* * * 2024 * * * 255 років від дня народження Івана Котляревського* * * 2024 * * * М210 років від дня народження Тараса Шевченка * * * 2024 * * * 150 років від дня народження Августина Волошина, президента Карпатської України * * * 2024 * * * 100 років від дня народження Павла Загребельного * * * 2024 * * * 450 років із часу видання першої друкованої книги в Україні «Апостола» * * * 2024 * * * 100 років з дня написання першого українського науково-фантастичного роману «Сонячна машина» Володимира Винниченка* * * 2024 ***За рішенням ЮНЕСКО Рік кінорежисера Сергія Параджанова * * * 2024 * * * Книжкова столиця світу 2024 року — французьке місто Страсбург* * *

вівторок, 11 липня 2023 р.

Мелодії щирого серця: до 85-річчя з дня народження Мирослава Скорика

 


 

«Родом львів’янин, серцем українець, а талантом громадянин світу» (Любов Кияновська)




Мирослав Михайлович Скорик (1938-2020) – видатний український композитор і музикознавець.

Мирослав Скорик народився 13 липня 1938 р. у Львові, він нащадок родини з глибокими науково-творчими і музичними традиціями. Його батько – громадський діяч, педагог, історик, сестра бабусі – співачка світової слави С. Крушельницька, дід – фольклорист і хоровий диригент І. Охрімович.

Мирослав рано проявив нахил до музикування. Його неабиякі здібності до музики помітила, власне, Соломія Крушельницька і заохотила до систематичних занять. Він розпочинає навчання у Львівській музичній школі при консерваторії.

У 1947 р. всю родину було репресовано більшовицьким режимом за несправедливим наклепом.

До Львова Скорик повертається у 1955 р. вступає на перший курс Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка по класу композиції, навчається спочатку в Станіслава Людкевича, потім два роки спеціалізується в Романа Сімовича, а згодом – у Адама Солтиса, у класі якого завершує навчання в 1960 р.

Вже ранні твори для фортепіано – серед них цикл «В Карпатах» – засвідчили сильний та оригінальний талант юного митця. Його дипломною роботою з композиції стала кантата «Весна» на вірші І. Франка, котра і до сьогодні з великим успіхом виконується в хорових концертах і входить до репертуару навчальних і професійних колективів.

В тому ж 1960 р. захищає дипломну роботу на тему «Ладова система Сергія Прокоф’єва» в класі Станіслава Людкевича. Пізніше на основі цієї праці Скорик пише кандидатську дисертацію, яку захищає у 1967 р.

У 1964 р. закінчує аспірантуру Московської державну консерваторії ім. П. Чайковського двома творами – симфонічною поемою «Сильніше смерті» та кантатою «Людина» на вірші литовського поета Е. Межелайтіса.

Своєю творчістю М. Скорик, як сучасний композитор зробив вагомий внесок у різні стилі й жанри: неоромантичні (віолончельний концерт), необарокові (камерні та оркестрові партити), нефольклорні («Карпатський концерт», «Гуцульський триптих»), Розважальні та ужиткові (оперети, музика для естрадних гуртів, музика для кіно та мультфільмів), написав твори для педагогічного репертуару тощо.

Працюючи над створенням дитячої фортепіанної літератури, він продовжив лінію національного навчального репертуару, започатковану В. Барвінським, Н. Нижанківським, М. Колессою, В. Косенко.

Важливим напрямом професійної діяльності М. Скорика є музика для кіно. На запрошення відомого режисера С. Параджанова митець написав музику до культового фільму за твором М. Коцюбинського «Тіні забутих предків», а також до кінострічок «Хліб і сіль», «Жива вода», до низки мультфільмів.

Окреслюючи значення мистецької діяльності М. Скорика і його вплив на українську професійну музичну культуру, не можна оминути увагою його педагогічну діяльність як професора одразу двох вищих музичних навчальних закладів: Львівської музичної академії ім. М. Лисенка у Львові та Національної музичної академії ім. П. Чайковського в Києві. Учні його класу композиції – становлять окрему школу, про що свідчить європейське визнання творчого доробку молодих митців у багатьох країнах Європи.

Мирослав Скорик відійшов у вічність 1 червня 2020 р., він один із найвідоміших і із найтитулованіших композиторів України. Окрім численних державних нагород і звань, Мирослав Скорик став співтворцем низки унікальних подій – від першого всесвітньо визнаного українського кінофільму «Тіні забутих предків», до першої підтриманої Ватиканом опери» Мойсей». Один з «ключів», яким можна відкрити таємницю його мистецьких звершень, була гуманістична спрямованість усіх помислів, потреба писати «для людей», а не для того, щоби показати і прославити себе.


