Бій під Крутами 29 січня 1918 року: погляд історика і літератора

 

«Світ сколихнувся на лінії бою!.. Підмоги не буде, Вже так воно єсть. Коли ж для рушниць Не стачить набоїв, Постануть з окопів — Юність і честь!..» (Григорій Булах «Крути»)

Найважливішим і водночас складним періодом історії України, в ході якого реалізовані перші в ХХ столітті українські державотворчі проекти, стала Українська революція 1917—1921 років, поштовхом до початку якої була Лютнева революція в Російській імперії. Телеграми про революційні події у Петрограді почали приходити в Україну 28 лютого, а 3 березня 1917 року київська преса вже повідомила про крах самодержавства. Революційні настрої поширювалися на всі верстви населення.

3 (16) березня 1917 року Товариство українських поступовців скликало збори представників київських і деяких провінційних українських організацій з метою створення певного об’єднуючого центру. 4 (17) березня 1917 року в Києві на Володимирській, 42, у приміщенні українського клубу «Родина», було проголошено утворення Української Центральної Ради. Головою УЦР заочно обрано визначного українського громадсько-політичного діяча та історика Михайла Грушевського, якого тимчасово заступав Володимир Науменко, а товаришами голови — Дмитра Антоновича і Дмитра Дорошенка. Через кілька днів Центральна Рада прийняла свій перший документ — «До Українського народу!», опублікований в газеті «Нова Рада».

Домагаючись автономії для України, Центральна Рада розпочала діалог із Тимчасовим урядом Росії, який був перерваний жовтневими подіями у Петрограді. Тимчасовий уряд виявився неспроможним керувати ситуацією. І саме в цей час на політичну арену вийшла партія більшовиків, яка розпочала підготовку до збройного повстання і захоплення влади.

Визначним історичним кроком на той час став ІІІ Універсал Української Центральної Ради, прийнятий 7 (20) листопада 1917 року в Києві, який проголошував Українську Народну Республіку в етнічних межах. А 9 (22) січня 1918 року Центральна Рада прийняла свій ІV і останній Універсал, який остаточно проголошував Україну незалежною й суверенною державою. В ньому говорилося: «Віднині УНР стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу».

Але прийняття цього важливого Універсалу ніяк не позначилося на бойових діях. УНР опинилася у фактичному стані війни з більшовицькою Росією. 14 січня 1918 року спалахнули повстання більшовиків проти влади УЦР в Одесі та Миколаєві. 16 (29) січня в Києві почалося очолюване більшовиками повстання робітників заводів. Для Центральної Ради настали скрутни часи. Загальне командування операцією захоплення Києва здійснював Михайло Муравйов, більшовицьке угрупування під його особистим керівництвом нараховувало до 6 тисяч чоловік, мало кулемети і артилерію. Наступ на місто більшовицькі війська вели двома групами: одна залізницею Харків—Полтава—Київ, друга у напрямі Курськ—Бахмач—Київ.

Тим часом, майже 300 тисячне військо, яке було прихильним до Центральної Ради, зменшилося у січні 1918 року до близька 15 тисяч чоловік по всій країні. За таких умов єдиною надією і опорою Центральної Ради залишилась патріотично налаштована студентська молодь Києва, яка і стала на захист столиці.

Вранці 16 (29) січня 1918 року біля залізничної станції Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, розпочався наступ на українськи позиції більшовицького загону. Нерівний бій тривав до вечора, було відбито кілька атак, бойові втрати складали до 300 вбитих, поранених, полонених. Чимало полягло й червоногвардійців. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на стацію Крути, уже зайняту червоногвардійцями.

27 полонених юнаків було закатовано та розстріляно. За рішенням Української Центральної Ради 19 березня 1918 року тіла юнаків-студентів було перевезено до Києва та урочисто поховано на цвинтарі Аскольдова могила. Після здобуття Україною 1991 року незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність.

