* * * 2022 * * * Міжнародний рік кустарного рибальства та аквакультури * * * 2022 * * * Місто Гренобль (Франція) - Європейська зелена столиця * * * 2022 * * * Каунас (Литва) та Еш-сюр-Альзетт (Люксембург) – культурні столиці Європи * * * 2022 * * * Гвадалахара (Мексіка) - Всесвітня столиця книги * * * 2022 * * * Рік збреження природи та живого миру в Україні * * * 2022 * * * 300-річчя від дня народження видатного українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета, педагога Григорія Савича Сковороди * * * 2022 * * * 150-річчя від дня народження зірки світового оперного мистецтва Соломії Крушельницької * * * 2022 ***

вівторок, 16 червня 2020 р.

Пам’ятки українського друкарства ХVI століття: до 510-річчя від дня народження Івана Федорова



«Стан нашого давнього друкарства давав нам тоді повну змогу не тільки займати почесне місце серед цілого слов’янського світу, але й дорівнюватися технікою своїх видань культурним народам Європи» Іван Огієнко



Іван Федоров - видатний діяч українського культурного відродження ХVI століття, фундатор постійного книгодрукування на українських землях. Творча спадщина Івана Федорова 1572-1583 років є невід’ємною складовою розвитку української культури.
За своє життя Іван Федоров заснував чотири друкарні: в Москві і білоруському містечку Заблудові та дві в Україні - у Львові та Острозі. Видав понад тринадцять окремих видань: три книги в Москві, дві в Заблудові і вісім в Україні, які за своїм мистецьким рівнем та друкарською культурою на той час не мали собі рівних у практиці слов’янського кириличного книгодрукування.

 м. Львів, вул. Підвальна, 13. Скульптори: В. БорисенкоВ. Подольський (26.11.1977 р.)



Цікаві факти до творчого портрету Івана Федорова

Вперше Іван Федоров і його співпрацівник Петро Мстиславець згадані у післямові московського «Апостола» 1564 року. «Апостол» - одна з найстародавніших богослужбових книг, що вміщує в собі «Діяння святих апостолів», сім Соборних Послань та чотирнадцять Послань апостола Павла.

Після переїзду у Велике князівство Литовське Іван Федоров і Петро Мстиславець стали працівниками друкарні, власником якої був нащадок київських бояр Григорій Ходкевич. З липня 1568 року до березня 1569 року Іван Федоров та Петро Мстиславець друкували «Євангеліє учительне». Це велика гарно оздоблена книга, яка складалася з 814 сторінок та вміщувала в собі дві передмови.

Іван Федоров з вересня 1569 року до березня 1570 року самостійно друкує свою першу книгу - «Псалтир» з «Часословцем». Помічником його був Василь Гарабурда, якого в тогочасних документах називають «слугою друкарні» Григорія Ходкевича.

Іван Федоров запровадив нумерацію аркушів, скорочені назви розділів, які повторювалися на кожній сторінці, розробив і застосував зручну систему виокремлення у тексті за допомогою іншої фарби, як це робилося в рукописах та кириличних першодруках. Виконані у дві фарби книги Івана Федорова відзначалися високою друкарською культурою: червона та чорна фарби, як правило, були відбиті читко, з однаковою інтенсивністю від першої до останньої шпальти. 

Користування книгами Івана Федорова полегшувала розроблена і запроваджена друкарем система заголовків, які до важливих розділів чи статей книги подані в’яззю. В'язь - тип кириличного декоративного письма, який зустрічається у південнослов'янських пам'ятках XIII століття і східнослов'янських кінця XIV - початку XV століття.

Майстри книг завжди дбали про те, щоб шрифт та ілюстративний матеріал знаходились на рівні художньо-естетичних вимог часу і щоб вони були виконані в одній графічній манері. Створюючи свій шрифт, Іван Федоров дбав не тільки про технічну придатність його для друку. У слов’янських рукописах першої половини ХV століття використовувалося півуставне письмо, яке відрізнялося красою літер. На основі  шрифтів півуставного письма Іван Федоров з помічниками створив свій друкарський шрифт. Літери цього шрифту були трохи нахилені вправо. Цим шрифтом Іван Федоров надрукував у Львові «Апостол» і «Буквар», а в Острозі «Читанку», «Буквар» та «Хронологію» Андрія Ришмі.

Висока видавнича культура книг, надрукованих Іваном Федоровим, справила великий вплив на подальший розвиток мистецтва української книги. Гравюри на дереві, які використовувалися як заставки, кінцівки, візерункові ініціали, були настільки привабливі, а дошки настільки міцні, що ними користувалися друкарі майже до ХІХ століття.


