«Слово не згаса ніколи»: до 185-річчя від дня народження українського поета Степана Руданського

Повій, вітре, на Вкраїну,

Де покинув я дівчину,

Де покинув чорні очі…

Повій, вітре, з полуночі!..

Між ярами там долина,

Там біленькая хатина;

В тій хатині голубонька,

Голубонька-дівчинонька…

Цей пісенний шедевр – безсмертний тужливий заклик закоханого серця, що лине із самісіньких глибин людської душі, – відомий кожному українцю (і не тільки!) як в Україні, так і далеко поза її межами. Та далеко не всі шанувальники української поезії знають, що автором цих чудових слів є класик української літератури Степан Руданський.

На сьогодні небезпідставно вважається, що творчість С. Руданського недооцінена в історії української культури, літератури й мови. Чого лише варта жанрова різноманітність митця – балади, ліричні поезії, поеми, пісні, приказки, байки, небилиці, співи, український дивоспів «Чумак», переклади (перекладав епічні твори світової літератури – «Іліаду» Гомера, «Енеїду» Вергілія, «Слово о полку Ігоревім», «Війну Жаб з Мишами», «Сни» Гейне, «Демона» Лермонтова, «Пісні про віщого Олега» Пушкіна, частково дав переспіви Краледворського і Зеленогорського рукописів).

Ким же була ця чудова людина?!

Насамперед, за словами М. Рильського, це справді «народний поет», який становить світлу сторінку в історії утвердження національної самобутності українського народу. Народні ідеали волелюбності, людяності та взаємопідтримки шліфували поетичний хист Степана Руданського. Рідний батько зневажав народну мову, на що Руданський писав: «Заказують мені рідну мову, заказує батько; але в мене був дід, був прадід і прапрадід і – вони мені не заказали; не слухає батько мої мови, – за то мене і по смерті, може послухають штирнадцять мільйонів моїх однодумців». Пророчі слова…

Народившись на Свят-вечір (6 січня 1834 р.), на прекрасному Поділлі, Степан Руданський з дитинства всотував душею народні обряди, традиції, колоритність мови, своєрідний український гумор.

Батько поета Василь Руданський був сільським священником і мріяв, щоб сини «вийшли в люди», а не захоплювалися «шкідливою для кар’єри» «мужицькою» українською мовою. Найбільші сподівання покладав на Степана. Після початкової науки в дяка хлопець навчався у Шаргородській бурсі (1842–1849) та Подільській духовній семінарії у Кам'янці-Подільському (1849–1855). На юнака чекала Петербурзька духовна академія і подальше забезпечене життя.

Степан Руданський із сестрою Ольгою та братом Григорієм, 1860-і роки

Та потрапивши до Петрополя, як називав поет столицю Російської імперії, Степан обирає зовсім інший шлях, і вступає на медичний факультет Медико-хірургічної академії. Вибір лікарської професії став своєрідним компромісом між набутими знаннями, які найближче стояли до медицини, і пориваннями душі, що прагнула широкого людського спілкування.

Медико-хірургічна академія була на той час видатним освітнім закладом. Тут діяли найбільші в Росії багатопрофільні клініки, розвивалися настанови М. І. Пирогова, викладали І. М. Сеченов, С. П. Боткін, М. Зінін. Традиційно підтримувався інтерес до літератури та мистецтва, працював аматорський гурток, де вперше було поставлено драму Тараса Шевченка «Назар Стодоля».

Але нелегким виявився шлях Степана у досягненні власної мети. Вчинок сина дуже розгнівав батька, і той лишив його будь-якої матеріальної підтримки. Вологий клімат і постійне недоїдання підірвали здоров’я юнака і він захворів на сухоту.

Будинок у Ялті, де жив С. Руданський

Роки в Петербурзі були хоч і важкими, але яскравими, оскільки на той час при Академії був гурт свідомих українців, організовувалися українські земляцтва, видавався журнал «Основа», де поряд з поезіями Т. Шевченка, прозою Марка Вовчка, дослідженнями професорв М. Сухомлина друкуються і твори Степана Руданського.

Після закінчення академії молодий лікар за сприяння Сергія Боткіна отримує призначення в Ялту на посаду міського лікаря. Працюючи наполегливо, чесно і самовіддано, він віддав лікарській справі на Кримській землі 12 років свого короткого життя, заживши широкої слави лікаря-благодійника. Додатково займає посаду домашнього лікаря в маєтку графа Воронцова, що допомагає Руданському мати більш-менш пристойне матеріальне становище.

Зустрічався Степан Руданський в Ялті з великим актором М. Щепкіним, істориком М. Костомаровим, поетом А. Метлинським, художником І. Айвазовським.

