"...Усміхається Богу моя Україна — в камуфляжному вбранні Мадонна…": військова поезія, проза та есеї

 

29 серпня  відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Дата приурочена до дня найбільших втрат української армії на Донбасі — дня виходу з оточення в Іловайську 29 серпня 2014 року. Минуло десять років з тих трагічних подій, але героїчний супротив продовжується.

Мужність, стійкість, відвага українського народу надихає на створення поетичних та прозових творів, які народжуються під пером військових, журналістів, письменників, волонтерів. Це захопливі розповіді  і правдиві історії про незламність духу і героїзм звичайної людини: «Народні Герої України. Історії справжніх», Андрій Тристан «Прийшла війна...», Бабіч Гліб «Вірші та пісні», «Журналісти на війні», Дракуліч Славенка «Війна всюди однакова», Валерій Пузік «Три медалі в шухляді», Томчук Дмитро «Не зупиняйте білий автобус»…

 

Есеї та щоденники

Народні Герої України. Історії справжніх / авт. текстів та перекладів : Віка Ясінська, Віолетта Кіртока, Ігор Осипчук та ін. ; укладачі книги Євген Толочин, Віолетта Кіртака — Київ : Вид-во «Білка», 2021. —400 с.

«Народні Герої України. Історії справжніх» — перша збірка розповідей про Героїв російсько-української війни, які були нагороджені недержавним срібним орденом «Народний Герой України». В ній 45 історій, з яких пересічному читачеві стане зрозуміло, що ж такого надзвичайного зробила людина, яка була відзначена народом. Кожна розмова чи нарис про героя — приклад мужності, жертовності та вияву глибинної любові до власної країни. А портрети Романа Ніколаєва — саме вони в більшості представлені в книзі — чудово передають сутність Героїв. Ідея зібрати ці світлини в єдиному циклі видань послугувала концепцією збірки.

Книга відкривається першим розділом — розмовами з тими Героями, які отримали нагороди прижиттєво. За рік після нагородження розвідник Олександр Колодяжний загинув під Донецьком під час військової операції. Доброволець Володимир Галаган і пастор Олександр Хомченко пішли з життя внаслідок важких хвороб. Але всі троє отримували нагороди особисто, тому їхні інтерв’ю залишаються поряд з іменами живих.

Другий розділ присвячений пам’яті загиблих. І саме тут розповідається про наймолодших Народних Героїв України — краматорчанина Степана Чубенка, харків’янина Данила Дідіка, сумчанина Сергія Табалу. Усі вони, майже діти, свідомо віддали своє життя за Україну, їхній подвиг, їхній приклад мужності мають залишитися в історії нашої країни.

Волонтери, медики, журналісти, громадські діячі — усі ці люди без зброї в руках, але не менш героїчно й самовіддано захищають країну від ворога. Саме про них ідеться в третьому розділі книги.

 

Народні Герої України. Історії справжніх. Кн. 2-га / авт. текстів та перекладів : Віка Ясінська, Віолетта Кіртока, Валерія Бурлакова, Ігор Осипчук та ін. ; укладачі книги Євген Толочин, Віолетта Кіртака — Київ : Вид-во «Білка», 2023. — 552 с.

Перша книга про Народних героїв вийшла друком у 2021 році. І зразу ж укладачі почали збирати наступні 45 історій. Але зі зрозумілих причин видання пригальмувалося — після 24 лютого 2022 року деякий час не працювали ані друкарні, ані видавництва. При цьому всі Народні герої — без перебільшення ВСІ! —знову показали себе людьми найвищої якості. Ті, хто перебував у лавах ЗСУ, прийняли страшні бої по всій країні. Ті, хто встиг повернутися в цивільне життя, мобілізувалися і стали на захист України. Волонтери, маючи досвід, зі ще більшою енергією заходилися допомогати нашим воїнам.

Ця книга «Народні Герої України. Історії справжніх» — друга збірка розповідей про Героїв російсько-української війни, які були нагороджені недержавним срібним орденом «Народний Герой України». В ній 45 історій, з яких пересічному читачеві стане зрозуміло, що ж такого надзвичайного зробила людина, яка була відзначена народом.