25 серпня 2006 року відкрився Меморіальний комплекс «Пам'яті героїв Крут» на залізничній станції Крути. Автор меморіалу, Анатолій Гайдамака, представив пам'ятник як насипаний пагорб заввишки 7 метрів, на якому встановлено 10-метрову червону колону. Червона колона мала нагадувати про подібні колони Київського Університету, звідки були більшість студентів під Крутами. Біля підніжжя пагорба побудовано капличку, а поруч із пам'ятником викопано озеро у формі хреста.

2008 року меморіал доповнили сімома вагонами схожими на ті, якими крутянці їхали на фронт. У п'яти вагонах діє експозиція, де представлені експонати розповідають про розвиток українського національного руху початку ХХ століття, ключові події Української революції 1917 року, проголошення Української Народної Республіки, бій біля станції Крути…  З 2010 року комплекс став філією Національного військово-історичного музею України.

Павло Тичина «Пам'яті тридцяти»

На Аскольдовій могилі

Поховали їх —

Тридцять мучнів українців,

Славних, молодих…

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! —

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадника рука? —

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка…

На кого завзявся Каїн?

Боже, покарай! —

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих. —

На Аскольдовій могилі

Поховали їх.

21 (8) березня 1918 р.

Іванченко Р. Нове державницьке воскресіння України (1917—1918) ; Україна — східний щит Європи : Уроки історії і сучасність / Раїса Іванченко. — Київ : Прометей, 2021. — 208 с.

Науково-популярні розповіді цієï книги присвячені подіям столітньої давності, коли український народ розпочав в 1917 році — утретє в історії — свою боротьбу за самостійне державницьке життя i коли продовжувалось подальше нищення національної свідомості українців в епоху сталінського режиму політичними репресіями та голодоморами. І це робилося, як і раніше — в самодержавницький період, коли Україна в усі часи залишалася і залишається оборонним щитом для Європи від східних загарбників.

 

Нариси історії Української революції 1917—1921 років : у 2-х кн. Кн. І / НАН України, Ін-т історії України ; редкол. : В. А, Смолій (голова) та ін. — Київ : Наук. думка, 2011. — 390 с.

У книзі розповідається про особливий період у модерній історії України, в ході якого були реалізовані перші в ХХ столітті українські державотворчі проекти: Українська Народна Республіка, Українська Держава, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Соціалістична Радянська Республіка. Розкриваються соціальні, політичні та культурні аспекти революційного часу. Нариси узагальнюють великий історіографічний доробок сучасних українських істориків, які займаються вивченням Української революції 1917—1921 років.

 

Українська революція 1917— 1921 років в ілюстраціях / авт. концепції та упоряд. Олександр Кучерук. —  Київ : Парламентське видавництво, 2019. —  200 с., іл.

У виданні зібрано ілюстрації, які відтворюють розвиток події Української революції 1917-1921 років, історію УНР доби Центральної Ради і Директорії, важливі миті життя Української Держави та Західноукраїнської Народної Республіки. До кожної фотографії подано тексти з тогочасної преси, документів, спогадів. Пропонована книга є гарним путівником по історії державотворення і боротьби за самостійну, соборну, демократичну державу українського народу.

 

Скальський В. 160 днів Української Народної Республіки / Віталій Скальський. — Київ : ТОВ «Вид-во “Кліо”», 2023. — 160 с. : іл.

Ця книжка — про нетривалий, але насичений подіями та  їхніми  інтерпретаціями період в історії України — від 20 листопада 1917 року до 29 квітня 1918 року, упродовж якого існувала перша у ХХ  столітті українська  державність — Українська Народна Республіка. На основі історичних джерел у  виданні подано дещо відмінну від підручникової версію історії УНР.  Автор не лише розглядає перебіг політичного життя в УНР чи стан самоідентифікації у суспільстві, а й звертає увагу на перехід України на григоріанський календар та  середньоєвропейський час, похорони крутянців і жертв «горожанської війни», політичні арешти і вбивства, а також на інші, лише на перший погляд неважливі, події та процеси.

 

На бій за волю. Перемога через поразки. Україна у війнах і революціях 1914—1921 років / авт. кол.: А. Руккас, М. Ковальчук, А. Папакін, В. Лободаєв. — Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018. — 352 с.

