5 книг про видатних особистостей світової історії та культури

 

Чи впізнаєте Ви з перших слів хто це?

 

За роки свого життя ця людина стала найкращим американським вченим, винахідником, дипломатом, письменником, бізнес- стратегом, а також скріпила своїм підписом всі три найважливіші історичні документи, що лежать в основі утворення Сполучених Штатів Америки як незалежної держави: Декларацію незалежності США, Конституцію США і Версальський мирний договір 1783 року.

1895 року шістнадцятирічний юнак поставив собі питання, що ми бачимо, якщо летітимемо поруч із променем світла. А вже через 20 років він створив одну з найкрасивіших теорій в історії науки — загальну теорію відносності.

Письменник і журналіст, лауреат Нобелівської премії з літератури 1954 року та лауреат Пулітцерівської премії 1953 року. За своє життя написав та опублікував 7 романів і 6 збірників оповідань. Основним його місцем проживання був Париж, одначе він дуже багато подорожував, бо захоплювався гірськими лижами, полюванням і рибальством. Найвідомішим став його роман «Прощавай, зброє!» — оповідь про історію нещасливого кохання, що розвивалося на тлі баталій Першої світової війни.

Він ніколи не згадував свого походження. Але вдягався дивно: консервативні піджаки й дурнуваті штани-трубочки, завжди закороткі. У нього було чорне волосся та темні живі очі…  А пісня «Богемна рапсодія» полонила серця мільйонів слухачів…

Маленька дівчинка в дитинстві вірила, що колись стане дружиною когось знаного. Усе своє доросле життя вона перебувала в центрі уваги. Її шлюб із принцом Чарльзом 1981 року архієпископ Кентерберійський назвав «казкою». Вона увійшла до королівської родини, але водночас залишалася вільною і незалежною жінкою, яка знайшла свою публічну роль на світовій арені.

 

Представляємо книжки: Волтер Айзексон «Бенджамін Франклін» та «Ейнштейн. Життя і всесвіт генія», Мері Дірборн «Гемінгвей», Марк Блейк «Фредді Меркюрі: A Kind of Magic», Ендрю Мортон «Діана: справжня історія з її вуст».

 

 

Волтер Айзексон «Бенджамін Франклін»

Волтер Айзексон — американський журналіст, письменник і біограф, головний редактор журналу Time, колишній президент Аспенського інституту, автор біографій Стіва Джобса, Альберта Ейнштейна («Наш формат»), Генрі Кіссінджера.

Бенджамін Франклін — один з «отців-засновників» США. А також видавець, меценат, винахідник, політик. Як інженер він створив першу бездимну грубу, громовідвід, біфокальні окуляри, як дипломат зміг поєднати ідеалізм із політикою балансу сил, як державний діяч запропонував створити федеральну модель національного уряду.

Попри бажання вибудувати ідеальний імідж, він не соромився свого походження і все життя продовжував підписуватися «Б. Франклін, друкар». У цій книжці біограф Волтер Айзексон досліджує життя, філософію та особистість людини, погляди якої сформували найважливіші аспекти американської ідентичності —  повагу до праці, раціоналізм і дух демократії.

Айзексон, Волтер. Бенджамін Франклін / Волтер Айзексон ; пер. з англ. Геннадій Шпак. — Київ : Наш формат, 2019. — 480 с.

За вісімдесят чотири роки свого життя Бенджамін Франклін став найкращим американським вченим, винахідником, дипломатом, письменником, бізнес-стратегом, а також одним з найбільш практичних , хоча й не найбільш глибоких політичних мислителів. Запустивши повітряного змія, він довів, що блискавка є електричним розрядом, відтак придумав засіб захиститися від неї. Він винайшов біфокальні окуляри, бездимну грубу, накреслив карту Гольфстріму, висунув теорію інфекційної природи звичайної застуди. Він упроваджував розмаїті схеми покращень у громадській сфері: бібліотеки з видачею книжок додому, коледжі, волонтерські пожежні команди, страхові асоціації та фонди. Він допоміг сформувати унікальний стиль американського гумору й філософії прагматизму. У міжнародній політиці він винайшов особливий підхід, що поєднав ідеалізм із реалізмом балансу сил. А у внутрішній політиці пропанував далекоглядні плани — об’єднати колонії і створити федеральну модель національного уряду.

Та найголовнішим винаходом Франкліна — який він знову і знову відкривав — був він сам. Як перший великий американський публіцист, у своєму житті й у своїх творах він безперервно прагнув породити новий американський архетип. Одночасно з цим він ретельно обточував власну особистість, показував її загалові та начищав до блиску для нащадків.