Сьогодні маловідомі факти про непересічні можливості Степана Васильовича та наукові розробки в царині археології, фольклористики, музики, історії. Широко обдарований чоловік, він досліджував «стародавні перекази арійських та не арійських племен», стародавні єврейські захоронення, робив з плит замальовки та гіпсові відливки. Вивчав побут та культуру численних народів Криму, малював олівцем, аквареллю та олією чудові кримські краєвиди. Грав на музичних інструментах, гарно співав. Збірку з 60 українських пісень, перекладених Руданським на ноти, було випадково знайдено у 1928 році.

«Помер Степан Васильович, як і жив гідно», – писав його брат Григорій, який два останні місяці доглядав умираючого поета. Після семи місяців безперервної хвороби він помирав на руках у брата, наспівуючи улюблену пісню «Україна моя мила». 4 травня 1873 року Степана Руданського не стало…

Похований Степан Руданський – «соловейко України», на Масандрівському кладовищі Ялти. На кам’яній брилі встановлено барельєф поета з написом:

На могилі не заплаче

Ніхто на чужині,

Хіба хмаронька заплаче

Дощем по мені.

Степан Руданський. Український (було – малоруський) поет.

Твори Степана Руданського із фондів бібліотеки

Руданський С. В. Твори. в 3 т. Т. 1 : Пісні. Приказки. Байки. Небилиці. Співи / С. В. Руданський ; редактор тому і автор вступ. ст П. Й. 

Руданський С. В. Твори. в 3 т. Т. 2 : Співи. Переклади та переспіви. Листи / С. В. Руданський ; редактор тому П. Й. Колесник ; упоряд. та прим. В. А. Зіпи. – Київ : Наукова думка, 1973. – 412 с. : іл.

Руданський С. В. Твори. в 3 т. Т. 3 : Переклад «Іліади» / С. В. Руданський ; редактор тому А. О. Білецький ; упоряд., підгот. текстів та прим. О. Д. Пономарева. – Київ : Наукова думка, 1973. – 448 с. : іл.

До трьотомного видання творів увійшла творча спадщина українського поета Степана Руданського, його лірика, пісні, приказки, байки, небилиці, співомовки, переклади.

Руданський С. Вибране / Степан Руданський ; відповід. за вип. Ю. Я. Іваніченко. – Сімферополь : Таврія, 2002. – 368 с. : іл.

Готуючи до друку однотомник творів Руданського, видавництво й упорядник прагнули зробити його максимально повним. Оскільки більшість попередніх видань, а почасти й публікації, не вільні від багатьох помилок і перекручень автентичних авторських текстів, це видання вирішено було підготувати за автографами. При підготовці текстів використано рукописи творів письменника. Максимально зберігаються лексичні, синтаксичні та фразеологічні особлівості мови автора. До збірки увійшли балади, лірика, співомовки, байки, переспіви і поеми.

Руданський С. Добре торгувалось : вибрані твори / Степан Руданський ; автор вступ. ст. О. Непорожній. – Київ : Веселка, 1972. – 132 с. : іл.

До збірки увійшли ліричні твори, співомовки та байки Степана Руданського.

Руданський С. Повій, вітре, на Вкраїну : переклади мовами народів світу / Степан Руданський ; упоряд. Б. В. Хоменко, К. Д. Хоменко ; передмова І. Дзюби. –Київ : Голов. спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин України, 2003. – 320 с. : портр. – (Джерела духовності).

До видання увійшов вірш Степана Руданського «Повій, вітре, на Вкраїну…», який давно став однією з улюблених пісень українського народу, та всі відомі досі його переклади мовами народів світу – усього 114 текстів: деякими мовами – англійською, гірськомарійською, евенкійською, евенською, есперанто, іспанською, італійською, киргизькою, курдською, литовською, німецькою, ногайською, російською, французькою – існує по два і більше відтворень цієї ліричної перлини. До видання включено також автограф твору, ноти до нього Людмили Александрової та народні варіанти пісні, записані у 1920 р. Гнатом Танцюрою, а також кілька віршів сучасних поетів, присвячених пісні С. Руданського.

Руданський С. Співомовки : пісні, приказки, дитячі приказки / Степан Руданський ; упоряд., автор передмови та приміток М. Л. Гончарук. – Київ : Дніпро, 1988. – 320 с. : іл.

До збірки видатного українського поета вміщено ліричні пісні, веселі й дотепні гуморески – краще з його поетичної спадщини. При цьому збережено авторський поділ творів за жанрами, де пісні – це ліричні поезії, приказки – короткі жартівливі вірші, поетичні обробки народних анекдотів.