Сьогодні, коли відбуваються потужні зрушення в суспільному сприйнятті минулого, відновлюється інтерес до історії України. Читач може познайомитися з думкою провідних вітчизняних істориків, результатами останніх наукових досліджень та відкриттів. При цьому автори не виконують ідеологічне замовлення, їхні оцінки часом не збігаються, що дозволяє кожному з нас самому виступити суддею в цих суперечках: Центральна рада та українізація в російській армії 1917—1918 років; Війни з Радянською Росією та Білою армією 1917—1919 років; Повстанський рух в Україні 1918—1921 років; Війна ЗУНР і УНР проти Польщі 1918—1919 років. Сьогодні ці теми стали вкрай актуальними, і пропонована книжка може відповісти на чимало питань, які цікавлять і турбують кожного українця.

 

Крути. Січень 1918 року : док., матеріали, дослідж., кіносценарії / Іст.-культурол. т-во «Герої Крут» ; упоряд. Я. Гаврилюк ; [редкол.: С. І. Білокінь (голова) та ін.].. — Київ : Вид. центр «Просвіта», 2008. — 840 с. : іл.

До книги увійшли невідомі і маловідомі документи, матеріали, свідчення, спогади учасників бою під Крутами 29 січня 1918 року. Зміст архівних матеріалів підсилюють статті і виступи Сергія Єфремова, Дмитра Дорошенка, Михайла Грушевського, Євгена Маланюка, Людмили Старицької-Черняхівської та інших видатних особистостей доби Української революції 1917—1921 років. Збірник упорядковано у хронологічному порядку, починаючи з кінця 1917 року по 2008 рік. Завершує видання кіносценарій «Крути». Адресується дослідникам, викладачам вищих навчальних закладів, учителям шкіл, студентам, широкому колу читачів.

 

Героїка трагедії Крут / упоряд. В. І. Сергійчук. — Київ : Україна, 2008. — 464 с.

У спогадах учасників студентського бою під Крутами 29 січня 1918 року, роздумах сучасників, поетичним і публіцистичним словом на тлі для нас трагічних суспільно-політичних і військових подій осмислюється героїка подвигу юнаків в ім'я України. Видання, матеріали якого подаються, як правило, в оригіналі, друковані раніше тільки в еміграції й часто без повних імен авторів, розраховане на українську молодь і всіх тих, хто цікавиться історією національно-визвольної боротьби нашого народу в 1917—1921 роках.

 

Сорока Ю. В. Бій під Крутами  / Ю. В. Сорока. — Київ : Золоті Ворота, 2013. — 120 с.

29 січня 1918 року поблизу селища Крути на відстані 130 км від Києва відбувся жорстокий, нерівний бій між чотиритисячним військом більшовиків та трьомастами українськими юнкерами, студентами і гімназистами, що обороняли підступи до Києва. Більшість юнаків не мали ніякої військової підготовки, були погано озброєні, але стояли на смерть, захищаючи свободу молодої Української держави. Українці відбили кілька атак, під час яких зазнали значних втрат. Цей бій набув особливого значення у свідомості багатьох завдяки героїзму української молоді.

 

Крути: збірка у пам’ять героїв Крут /упоряд. Зінкевич О., Зінкевич Н. — Київ : Смолоскип, 2008. — 422 с.

До збірки «Крути», виданої «Смолоскипом» до 90-річчя бою, увійшли найрізноманітніші матеріали. Це й історичні матеріали та статті, в яких розкривається хід та причини трагедії, і художні твори, але насамперед-публіцистика різних часів. Найцінніша частина книги-спогади нечисленних учасників бою, яким вдалося вижити. Багато матеріалів, узятих із важкодоступних діаспорних видань, публікуються в Україні вперше. Книга розрахована на широке коло читачів, зокрема молодь. 

Куць М. Крути : поема, поезії, переклади / Микола Куць. — Київ : Вид-во Харитоненка, 2004. — 320 с.

До книжки поета Миколи Куця увійшли поема «Крути» про героїчну загибель юнаків у бою під Крутами в кінці січня 1918 року, дві збірки поезій, об’єднаних загальною темою осінніх мотивів та деякі переклади.