 

Журналісти на війні : док. дослідж., хронік, літопис, аналітика / передм. О. Наливайка ; упоряд. М. Сорока; худож.-оформлювач О. Гуталова-Мєшкова. — 2-ге вид., перероб. і допов. — Харків : Фоліо, 2022. — 446 с.: іл. — (Воєнні щоденники).

Автори цього видання — відомі в Україні журналісти, які починаючи з весни 2014 року ведуть літопис трагічних подій у Криму й на Донбасі. До недавнього часу якщо й бували журналістські відрядження на війну, то тільки в далекі від України гарячі точки планети. А нині через російську агресію такі точки з’явились і на карті України, і багато українських журналістів, зокрема й ті, хто долучився до створення цієї книги, добровільно стали військовими кореспондентами, вважаючи своїм професійним і патріотичним обов’язком безпосередньо з місця подій із ризиком для життя роз-повідати нашому суспільству, всьому світу про цю нав’язану нам жахливу, руйнівну війну. Журналістські хроніки, щоденники, спогади, документальні дослідження доповнено світлинами з передової і фотопортретами героїв цієї війни — українських воїнів.

 

Тристан, Андрій. Прийшла війна... / Андрій Тристан. — Львів : Вид-во «Апріорі», 2023. —144 с.

У ваших руках унікальна книга. У ній детально й захопливо розповідається про офіцерів, викладачів і науковців Харківського національного університету Повітряних Сил, які в перші дні війни взяли в руки зброю й виступили проти набагато сильнішого ворога, що насувався на Харків. Автор — безпосередній учасник і свідок тих трагічних і водночас героїчних подій. Ця книга цінна насамперед тим, що подає численні факти про оборону Харкова. Видання буде цікавим широкому колу читачів.

 

Вакуленко, Володимир.  Я перетворююсь... Щоденник окупації. Вибрані вірші / Володимир Вакуленко-К. ; упоряд. К. Міхаліциної, О. Рибки ; передм. В. Амеліної. — Харків : Віват, 2023. — 192 с.: іл. — (Серія «Бібліотека Українського ПЕН»).

Щоденник Володимира Вакуленка -К. — болісні й правдиві нотатки, які письменник вів від початку повномасштабного вторгнення й під час окупації рідного села Капитолівки на Харківщині. Вів, поки Володимира не викрали рашисти: неминучість цього він усвідомлював, як і те, що шансів вижити у нього небагато — бо українець, бо волонтер та активіст, бо має гідність. До книжки ввійшли тексти згаданого щоденника, вибрана поезія Володимира Вакуленка для дітей і дорослих, а також історії від друзів, колег та очевидців, що занурять у хроніку війни Росії проти України

 

Дракуліч, Славенка. Війна всюди однакова / Славенка Дракуліч ; пер. з хорват. Н. Хороз. — Львів : Човен, 2023. — 184 с.

Ця книжка особлива, бо до неї ввійшли есеї про війну, які Славенка Дракуліч написала від 1991 року і до наших днів — часу повномасштабноі російсько-української війни. Ці тексти викличуть у вас чимало емоцій і змусять задуматися, чому, досягнувши такого велетенського технологічного і наукового поступу, ми не можемо викоренити зі свого життя війну та вбивства.

Есеї Славенки Дракуліч описують серію воєнних ситуацій, побачених із «жаб’ячої» перспективи, тобто з точки зору звичайної людини. Тому героями книжки стають біженці, які намагаються освоїтися в чужій країні, де їм не раді; матері, надломлені очікуванням синів, які, можливо, і не повернуться; зґвалтовані жінки, які відмовляються мовчати; обставини, які перетворюють звичайних людей на жорстоких злочинців; медіа і їхня роль в осмисленні воєнних подій.

 

Гудименко Ю. В. Історії та війни / Юрій Гудименко ; худож.-оформлювач М. С. Мендор ; іл. А. І. Козоріз. — Харків : Фоліо, 2023. — 415 с.: іл. — (Воєнні щоденники).

Юрій Гудименко (нар. 1987) — український політичний діяч, лідер Руху «Демократична Сокира», у минулому — блогер, телеведучий, публіцист. Після російського вторгнення вступив до лав ЗСУ, сапер, був поранений. «Це не зовсім звичайна книга. Тут немає сюжету, немає персонажів, які затримуються надовго. Це — збірка текстів, промов, історичних нарисів, які я писав і пишу донині. Тут є смішні тексти і тексти несмішні, є слова, які я писав у доброму гуморі й ті, які я писав у шпиталі, не бувши певен, що колись встану на ноги. Є навіть тексти, за які мені соромно, але вони все одно будуть тут; у книзі, тому що я їх говорив і я їх написав» (Ю. Гудименко).