Руданський С. Твори : Співомовки. Пісні. Приказки. Байки. Небилиці / Степан Руданський ; передмова Лариси Яхно. – Київ : ВАТ «Вид-во «Київська правда», 2005. – 400 с.

Руданський С. Твори / Степан Руданський ; упоряд. та автор передмови Б. В. Хоменко ; худож. А. А. Синишин. – Одеса : Маяк, 1997. – 208 с. : іл.

До поетичної збірки увійшли ліричні та гумористичні твори класика української літератури.

Руданський С. Твори / Степан Руданський ; впорядкув., підгот. текстів, вступ. ст. та примітки В. Я. Герасименка. – Київ : Худ. літ., 1962. – 664 с.

До збірки увійшли балади, ліричні твори, співомовки, байки, український дивоспів на чотирьох місцях «Чумак», переклади переспівів з польської, чеської , німецької, сербської, листування Степана Руданського, сторінка з щоденника.

Руданський С. Усі твори в одному томі / Степан Руданський ; уклад. Григорій Латник ; іл. А. Д. Базилевича, В. М. Куща. – Київ ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2007. – 520 с. : іл. – (поет. поличка «Перуна»).

У книжці вперше в історії української літератури вміщено всю творчу спадщину українського поета-самородка Степана Руданського, автора слів дивовижної пісні «Повій, вітре, на Вкраїну» та вікопомних приказок-співомовок, які принесли митцеві неперебутню любов українського народу та обезсмертили його ім’я.

Видання про життя і творчість Степана Руданського

Герасименко В. Я. Степан Руданський : життя і творчість : [монографія] / В. Я. Герасименко. – Київ : Наук. думка, 1985. – 180 с.

У монографії всебічно досліджуються життя і творчість видатного українського поета Степана Руданського, аналізується його ліричні та гумористичні поезії, балади, поеми, переклади і переспіви.

Колесник П. Степан Руданський : літературний портрет / Петро Колесник. – Київ : Дніпро, 1971. – 111 с. : іл.

Пільгук І. І. Повій, вітре! : повість / Іван Іванович Пільгук. – Київ : Рад. письменник, 1969. – 227 с.

Відомий український літературознавець веде читача за рядками художньої біографії Степана Руданського. Життєвий та творчий шлях поета постає як частина цілого історичного процесу.

Як досвідчений педагог І. І. Пільгук один із перших звернув увагу на те, що підручники з літератури розкладали по ідеологічних поличках творчі біографії митців, після чого вони переставали були цілісністю, губилася індивідуальна особливість митця – відтак помітно спадав до нього інтерес у читача.

Пільгук І. І. Степан Руданський : нарис життя і творчості / Іван Іванович Пільгук. – Київ : Держлітвидав, 1956. – 115 с.

Сиваченко М. Є. Студії над гуморесками Степана Руданського : порівняльно-культурологічний аспект : [монографія] / Микола Сиваченко ; відповід. ред. І. О. Дзеверін ; упорядкування Г. М. Сиваченко ; передмова П. М. Федченка. – Київ : Наук. думка, 1995. – 448 с. : фото.

Автор монографії в порівняльно-культурологічному аспекті досліджує творчість С. Руданського, розкриває народну основу його гуморесок, показує співвідношення в них фольклорного та авторського елементів. Висвітлюються такі питання, як поетика з подібними явищами в інших літературах (російській, італійській, німецькій, польській та ін.), що дозволяє глибше зрозуміти типологічні та індивідуальні особливості творів українського поета.

Цеков Ю. І. Степан Руданський : нарис життя і творчості / Ю. І. Цеков. – Київ : Дніпро, 1983. – 176 с. : фото, іл.

Творчість С. Руданського спізнилася до читача, не справила за життя поета відчутного впливу на літературний процес. Але вона не вмерла в забутті. Його славі, на жаль, посмертній, можуть позаздрити і найбільші поети. Бо ця слава рік у рік зростала не по вишуканих малолюдних салонах, а під стріхами й дахами мільонів трударів, які часто-густо не знали й імені творця тих пісень і гуморесок, що полонили їхній розум і серце.

