Поетична палітра Максима Рильського: до 130-річчя від дня народження видатного поета, перекладача та публіциста

 

«Лише дійшовши схилу віку, Поезію я зрозумів Як простоту таку велику, Таке єднання точних слів…» (Максим Рильський «Поетичне мистецтво»)

 

Максим Тадейович Рильський (1895—1964), видатний український поет, невтомний перекладач, талановитий мистецтвознавець та публіцист, понад 50 років працював у літературі. Вражає різноманітність і багатство творчої спадщини майстра слова: збірки поезій, новели, оповідання, етюди, переклади творів світової літератури, критичні статті, наукові праці з літературознавства, мовознавства, фольклористики.

17 березня 1972 року заснована премія імені Максима Рильського — українська щорічна літературна премія, яку присуджують письменникам і поетам за «найвищі досягнення в галузі перекладу українською мовою творів світової літератури, що збагачують скарбницю національної культури, сприяють її активнішому інтегруванню в загально-людський духовний процес», а також за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу.

15 квітня 1995 року введено в обіг поштову марку України «Максим Рильський» до 100-річчя від дня народження видатного українського письменника і громадського діяча (дизайн — Олексій Штанко). 21 лютого 2005 року Національним банком України введено в обіг ювілейну монету «Максим Рильський» номіналом 2 гривні. Вона належить до серії «Видатні особистості України».

Речі прості і чисті я люблю:

Серце для друзів одкрите,

Розум, до інших уважний,

Працю, що світ звеселяє.

Потиск руки мозолястої,

Сині світанки над водами,

Шум у лісі зелений і шум золотий,

Спів солов’їний і пісню людську,

Скромну шипшину і горду троянду,

Мужність і вірність,

Народ і народи —

Я люблю!

 

Цікаві факти

«Названо мене Максимом — на честь одного із героїв нашої минувшини, Максима Залізняка, — пояснював поет. — Ім’я прибрав мені батько з своїми друзями — Лисенком, Антоновичем». Мати майбутнього поета дуже хотіла назвати свого молодшого сина Володимиром на честь приятеля батька історика Антоновича, але батько наполіг на імені Максим на честь Залізняка. Пісню про «Максима козака Залізняка» Тадей Розеславович любив особливо.

Старший брат Іван навчив його польської мови, перейнявши її від батька Тадея. Максим Рильський згадував: «Будучи вже юнаком, любив я забратися літнього погожого дня куди-небудь поглибше в тінистий ліс, захопивши з собою видання «Тадеуша» дуже малого формату, і там перечитувати улюблену книгу, розгорнувши її навмання. Так Міцкевич став моїм супутником — на все життя».

Першу пробу свого поетичного пера Максим Рильський зробив у сім років, а 20 квітня 1907 року на сторінках газети «Рада» побачив світ перший друкований твір Рильського — вірш «Весна» (Весна іде, зима вмирає…). Уміщено його в статті земського лікаря, хрещеного батька Максима Осипа Юркевича «Сучасні сільські малюнки».

У грудні 1907 року в «Раді» опубліковано другий вірш Максима Рильського «Сон», а 1910 року з’явилась друком перша книжка 15-річного Максима. Була це тоненька збірочка юнацьких поезій із замріяною назвою «На білих островах», в яких юний лірик оспівує незбагнену красу природи, нерозділене кохання, недосяжність ідеалу.

1920-ті роки стали зоряним часом творчості Максима Рильського. Саме тоді вийшли поетичні збірки Рильського «Крізь бурю й світ» (1925), «Тринадцята весна» (1926), «Під осінніми зорями» (1926 — друге, доповнене видання), «Де сходяться дороги» (1929), «Гомін і відгомін» (1929). В останній, крім оригінальних поезій, увійшли також переклади творів Метерлінка, Верлена, Міцкевича та багатьох інших зарубіжних письменників.  

 

Максим Рильський зробив вагомий внесок у розвиток українського оперного мистецтва. Поет тривалий час очолював літературну частину Київського театру опери та балету. Рильському належить авторство, переклади, літературна обробка й редагування понад двох десятків оперних лібрето. Перу Максима Тадейовича належать також праці з фольклористики, мистецтвознавства, мовознавства (лексикології та стилістики української мови), теорії перекладу. У січні 1950 року Максиму Тадейовичу Рильському  присуджено вчений ступінь доктора філологічних наук.

