Антуан де Сент-Екзюпері «Маленький принц»: до 80- річчя з дня виходу у світ повісті-казки видатного французького письменника і професійного льотчика

 

«Моя таємниця. Вона дуже проста: бачать насправді тільки серцем. Очі головного не бачать…» Антуан де Сент-Екзюпері

Всесвітньо відомого французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері визнано класиком світової літератури ХХ століття. Його твори вражають рідкісним поєднанням репортажу й лірики, захопливої оповіді про місце людини на Землі. Він намагався сказати людям про життєво головне — що вони є «мешканцями однієї планети», пасажирами одного корабля», що «бути людиною — це й означає відчувати, що ти за все відповідаєш».

Антуан Марі Роже де Сент-Екзюпері народився 29 червня 1900 року в місті Леоні в аристократичній родині. Про рід графів Сент-Екзюпері згадується ще в історичних хроніках ХІІІ століття. Предки Антуана були воїнами й магнатами, але його батько, Жак де Сент-Екзюпері, уже нічого не мав крім графського титула, і працював інспектором у страховій компанії.  Його не стало, коли Антуанові було чотири роки. Турботу та відповідальність за п'ятьох дітей взяла на себе його дружина Марі де Фонсомб, яка також походила з давнього провансальського дворянського роду.

Дитинство Антуана минало у стінах старовинних замків, серед розкішної природи Провансу. Той час Антуан де Сент-Екзюпері згадуватиме як чарівну казку. А доброю феєю в ній була його мати — талановита художниця, людина високої культури і ерудиції, яка все себе присвятила дітям. Вона передала синові любов до літератури, музики, живопису. Мати була для нього найкращим другом, першим порадником і критиком.

У 1909 році сім’я переїжджає до міста Ле-Мана, й Антуан стає учнем-екстерном колежу Нотр-Дам де Сент-Круа. Вчиться він посередньо, займаючись тим, що його більш цікавить: удома потайки читає латиною «Галльську війну» Юлія Цезаря, намагаючись зрозуміти, як діяли військові машини давних римлян, дуже цікавиться технікою. З початком Першої світової війни графиня Сент-Екзюпері пішла працювати медичною сестрою в шпиталі, а синів відправила в нейтральну Швейцарію, де вони продовжили навчання. У 1917 році Антуан повертається до Франції і закінчує середню освіту. У 1919 році складаючи іспити у військово-морське училище, майбутній письменник провалюється на письмовому творі. Невдовзі Антуан де Сент-Екзюпері стає студентом архітектурного відділення Паризької академії мистецтв, але відчуття помилки не покидає його. Після п’ятнадцяті місяців навчання, у 1921 році він кидає академію і добровільно записується у 2-й полк винищувальної авіації, розквартирований у Страсбурзі.

Спочатку Антуан працював у ремонтних майстернях і відтак опанував пілотування. Склавши іспит, став цивільним льотчиком, згодом — військовим, закінчив курси офіцерів запасу і з осені 1922 року він — молодший лейтенант 34-го авіаційного полку під Парижем. У січні наступного року під час аварії Антуан де Сент-Екзюпері отримує серйозне поранення. Навесні 1923 року його демобілізують. Він переживає важкі часи матеріальної скрути і самотності. Починати доводиться майже з нуля. Він працює службовцем на заводі, що виробляє черепицю, а щоби стати торговим агентом автомобільної фірми, він спершу проходить стажування на заводі фірми як простий робітник. Але в душі Антуана міцніло переконання в тому, що його покликанням є авіація. В 1926 році він став пілотом поштової лінії Тулуза — Касабланка, згодом Касабланка — Дакар, опановує нові траси, літаки, стає начальником аеродрому в Кап-Джубі у Північній Африці.