 

Українська революція 1917—1921 рр. : Подвиг героїв Крут. Матеріали наукових читань (24 січня 2008 р., м. Ніжин) / Укр. ін-т нац. пам'яті, Ін-т історії України НАН України, Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя ; відповід. ред. В. Ф. Верстюк. — Київ : вид-во ім. Олени Теліги, 2008. — 176 с.

Збірник уміщує матеріали наукових читань «Українська революція 1917—1921 рр.: Подвиг Героїв Крут», що відбулися 24 січня 2008 року у м. Ніжині. Статті присвячені проголошенню незалежності Української Народної Республіки, битві під Крутами,  та іншим подіям Української революції 1917—1921 років. Видання розраховане на широке коло читачів: науковців, аспірантів, студентів, вчителів, усім, хто цікавиться історією України.

 

Тур-Коновалов К. Крути 1918 : кінороман / Костянтин Тур-Коновалов. — Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. — 224 с. : кольор. вкл.

Січень 1918 року видався по-справжньому холодним.  До Києва наближаються більшовицькі загони. Сини генерала контррозвідки УНР Андрій та Олекса опиняються серед оборонців залізничної станції Крути. Такі схожі, але й такі різні брати, обоє до нестями закохані у курсистку Софію, брати без роздумів рушили захищати Україну. Раптом стається непередбачуване: спалахує повстання на заводі «Арсенал». І на боротьбу із заколотом направляють елітні боєздатні частини. Супроти вишколеного війська Муравйова на станції Крути лишаються тільки необстріляні студенти і юнкери, серед яких і Андрій. Сто років тому, як і сьогодні, без страху та сумнівів вони приймуть бій за найдорожче…

Крути 1918

Жанр — екшн (драма, бойовик)

Режисер — Олексі Шапарєв

Сценарист — Костянтин Коновалов

Рік — 2019

Стрічка розповідає не тільки про бій під Крутами зими 1918 року між молодими військовими-курсантами Української Народної Республіки та військами Радянської Росії , а і про паралельні події 1918, першого етапу радянсько-української війни. 

***

• Безотосний М. «Вмерли в Новім Заповіті з славою святих…» [Бій під Крутами 29 січня 1918 року] / Микола Безотосний // Чорноморські новини. — 2016. — 28 січня. —С. 1, 3.

• Бій під Крутами [29 січня 1918 року]  / Україна і світ : хронологія подій. 2011 рік. Січень. Лютий. Березень. / укл. . В. О. Зубаков, О. О. Григор’єва, Л. Ю. Нескромнюк. — Київ : КРІОН, 2011. — С. 60—63.

• Бондаренко Д. Січень 1918-го в Одесі / Дмитро Бондаренко // Чорноморські новини. — 2016. — 28 січня. —С. 3.

• Булах Г. Крути : поема / Григорій Булах // Україна. — 1995. — № 1—2. — С. 8—9.

• Бойко О. Д. Крути, бій 1918 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Ін-т історії України НАН України. — Київ : Наук. думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 420 —421.

• Герої Крут у нашій пам’яті // Ананченко Т.П. України часточка — в мені : Одещина в культурологічному просторі світового українства / Тетяна Ананченко. — Одеса : Друк, 2006. — С. 128—133.

• Історія України та її державності : курс лекцій : навч. посіб. / Л. Є. Дещинський, С. В. Терський, І. Я. Хома, В. М. Тарабан, Р. Д. Зінкевич [та ін.]. — Львів : Вид-во Нац. університету «Львівська політехніка», 2009. — 476 с.

• Копиленко О. «Сто днів» Центральної Ради / Олександр Копиленко. — Київ : Вид-во «Україна», 1992.  — 204 с.

• Крути // Шаров І. Ф. 100 визначних місць України / Ігор Шаров. — Київ : Преса України, 2003. — С. 200—2003.

• Рубльов О. С. Українські визвольні змагання 1917—1921 рр. / О. С. Рубльов, О. П. Реєнт ; НАН України, Ін-т історії України. — Київ : Видавничий Дім «Альтернативи», 1999. —320 с. — (Україна крізь віки).

Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читального залу.