Є згадки про неповторну манеру читання Максима Рильського творів Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка. «Читає як артист, — красиво, виразно, натхненно!». Є спогади про те, як захоплено читав Рильський твори Ольги Кобилянської «У неділю рано зілля копала», «Через кладку», «Апостол», новели Василя Стефаника, «Fata morgana» Михайла Коцюбинського, «На майдані» Павла Тичини.

 

Рильський М. Зібрання творів : у 20-ти т. / Максим Рильський ; редкол. Л. М. Новиченко (голова) [та ін.] ; упоряд. та приміт. С. А. Крижанівського. — Київ : Наук. думка, 1983 — 1990. — Т. 1. Поезії (1907—1929). Проза (1911—1925) / вступ. ст. С. А. Крижанівського ; ред. тому С. А. Крижанівський. — 536 с.

Двадцятитомне видання творів Максима Тадейовича Рильського є найповнішим зібранням його поетичних, перекладних, літературно-критичних творів, а також вибраних листів.   

Рильський М. Т. Вибрані твори : у 2-х т.  / Максим Рильський ; редкол. : Павличко Д. В. (голова), Зяблюк М. П. (заст. голови) та ін. — Київ : Вид-во «Укр. енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2005—2006. — Т. 1 : Вірші. Поеми /вступ. ст. Панченка В. Є. ; укладачі : Колесник В. Л., Панченко В. Є., Слободяник А. Я. ; худож.-оформлення серії Стратілата М. І. — 608 с.

«Вибрані твори» Максима Тадейовича Рильського у двох томах — перше з видань започаткованої видавництвом «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана багатотомної серії «Бібліотека Української Літературної Енциклопедії: вершини письменства».

У першому томі вміщено вірші та поеми, написані Максимом Рильським у різні періоди творчої діяльності. Вони дають можливість осягнути основні теми і мотиви поетичної спадщини митця, відчути неповторний світ образів, дум і поривань автора, просвітлено-життєлюбний дух поета. 

Рильський М. Т. ЛІРИКА / передм. І. Ф. Драча ; упоряд. М. Г. Рильський ; відповід. за вип. Т. І. Сергійчук.— Київ : ВАТ «Вид-во ‘Київська правда’», 2005. — 240 с. : портр. 5. 

Книга представляє лірику - лише частину «білих островів», які складають обширний архіпелаг літературної спадщини Максима Тадейовича Рильського, класика українського красного письменства. Вірші, подані у цій книзі, стали художніми перлинами, створеними поетом і філософом, які навіть мимоволі здатні доторкнутися своїм витонченим словом найчутливіших клавішів людської душі. З віршами такої сили й краси гармонюють і самі назви книжок — «На білих островах», «Під осінніми зорями», «Синя далечінь», «Мандрівка в молодість», «Голосіївська осінь», «В затінку жайворонка» та інші, до яких вони входили.

«Промінь»

Буває так: ще темна ніч надворі,

Ще сон колише землю, як маля,

Німує небо і мовчить земля,

Зірок не видно в тиші непрозорій, —

І враз прокинешся. Думки бадьорі

Роєм налинуть хтозна-відкіля,

Запрагнуть праці руки, і задля

Поллється шелест віт на осокорі…

Що сталося? Хто серце розбудив?

Чому так віриш, що нежданих див

От-от надійде хвиля урочиста?

То перший промінь глянув у вікно,

Світанку смуга зайнялась іскриста,

Як юності живлющої вино…

 

Рильський М.  Лірика / Максим Рильський ; упоряд. Л. В. Таран. — Київ : Дніпро, 1995. — 335 с.

До книжки увійшли найдосконаліші ліричні твори з багатогранного доробку Максима Рильського. Видання вибраної лірики поета, укладене відповідно до художньо-естетичних, а не політико-ідеологічних критеріїв здійснюється в Україні вперше.

Ми розійшлись давно — і цим себе зріднили:

Любити все життя — це значить не любить…

І щастя наше в тім, шо ми в серцях лишили

Одну солодку мить — та незабутну мить…

 

Рильський М. Поезії / Максим Рильський ; упоряд. вступ. ст. і приміт. С. А. Крижанівського. — Київ : Рад. письменник, 1976. — 304 с. — (Бібліотека поета).

Пропоноване видання підготовлено за десятитомним зібранням творів Максима Тадейовича Рильського 1960 — 1962 років та за збірками поезій: «Зграя веселиків» (1960), «В затінку жайворонка» (1961), «Зимові записи» (1964) та посмертною збіркою «Іскри вогню великого» (1965). 