Львівські видання Івана Федорова

На XVI століття припадає розквіт друкарства в країнах Центральної і Східної Європи. У Венеції в той час працював перший відомий нині друкар Яків Крайков з Софії, в Брошові диякон Коресі почав друкування книг румунською мовою. З 1575 року у Любляні кілька років працювала перша словенська друкарня. Заснування перших друкарень у Львові і Острозі припадає на час піднесення суспільно-політичного руху.
Львів, заснований королем Данилом Романовичем, був одним з найбільших економічних і культурних центрів у Східній Європі. Розташування міста на перехресті торговельних шляхів сприяло зростанню його ролі в міжнародних культурних взаємозв’язках.
Мандрівний друкар Іван Федоров прибув до Львова, коли тут на передмісті Підзамче діяли Миколаївське та Благовіщенське братства, велася підготовка до реорганізації Львівського Успенського братства і заснування його школи.
 Іван Федоров сподівався, що у Львові зможе почати самостійну видавничу діяльність. В місті жило багато ремісників, яких можна було залучити до виготовлення та ремонту друкарського обладнання. У тогочасних документах приятелями Івана Федорова названі львівські міщани Михайло Дашкович, Іван Мороховський, швець Яцько, маляр з Підзамча Лаврентій Пилипович Пухала. З допомогою львівських знайомих Іван Федоров зайнявся виготовленням нового друкарського обладнання. Його верстат був на той час досить досконалим. В багатьох друкарнях верстати такої конструкції використовувалися навіть наприкінці XVIII століття.

У лютому 1573 року друкарня Івана Федорова почала працювати, а через рік закінчила друкування «Діянь і послань апостольських» - книги, яку скорочено називали «Апостолом». Книга надрукована у дві фарби на папері польського та місцевого виробництва. Червоною фарбою були надруковані в’язеві рядки, перші літери кожної частини та назви частин, нумерація частин, колонтитули.
Текст львівського «Апостола» повторює московський першодрук. Лише на початку вміщено три додаткові пояснювальні статті, а післямову замінено автобіографічно-публіцистичним твором Івана Федорова.


Багато десятирічь вважали, що «Апостол» 1574 року - єдине львівське видання Івана Федорова. Але тільки в 50-і роки XX століття науковцям стало відомо про існування ще одного першодруку - «Буквар» -, виданого у Львові 1574 року.
«Буквар» - книга невеликого розміру, має всього 45 аркушів, або 90 сторінок без нумерації. Висота сторінок - 15 рядків. Він поділяється на дві частини: у перший дається абетка та правила граматики, у другій  тексти для читання - найголовніші молитви з «Часослова», а також уривки з «Книги притч Соломонових». До наших днів дійшов лише один примірник цього видання Івана Федорова, який знайдено в Римі 1927 року.

Друкарський знак (герб) Івана Федорова




Острозькі видання Івана Федорова

Уздовж мальовничих кордонів Малого Полісся розкинулося невелике містечко Острог. Це стародавнє місто вперше згадується в Іпатіївському літописі 1110 року, коли воно належало князю Давидові Ігоревичу й входило до Володимиро-Волинського князівства. 1119 року Острог стає частиною Галицько-Волинського князівства, в якому розвивалися архітектура, мистецтво, промисли. Найбільший розквіт міста припав на XIV - першу половину XVI століття, коли воно стало столицею могутнього роду князів Острозьких.

Знаменитим політичним, релігійним, культурно-освітнім діячем і меценатом був молодший син Костянтина Івановича - князь Василь-Костянтин Острозький, староста володимирський, маршалок Волинської землі, воєвода київський. Він заснував в Острозі академію - перший вищий учбовий заклад в українських землях, друкарню, паперову мануфактуру, підтримував монастирі та храми, розгорнув велике будівництво в Острозі та на Волині.
Ще одним важливим культурним проектом стала підготовка до видання тексту Біблії, яка розпочалася в середині 70-х років XVI століття. Саме в березні 1575 року управителем Дерманського монастиря Василь-Костянтин Острозький призначив Івана Федорова.
З березня 1575 й до кінця 1576 року Іван Федоров, виконуючи обов’язки управителя монастиря, керував підготовкою друкарні до відкриття. Він також разом із членами Острозького літературного гуртка займався перекладанням та редагуванням текстів Біблії.
В острозький друкарні з 1577 по 1582 роки під керівництвом Івана Федорова було надруковано шість видань: «Читанка» або «Азбука», «Буквар», передрук львівського видання, «Про письмена», «Новий заповіт» з «Псалтирем», «Хронологія» з віршованим текстом білоруського поета кінці XVI століття Андрія Ришмі, «Біблія» з двома різними датами виходу - 12 липня 1580 року і 12 серпня 1581 року.