Письменницька біографія Антуана де Сент-Екзюпері почалася з оповідання «Авіатор», опублікованого 1926 року у журналі «Срібний корабель». У 1929 році в одному з найбільш паризьких видавництв побачив світ перший роман Сент-Екзюпері — «Поштовий на південь». У романі з’являється нова для тогочасної літератури тема льотчика, що гармонійно переплелася із розповіддю про пережите самим автором.

Закінчивши курси вищого пілотажу, Антуан де Сент-Екзюпері отримує направлення в Південну Америку технічним директором компанії «Аеропост-Аргентина» — філіалу французької авіакомпанії «Аеропосталь». До його обов’язків належали гарантування безпеки польотів, забезпечення своєчасної доставки пасажирів та пошти, ритмічної роботи десятків аеропортів. У 1931 році виходить у світ роман «Нічний політ». Книга принесла успіх автору, але викликала невдоволення нового керівництва компанії. Антуана де Сент-Екзюпері звільнили з роботи, і він зосереджується на письменництві та журналістиці.

У тому самому 1931 році  Сент-Екзюпері одружується із вдовою аргентинського журналіста  Консуелою Гомес Карільйо і повертається разом з нею до Франції. Шукаючі заробітку, він часто змінює роботу, пише статті, репортажі та сценарії. У 1935 році він намагається побити рекорд швидкості в перельоті Париж — Сайгон і зазнає аварії в Лівійській пустелі. У лютому 1938 року, вирішивши встановити рекорд на дальність перельоту, вирушає в політ Нью-Йорк — Вогняна Земля, і знову невдача. Після цієї аварії його ліва рука вже не діяла нормально. Довгі місяці він проводить у лікарні Нью-Йорка, пишучи нову книжку. Так, у 1939 році побачив світ роман «Планета людей», який став бестселером, а через три місяці після виходу отримав «Велику премію» Французької академії.

У липні 1939 року Антуан де Сент-Екзюпері разом зі своїм другом Гійоме здійснює на гідролітаку переліт через Атлантику. До Франції він повертається за декілька днів до початку Другої світової війни. Письменника мобілізують, але за станом здоров’я визнають непридатним для військової служби, і тільки завдяки допомозі друзів беруть інструктором молодих штурманів. Після багатьох клопотань його переводять в авіагрупу далекої розвідки. Він здійснює численні бойові вильоти, розвідує розміщення військ противника. Наказ про демобілізацію застає його військову частину в Південній Франції. Антуан де Сент-Екзюпері змушений залишити окуповану Францію та емігрувати до Америки. У Нью-Йорку він пише і видає у 1942 році «Військового льотчика» — розповідь про один день війни і напруженого життя людської свідомості. Того самого року «Військовий льотчик» був виданий в Парижі. В Америці виходять також «Лист до заручника» (1943) і «Маленький принц» (1943).

У 1943 році Сент-Екзюпері знову воював за свою батьківщину у складі повітряних сил французького Опору в Алжирі. Після звільнення в запас він працював над книгою «Цитадель», яка залишилася незавершеною, але побачила світ у 1948 році. Навесні 1944 року йому, нарешті, дають дозвіл на п’ять бойових вильотів, потім ще на чотири. 31 липня 1944 року о 8.30 ранку Антуан де Сент-Екзюпері вирушив у свій дев’ятий політ і взяв курс на Південну Францію. Через численні поранення він не міг без сторонньої допомоги навіть надягнути на себе льотний комбінезон і сісти в кабіну літака. Того разу він мав летіти над місцями, де минуло його дитинство… Антуан де Сент-Екзюпері з того польоту не повернувся… Після тривалих, але безуспішних пошуків його офіційно було оголошено зниклим безвісті. І до сьогодні загибель письменника залишається загадкою…

 

«Маленький принц» (1943)

Дивовижна казка «Маленький принц» — останній закінчений твір Антуана де Сент-Екзюпері, який письменник написав 1942 року в Нью-Йорку, там же він вперше вийшов у світ 6 квітня 1943 року з малюнками автора. Про «Маленького принца» Сент-Екзюпері думав ще на початку війни. В цей період він часто малював той самий малюнок: хлопчик, іноді з крильцями, здивовано дивиться з-за хмари на Землю, на її поля, будинки…