Рильський М. Сонети / Максим Рильський ; упоряд. Богдана Рильського ; гравюри Георгія Якутовича. — Київ : Молодь, 1974. — 200 с.

Ця книжка є доповненим виданням сонетів видатного поета(«Молодь», 1969), яке схвально зустріли читачі. Світ людини і світ природи мислиться автором в органічний єдності. Важливі історичні віхи в житті народу, краса рідної землі, праця як джерело прекрасного — все це втілюється у високохудожні образи. Збірка містить як оригінальні та і перекладні твори.

Тобі одній, намріяна царівна,

Тобі одній дзвенять мої пісні;

Тобі одній в моєму храмі дивно

Пливуть молитви і горять огні…

 

Твори світової літератури у перекладах Максима Рильського

Своєю титанічною перекладацькою працею, могутнім обдаруванням Максим Рильський збагатив скарбницю українського художнього слова колосальною кількістю творів як класичної літератури, так і його сучасників. Науковці підрахували, що з тридцяти мов світу Рильський переклав чверть мільйона віршованих рядків. Вражає перелік різних жанрів та змістом поетичних і прозових творів з літератур багатьох народів світу, які переклав український митець: Адам Міцкевич «Пан Тадеуш», Вольтер «Орлеанська діва», Расін «Федра», Едмон Ростан «Сірано де Бержерак», Віктор Гюго «Король бавиться»…

Для всяких аналогій

Межа буває: треба, щоб слова

З багатих не зробилися убогі,

Щоб залишилась думка в них жива

І щоб душі поетової вияв

На нас, як рідний, з чужини повіяв.

(Максим Рильський «Мистецтво перекладу»)

 

Рильський М. Т. Вибрані твори : у 2-х т.  / Максим Рильський ; редкол. : Павличко Д. В. (голова), Зяблюк М. П. (заст. голови) та ін. — Київ : Вид-во «Укр. енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2005—2006. — Т. 2 : Переклади / укладачі : Колесник В. Л., Панченко В. Є., Слободяник А. Я. ; худож.-оформлення серії Стратілата М. І. — 608 с. — (Бібліотека Української Літературної Енциклопедії : вершини письменства).

У другому томі вміщено переклади різних за жанром і тематикою поетичних творів авторів з країн близького і далекого зарубіжжя, здійснені Максимом Рильським.:  Вільям Шекспір 121-й сонет «Вже краще гріх ніж грішника ім’я…», Роберт Льюїс Стівенсон «Незважливому читачеві», Тіт Лукрецій Кар «Про пригоду речей» (уривок),  Йоганн Вольфганг Гете «Вечірня пісня художника», Генріх Гейне «Пролог», Адам Міцкевич «Пані Твардовська», Юліуш Словацький «Мій заповіт»… Читач має можливість відкрити безцінні здобутки світової літератури, творчо осягнуті одним з найавторитетніших представників української перекладацької школи.

Дійти поезії парнаських верховин

безумно мріє той, хто зроду їй не син;

Коли натхнення він од неба в дар не має, —

Пегаса впертого повік не осідлає;

Вузького розуму судивсь йому полон,

І марних слів його не чує Аполлон…

(Нікола Буало «Мистецтво поетичне»)

 

Шекспір В. Дванадцята ніч, або як собі хочете / Вільям Шекспір ; пер. з англ. Максима Рильського // Шекспір В. Комедії і трагікомедії / пер. з англ. передм. й приміт. О. Алексеєнко, Н. Жлуктенко ; худож.-іл. І. Яхін ; худож.-оформлювач Б. П. Бублик.  — Харків : Фоліо, 2004. — С. 97—190.  — (Бібліотека світової літератури).

Творчість великого англійського драматурга Вільяма Шекспіра (1564—1616) була найвищим досягненням англійської й усієї європейської літератури доби Відродження. У дану збірку увійшли п’ять п’єс. Комедія «Сон літньої ночі» притаманна ранньому періоду творчості письменника.  «Дванадцята ніч, або Як собі хочете» презентує ренесансну комедію 1590-х років. «Кінець діло хвалить» та «Троїл І Крессіда» написані у новій, не властивій ранньому Шекспірові манері. У цих п’єсах  комічне невід’ємне від трагічного. «Буря» — чи не найбільший шедевр зрілого Шекспіра — знайомить читача із особливостями трагікомедії — трагедії зі щасливим кінцем. 

