київ : Муз. Україна, 2005. – 157 с.













Підготувала Т.М. Шилова, завідувачка відділу мистецтв

Немає коментарів:

Дописати коментар

Надеемся на комментарии