«У цьому величезному Всесвіті, попри все, нас не так вже й багато. Ми такі безмежно цінні, цінний кожен з нас…» Ґюдрун Скреттінґ, норвезька письменниця
Світові бестселери, які
полонили серця мільйонів читачів: Сесілія Ахерн «P. S. Я кохаю тебе», Ніна
Джордж «Маленька паризька книгарня», Ґюдрун Скреттінґ «Три чоловіки для
Вільми», Сол Беллоу «Герцог», Кейтлін Аліфіренка, Мартін Ганда, Ліз Велч «Я
завжди писатиму у відповідь».
Сесілія Ахерн «P. S. Я
кохаю тебе»
Сесілія Ахерн (1981)
народилася і виросла в Дубліні. Її твори виходять у майже 50 країнах світу.
Володарка літературних премій: 2004 —
Британська книжкова премія за роман «P.S. Я кохаю тебе», 2005 — премія «Айріш
Пост» та премія Корайн за роман «Де закінчується райдуга», 2006 — «Fun Fearless
Fiction Award» від журналу «Космополітен» за роман «Подивися на мене».
Роман «P.S. Я кохаю тебе»
приніс своїй авторці світову славу, був переведений майже на півсотні мов і
успішно екранізований компанією Warner Bros. У 2019 році улюблена історія
невмирущого кохання знайшла нове дихання: Сесілія Ахерн написала довгоочікуване
продовження — «Postscript».
Ахерн, Сесілія. P.S. Я кохаю тебе / Сесілія Ахерн ; пер. з англ. Ірина Гоял. — Київ : РІДНА МОВА, 2020. — 432 с. — (Серія «Авторська серія»).
Бестселер Сесілії Ахерн —
сучасна історія про те, як любов виявляється сильніше смерті. Втративши
коханого чоловіка, тридцятирічна Голлі Кеннеді впадає у відчай, перестає виходити
з дому, спілкуватися з людьми. І раптом отримує поштою пакет… «Тремтячими
пальцями вона обережно розпечатала пакунок, перевернула його до догори дном і
витрусила вміст. Звідти випало десять крихітних конвертів. Такі зазвичай
кріплять на букети. На кожному зазначено назву місяця. На мить серце Голлі
завмерло — на аркуші паперу під купою конвертів вона побачила знайомий почерк.
Почерк Джеррі. Голлі перехопило подих, в очах забриніли сльози, а серце хотіло
вискочити з грудей. Вона читала лист з кожним рядком все чіткіше усвідомлюючи:
людина, яка писала його, більше ніколи цього не зробить. Голлі провела пальцями
по написаних Джеррі рядках, знаючи, що саме він торкався аркуша останнім.
«Люба Голлі! Не знаю, де
ти і коли саме читаєш цей лист. Але сподіваюсь, що ти здорова й усе в тебе
гаразд. Недавно ти прошепотіла, що не зможеш жити без мене. Зможеш Голлі. Ти —
сильна й смілива, тож зможеш це витримати. Разом ми прожили безліч прекрасних
моментів, і завдяки тобі моє життя… було Життям. Мені нема про що шкодувати. А
я — тільки сторінка твоєї книги життя. Їх буде ще багато. Не забувай наші
чудові миті, але, будь ласка, не бійся творити нові.
Я пишаюсь тим, що ти була
моєю дружиною. Це честь для мене. Дякую тобі за все. Знай, я завжди поруч, коли
тобі потрібен. Кохаю навіки. Твій чоловік і найкращий друг Джеррі.
P.S. Я обіцяв тобі
список. Тримай! Розпечатуй конверти, коли вказано, і виконуй написане. І
пам’ятай, я за тобою спостерігаю, тож знатиму все». Першого числа кожного
місяця Голлі розпечатує наступний конверт і, дотримуючись настав коханого
Джеррі, робить ще один крок, який повертає її до життя.
Ніна Джордж «Маленька
паризька книгарня»
Ніна Джордж — німецька
письменниця, авторка міжнародного бестселера «Маленька паризька книгарня»,
перекладеного на 28 мов і опублікованого півмільйонним накладом. З-під пера
цієї письменниці вийшли 26 романів,
детективів і науково-популярних видань, а також у її творчому доробку понад
сотні оповідань та і кількасот колонок у
періодичних виданнях. Ніна Джордж працювала поліцейським репортером, обіймала посаду головного редактора у кількох
видавництвах, працювала на телеканале TV Movie та Federwelt. Ніна Джордж
творить під трьома псевдонімами. Пише науково-популярні тексти під ім’ям Анн
Вест. Під прізвищем Крамер, яке вона взяла після одруження, 2008 року вийшов
друком її трилер. У співавторстві з чоловіком Джо Крамером опублікувала кілька
детективів під спільним псевдонімом Жан Баньйоль.
Джордж, Ніна. Маленька паризька книгарня / Ніна Джордж ; пер. з англ. Ольги Захарченко. — Київ : Наш формат, 2016. — 312 с.
