* * * 2024 * * * 255 років від дня народження Івана Котляревського* * * 2024 * * * М210 років від дня народження Тараса Шевченка * * * 2024 * * * 150 років від дня народження Августина Волошина, президента Карпатської України * * * 2024 * * * 100 років від дня народження Павла Загребельного * * * 2024 * * * 450 років із часу видання першої друкованої книги в Україні «Апостола» * * * 2024 * * * 100 років з дня написання першого українського науково-фантастичного роману «Сонячна машина» Володимира Винниченка* * * 2024 ***За рішенням ЮНЕСКО Рік кінорежисера Сергія Параджанова * * * 2024 * * * Книжкова столиця світу 2024 року — французьке місто Страсбург* * *

пʼятницю, 21 листопада 2014 р.

Український костюм: історія, літопис, традиції


Традиційне українське вбрання є одним із символів українства, складовою, без якої немислима національна ідентичність українського народу. Що являє собою традиційне українське вбрання і чому інтерес до нього не зникає в сучасному урбанізованому суспільстві?
Своєрідність природних та історико-культурних умов життя населення окремих регіонів України, взаємозв’язки українців з іншими народами віддзеркалились у багатоманітні і різнобарвності українських строїв.





Костюм - частка народної душі. Велике історичне та художнє значення українського народного костюма безумовне. Від глибокої давнини і протягом усього існування він задовольняв не лише матеріальні, а й духовні потреби людини, виконуючи необхідні побутові, соціальні, обрядові функції. Його високий мистецький рівень, емоційна насиченість яскраво відбивають світогляд, естетичні уподобання, саму психологію українського народу. Це самобутнє явище посідає визначне місце не тільки в національній, а й у європейській та загалом світовій культурі.









Література з фондів бібліотеки:


Васіна З.О. Український літопис вбрання: [Книга-альбом].  К.: Мистецтво, 2003. –Текстівки, рез. англ., рос.
Т. 1:11000 років до н. е. – ХІІІ ст. н.е.: Наук.-худож. реконструкції. – 448 с.: іл. – Бібліогр.: с. 436-444.
Книга-альбом відомої української художниці Зінаїди Васіної, що охоплює період понад десять тисяч років, є унікальним поєднанням науково-художніх досліджень історії одягу племен і народів, які проживали на теренах сучасної України з доби пізнього палеоліту до часів Київської Русі. В художніх образах автор відтворила еволюцію вбрання різного призначення, характерні особливості його крою, оздоблення, декорування тощо. Книга-альбом є новим словом в українській та світовій культурі.



Васіна З.О. Український літопис вбрання: [Книга-альбом].  К.: Мистецтво, 2003-2006.  Текстівки, рез. англ., рос.
Т. 2: XIII – початок XX ст.: Наук.-худож. реконструкції. – 2006.  448 с.: іл. - Бібліогр.: с. 435-443.
Логічним продовженням теми історичного розвитку національного одягу в Україні е видання другого тому книги "Український літопис вбрання". Починаючи з XIII і до початку XX століття автор у яскравих художніх образах відтворила комплекси вбрання усіх верств населення: духівництва, козацтва, дворянства, а також міщан, городян та селян різних регіонів України. Акцентуючи увагу на розмаїтості одягу, що увібрав у себе багатотисячолітній розвиток духовної та матеріальної культури народу, автор розкриває процеси формування українського костюма. Книга-альбом у двох томах стане невичерпним джерелом пізнання культурної спадщини українського народу.



Вбрання // Супруненко В.П. Ми – українці. Енциклопедія українознавства. У 2 кн. – Дніпропетровськ: ВАТ "Дніпрокнига", 1999. –
Кн. 1. – С. 189-208: іл.
Ця книга є спробою представити для широкого загалу національну своєрідність українців, їх духовну спадщину, світогляд, традиційно-побутову культуру.
Розділ 7 "Вбрання" містить інформацію про одяг, взуття, головні убори, шаровари, пояси, зачіски українців.





Косміна О.Ю. Традиційне вбрання українців. – К.: Балтія-Друк, 2008. 
Т. 1: Лісостеп. Степ. -  160 с.: іл. – Рез. англ.