***

• Генвігай В. Лікар за професією, поет за покликом душі… / Віктор Генвігай // Наука і суспільство. – 2017. – № 1-2. – С. 44-49 : іл.
• Приходько І. Ф. «Україно, Україно, моя рідна мати! Чи ще довго над тобою будуть панувати?» : Степан Руданський (1834-1873) // Приходько І. Ф.  Українські класики без фальсифікацій : Степан Руданський, Панас Мирний, Павло Грабовський, Гнат Хоткевич : посіб. з укр. літ-ри для студ. та учнів ст. кл. / І. Ф. Приходько. – Харків, 1997. – С. 6-34.
• Руданський Степан // Українські письменники : Біографії. Огляди творчості. Літературні напрямки і течії. Літературознавчий словник : довідник / уклад. М. І. Преварська. – Харків, 2013. – С. 208-211.
• У вінок Степанові Руданському : [діалоги філологів про творчість Степана Руданського] / Світлана Попель, Світлана Єрмоленко // Українознавство. – 2009. – № 2. – С. 148-151 : іл.
• Шелешко М. І я знов живий світ оглядую : театралізоване дійство, присвячене дню народження С. В. Руданського // І сценарист, і режисер : зб. сценаріїв / упоряд. М. Б. Ревенко, вступ. ст. В. Ф. Циганюк ; за ред. М. Г. Спиця ; Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. – Вінниця, 2004. – С. 67-80.

Про життя і творчість С. Руданського у мережі Інтернет

• Твори Степана Руданського онлайн

• Степан Руданський: програма «Велич особистості» : [авторський цикл відомого мовознавця, док-ра філолог. наук Ірини Фаріон]

• Степан Руданський– духовна єдність поколінь : [родова ґенеза Степана Руданського: від пращурів – до нащадків] / радіостанція «Житомирська хвиля»

• Чудасія (мультфільмиукраїнською) : за мотивами віршів Степана Руданського

• Пісня «Повій, вітре,на Вкраїну…» (Л. Александрова, обр. К. Данькевича) у виконанні Анатолія Солов’яненка та супроводі оркестру народних інструментів Українського радіо

Підготували співробітники відділів періодичних видань та соціокультурної діяльності

Календар «Світ мистецтва»: ювіляри січня 2019 року

Відділ мистецтв перегортає січневу сторінку календаря «Світ мистецтва»

Календар «Світ мистецтва»: ювіляри грудня 2020 року

 Відділ мистецтв перегортає сторінку грудня календаря «Світ мистецтва»

Увічнемо героїзм тих, хто загинув за незалежність: до Дня пам'яті захисників України

 

День пам'яті захисників України - пам'ятний день в Україні, який відзначають 29 серпня. День приурочений пам'яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

24 серпня 2019 року президент України підписав указ про затвердження пам'ятного дня. Дата приурочена до дня найбільших втрат української армії на Донбасі - дня виходу з оточення в Іловайську 29 серпня 2014 року.

Бої за Іловайськ — бойові дії, що розгорнулися під містом Іловайськ Донецької області у ході війни на сході України у серпні 2014 року; в боях 7-31 серпня 2014 року полягло 368 українських бійців, 18 уважають зниклими безвісти.

Кулінарні історії зі сторінок світової літератури

Мистецтво кулінарії – це мистецтво приготування смачної страви. Слово «кулінарія» походить від латинського слова «culina» - кухня й означає кухарська справа. Кулінарія має багатовікову історію, що зібрала воєдино досвід і навички прийомів приготування їжі різних народів, які дійшли до наших днів.  Про мистецтво кулінарії писали мислителі Древнього Риму, Греції і Сходу. У Межиріччі були знайдені перші кулінарні книги - древні глиняні таблички, які містили рецепти приготування страв. Найдавнішою кулінарною книгою в Європі вважається «Апіціевскій корпус», яка була написана в кінці IV - на початку V століття на латині. Перше друковане видання книги датоване 1483 роком. Автор описує суміш стародавньої грецької та римської кухні.

З розвитком суспільства кулінарна майстерність удосконалювалася. Кулінарні рецепти багатьох страв створювались спочатку в домашніх умовах, а потім – кухарями багатих будинків і ресторанів. Французи є відомими законодавцями моди в кулінарії. Мистецтво майстерно готувати прийшло в країну з Італії, разом з Марією Медичі. Багато кулінарних книг видавалось у Франції в XVIII-XIX століттях придворними кухарями аристократичних домів. Гійом Тірель - кухар королівського двору Франції під час першого правління династії Валуа і Столітньої війни - написав знамениту книгу «Le Viandier», яка вважається одним з перших професійних трактатів, написаних у Франції, і на якій засновані французькі гастрономічні традиції. Французький філософ, кулінар, юрист, економіст, політичний діяч, музикант Жан Антельм Брійя-Саварен є автором однієї з найвідоміших книг XIX століття «Фізіологія смаку». А відомий французький кухар Марі-Антуан Карем є одним з творців високої кухні.

Мистецтво кулінарії кожної країни - це невід'ємна частина національної культури. Кожен народ має свій неповторний уклад життя, свої обряди, звичаї та легенди, які проявляються і в кулінарії. Кожна страва національної кухні - це витвір мистецтва. Їжа обов'язково має бути смачною і доставляти найбільш приємні смакові відчуття.