«Маленька паризька
книгарня» — книга про те, як стати
вільним. Вільним від душевних терзань, марних сподівань і туги за нездійсненим
майбутнім. Разом з головним героєм Жаном Одинаком кожен зможе зануритися у
найболючіші спогади, переживатиме печаль від утрати коханої людини,
подорожуватиме і зустрічатиметься із надзвичайними людьми.
Це історія про дружбу і
кохання. Про час страждань і пошук себе. Жан Одинак — власник книжкової баржі «Літературна аптека»
— точно знає, як вилікувати почуття, що не вважаються захворюваннями й не
діагностуються лікарями. Адже він — читач душ, тож кожному покупцеві добирає
книги, які якнайкраще впораються із завданням вилікувати людський смуток, тугу
чи зневіру. Єдиний, кого Жан не може зцілити, — це він сам.
Душевні терзання від
спогадів про Манон, котра покинула месьє Одинака двадцять один рік тому,
розбили йому серце і досі тривожать душевні рани. Усе, що вона залишила, — лист, який Жан ніяк не наважується прочитати.
«Він ніколи не зізнавався у своїх почуттях. Щоб не бентежити її. Щоб не
відчувати, як її пальці торкаються його уст, і вона шепоче: «Ш-ш-ш». Тоді
ввижалося, що він міг бути камінцем у мозаїці її життя. Чудовим, яскравим, але
лише камінцем, а не всією картиною. І він готовий був на це заради неї.
Манон. Повна життя, не
витончена, не ідеальна дівчина з Провансу, що говорила словами, які, здавалося,
він міг ухопити руками. Вона ніколи нічого не планувала, цілковито віддавалася
саме теперішньому моменту буття. Починаючи обідати, вона не говорила про
десерт, засинаючи — про наступний ранок, прощаючись про нову зустріч. Вона завжди жила зараз.
Та серпнева ніч, 7216
ночей тому, була останньою, коли йому добре спалось. А як прокинувся Манон уже
не було. Він і не помітив, коли це почалося. Знову й знову згадував їхні
зустрічі, передивлявся в пам’яті жести, погляди, слова Манон та не міг вловити
жодного знаку про те, що вона збирається піти. І не повернеться. Натомість, за
кіль ка тижнів, її лист. Цей лист. Він залишив його на столі й дві ночі не
читав. Дивився на нього, коли ів, пив, курив. І коли плакав. Сльози одна за
одною котилися по його щоках, падали на стіл і конверт. Він так і не відкрив
того листа…». Усе змінюється одного літнього дня після зустрічі з Катрін,
глибоку печаль якої месьє Одинак сподівається вилікувати. Саме цей момент став
переломним у житті Жана.
Ґюдрун Скреттінґ «Три
чоловіки для Вільми»
Ґюдрун Скреттінґ (1971) —
норвезька письменниця, професійна піаністка, виконавиця класичної музики.
Навчалася в Норвезькому Інституті дитячої книги, згодом присвятила себе
письменницькій діяльності. 2016 року випустила підлітковий роман «Антон та інші
нещастя», що був нагороджений премію Міністерства культури. Наступного року
вийшло продовження — «Антон та інші зі зграї», що стало найкращою дитячою
книжкою 2017 року в Норвегії. 2018 року вийшла третя книжка «Антон Великий».
Авторка роману «Три чоловіки для Вільми».
Скреттінґ, Ґюдрун. Три чоловіки для Вільми : роман / Ґюдрун Скреттінґ ; пер. з норв. Наталі Іщук. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2022. — 480 с.
Вільмі Ваєрьод, самотній
вчительці гри на фортепіано, тридцять п’ять. Вона намагається уникати небезпек
та ризиків, їсти лише корисну їжу, кожен її день схожий на попередній. Та
одного дня, після несподіваного візиту священника і судмедексперта, які
приносять сумну звістку про смерть її батька та купку листів від нього… «Пообіцяй мені у цю мить, поки ти на землі,
що бігатиме по траві, співатимеш, кохатимеш, слухатимеш прекрасну музику. Що ти
не будеш боятися. Ні відчини двері, запали світло, збережи кохання, якщо
знайдеш його. Так, найдорожча Вільма, зроби світ бодай на краплю кращим. Лише
на міліметр. У свій унікальний спосіб…»
Життя Вільми
перевертається з ніг на голову. Жінка вражена: про батька вона нічого не знала,
їй ніхто про нього не розповідав. Проте вона вирішує, що його листи стануть для
неї своєрідним різдвяним календарем, і починає їх читати. Які таємниці приховує
історія її родини, ким був таємничий Фредрік М. Сандвікс – чоловік із
накладними вусами, трохи схожий на різдвяного гнома, які неочікувані деталі
дізнається Вільма про своє народження, велике кохання батька і матусі – про це і багато іншого ви дізнаєтесь, прочитавши
цю емоційну й теплу історію з нотками чорного гумору, глибоку й щемку, таку,
яка назавжди залишається в серці.