Відгуки мотивів цієї ліричної казки проходять через усю творчість письменника, від першої його книжки — «Поштовий на південь» і до останньої, незакінченої — «Цитаделі». Про стосунки між світом дорослих і світом дитини Сент-Екзюпері згадував і в листах до матері, у багатьох своїх нотатках. Вчитися в дітей жити — провідна думка цього твору. Але повернутися в дитинство неможливо, і неможливо в світі дорослих найти притулок людині з чесною і чистою, як у дитини, душею.  Думками, які його мучили, Сент-Екзюпері ділився зі своїм другом Леоном Вертом. Своєрідною відповіддю на ці суперечки, відповіддю, котра мала показати, що всі ті суперечки нікчемні перед лицем прекрасного в людині, і став «Маленький принц» — поетична й сумна філософська казка, яку автор присвятив своєму другові.

«Присвячую Леонові Верту. Я перепрошую дітей за присвяту цієї книжки дорослому чоловікові. Я маю поважне виправдання: цей дорослий — мій найщиріший приятель у світі. Я маю і друге виправдання: він здатний розуміти все, навіть дитячи книжки. Я маю ще й третє виправдання: він живе у Франції, де голодує і мерзне. Тому він потребує розради. Якщо цих усіх виправдань не досить, я хочу присвятити цю книжку дитині, якою колись був той дорослий. Усі дорослі спершу були дітьми. (Але мало хто з них пам’ятає про це). Тож я виправляю свою присвяту: Присвячую Леонові Верту, коли він був хлопчиком».

«… Шість років тому в Сахарській пустелі сталася аварія. Щось поламалося в моторі літака. Я не мав ні механіка, ні пасажирів і вирішив спробувати сам узятися за складний ремонт. Для мене то було питання життя або смерті. Питної води я мав щонайбільше на тиждень.

Першого вечора я заснув на піску за тисячу миль від усіх населених земель. Я був ще самотніший, ніж моряк із розтрощеного бурею корабля на плоту серед океану. Тож уявіть собі мій подив, коли вдосвіта мене розбудив дивний голосок. Він просив:

Будь ласка, намалюй мені баранця!

Га?

Намалюй мені баранця…

Я зірвався на рівні ноги, немов уражений блискавкою. Протер очі. Глянув навколо. Побачив малого й дуже дивного хлопчика, що поважно дивився на мене. Ось його найкращий портрет, який згодом я зміг намалювати. Але мій малюнок, звичайно, аж ніяк не такий чарівний, як модель. І тут винен не я. Як я мав шість років, дорослі відохотили мене від кар’єри художника…

Малюнок Антуана де Сент-Екзюпері

Я вирячив очі з подиву й роздивлявся ту постать. Не забувайте, я опинився за тисячу миль від усіх населених земель. А втім, анітрохи не здавалося, ніби той хлопчик заблукав, вмирає від утоми, спраги чи страху. Він аж ніяк не скидався на дитину, загублену серед пустелі за тисячу миль від людських осель… Отак, я познайомився з Маленьким принцом…

Я довго не міг збагнути, звідки з’явився Маленький принц. Він ставив мені багато запитань, але здається, ніколи не чув моїх. Тільки випадково мовлені слова мало-помалу розкрили мені його таємницю…».

 

Сент-Екзюпері А. де. Повне зібрання творів / Антуан де Сен-Екзюпері ; пер з фр. П. В. Таращука, В. Б. Чайковського ; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. — Київ : ДОВЖЕНКО БУКС, 2019. — 681 с.