Над підготовкою тексту Біблії до видання разом з друкарем Іваном Федоровим працювали українські книжники Герасим Смотрицький, Тимофій Михайлович, вчені греки  Діонісій Раллі-Палеолог і Єфставій Нафанаїл…  В її основу покладено відому рукописну Геннадієву Біблію, укладену в 1489-1499 роки, вивірену й узгоджену видавцями з канонізованими грецькими і латинськими текстами.
Книга надрукована форматом в аркуш і має великий обсяг - 628 аркушів, або 1256 сторінок. Текст «Острозької Біблії» складений шрифтами, які Іван Федоров використав у своїх інших острозьких виданнях. Було виготовлено п’ять нових шрифтів: три кириличних і два дрібних грецьких.
До першого найповнішого видання Біблії давньоукраїнською мовою були вміщені передмова Василя-Костянтина Острозького, віршова передмова Герасима Смотрицького та післямова Івана Федорова. Вихід «Острозької Біблії», шедевра друкарської майстерності, став важливою культурною подією для всього слов'янського світу.



Література про життєвий і творчий шлях Івана Федорова


Ісаєвич Я. Д. Літературна спадщина І. Федорова / Я. Д. Ісаєвич. - Львів : Вища школа, 1989. - 192 с.
Окремий цикл становлять праці Ярослава Дмитровича Ісаєвича про Івана Федорова і його внесок в розвиток друкарства. У книзі після загальної характеристики видавничої та літературної діяльності Івана Федорова, поданої в контексті розвитку тогочасного культурного життя, розглядається кожне з видань друкаря. У факсимільному відтворенні опубліковано передмови і післямови його видань - найважливіше джерело для дослідження літературної творчості Івана Федорова.



***

  • Виникнення та розвиток друкарства в Україні // Історія української культури : у 5 т. - Т. 2. Українська культура ХІІІ - першої половини XVII століть / редкол. : Я. Д. Ісаєвич (голова) та ін. - Київ : Наукова думка, 2001. - С. 608-629.
  • Гринчишин Д. Г. Федоров Іван // Українська мова : енциклопедія / редкол. : Русанівський В. М., Тараненко О. О. (співголови), Зяюлюк М. П. та ін. - Київ : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2007. - С. 782-783.
  • Запаско Я. Мистецька спадщина Івана Федорова / Я. Запаско. - Львів : Каменяр, 1974. - 223 с.
  • Іван Федоров - фундатор постійного книгодрукування в Україні. Видавнича діяльність І. Федорова // Каракоз О. О. Історія книги : навчальний посібник. - Київ : Видавництво Ліра-К, 2018. - С. 223-255.
  • Іван Хведорович, фундатор постійного друкарства на українській землі // І.І. Огієнко. Історія українського друкарства. - Київ : Либідь, 1994. - С. 68-105.
  • Ісаєвич Я. Д. Федоров Іван - друкар і видавець // Енциклопедія історії України : у 10 т. - Т. 10 / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. Інститут історії України НАН України. - Київ : Наукова думка, 2013. - С. 277.
  • Ісаєвич Я. Д. Іван Федоров і виникнення друкарства на Україні. - 2-е вид. перероб. і доп. - Львів : Вища школа, 1983. - 155 с.
  • Ісаєвич Я. Д. Першодрукар Іван Федоров на Україні [до 400-річчя з дня виходу першої друк. книги]. - Київ, 1964. - 35 с, іл.
  • Книгодрукавання на Україні. Діяльність Івана Федорова // Грицай М. С. Давня українська література / М. С. Грицай, В. Л. Микитась, Ф. Я. Шолом. : за ред М. С. Грицая. - Київ : Вища школа, 1989. - С. 119-124.
  • Орос О. Витоки українського книгодрукування / О. Орос , Б. Никифорчук // Друкарство. - 2003. - № 1 (48). - С. 78-80.
  • Пархоменко О. «Буквар» Івана Федорова // Малий словник історії України / В. Смолій, С. Кульчицький, О. Майборода та ін. - Київ : Либідь, 1997. - С. 70-71.
  • Розвиток друкарства // В. М. Шейко, Л. Г. Тишевська. Історія української культури. - Київ : Кондор, 2006. - С. 79-82.
  • Староукраїнська освіта і братства // Мирослав Попович. Культура : ілюстрована енциклопедія України. - Київ : Балтія-Друк, 2009. - С. 45-50.
  • Федоров Іван - засновник книгодрукування в Україні. // Ігор Шаров. 100 видатних імен України. - Київ : Видавничий Дім «Альтернативи», 1999. - С. 426-430.


Немає коментарів:

Дописати коментар

Надеемся на комментарии