Паштет «сюзерен» від Вільгельма Гауфа

«Карлик Ніс» - одна з найвідоміших казок німецького письменника Вільгельма Гауфа. Входить в альманах «Олександрійський шейх і його невільники».

В одному безіменному місті Німеччини жив швець. Його дружина Ганна та син Якоб успішно торгували на ринку овочами. Одного разу, коли до їх лотку підійшла потворна стара і стала лаяти товар, Якоб розсердився і висміяв її зовнішність. Вона пообіцяла, що він стане таким же. Старенька попросила Якоба допомогти їй віднести товар додому, а на знак подяки нагодувала його смачним супом … Якобу наснилося, що він багато років служив в образі білки в її будинку і став навіть майстерним кухарем. Коли Якоб прокинувся і повернувся додому, він дізнався що пройшло довгих сім років. А він перетворився на карлика з довгим носом, в якому його батьки не впізнали свого Якоба… Він замислився, як йому дали жити. Якоб пригадав, що навчився добре куховарити і в цьому ділі може позмагатися з будь-яким майстром. Герцог тієї країни любив добре поїсти і вишукував собі кухарів з усіх країн світу. До його палацу й пішов Якоб…

 «Герцог покликав до себе Карлика Носа і сказав йому:

- Ну, тепер ти повинен показати всю свою майстерність. Цей князь, що гостює в мене, звик добре поїсти і має славу найпершого ласуна, після мене звичайно. То ти вже доглянь і подбай, щоб мій стіл щодня дивував його чудовими несподіванками…

Сусідній князь уже два тижні гостював у герцога і був усім задоволений. П’ять разів на день вони сідали за стіл, і герцог не мав підстав ремствувати на свого карлика. І от на п’ятнадцятий день герцог звелів покликати Якоба і представив його своєму гостеві, запитавши, чи вдоволений він унтер-кухмейстером.

– Ти чудовий кухар, - звернувся до Якоба князь, - і тямиш , що то значить добре їсти. За весь час, як я тут, ти жодного разу не подав двічі однакової страви, і все було чудово приготовлено. Тільки скажи мені, чому ти досі не почастуєш нас королем усіх страв – паштетом «сюзерен»?...»

Цікавий факт

Відмітна риса національної кухні – різноманіття сосисок, які є в найширшому асортименті. Гарячі сосиски подіються з м’якою або гострою гірчицею, а також картопляним салатом разом зі шматочком хліба або рогаликом. Аналогічним чином готуються смажені ковбаски, які подаються до столу з картопляним салатом або квашеною капустою.

Мірошниченко С. А. Колекція кулінарних задоволень  - до уваги читачів пропонується чудова кулінарна книга. Тут ви знайдете покрокові рекомендації з приготування страв. Кольорові фотографії та поради кулінарів допоможуть вам зробити приготування їжі максимально зручним.

Різдвяна гуска і пудинг від Чарльза Діккенса

«Різдвяна пісня в прозі»  видатного англійського письменника Чарльза Діккенса – один із кращих творів світової літератури. Це повість про найвищі людські цінності. Вона має казковий сюжет: про серйозні речі легше говорити, надавши їм казкової форми. У Різдвяну ніч в оселі головного героя з’являються невблаганні й незворушні духи, які допомагають йому переосмислити все життя, зрозуміти його велич і красу. «Різдвяна пісня» вчить нас добру і застерігає від лихих вчинків, вселяє віру, що в житті не буває безвихідних ситуацій. Людина завжди має шанс стати кращою. Робити добро ніколи не пізно – каже нам мудрий письменник.

Наближалося Різдво. «…Світло від ламп в крамницях, прикрашених ялинками, кидало червоний колір на перехожих. О, цього вечора багато чого продавали в крамницях.. Міський голова в своєму, схожому на фортецю, палаці давав наказ п’ятдесятьом кухарям та економкам наготувати все на свята так, щоб воно було гідним дому міського голови. Навіть бідний кравець, що жив на піддашші… і той замішував пудинг на завтра…

Ніколи не було такої гуски!... Усі дивувалися, що вона була така ніжна, пахуча, велика.. Разом із підливою з яблуками та м’ятою картоплею гуска була дуже добрим обідом для всієї сім’ї…».

Цікавий факт

Велике місце в харчуванні англійців займають різні пудинги - м'ясні, круп'яні, овочеві та фруктові. Серед святкових страв найбільш популярний різдвяний плум-пудинг. Готується він з сала, хлібних крихт, борошна, родзинок, цукру і різних спецій. Перед подачею пудинг поливають зверху ромом, підпалюють і палаючим ставлять на стіл.

«Святковий стіл» - автори книги підготували безліч оригінальних рецептів на всі випадки життя. Чому б замість традиційних салатів не спробувати приготувати закуски з Італії, Англії, Франції, Греції ...