Шекспір В. Король Лір / Вільям Шекспір ; пер. з англ. Максима Рильського // Шекспір В. Трагедії / пер. з англ. передм. й приміт. Н. М. Торкут ; худож.-іл. І. Яхін ; худож.-оформлювач Б. П. Бублик.  — Харків : Фоліо, 2004. — С. 311—452. — (Бібліотека світової літератури).

Трагедії Вільяма Шекспіра, як і більшість шедеврів світової класики, наділені невичерпною здатністю викликати емоційно-інтелектуальний резонанс у культурній свідомості наступних епох. Магічний вплив Великого Барда на духовне буття людства з плином часу відчутно зростає. Його п’єси не сходять зі сценічних підмостків, посідаючи найпочесніші місця в репертуарах кращих театрів світу. Не згасає й інтерес читацької публіки до його драм, герої яких давно вже стали «вічними образами» світової літератури.

Трагедію «Король Лір» дослідники нерідко визначають як «трагедію духу», що не має собі рівних за силою драматичної напруги .Основну сюжетну лінію Шекспір запозичив із трьох тогочасних джерел: анонімної п’єси «Славетна історія Ліра, Короля Англії, і трьох його дочок» (1594), «Хронік Англії, Шотландії та Ірландії» (1577) Рафаеля Голіншеда та поеми Едмунда Спенсера «Королева фей» (1590, кн. 2, пісня 10).

Вільям Шекспір у своїй трагедії дещо переробив сюжетну канву стародавньої легенди та ускладнив фабулу за рахунок введення паралельної сюжетної лінії — історії короля Пафлагонії Глостера та його синів, яка представлена англійським поетом єлизаветинської епохи Філіпом Сідні на сторінках роману «Аркадія» (1590). 

Словацький Ю. Срібний міф України : Поезії, Поеми, Драми / Юліуш Словацький ; пер. з пол. ; упоряд. Лубківський Р. М. ; передм. Дмитра Павличка. — Львів : Світ, 2005. — 304 с. : іл.

Публікуються твори одного з найвидатніших польських поетів-романтиків, уродженця міста Кременця на Тернопільщині Юліуша Словацького, зокрема такі його знамениті твори, як «Вацлав», «Мазепа», «Змій», «Срібний сон Саломеї», а також поезії, деякі присвячені Україні. Передмову «Український патріотизм Юліуша Словацького» написав відомий український поет Дмитро Павличко. Переклади Максима Рильського: «Кулик», «Рим», «Гробниця Агамемнона», «Мій заповіт».

Я з вами жив, страждав і плакав у печалі,

Прихильний був до тих, що серцем благородні,

Та ось лишаю вас і в тінь відходжу — далі —

І, мов тут щастя знав, смутний іду сьогодні…

 

Словацький Ю. Зібрання творів : у 2-х т. / Юліуш Словацький ; пер. з пол. ; упоряд., вступ ст., заг. ред. Р. Лубківського. — Львів : Світ, 2011—2012. — Т. 1. Поезії, поеми, листи до матері, маловідомі переклади творів Ю. Словацького / переклад листів М. Гецевич ; опрацювання листів С. Винниченко, 2011. — 480 с.

До найповнішого українського видання творів класика польської та світової літератури Юліуша Словацького (1809—1849) входять ліричні твори, балади, політичні інвективи, а також поеми і драматичні твори в перекладах українських поетів. Переклади Максима Рильського: поезії  «Куліг», «Рим», поеми «У Швейцарії», «Беньовський» та «Подорож до Святої Землі. Пісня восьма. Гробниця Агамемнона».  

В Швейцарії є водоспад чудовий,

Де котить води Аар лазуровий.

Поглянь — і віри не поймеш очам:

Яка веселка ніжно грає там!

Над срібною вона звисає млою,

Одвіку повна ясності й спокою…

Окрасою зібрання є листи поета до матері — Саломеї Словацької-Бекю. Вперше у видавничій практиці публікуються варіанти поетичних перекладів та маловідомі статті українських перекладачів і дослідників творчості генія - духовного сина польського та українського народів. Зібрання приурочене до 200-літнього ювілею Юліуша Словацького.

 

Словацький Ю. Зібрання творів : у 2-х т. / Юліуш Словацький ; пер. з пол. ; упоряд., вступ ст., заг. ред. Р. Лубківського. — Львів : Світ, 2011—2012. — Т. 2. Драматичні твори, українські письменники і критики про Юліуша Словацького, 2012. — 592 с.