Частково це було заради іміджу. Він повсякчас творив свій імідж простого, але старанного трударя, що наполегливо шліфує якості — запопадливість, бережливість, чесність, — належні сумлінному крамареві та добродійному членові своєї громади.

Проте імідж цей мав реальне підґрунтя. Народжений і вихований класом «шкіряних фартухів», Франклін затишніше почувався серед ремісників і мислителів, ніж у середовищі еліти (принаймні більшу частину свого життя) — його гнітила й відштовхувала помпезність і пихатість спадкової аристократії. Упродовж усього життя він підписувався «Б. Франклін, друкар».

Із цих поглядів народилося, мабуть, найважливіше з Франклінових бачень: американська ідентичність, що опирається на чесноти і цінності середнього класу. Інстинктивно приязніший до демократії, ніж дехто з отців-засновників, позбавлений снобізму, з яким пізніші критики ставитимуться до його «крамарських» цінностей, він вірив у мудрість простої людини й відчував, що нова нація братиме свою силу з того, що він називав «середняцтвом». Даючи поради про те, як самовдосконалюватися і зрощувати в собі чесноти, як покращити громадське буття, він допоміг створити й прославити новий панівний клас звичайних громадян.

Складна взаємодія різних сторін Франклінової вдачі — його винахідливості й життєвої мудрості, протестантської етики, що відкидає догму, тих принципів, яких він твердо тримався, й тих, якими ладен був поступитися, — допомагає нам із кожним новим поглядом на його постать відкривати зміну цінностей нації. У добу романтизму його безжально ганили, а в часи прагматизму — підносили до небес. Кожна епоха оцінювала його по-новому — і заразом по-іншому себе.

 

Волтер Айзексон «Ейнштейн. Життя і всесвіт генія»

Волтер Айзексон — американський журналіст і біограф, автор популярних біографій Стіва Джобса, Генрі Кіссінджера, Бенджаміна Франкліна та Альберта Ейнштейна. Докладну біографію Ейнштейна написано після відкриття всіх архіві вченого. Автор аналізує науковий шлях й особисте життя фізика і показує, як творчість, нонконформізм, свобода та безмежне захоплення наукою переплелися в цій особистості.

Атмосфера початку ХХ століття була наелектризована бунтарським духом новизни: Пікассо, Джойс, Фрейд… До цієї когорти, яка зламала традиційні уявлення, входить і Альберт Ейнштейн — геній, що перевернув наше розуміння фізики. Ця інтелектуальна одіссея почалася 1895 року, коли шістнадцятирічний Альберт поставив собі питання, що ми бачимо, якщо летітимемо поруч із променем світла. А вже через 20 років створив одну з найкрасивіших теорій в історії науки — загальну теорію відносності — та вивів найвідоміше рівняння E=mc², яка вперше була опублікована в науковій статті Ейнштейна 1905 року. Вона пояснює взаємозамінність енергії та маси, коли тіло рухається зі швидкістю світла.

Айзексон, Волтер. Ейнштейн. Життя і всесвіт генія / Волтер Айзексон ; пер. з англ. Микола Климчук. — 2-ге вид. — Київ : Наш формат, 2020. — 528 с.

Ім’я Альберта Ейнштейна стало синонімом генія. Він відкрив найвідомішу формулу в історії науки і створив теорію, яка докорінно змінила наш погляд на світ і природу реальності. Йому випало життя в бурхливу епоху воєн і революцій, політичних катастроф і наукових проривів. Цю епічну біографію написано на основі широкого корпусу архівних джерел і досі не відомих листів Ейнштейна. Волтер Айзексон, сучасний класик біографічного жанру, розповідає, як мислив геній, чим він жив, у що вірив. Це історія людини, яка зберегла в собі дитячу допитливість і відчуття дива. Інтелектуальна одіссея Ейнштейна почалася, коли шестирічним хлопчиком він заворожено дивився на стрілку компаса. А закінчилася в американському містечку з літературної назвою Ітака, де він провів останні двадцять років життя, працюючи в Інституті перспективних досліджень. Ейнштейн мав рацію і помилявся, любив людей і ненавидів тиранію — немає сумнівів, що це велике ім’я залишиться в літописі людства назавжди.

 

Мері Дірборн «Гемінгвей»

Мері Дірборн — американська письменниця та біографиня. Авторка життєписів письменника Генрі Міллера, галеристки Пеґі Ґуґенгайм.