Галушки та вареники з сиром від Миколи Гоголя

«Ніч перед Різдвом» - повість Миколи Гоголя з циклу «Вечори на хуторі біля Диканьки». Письменник запрошує нас до українського села Диканьки, де творяться дива, де зірки та місяць яскраво світять на різдвяному небі. «Останній день перед Різдвом минув. Зимова, ясна ніч настала. Глянули зірки. Місяць велично виплив на небо посвітити добрим людям та всьому світові, щоб усім було весело колядувати й славити Христа. Морозило дужче, як зранку: але зате так було тихо, що рипіння морозу під чоботом чути було за півверсти…»

Вакула «не без побоювання відчинив двері і побачив Пацюка, що сидів на долівці по-турецьки перед невеликою діжкою, на якій стояла миска з галушками. Ця миска стояла, як навмисно, врівень з його ротом. Не поворухнувши й пальцем, він нахилив трохи голову до миски і сьорбав юшку, хапаючи часом зубами галушки…

Пацюк, мабуть, дуже зайнятий був галушками, бо здавалося, зовсім і не помітив, як прийшов коваль, який, ледве ступивши на поріг, піддав йому пренизенький уклін… Але Пацюк мовчав.

Тут помітив Вакула, що ні галушок, ні діжки перед ним не було; а замість них стояли на долівці дві дерев’яні миски; одна була повна вареників, друга сметани. Думки його і очі мимохіть звернулися на ці страви. «Подивимось», казав він сам до себе, «як це буде Пацюк їсти вареники. Нахилятись він, певно не схоче, щоб сьорбати, як галушки, та й не можна: бо треба вареника спершу вмочити в сметану».

Тільки він устиг подумати це, як Пацюк роззявив рота; подивився на вареники і ще більше роззявив рота. Тоді вареник вискочив з миски, шубовснув у сметану, перекинувся на другий бік, підскочив угору і якраз потрапив йому в рот…».

Цікавий факт

Урочисте увічнення у камені традиційної української народної страви - галушки, відбулося в Полтаві 1 квітня 2006 року й присвячувалося дню народження Миколи Васильовича Гоголя, який у своїх творах прославив галушку на весь світ.

«Смачна країна» - це не лише кулінарна насолода, а й чудова нагода поглянути на Україну під новим кутом. Відомий телеведучий та знавець продукції зі знаком якості Костянтин Грубич побував у всіх регіонах України, де готував і смакував страви, притаманні саме цій місцевості, ознайомлювався з культурою і традиціями міст, містечок та сіл. Тому кожна зі страв у цій книзі має свою історію, унікальну рецептуру та нагадує про добрих людей, які доклалися до її творення і поширення. Крім того, всі страви супроводжують додаткові поради та спеціальні секрети від автора – як найкраще готувати, чим присмачувати і з чим подавати той чи інший смаколик.

Бульйон з грінками від Александра Дюма

Найвідоміший роман Александра Дюма-батька «Три мушкетери» набув неймовірної популярності у багатьох поколінь читачів, а його герої і сьогодні хвилюють нас своїми хоробрими серцями і благородними вчинками. Легендарна четвірка сміливців – палкий гасконець д’Артаньян, гордий і витончений Атос, хитромудрий красень Араміс і простодушний добряк Портос потрапляють у вир незчисленних інтриг при дворі французького короля Людовіка ХІІІ, де на кожному кроці на них чекає небезпека. Та хоч які перешкоди і несподіванки з’являлися на їхньому шляху, вони неодмінно ставали переможцями, бо всюди і завжди залишалися вірними девізу – «Один за всіх і всі за одного».

Одного разу Портоса, гурмана з вишуканим гастрономічним смаком, запросили на обід до прокурора Кокнара. «Невдовзі настав час обідати. Всі перейшли до їдальні – великої похмурої кімнати, розташованої напроти кухні…. У прокурора, щойно він опинився в їдальні, шелепи почали рухатися точнісінько так, як у писарів. «Біс його знає! Що незвичайного в цьому супі?», - подумав Портос, глянувши на блідний бульйон; хоч його в мисці було й багато, та без жодної краплі жиру, і лише кілька грінок самотньо плавало, немов острівці архіпелагу серед безмежного моря. Пані Кокнар усміхнулася, і всі мов за командою, поквапилися сісти за свої місця. Першому подали суп метрові Кокнару, далі Портосові, потім пані Кокнар налила собі тарілку й розділила грінки без бульйону між писарями, що терпляче чекали своєї черги…

Після супу служниця подала варену курку – нечувану розкіш… Пані Кокнар присунула таріль до себе і, спритно відділивши дві великі чорні лапки, поклала їх у тарілку свого чоловіка, потім відрізала шийку й разом з головою поклала собі, крильце вона поклала Портосові й віддала служниці курку майже цілою – отож, таріль зникла раніше, ніж мушкетер устиг спостерегти різноманітні зміни, що відбилися на розчарованих обличчях присутніх, залежно від їхньої вдачі і темпераменту. Замість курки на столі з’явилася величезна таріль з бобами…».