Сол Беллоу «Герцог»
Сол Беллоу (1915— 2005) —
американський письменник видатний романіст ХХ століття, лауреат Пулітцерівської
премії 1975 року за роман «Дар Гумбольдта», а також Нобелівської премії з
літератури 1976 року «за гуманізм і тонкій аналіз сучасної культури, поєднаних
у його творчості, котрі… дають людині свободу, а тим самим і відповідальність,
бажання діяти та віру в майбутнє». Письменницька кар'єра Сола Беллоу
розпочалася з публікації в журналі «Partisan Review» оповідання «Два ранкових
монологи» (1941). Автор прозових творів: «Людина між небом і землею» (1944),
«Гендерсон, повелитель дощу» (1959, «Планета містера Семмлера» (1970), «Дар
Гумбольдта» (1975), «Грудень декана» (1982), «Більше вмирає від розбитого
серця» (1987) та інші. Роман «Герцоґ» вийшов друком у 1964 році, був
відзначений Національною книжковою премією США, перекладений багатьма мовами
світу.
Беллоу С. Герцог : роман / Сол Беллоу ; пер з англ. В. Б. Чайковського ; худож.-оформлювач Л. П. Вировець. — Харків : Фоліо, 2016. — 411 с. — (Карта світу).
Роман «Герцог» був
відзначений як найкраща книга 1964 року. Сол Беллоу отримав також французьку
міжнародну літературну премію. Після виходу роману у світ Сол Беллоу одержав
три тисячі листів від людей, які писали, що твір — про них. Автор чітко передав
соціальну і духовну атмосферу країни, психологічно глибоко відтворив образи
своїх героїв. Це історія професора університету Мойсея Герцоґа, який після
того, як від нього пішла дружина, забравши доньку, починає шукати сенс буття...
Він пише листи, проте не надсилає їх. Його адресати — стародавні і
середньовічні філософи, письменники (і вже померлі, і живі), політики (зокрема
президент США), давні друзі й вороги, випадкові знайомі... Оригінальний спосіб
віднайти себе, розмовляючи з людьми, які не можуть відповісти на твої
запитання…
Кейтлін Аліфіренка,
Мартін Ганда, Ліз Велч «Я завжди писатиму у відповідь»
Ліз Велч розповіла
реальну історію про Мартіна Ганді та Кейтлін Аліфіренка. А все почалося у
вересні 1997 року з листа, що змінило їхнє життя назавжди. «Я дістала аркуш в
лінійку й умостилася на нижній частині свого двоповерхового ліжка, де зазвичай
робила домашку. «Привіт! Мене звати Кейтлін, — почала я. — Мені дванадцять
років. Я живу в Гатфілді в штаті Пенсильванія. Вчуся в сьомому класі. Мій брат
Річі вчиться в одинадцятому класі.» Я зупинилася. Шо ще я могла написати цій
людині за півсвіту від мене?.. За
тиждень до Гелловіну я побачила серед каталогів, рахунків і флаєрів конверт.
Він був світлого синьо-сірого кольору, маленькій і квадратний, обклеєний
кольоровими марками, що зайняли третину його поверхні. Я розірвала його просто
на вулиці» «Халло, Кейтлін! Дякую за листа! Я дуже радий, що у мене є подруга з
Америки. Мене звати Мартин…».
Аліфіренка К., Ганда М., Велч Л. Я завжди писатиму у відповідь : як один лист змінив двоє життів / Кейтлін Аліфіренка та Мартін Ганда, а також Ліз Велч ; пер. з англ. Олександри Гординчук. — 2-ге вид. — Київ : Книголав, 2019. — 368 с. — (Серія «Полиця бестселер»).
Це історія дружби
американської дівчинки та африканського хлопчика. Їх познайомить випадок, що
змінить долі підлітків. Книжка стала бестселером «The New York Times». Усе почалося
з домашнього завдання. Вчителька попросила Кейтлін та її однокласникам знайти
друзів за листуванням з інших країн. Більшість обрали Європу, а Кейтлін
написала до екзотичної африканської країні, про яку дівчина геть нічого не
знала. Її лист одержав Мартін із Зімбабве. Підлітки шість років листувалися
через океан. Підтримуючи одне одного в біді та в радості, вони стали найкращими
друзями. У книжці Кейтлін і Мартін діляться спогадами про спільне дорослішання
й про те, як цей досвід змінив їхні життя. «Я завжди писатиму у відповідь»
надихає шанувати розмаїття та творити добро. Це історія про великий світ і
несподівано справжні стосунки.
Підготували К.В.
Бондарчук, завідувачка читальним залом, та О.А. Конопко, бібліотекар відділу персонального абонементу
Немає коментарів:
Дописати коментар
Надеемся на комментарии