Ернест Гемінґвей, поза сумнівами, один із найвидатніших американських прозаїків. Він познайомив читачів з іншим Парижем, особливою Америкою, Африкою, Кубою. А головне — показав світ яскравішим, стихійнішим, пристраснішим та романтичнішим місцем.

На кожному етапі його життя ми бачили нового Гемінґвея — довготелесого хронікера «утраченого покоління», мужнього мандрівника, що описував подвиги на арені для кориди, репортера на фронтах Громадянської війни в Іспанії і врешті-решт — легенду повоєнних років на Кубі. Однак трагедію, що сталася з ним, до кінця так і не зрозуміли. Саме її і розкриває ця книжка.

Детально аналізуючи листи, щоденники та архівні матеріали, Мері Дірборн намагається пояснити внутрішній світ надзвичайної та водночас недосконалої людини. Вона розкриває суть трагедії письменника, який змінив очікування від літератури, спосіб мислити та робити життєвий вибір для багатьох людей.

Дірборн, Мері. Гемінгвей / Мері Дірборн ; пер. з англ. Геннадій Шпак. — 2-ге вид. — Київ : Наш формат, 2019. — 640 с.

«Біографій Ернеста Гемінгвея не бракує — одна з них займає п’ять томів. Його перший біограф Карлос Бейкер високо встановив планку 1969 року, тому спроби тих, хто йшов за ним, ґрунтувалися на глибоких дослідженнях і дуже часто на інтуїтивних відкриттях. Проте досі не було життєпису, який написала жінка. Це не має аж такого великого значення, хоча здебільшого я цікавилася не тими аспектами Гемінгвеєвого життя, які приваблювали попередніх біографів чоловіків. Беручись писати життєпис Гемінгвея, я запитувала себе, що такого може сказати в ній жінка, чого не змогли видобути попередні біографи. Але, певно, суть не в тому, що я можу видобути.

Я не додаю нічого до гемінгвеївської легенди. Без сумніву, я підхожу до неї зі своїм особливим багажем досвіду, але не бачу, що могла б дати ця легенда жінці-читачці. Мене не цікавить питання про те, хто що казав про чиєсь волосся на грудях, унаслідок чого відбувся кулачний бій між Гемінгвеєм і Максом Істменом у редакції видавництва «Скрібнерз» у 1937-му. На мою думку нам слід придивитися до того, чим живиться легенда, і з’ясувати, як сформувалася ця надзвичайно складна людина і блискучий письменник». 

 

Марк Блейк «Фредді Меркюрі: A Kind of Magic»

Марк Блейк — британський музичний журналіст, письменник і редактор, чиї роботи публікуються в times I Daily Telegraph, а також у музичних журналах Q. Mojo, Classic Rock, Music Week I Prog. Автор біографій-бестселерів світових музичних гуртів і рок-виконавців.

Це книжка про те, ким був і ким став Фредді Меркюрі. Від невідомого занзібарця Форруха Бульсари до зірки, що виступає на стадіоні для 150 тисяч людей. Від клавішника гурту «Здихлики» до легендарного клавішника й вокаліста Queen. Від хлопця, який соромився своїх зубів, до величного музиканта в короні й мантії. Фредді завжди був живим був живим і блискучим. Вірив, що можливо все, якщо вкласти і це розум і серце. Також ця книжка містить ретроспективний коментар до його студійних і концертних альбомів, повну дискографію, фотографії та пам’ятні речі.

Блейк, Марк. Фредді Меркюрі: A Kind of Magic / Марк Блейк ; пер. з англ. Микола Климчук. — Київ : Наш формат, 2024. — 224 с. : іл.

«Багато моїх пісень — це політ фантазії. Я можу придумати все, що завгодно. Це світ, у якому я живу. Він дуже яскравий, і так само яскраво я пишу. Мені так подобається» (Фредді Меркюрі).

«В останнє я бачив Фредді Меркюрі 9 серпня 1986 року. Він у короні і королівській мантії прогулювався по сцені в Небворт-парку, п з колонок ревів державний гімн. Тоді ніхто не знав, що це його останній виступ з Queen. Музиканти зіграли всі хіти — вони завжди їх грали, — включно з «Богемною рапсодією»: все потонули в громі і блискавках, як обіцяли слова пісні, а на сцену вивалили стільки сухого льоду, що, здавалося, пожежа почалася. На живих концертах Queen сповідували дуже просте гасло: «Засліпи й оглуши». Але мені запам’яталися корона, мантія і впевнена, на всі зуби, усмішка Фредді. Він ніби казав: «Звісно, я смішний. Хіба це не круто?!».