Цікавий факт

Довгий час Франція залишалася законодавицею кулінарної моди. Французька кухня дуже тонка і поетична. Тому не дивно, що видатний Александр Дюма, письменник, історик, громадський діяч, був ще й блискучим знавцем кулінарного мистецтва і кухарем. Його "Великий кулінарній словник" і до цього дня займає почесне місце на кухонній полиці у будь-якого освіченого француза.

Коток В. А. Французька кухня - до збірки французьких кулінарних рецептів увійшли історія та особливості французької кухні, рецепти приготування національних страв різних провінцій Франції.

Ірландське раґу від Джерома К. Джерома

«Троє в одному човні» - гумористична повість англійського письменника Джерома Клапки Джерома, написана за спогадами про весільну подорож по Темзі, що відбулася в серпні 1889 року. Твір приніс письменнику світову славу, вплинув на багатьох гумористів і сатириків у всьому світі й донині залишається неперевершеним зразком англійського гумору. Повість починається зі знайомства з головними героями — Джорджем, Гаррісом, Джеєм і псом Монморенсі. Одного вечора друзі зібралися у і вирішили, що їм потрібен терміново невеликий відпочинок. Після тривалого обговорення були відкинуті канікули в сільській місцевості та морська прогулянка. І трійця зібралася вирушити вгору по Темзі на човнах, від Кінгстона до Оксфорда…

«Ми тинялись по милому Сонінґу з годину, а потім, оскільки проминути Редінґ того дня І вже не встигли б, вирішили вернутись на один з островів біля Шиплейка і там зупинитись на ніч. Коли ми влаштувались, було ще рано і Джордж сказав, що як у нас стільки  вільного часу, можна зготувати розкішну вечерю. Він пообіцяв показати нам, якої смакоти можна накуховарити на річці, й запропонував, щоб ми зварили з нашої городини, решток печені та всяких інших залишків ірландське раґу.

Ця ідея відразу нас захопила. Джордж назбирав хмизу й розпалив багаття, а ми з Гарісом заходились чистити картоплю. Я зроду не думав, що це таке морочливе діло. Можу запевнити, що мені ще ніколи не доводилось робити чогось складнішого. Ми почали бадьоро, майже пустотливо, але, поки обчистили першу картоплину, вся наша жвавість минулася. Що довше ми чистили, то більше лишалось на картоплині лушпайки. А коли ми зчистили її всю й повиколупували всі вічка, тоді не лишилось самої картоплини. Бо те, що лишилось, навряд чи заслуговувало такої назви: воно було завбільшки з квасолину. Джордж підійшов, подивився й сказав:

— Е, це нікуди не годиться. Ви тільки переводите картоплю. Треба її шкребти…

Мабуть, ніщо в світі не може так забруднити людину, як шкребіння картоплі. Важко було повірити, що всі ті ошкребки, які засипали мене й Гаріса трохи не вище голови, вийшли з чотирьох картоплин. Із цього видно, як багато можна досягти дбанням і ощадливістю.

Але Джордж сказав, що класти лише чотири картоплини в ірландське раґу — це безглуздя, тому ми намили ще трохи картоплі — з півдесятка — й укинули її в каструлю нечищеною. Ми поклали туди також головку капусти й всипали кілька фунтів гороху. Джордж усе те перемішав і сказав, що місця в каструлі ще багато. Тоді ми перетрусили обидва кошики, повибирали всі рештки, залишки й недоїдки і теж укинули в ра-ґу. Там знайшлось півпирога зі свининою й трохи холодної вареної шинки — все полетіло в каструлю. Джорджеві трапилась недоїдена бляшанка рибних консервів — він вишкрябав і її туди.

Джордж пояснив, що в цьому головна перевага ірландського раґу: можна спекатися відразу всіх залишків. Я виловив у кошику кілька розколотих яєць; вони теж пішли в раґу. Джордж сказав, що густіша буде юшечка…

Наше ірландське раґу вдалося на славу. В ньому було щось таке незвідане, свіже. Я, мабуть, ніколи ще не вечеряв з більшим апетитом. Звичні, банальні страви так страшенно набридають, а тут була зовсім нова, не схожа смаком ні на що в світі.