 

Хромейчук, Олеся. Смерть солдата. Історія, розказана його сестрою /Олеся Хромейчук. — Київ : Віхола, 2023. — 208 с. — (Серія «Життя»).

 «Я воліла б, щоб не довелося писати цю книжку, щоб не було теми для неї, щоб брат був живий, а не щоб мою книжку надрукували...» Цими словами Олеся Хромейчук починає свою історію, книжку, яка не мала би бути написана, історію смерті солдата, розказану його сестрою. Це дуже особиста оповідь, та водночас це історія десятків тисяч українських родин, історія втрат та їх проживання.

Володимир Павлів, брат Олесі,  воїн, який загинув на фронті в березні 2017-го, за кілька років до початку повномасштабного вторгнення. «Це європейська війна, яка просто почалася на Сході України» — такими словами свій вибір повернутися на передову Олесі пояснював Володимир. Невдовзі він загинув. «Доброго дня. Я з військової частини, де служить ваш брат»... Смерть. Заперечення. Гнів. Депресія. Прийняття. Жодна історія не може повернути близьких, але інколи чужа історія може допомогти зрозуміти та пережити втрату. У нашій країні триває війна, щодня гинуть люди — захисники та захисниці, кохані, батьки, діти, брати й сестри. І все, що ми можемо, — лише навчитися жити із цією втратою. Своєю історією в цій книжці ділиться історикиня Олеся Хромейчук.

 

Поезія

Бабіч, Гліб. Вірші та пісні / Гліб Бабіч. — Київ : Вид-во «Білка», 2021. — 238 с.

Двомовна поетична збірка військового поета, ветерана Гліба Бабіча, яку Ви тримаєте в руках — чесна до щему та потужна, як зброя. Власне, вона є зброєю у сучасній війні. «Коли працюють гармати, музи мовчать» — не про нього. Його несамовиті музи кричать уголос, заглушаючи розриви, переносячи кожного з мирного, тихого, ситого життя в чорно-білий світ війни. А ще вони співають голосом «Козак систем», доповнюючи музикою пронизливі тексти. І ви, читаючи, несподівано почнете підспівувати вголос «Подай зброю мені, брате...»

«Не схиливши в покорі коліна,

Не піддавшись брехні і прокленам,

Усміхається Богу моя Україна —

В камувляжному вбранні Мадонна…»

Чого ще варто чекати від цієї книги? Флешбеків у перші роки війни, коли автор ще писав російською «Погожий день. На бруствере цветок...». Захвату від пронизливих україномовних текстів, якими наче говорить сама наша земля «Нищити ворога — це не гріх...». А ще чекайте від Гліба Бабіча нових віршів та пісень. Бо війна триває. А значить кожен патрон і кожен вірш стане в пригоді!

 

Пузік, Валерій. Три медалі в шухляді / Валерій Пузік. —  Харків : АССА, 2023. —  192 с. : іл.

Валерій Пузік — український письменник, художник, режисер і журналіст. У січні 2015 пішов добровольцем на фронт. Нині перебуває в лавах Збройних сил України. Це збірка вибраних віршів останніх дев’яти років. Про війну, любов та смерть. Про час, що завмирав, зупинявся та не зупинився. Про ПТСР, страх, повернення додому й повернення на війну. Знову. У чергове коло. Це розмова з Богом, із землею, з небом. Це фіксація емоцій та станів. «Три медалі в шухляді» —  це те, що не одягнеш на парад перемоги. Це те, що хочеш сховати. А можливо, й забути. До видання увійшли й нові тексти, що були написані на Херсонщині 2023 року.

 

Незламній = For invincible / Павло Вишебаба, Ярина Чорногуз, Віталій Бирчак та ін. ; упоряд. Віталій Бирчак ; фото Олексій Самсонов, Яна Сідаш, Яро Коник та ін. ; худож.-оформлювач Юлія Уварова. — Харків : Фоліо. —  160 с.