Ніколаєва Т.О. Історія українського костюма / іл. 3. Васіної, Л. Міненко, Т. Ніколаєвої, О. Слінчак, М. Старовойт. – К.: Либідь, 1996.  176 с.: іл.
Висвітлюються витоки традиційного українського костюма, його багатовікова історія, тісно пов’язана з процесом розвитку української спільноти. Представлене широке розмаїття народного вбрання відповідно до історико-етнографічних регіонів України, детально розглядаються його численні компоненти та прийоми оздоблення.





Матейко К.І. Український народний одяг. – К.: Наук. думка, 1977. – 223 с.: іл. – Бібліогр.: С. 210-222.
Автор розглядає український одяг як показник розвитку матеріальної культури і художньої творчості народу.
Досліджено шляхи формування і розвитку одягу періоду Київської Русі, феодально-кріпосницьких відносин і капіталізму на Україні.
Здійснено аналіз комплексів селянського одягу різних етнографічних районів України.





Матейко К. Український народний одяг: Етнографічний словник. – К.: Наук. думка, 1996. – 196 с.
 В книзі читач знайде цікавий етнографічний матеріал з питань термінології українського традиційного одягу кінця XIX - початку XX ст. Словникова частина видання засвідчує багатство народно-побутової лексики, широкі етнокультурні взаємозв'язки українців з сусідніми народами. 





Український костюм // Стамеров К. Нариси з історії костюмів. – К.: Мистецтво, 2007. – С. 168-188.
Книга становить короткий систематизований і узагальнений огляд історії костюмів народів світу від найдавніших часів до початку XX ст. Використовуючи багатий іконографічний матеріал, спеціалізовану вітчизняну і зарубіжну літературу, К. К. Стамеров відтворив картину історичного розвитку костюмів як невід'ємної частини матеріальної культури людства. Автор не лише подав загальні відомості про костюми різних народів, а й познайомив з основними силуетами, особливостями крою, тканинами, головними уборами, зачісками, прикрасами й різноманітними складовими костюма на кожному етапі його розвитку.
Розділ ХІІ присвячений українським костюмам.
Чорно-білі та кольорові ілюстрації до видання виконав заслужений художник України М. Н. Грох.





Вишиванка як один з видів декоративного мистецтва є особливою галуззю художньої творчості. Вишиванка - символ здоров’я, краси, щасливої долі, родової пам’яті, любові, святості, це справжній оберіг. Народ ставився до вишиванок як до святині. Вони ревно зберігалися й передавалися з покоління в покоління, з роду в рід як родинні реліквії. За традицією, матері вишивали сорочки та рушники своїм дітям; дівчата, готуючи придане, вишивали своїм нареченим сорочки на знак вірності й кохання. Вишивка на грудях захищає душу людини від руйнування, занепаду. Кружала, зубці, ромби, зиґзаґи  знаки, які символізують землю й воду, людей і тварин, птахів і рослин. Вони складають орнамент-сюжет, який може прочитати досвідчена людина.











Кара-Васильєва, Т. Історія української вишивки. – К.: Мистецтво, 2008. – 464 с.: іл. – Текстівки парал. англ., рез. англ., рос. та фр.
Книга-альбом повно і всебічно висвітлює основні етапи розвитку української вишивки від часів її зародження до сьогодення, розкриває роль і місце цього виду декоративного мистецтва в оформленні одягу, житла, у використанні в храмових інтер’єрах, під час різноманітних свят і народних обрядів. У виданні широко представлено унікальні зразки вишивок, виконаних за малюнками Тараса Шевченка, Василя Кричевського, Ганни Собачко-Шостак, представників авангарду початку XX століття, а також сучасних народних і професійних майстрів.





Українська вишивка: Альбом / авт. тексту та упоряд. Кара-Васильєва. – К.: Мистецтво, 1993. – 264 с.: іл. – Рез. та перелік іл. – рос., англ., фр., нім.
У багато ілюстрованому альбомі, побудованому на матеріалах музейних колекцій України, повно і широко висвітлено історію розвитку української вишивки. Показано також роль і місце вишивки в оформленні народного одягу та житла.