А до того ж і ситна. Адже в неї стільки добра пішло, як сказав Джордж. Правда, горох і картопля могли б бути трохи м’якші, але ми всі мали добрі зуби, отож не дуже зважали на те. Зате юшечка — то вже була справжня мрія! Може, густувата для слабкого шлунку, зате яка поживна!...».

Цікавий факт




Британська кухня об'єднує кухню чотирьох регіонів, які входять до складу Великобританії - Англії, Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії. У кожної з них є свої особливості, але вони мають багато спільного.

Кіттлер, Мартина. Велика поварена книга – книга містить рецепти приготування різних страв і рекомендації з їх оформлення до столу, завдяки яким навіть новачок на кухні дуже швидко відчує себе професіоналом.

Мигдальне печиво від Едмона Ростана

«Сірано де Бержерак» - віршована героїчна комедія французького поета і драматурга Едмона Ростана. Прем'єра відбулася в паризькому театрі «Порт-Сент-Мартен» 27 грудня 1897 року. Герой її - французький поет і філософ XVII століття Сірано де Бержерак, автор фантастично-утопічної дилогії «Інший світ», відомий дотепник та дуелянт.

«Рецепт, як печиво робити мигдалеве.

Ти білки у піну збий,

В неї влий

Соку з доброї цитрини,

Мигдалевим молоком,

Як струмком,

Оживи застиглість піни.

Із мигдалю та з муки

Пиріжки

Ти зроби, але відкриті,

З абрикосів запашних

Треба їх

Конфітурами змастити.

Піну влий у них пухку

Та легку,

Став у піч їх без розмови,

Щоб зарум’янились вони,

Як панни…

От і печиво готове!..»

Цікаві факти

Французи вважаються винахідниками соусів. У готуванні і придумуванні нових рецептів соусів, рівних їм немає в усьому світі.

Французька кулінарія, у порівнянні з іншими країнами Західної Європи, молочних продуктів використовує не багато, виняток складають сири, що прославилися на увесь світ. Страви з сирами і зеленим салатом обов'язково подають перед десертом. В Франції виробляють не менше 500 сортів сиру, серед яких такі широко відомі, як рокфор, грюер, камамбер…

Домашні кондитерські вироби - наведено різноманітні рецепти кондитерських виробів – від найпростіших і дешевих, до складних, вигадливих. Подано рекомендації щодо приготування різних видів тіста, кремів, глазурей, помадок, просочень…

Літній салат від Еліонор Браун

Роман «Світло Парижа» американської письменниці Елінор Браун, опублікований в США 2016 року, заслужено став бестселером, підкоривши не тільки читачів, але і критиків. Це історія про те, як непросто стати самим собою і яка це насолода — знехтувати всіма умовностями, що відокремлюють нас від мрії. Дві історії — нашої сучасниці Мадлен і її бабусі, яка ще в 20-х роках, в «епоху джазу», здійснила романтичну подорож до Парижа, тісно переплітаються, знову і знову нагадуючи, що жити варто тільки на власних умовах, підкоряючись лише поклику серця і душі.

Одного разу для Мадлен друзі влаштували невеличке свято. «Ми зустрілися біля «Кухні», отже, обідали надворі, кому це спало на думку, однак. Вані уже все приготувала. Були великі блюда із золотаво-коричневими рибними пирогами, піраміди літніх ролів, гілочки базиліку виступали на краї рисового паперу. Переді мною стояла тарілочка салату: огірки з бланшованими краями, товсті червоні шматки помідорів з городу Генрі, прозора цибуля, посипана арахісом, замаринована у чомусь такому, від чого віяло гострим і солодким. Дерев’яні філіжанки, повні курятиною з морквою, домашньою локшиною й карі. Генрі поставив карафи з лимонадом і холодною водою і чаєм на середину столу, я була приголомшена усією цією щедрістю і водночас вдячна за неї…».

Цікавий факт

Улюблені страви американців - овочеві та фруктові салати, м'ясо і птиця з овочевим гарніром, фруктові десерти. Великою популярністю користується зелений салат, що подається нарізаним великими шматками, у натуральному вигляді, і вже на столі приправляється різними спеціями. В Америці в багатьох ресторанах та кафе вартість салату з овочів включена в ціну основної страви, і він слугує обов'язковим додатком до сніданку чи обіду, точно так само як склянка води з льодом.

Ландовска А. В. Салати святкові і на кожен день - у будні і свята салати доповнюють наше меню. На сторінках цього чудового видання ви знайдете кращі рецепти салатів. Кольорові фотографії та поради кулінарів допоможуть вам зробити приготування їжі приємним і максимально зручним. Готуйте з задоволенням, щоб порадувати своїх рідних і гостей найсмачнішими і корисними стравами!