 «Незламній» — це книга-альбом і збірник поезій. Про боротьбу, відвагу, про любов і незламність українців. Книга, в якій кожне слово пронизане силою і волею до свободи, а кожне фото — емоціями, які переживаємо, і які не маємо права забути.

 

Чорногуз, Ярина. [daseіn: оборона присутності] : вірші / Ярина Чорногуз. — Київ : Віхола, 2023. — 128 с. — (Серія «Худліт. Поезія»).

«Світ зійшовся клином на обороні цієї землі. І навіть якщо буде щось опісля цього, навіть тоді — нам іншого вже, мабуть, ніколи насправді не буде треба» Вибір без вибору. Пітьма і лють. Наша згода загинути. Наш вибір убивати. Бій і порожнеча. Щоденні втрати. Втрати, які вже не рахують та не відчувають. Кордони землі, що впізнаєш навпомацки.

Поезії Ярини Чорногуз — це своєрідні листи з фронту, листи з передової, де ти не знайдеш опису бойових дій чи переліку звільнених територій. Це листи про біль від утрати загиблих побратимів та посестер, листи про буття на війні тут і зараз, про усвідомлення та прийняття власного вибору піти воювати, листи про те, як виглядатиме світ після всього цього болю, що розриває зсередини. Листи про те, як виглядає оборона твоєї присутності в цьому світі.

Ці тексти Ярина написала за останні півтора року ротації на фронті, значна частина якої припала на повномасштабну війну. «У цій добірці, — пише Ярина, — промовлятиме моя пам’ять про Скадовськ і морське узбережжя Херсонщини, Сєвєродонецьк та Маріуполь, висоти над Новоайдаром, дорогу Бахмут-Лисичанськ і села по той бік Сіверського Дінця, річки, яка стала українським Стіксом. І всі вони відчуваються мені як ще одна мала батьківщина, бо вони переміряні нашими кроками вздовж і впоперек. Деякі вільні й оборонені, більшість з них — ще належить звільнити».

 

Проза

#Голоси. Антологія військових письменників / упоряд. Тетяна Пилипець. —  Київ : ФОП Степурін Ігор Миколайович, 2023. —  260 с.: іл.

У 2019 році за безпосередньої участі директорки Львівської обласної бібліотеки для юнацтва імені Романа Іваничука Тетяни Пилипець народився Всеукраїнський форум військових письменників — платформа, на якій діючі військові ЗСУ, журналісти, ветерани АТО/ОСС, волонтери мали змогу потоваришувати, презентувати свої книги, почути слова вдячності і надиху. І ось уже п'ять років поспіль місцем їхньої зустрічі у тому чи іншому форматі є Бібліотека Іваничука. З початком повномасштабного вторгнення автори форуму стали на захист України.

У альманасі «#Голоси» зібрані прозові та поетичні тексти, також роздуми тридцяти учасників Всеукраїнського форуму військових письменників, що стали рефлексіями, а почасти і хронологією пекельних місяців 2022-2023 років. Видання підготовлено за сприяння державної установи «Український інститут книги». Авторська думка може не збігатися з офіційною позицією державної установи «Український інститут книги».

 

Паламарчук, Василь. Військовий непотріб / Василь Паламарчук. — Київ : ТОВ «Білка Студіо», 2020. — 320 с.

З перших рядків книга захоплює, занурює у світ подій і вражень, які автор, військовослужбовець 28-ої ОМБр та учасник бойових дій, прожив насправді. Прості, ясні описи, розмови без прикрас і цензури допоможуть комусь із читачів уявити, а комусь знову згадати, що війна-це не тільки постріли, вибухи та руйнування, це важкий побут, непрості стосунки та різні емоції-сміх і сльози людей, які так чи інакше причетні до кожного з оповідань. Ця книга розпочинає серію автора «Арта». Тож далі буде. Він продовжує писати, бо це — пам’ять.

 

Пузік, Валерій. 3 любов’ю — тато! / Валерій Пузік. — Київ : Лабораторія, 2023. — 216 с.