 

Література про життя та творчість композитора

 

Кияновська Л.О. Мирослав Скорик [Текст] / Любов Кияновська; худож. - оформлювач Є.В. Вдовиченко. – Харків : ЛА «Час читати», 2021. – 124 с.

Ця книга про одну з найяскравіших особистостей української культури другої половини XX – перших десятиліть XXI ст. композитора і музиканта Мирослава Скорика (1938-2020). Про його унікальний «життєвий проєкт», який вмістив у себе так багато вершинних досягнень у різних сферах музичної культури, що видається дивовижним, як могла одна людина – навіть впродовж доволі тривалого часового відрізку понад півстоліття – здійснити такий об’ємний творчий чин.


Щириця Ю. Мирослав Скорик [Текст] / Ю. Щириця; [ред. Р.М. Немировський, худож. О.В. Бєлих]. – Київ : Муз. Україна, 1979. – 56 с. – (Творчі портрети українських композиторів).

Книга з серії «Творчі портрети українських композиторів» знайомить найширші кола читачів і шанувальників музики з українським композитором Мирославом Скориком. Невелика за обсягом книжка розповідає про життєвий шлях творця української музики Мирослава Скорика, про його пошук і прагнення, містить аналіз його творчості.

 




Авторська музично-теоретична література композитора

 

Скорик М. Структура і виражальна природа акордики в музиці XX століття [Текст] / М. Скорик; рец.: М.М. Гордійчук, О.І. Ровенко; [ред. Т.С. Невінчана]. – Київ : Муз. Україна, 1983. – 160 с.

У книзі досліджуються нові явища у сфері гармонійної мови у музиці ХХ століття. У центрі уваги – проблеми акордики. Автор дає нову типову систематизацію акордових структур, і також розглядає питання, пов’язані з їх виразно - естетичним впливом.

 




Вокальні твори композитора

 

Скорик Мирослав. Мойсей [Ноти]: опера на дві, п'ять картин із прологом та епілогом: клавір / Мирослав Скорик; лібр. Б. Стельмаха і М. Скорика з одноімен. поемою І. Франка; ред. О.А. Голинська. – Київ : Муз. Україна, 2006. – 240 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).





Скорик М. Естрадні пісні [Ноти] / М. Скорик; [ред. І. К. Шрамко, літ. ред. М.Й. Бахтинський]. – Київ : Муз. Україна, 1967. – 40 с.

 








Твори композитора для музичних інструментів


Скорик М. Бурлеска [Ноти] / М. Скорик; [ред. О.С. Балакаускас]. – Київ : Муз. Україна, 1969. – 15 с.







Скорик Мирослав. Камерно-інструментальні твори [Ноти]: у 2 зошитах / М. Скорик; [ред. Л.А. Ковальова]. – Київ : Муз. Україна, 2012. –

Зошит 1: Твори для фортепіано. – 2012. – 296 с.





Скорик Мирослав. Камерно-інструментальні твори [Ноти]: у 2 зошитах / М. Скорик; [ред. Л.А. Ковальова]. – Київ : Муз. Україна, 2012. –

Зошит 2: Твори для скрипки і фортепіано. – 2012. – 296 с.





Скорик М. Мелодія з музики до кінофільму «Високий перевал» [Ноти]: для скрипки і фортепіано / М. Скорик; [худож. оформ. В.Г. Котляр]. – Київ : Муз. Україна, 1995. – 6 с. – (Українська музика).

 







Твори композитора для симфонічного оркестру

 

Скорик М. Концерт [Ноти] : для скрипки з оркестром: партитура і клавір / М. Скорик; [ред. О.С. Балакаускас]. – Київ : Муз. Україна, 1972. – 48 с.






Скорик М. Концерт («Карпатский») [Ноты] : для большого симф. орк.: партит. / М. Скорик; [ред. В. Кирпань]. – Москва : Сов. композитор, 1975. – 62 с.






Скорик М. Сюїта з музики до драми Лесі Українки «Камінний господар» [Ноти] : партитура / М. Скорик; [ред. О.П. Ківа, О.В. Яворик]. – Київ : Муз. Україна, 1981. – 32 с.










Підготували: Т.М. Шилова, завідувачка відділу мистецтв, та О.М. Карпінський (відео), провідний бібліотекар відділу мистецтв

Немає коментарів:

Дописати коментар

Надеемся на комментарии