До найповнішого українського видання творів класика польської та світової літератури Юліуша Словацького (1809—1849) ввійшли вибрані драми і трагедії в перекладах українських поетів, а також кращі статті та розвідки українських дослідників творчості Юліуша Словацького. До другого тому увійшла стаття Максима Рильського «Полум’яний геній». 

Міцкевич А. Пан Тадеуш, або Останній наїзд на Литві [Шляхетська історія 1811—1912 років у дванадцяти книгах, писана віршами] : поема / Адам Міцкевич ; пер. з пол. М. Рильського ; передм. й прим. Р. Радишевського ; іл. Андріолі ; худож.-оформлювач Б. П. Бублик. — Харків : Фоліо, 2015. — 349 с. : іл. — (Б-ка світ. літ-ри).

 «Пан Тадеуш, або Останній наїзд на Литві» — найбільший і найвідоміший твір геніального польського поета ХІХ століття Адама Міцкевича. Написаний у 1832—1834 роках у Парижі, де поет жив на еміграції. Уперше опублікований у червні 1834 року. Складається з 12 частин («книг»), що становить майже 10 тисяч рядків. Твір, що спершу був задуманий як сільська ідилія з життя «останніх екземплярів» старожитньої Литовської (власне Білоруської) шляхти початку ХІХ століття, поступово розширюється до рівня національної епопеї про трагіко-героїчну долю польського народу.

О краю мій, Литво! ти на здоров’я схожа!

Яка ти дорога, лиш той збагнути може,

Хто втратив раз тебе. Як видиво живе,

Тебе малюю я, бо туга серце рве…

Перший варіант перекладу «Пана Тадеуша», виконаного Максимом Рильським, вийшов друком у видавництві «Слово» 1927 року і швидко розійшовся, тому виникла потреба в його передруку, що й було здійснено у Варшаві 1934 року. Другий варіант, значно перероблений і вдосконалений, завершений 1948 року, був виданий 1949 й перевидавався за життя перекладача у 1951, 1955, 1961, 1964 із внесенням Максимом Рильським доповнень, уточнень, виправлень.  Переклад «Пана Тадеуша» був справою всього життя Рильського. «Я відчуваю, що коли б сталося чудо і до мене повернулась молодість, то я всю роботу почав би наново і виконав би її по-новому».

 

Мопассан, Гі де. Паризька пригода : новели / Гі де Мопассан ; пер. з фр. Максима Рильського, Івана Рильського, Валер’яна Підмогильного і Михайла Антоновича. — Київ : Знання, 2017. — 239 с. — (Скарби).

 «Мопассан був і залишається одним з найбільш читаних та улюблених французьких авторів. Його новели входять до складу численних антологій. Багато з них вважаються цілком справедливо класичними зразками цього жанру» (Андре Моруа).

Включені до збірки новели Гі де Мопассана — колоритні, чуттєві, часом іронічні замальовки з життя Франції ХІХ століття. Богемні вечірки, чоловічі клуби, вишукані будуари світських красунь, інтриги, сум’яття почуттів, розбиті серця, зради, сльози — це той світ, в якому живуть персонажі наведених творів. У новелах представлена майже вся Франція і всі її суспільні прошарки: парижани і провінціали, аристократи й чиновники, фермери і простий люд. Кожна історія — своєрідне одкровення, неприкрита правда життя, яку часто болісно пізнавати. Але вони зачіпають найтужливіші струни людської душі і кличуть читача до чистоти і духовності.

 

Література про життєвий і творчий шлях Максима Рильського

Коляда І. А. Максим Рильський  / І. Коляда, Ю. Коляда. — Харків : Бібколектор, 2015. — 120 с. — (Знамениті українці).

 «Поет — це людина, що палко любить слово, як найгострішу зброю», — говорив Рильський, і він дійсно був «володарем слів ясних і мудрих». Його поезії сповнені щирістю, відвертістю, пронизані мотивами любові до усього сущого. «Читачу! Поглянь, усміхнись: я твій, я не вмер, я живий!» — ці слова спадають на думку, коли читаєш безсмертні вірші Максима Тадейовича Рильського. 

Агеєва В. Мистецтво рівноваги : Максим Рильський на тлі епохи / Віра Агеєва. — Київ : Книга, 2012. —392 с.

Авторка розглядає творчість Максима Рильського у широкому біографічному та історико-культурному контексті. Вперше із залученням тривалий час недоступних або замовчуваних архівних матеріалів і документів простежено історію шляхетського роду Рильських, зокрема історію боротьби «двох душ», польської й української, роль Тадея Рильського і всього середовища київської Старої Громади у формуванні найвизначнішого поета неокласичного кола. Розглянуто художню еволюцію від символізму десятих років до неокласицизму двадцятих-сорокових.