 «З любов’ю — тато!» — книга насамперед про людину на війні. Тут немає описів батальних сцен, боїв, спецоперацій тощо. Ця книга — розмова з сином і дружиною. Уламки реальності складаються, наче пазл. Образи нанизуються один на одний: ось — минуле, ось — теперішнє, ось — майбутнє, що проглядає плямами та розривами на сторінках фронтового зошита. «З любов'ю — тато!» — не щоденник. Низка мозаїчних текстів веде читача разом із героями в сюрреалістичну подорож назустріч смерті, світлу, невідомому.

Сміятися. Плакати. Ридати. Кричати. Нервово викурювати третю цигарку поспіль. Не відчувати нікотиновий дим. Не відчувати пальців рук. Не відчувати нічого. Бачити все уповільнено, наче впадати в гіпнотичний транс. І слухати, слухати тишу, коли вона накриває землю. Лише серце вистукує свій оскаженілий адреналіновий ритм. Вибух — раз. Живий. Вибух—два...

Це книга про наше тривожне тут-і-зараз, живий нерв, що не дає змоги вдихнути кисень і вибратися зі стихії війни, адже в повітрі, яким ми дихаємо, занадто багато втрат, занадто багато куль та обстрілів, які зробили решето з наших душ і почуттів.

 

Пузік, Валерій. Мисливці за щастям : збірка воєнної прози / Валерій Пузік. —  Харків : Віват, 2024. — 208 с. — (Серія «Художня література»).

«Мисливці за щастям» —  збірка щемких оповідань про життя на фронті та на деокупованих територіях, з яких, попри звільнення, війна нікуди не пішла. Села зруйновані, поля заміновані, але там живуть люди, які вірять, турбуються одне про одного, будують плани, усміхаються всупереч усьому. На деокуповані вулиці повертаються діти й весна. Це лаконічні історії про військових і цивільних, проте, як довіряти своє життя побратимам і незнайомцям, про звичайні буденні радості: можливість малювати, обіймати кошеня, не боятися тиші. Про обов'язок і вірність, утому і щастя, близькість смерті й наповненість життя.

 

Стеблівський, Євген. Лють : роман / Євген Стеблівський. — Харків : ВД «Фабула», 2024. —  336 с.

 «Лють» Євгена Стеблівського — це справжня сага про кожного з нас у перші місяці великої та жахливої війни, захоплива панорама подій, що розгорталися під Києвом і на півдні України. Серед героїв роману —  троє колишніх однокласників, один із яких разом зі своїм дідусем іде добровольцем до лав ЗСУ, другий — журналіст і волонтер, який у справах допомоги армії потрапляє до Ірландії, а третій — син дрібного бізнесмена, який свідомо залишається в окупації під Бородянкою. Але поруч із головними героями діють хлопці із ТрО, котрі піднялися на захист Києва, майстерний мисливець за російськими танками, який веде рахунок знищеної «броні» на десятки, літній бджоляр, який наодинці розстріляв російську ДРГ у тилігульському степу, та багато, багато інших. У романі використані свідчення учасників оборони «Азовсталі», отримані в режимі реального часу, — і це ще одна вражаюча своєю правдою оповідь про неймовірну відвагу, мужність і стійкість захисників Маріуполя.

 

Томчук, Дмитро. Не зупиняйте білий автобус : роман / Дмитро Томчук. — Київ : Вид-во «Білка», 2024. — 232 с.

За два тижні після початку великої війни спецпризначенець Біг- макс і новобранець-тероборонівець Дмитро їдуть удвох на південь через усю Україну. їхня мета: вивезти з оточеного загарбниками села Антонівка 130 дітей —вихованців місцевого й евакуйованого туди раніше дитбудинків. Починаючи подорож, вони ще не знають, де їм шукати підтримки та допомоги. До останніх хвилин цієї зухвалої операції побратими не впевнені, чи вдасться їм зберегти дітей і вижити самим.

Роман Дмитра Томчука — захоплива розповідь учасника про реальну рятувальну операцію, яка тривала лише 13 хвилин і задокументована на відео, про довгий шлях до місця призначення, про дивні події та дивних людей, які траплялися їм на цьому шляху й допомагали здалека, про сюрреалістичний світ, у якому опинилися всі ми в перші тижні війни. Цей твір —про Україну, якою вона була в березні 2022-го, і наших сучасників з їхніми простими й непростими історіями, завдяки яким Україна є і залишається Україною.

 

Підготували О.А. Нагорнюк, С.О. Чернявська, К.В. Бондарчук.