Чумарна М.I. Код української вишивки. – Львів: Апріорі, 2008 – 192.: іл.
Відчути живий подих космічної таємниці, закодованої у давній культурі наших предків, усвідомити необхідність заново увійти в живі джерела енергетичного омолодження нашого сучасного життя, доторкнувшись до великого Знання  така мета автора цієї унікальної розвідки.





Вишивка козацької старшини XVII XVIII століть. Каталог колекції Чернігівського обласного музею ім. В.В. Тарновського. – К.: Родовід, 2001. – 200 с.
Поряд з традиційними прадавніми геометричними орнаментами, існування яких не можна окреслити хронологічними рамками, в XVII-XVIII століттях серед верхівки українського суспільства великої популярності набула вишивка рослинними орнаментами. Вона виконувалася шовковими нитками, золотою і срібною сухозліткою, заполоччю на вжиткових речах козацької старшини  простирадлах, наволоках, скатерках, рушниках, одязі та церковних речах. Велика збірка таких творів зберігається в Чернігівському обласному історичному музеї ім. В. В. Тарновського.
Вперше у друкованих джерелах подібні пам’ятки зафіксовані у книзі "Каталог украинских древностей. Коллекция В. В. Тарновского", яка вийшла в Києві 1898 р. Незважаючи на те, що твори були зведені у великі групи й описані досить стисло, завдяки старим інвентарним номерам їх майже всі вдалося ідентифікувати.



Дивосвіт Карпат у вишивці Ольги Писарук. – Гриф Фонд, 2010. – 96 с.
Тим, хто любить і цінує народне мистецтво...
Стрункі смереки в променях ранкового сонця, світло весни і перші ніжні квіти, радість Великодня, Різдва і святість Молитви складними величними взорами засвітились у художній вишивці Ольги Писарук. Ті унікальні роботи, заповнені вишиттям і мережкою по всій площині полотна, ввібрали в себе барвистий голос Покуття, строгість Горган, щирість своєї родини, мудрість нелегкого життя і безмежну любов – до людей, до природи, до рідного душі Карпатського краю.
Всі вишивки, подані в даному виданні, виконані Заслуженою майстринею України, членом Спілки художників України Ольгою Писарук і зберігаються в автора. Близько двох сотень робіт знаходиться в приватних колекціях в Україні та за кордоном – у Канаді, Сполучених Штатах Америки, країнах Європи. Загальна кількість робіт, виконаних майстринею, сягає чотирьохсот. Переважна більшість візерунків вишивок – авторські орнаменти Ольги Писарук. Публікуються вперше.



Українські релігійні вишивки. 8-ма збірка. 200-літтю християнства присвячується. - Львів: Свідчадо, 1999. 











Цибульова Г.К., Гаврилова Г.Ф. Ручне вишивання. – К.: Техніка, 1982. – 55 с.: іл.
Барвисті художні народні вишивки  один з поширених видів народного мистецтва. Вони характеризуються своєрідною технікою, типовими для певної місцевості малюнком і композицією, неповторною кольоровою гамою.
У книжці викладено способи і техніку виконання основних художніх швів (початкових, хрестиком, з'єднувальних, гладдьових та інших), а також мережок (одинарної, подвійної, з настилом тощо). Подано різні узори українських вишивок. 



Художнє вишивання: Альбом. – 6-е вид., стер. – К.: Вища шк., 1989. – 247 с., 287 іл. – Бібліогр.: С. 103 (22 назви). – Текст парал. на укр. і рос. мовах.
В альбомі показано розквіт мистецтва народної вишивки, дано короткий історичний огляд розвитку мистецтва вишивання на Україні, розкрито мотиви українського народного орнаменту. Описано різні види мережки, швів, методи вишивання, наведено зразки вишивок для оздоблення виробів і приклади деяких характерних виробів, прикрашених художньою вишивкою та аплікацією.





Українське вбрання*



* При  наведенні курсору миші на зображення можна дізнатись більш конкретно про деталі вбрання.


Підготовлено науково-бібліографічним відділом та відділом мистецтв бібліотеки

1 коментар:

  1. Кожна така сторінка - це є "цеглинка" до загальної сторуди УКРАЇНСЬКОЇ ТРАДИЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ :-)

    ВідповістиВидалити

Надеемся на комментарии