Збірка творів Антуана де Сент-Екзюпері — видатного французького письменника, людини яскравої, дивовижної і воістину героїчної долі. Багато творів автора «Маленького принца» давно завоювали любов читачів. «Земля людей» — найвідоміший після «Маленького принца» твір, збірка епізодів з життя автора, спогадів, роздумів про людей, їхню працю, що перетворює землю, їх стосунки, думки та цивілізацію. У 1939 році твір відзначено Великою премією роману Французької академії. До книжки також увійшов роман «Воєнний пілот» та повість «Нічний політ». Роман «Цитадель» — це спроба опанування світу розумом, не марна, але безрезультатна, бо світ для свого осягання потребує інструменту, набагато тоншого за розум. Це головна книга життя письменника, що дозволяє гідно оцінити масштаб його філософської спадщини.

Сент-Екзюпері, Антуан де. Твори в 4 т. / Антуан де Сен-Екзюпері. — Київ : ФОП Жупанський, 2009. —

Т. 1 : Записники / передм. і прим. Наталі де Вальєр ; вступ П’єра Шевр’є ; з фр. пер. П. Тарашук. — 2009. — 254 с.

«Записники» Антуана де Сент-Екзюпері – це запрошення краще пізнати період, відзначений передусім багатством подій. Тієї миті історії, коли стало небезпечно висловлювати думки, які відрізнялися від накинутих, записники Екзюпері розкривають нам інтелектуальне багатство, яке нишком сформував чоловік, який захоплювався мовою і свободою. 

Сент-Екзюпері, Антуан де. Твори в 4 т. / Антуан де Сен-Екзюпері. — Київ : Вид-во Жупанського, 2009. —

Т. 2 : Цитадель / скороч. вид. підгот. Мішель Кенель ; з фр. пер. П. Тарашук. — 2010. — 272 с.

Роман всесвітньовідомого автора – філософія опанування світу розумом, не марна, але безрезультатна спроба осягнути безкінечне й вічне минущим і смертним, бо світ – нездоланна цитадель, що потребує для свого осягання інструменту, набагато тоншого за розум і гострішого від усякої зброї. Роздуми спостережливого знавця людської душі допоможуть кожному з нас знайти свій упевнений шлях у величному безмірі людського життя і любові.

 

Сент-Екзюпері, Антуан де. Твори в 4 т. / Антуан де Сен-Екзюпері. — Київ : Вид-во Жупанського, 2009. —

Т. 3 : Воєнні записи 1939—1944 / з фр. пер. П. Тарашук. — 2014. — 432 с.

Воєнні записи 1939 1944 років., мабуть, найцікавіша частина посмертної спадщини Антуана де Сент-Екзюпері, книжка, в якій розкривається незмірна трагедія людини, що в мить найтяжчих для рідної країни випробувань докладала всіх можливих зусиль для визволення Франції, і водночас, люблячи її всім серцем і душею, абсолютно не приймала її поділу на Францію Віші і Францію де Ґолля, бо ж там і там французи, люди, задля яких жив Екзюпері. Він гостро відчував трагічність цього поділу, і саме це відчуття невблаганно вело його до смерті. Ця книжка неоціненна для розуміння і творчості автора, і тяжкого періоду історії Франції.

Сент-Екзюпері, Антуан де. Твори в 4 т. / Антуан де Сен-Екзюпері. — Київ : Вид-во Жупанського, 2009. —

Т. 4 : Поштовий на південь. Нічний політ. Планета людей. Військовий льотчик. Маленький принц / з фр. пер. П. Тарашук, А. Перепадя, А. Жаловський, О. Жупанський ; передм. А. Перепадя . — 2017. — 448 с.

До четвертого і заключного тому зібрань творів Антуана де Сент-Екзюпері в чотирьох томах увійшли його, мабуть, найвідоміші твори – «Нічний політ» та «Планета людей» у перекладі Анатоля Перепаді, «Військовий льотчик» у перекладі Анатолія Жаловського, «Маленький принц» у перекладі Олега Жупанського, а також «Поштовий на південь», який до цього не перекладався українською і тепер виходить у перекладі Петра Таращука. Видання також містить передмову Анатоля Перепаді, який в ній розмірковує над феноменом актуальності творчого спадку однієї з найлегендарніших і, водночас, однієї з найтрагічніших постатей французької літератури.