Окрема сюжетна лінія цього дослідження — особливості «безпеки життєдіяльності» у роки сталінського соцреалізму, складні й незрідка трагічні колізії співіснування з радянською системою, аналіз текстів з подвійним дном, текстів-шифрів, наявних у багатьох радянських письменників. Поетика Максима Рильського аналізується в контексті художньої практики київських неокласиків, зокрема Миколи Зерова та Павла Филиповича. Акцентується особлива роль Максима Рильського у збереженні традицій українського модернізму в другій половині XX століття. 

Максим Рильський / авт.-упоряд. : В. Є. Панченко, В. Л. Колесник ; передм. В. Є. Панченка ; худож.-оформлювач Р. В. Варламов. — Харків : Фоліо, 2019. — 379 с.. : іл. — (Митці на прицілі).

До видання увійшли матеріали, що висвітлюють драматичну історію цькування видатного поета, перекладача, громадського діяча Максима Рильського (1895—1964). У 1920-ті роки його причетність до угруповання «неокласиків» викликала гострі напади офіційної критики, що закінчилося арештом Рильського у 1931-му. В жовтні 1947 року він знову зазнав безжально-несправедливої критики, відкритого політичного гоніння з боку літераторів і партійних діячів за «буржуазно-націоналістичний ухил, відсутність більшовицької ідейності». Дух тих часів живе у статтях, архівних матеріалах, поетичних творах, спогадах, промовах, резолюціях, що включені до цього збірника, як нагадування про жорстокі уроки тоталітаризму ХХ століття.

***

• Драч І. До джерел Максима Рильського / Іван Драч // Рильський М. Т. ЛІРИКА / передм. І. Ф. Драча ; упоряд. М. Г. Рильський ; відповід. за вип. Т. І. Сергійчук. — Київ : ВАТ «Вид-во ‘Київська правда’», 2005. —  С. 5—6.

• Ільєнко І. О. Жага. Труди і дні Максима Рильського : Документальний життєпис. — Київ : Дніпро, 1995. — 413 с.

• Ліпницька  І. М. Максим  Рильський (1895—1964)  // Історія української літератури ХХ — поч. ХХІ ст. : навч. посіб. : у 3-х т. [В. І. Кузьменко, О. О. Гарячковська, М. В. Кузьменко та ін.] ; за ред. В. І. Кузьменка. — Київ : Академвидав, 2013. — Т. 1. — С. 212—228.

• Максим Рильський (1895—1964)  // Українські поети : довідник / уклад. Преварська М. І. — Київ : Велес, 2015. — С. 147—151.

• Незабутній Максим Рильський : спогади / упоряд., вступ. слово та приміт Григорія Донця і Миколи Нагнибіди. — Київ : Дніпро, 1968. — 432 с.

• Новиченко Л. Максим Рильський (1895—1964)   // Історія української літератури ХХ століття : у 2-х кн. Кн. 1 : Перша половина ХХ ст. : підручник / за ред. В. Г. Дончика. — Київ : Либідь, 1998. — С. 110—120.

• Панченко В. Максим Рильський, POETA MAXIMUS / Володимир Панченко // Рильський М. Т. Вибрані твори : у 2-х т.  / Максим Рильський ; редкол. : Павличко Д. В. (голова), Зяблюк М. П. (заст. голови) та ін. — Київ : Вид-во «Укр. енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2005—2006. — Т. 1 : Вірші. Поеми /вступ. ст. Панченка В. Є. ; укладачі : Колесник В. Л., Панченко В. Є., Слободяник А. Я. ; худож.-оформлення серії Стратілата М. І. — С. 5—53.

• Рильський Максим Тадейович (1895—1964)   // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 198—200.

• Рильський М. Кілька слів перекладача до нового видання [23 жовтня 1963 року, Київ] / Максим Рильський // Міцкевич А. Пан Тадеуш, або Останній наїзд на Литві [Шляхетська історія 1811—1912 років у дванадцяти книгах, писана віршами] : поема / Адам Міцкевич ; пер. з пол. М. Рильського ; передм. й прим. Р. Радишевського ; іл. Андріолі ; худож.-оформлювач Б. П. Бублик. — Харків : Фоліо, 2015. — С.24.

 

 Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читальним залом.