Уперше я побачив Фредді Меркюрі по телевізору взимку 1975-го: якийсь туманний чорно-білий образ у кліпі до «Богемної рапсодії» —тільки зуби й волосся. Мені було тоді десять, і мозок не міг збагнути всіх цих «Галілео Фігаро» і «Бісмілла». Так якщо ти ріс у сімдесятих-вісімдесятих, то втекти від Queen було неможливо. З роками я відкрив для себе їхню музику. У Queen немає двох однакових альбомів, власне, двох однакових пісень немає. Але групу впізнавали моментально, так само, як голос Фредді…».  

 

Ендрю Мортон «Діана: справжня історія з її вуст»

Ендрю Мортон — один із найвідоміших біографів світу та провідний знавець сучасних знаменитостей і королівських осіб. Його сенсаційна біографія 1992 року «Діана: справжня історія з її вуст», яка була написана за участю принцеси Уельської, вперше дозволила зазирнути за лаштунки життя. Відтоді він написав чимало бестселерів, що посідають перші сходинки у рейтингах Sunday Times I New York Times: це книжки про Моніку Левінскі, Мадонну, подружжя Бекхемів, Тома Круза, Анджеліну Джолі. Лауреат численних нагород. Мортон живе і працює у двох рідних йому серцю містах — Лондоні та Лос-Анджелесі.

Коли «Діана: справжня історія з її вуст» уперше вийшла друком у червні 1992 року, вона назавжди змінила уявлення громадськості про Діану, принцесу Уельську та британську монархію загалом. Біографія, яку спочатку зустріли з недовірою й відвертим глузуванням згодом стала  унікальним взірцем літератури — не лише через свій зміст, але й через особисту участь Діани ц її створенні. «В історії королівської журналістики вона посідає почесну сходинку», — сказав колишній редактор газети Sunday Times Ендрю Ніл.

З часом завдяки новітнім технологіям удалося відтворити деякі з нечітких інтерв’ю, таєно записаних із принцесою, які, здавалося, було втрачено назавжди. Це дозволило по-новому зазирнути у думки Діани й відкрити дивовижну хроніку її життя в домі Віндзорів.

Лише 1997 року, після трагічної смерті Діани, Ендрю Мортон, уперше розкрив таємну участь принцеси у створенні книжки. Це була надзвичайна мандрівка, яка порушила всі правила, проте вона дала Діані можливість поділитись своїм справжнім життям у ролі королівської принцеси — часом сповненим страждань і відчаю, але воднораз багатим на прямо, не приховуючи емоцій і почуттів, про свій нещасливий шлюб, стосунки з королевою та іншими членами королівської родини, про свої надії, страхи та мрії.

Ікона за життя, легенда по смерті, Діана продовжує зачаровувати і через чверть століття після тієї жахливої ночі в Парижі. У цьому суттєво доповненому томі своєї новаторської біографії Мортон пропонує читачам відомості з записаних із принцесою інтерв’ю, які не публікувалися раніше, а також розглядає її спадщину та вплив на королівську родину, що відчутний і по цей день. Так, Діана уже не з нами, але вона точно не забута. «Діана: справжня історія з її вуст» — це спроба принцеси розказати правду про себе.

Мортон, Ендрю. Діана: справжня історія з її вуст / Ендрю Мортон ; пер.  з англ. Я. Машико. — Харків : ВД «Фабула», 2024. — 400 с., іл.

Вона знала, що ніколи не стане королевою, і завжди хотіла бути собою. Вона мріяла бути королевою людських сердець, і її мрія здійснилася. Вона — це леді Діана Спенсер, принцеса Уельська, одна з найпривабливіших персон XX століття, ікона стилю і порушниця спокою дому Віндзорів. За шість років до своєї трагічної загибелі Діана відважилась на серію відвертих інтерв’ю для книжки Ендрю Мортона, в яких відкрила світу всю правду про себе. Щира сповідь «народної принцеси» звучить з її власних вуст, а також доповнена теплими спогадами рідних і друзів. Неймовірна доброта Діани, унікальний дар співчуття, безмежне бажання бути корисною людям стали її найбільшою спадщиною і зразком для наслідування у сучасному світі, який так потребує любові.

Книги бібліотека отримала в межах реалізації Обласної комплексної програми «Культура Одещини 2020-2024».

Підготувала К.В. Бондарчук, завідувачка читальним залом.