Сент-Екзюпері А. де. Земля людей ; Нічний політ ; Воєнний пілот / Антуан де Сен-Екзюпері ; пер з фр. В. Б. Чайковського ; худож.-оформлювач О. А. Гугалова. — Київ : ДОВЖЕНКО БУКС, 2017. — 315 с.

«Земля людей» — найвідоміший після «Маленького принца» твір Антуана де Сент-Екзюпері. Це — збірка невигаданих епізодів з життя автора, спогадів, роздумів. Тема та ж сама — люди, їхня праця, що перетворює землю, їхні стосунки, їхні думки і цивілізація. У 1939 році твір відзначено великою премією роману Французької академії. До книжки також увійшов роман «Воєнний пілот» та повість «Нічний політ». 

Сент-Екзюпері А. де. Маленький принц  / Антуан де Сен-Екзюпері ; пер з фр. та примітки А. Жаловського ; передм. Е. С. Соловей ; худож.-ілюстратор І. І. Яхін ; худож.-оформлювач Б. П. Бублик. — Харків : Фоліо, 2004. — 349 с.. — (Б-ка світової літератури).

Твори Антуана де Сент-Екзюпері (1900—1944) раз у раз привертають увагу сучасного читача, бо сповнені майже містичного перегуку з нашим днем: вони пояснюють, звідки ми вийшли й куди прийшли. У своїй творчості письменник спромігся порушити такі питання, що сьогодні набули абсолютної значущості: прогрес і його ціна, панування техніки й розплата за це, ризик та відповідальність, сенс людського життя... До книжки увійшли найбільш відомі твори: «Нічний політ», «Планета людей», «Військовий льотчик». Філософська казка «Маленький принц» (1943), що представлена у цьому виданні, стала підсумком життєвого досвіду письменника і була перекладена понад 180 мовами світу.

 

Сент-Екзюпері А. де. Планета людей ; Повісті : для серед. шк. віку / Антуан де Сен-Екзюпері ; пер з фр. А. О. Перепаді ; передм. Д. В. Павличка ; малюнки автора. — Київ : Веселка, 1993. — 272 с. : іл. — ( Шкільна бібліотека).

До книжки увійшли кращі твори видатного французького письменника Антуана де Сен-Екзюпері: «Маленький принц», «Планета людей» та «Нічний політ».

 

Література про життєвий та творчий шлях Антуана де Сент-Екзюпері

• Антуан де Сент-Екзюпері (1900—1944) // Історія зарубіжної літератури ХХ ст. : навч. посіб. / В. І. Кузьменко, О. О. Гарачковська, М. В. Кузьменко та ін. —Київ : ВП «Академія», 2010. — С. 135—150.

• Павличко, Дмитро. Крила людини // Сент-Екзюпері А. де. Планета людей ; Повісті : для серед. шк. віку / Антуан де Сен-Екзюпері ; пер з фр. А. О. Перепаді ; передм. Д. В. Павличка ; малюнки автора. — Київ : Веселка, 1993. — С. 5—24.

• Сент-Екзюпері, Антуан Марі Роже де // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 512—514.

• Соловей, Елеонора. Сент-Екзюпері : життя як політ // Сент-Екзюпері А. де. Маленький принц  / Антуан де Сен-Екзюпері ; пер з фр. та примітки А. Жаловського ; передм. Е. С. Соловей ; худож.-ілюстратор І. І. Яхін ; худож.-оформлювач Б. П. Бублик. — Харків : Фоліо, 2004. — С. 3—16.

Підготувала К.В. Бондарчук, завідувачка читальним залом