* * * 2024 * * * 255 років від дня народження Івана Котляревського* * * 2024 * * * М210 років від дня народження Тараса Шевченка * * * 2024 * * * 150 років від дня народження Августина Волошина, президента Карпатської України * * * 2024 * * * 100 років від дня народження Павла Загребельного * * * 2024 * * * 450 років із часу видання першої друкованої книги в Україні «Апостола» * * * 2024 * * * 100 років з дня написання першого українського науково-фантастичного роману «Сонячна машина» Володимира Винниченка* * * 2024 ***За рішенням ЮНЕСКО Рік кінорежисера Сергія Параджанова * * * 2024 * * * Книжкова столиця світу 2024 року — французьке місто Страсбург* * *

понеділок, 13 червня 2022 р.

5 книг про легендарного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного і часи козацькі: бібліотекарі рекомендують

 


«Сагайдачного шанували як глибокого політика, який зумів привести козаччину на службу загальнонародним інтересам і створити з козацького війська опору національному українському життю…». Михайло Грушевський

 

В історії кожної нації наступають часи, коли потрібно згадати досвід минулого, щоб гідно і ефективно протистояти викликам сьогодення. Зараз народ України вкотре опинився у такому становищі, коли для захисту своїх національних інтересів потрібно мобілізувати всі сили: і фізичні, і духовні. Саме час звернутися до героїчної історії України, яка налічує чимало сторінок і, однією з найяскравіших, безумовно є Козаччина. Серед великих гетьманів українського козацтва особливо виділяється Петро Конашевич-Сагайдачний, під керівництвом якого козацькі загони перетворилися у професійну армію, і здобули у походах нечувану доти славу. Про постать Сагайдачного та його епоху писало чимало видатних дослідників в Україні та за її межами. У п’яти книгах, на які ми звертаємо вашу увагу, цей період героїчної української історії заграв новими яскравими фарбами. 


Коломоєць С. Петро Сагайдачний. Часи козацькі  / Сергій Коломоєць. – Київ : Видавничій дім «АртЕк», 2021. – 216 с.

Автор цієї книги, Сергій Коломоєць, недаремно відносить її до жанру саме ПОПУЛЯРНО-наукових, а не  науково-популярних, бо у своєму історичному дослідженні намагався у цікавій, популярній формі донести до свого читача історію про часи козацькі, про великі діяння гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного …

… А що Ви знаєте, про ту реформу козацького війська, про його переозброєння, яку здійснив свого часу  Петро Сагайдачний?

Чи знаєте ви, що за часів Петра Сагайдачного турецькі піддані, які жили на берегах Чорного моря,  погрожували турецькому султану визнати владу козаків, якщо володар Блискучої Порти не захистить їх від блискавичних та безжалісних МОРСЬКИХ походів запоріжців?

А чи відомо вам , як Петро Сагайдачний вогнем і мечем пройшов володіння московських царів, змінивши перебіг бойовий дій на користь польського королевича Владислава IV?

Чи знаєте ви, що сучасне українське православ’я завдячує своїм існуванням саме Петру Сагайдачному?

Чи розповідали вам, про ті подвиги воїна та полководця гетьмана Петра Сагайдачного, завдяки якому, він та українські козаки разом з військом Речі Посполитої, зупинили наступ майже 300-тисячного війська  Османської імперії під Хотином 1621 року?

Якщо Вам цікаво, ЧИМ, КОЛИ и ЯК воювали наші козаки за часів славетного Петра Конашевича-Сагайдачного – тоді ця книга саме для Вас.

Книга має вісім розділів. У першому розділі «Витоки» автор розповідає про походження Петра Конашевича, його батьків, дитинство, наводить базову інформацію про Острозьку школу, яку закінчив майбутній гетьман. У розділі «Козаччина» ми дізнаємось що собою являла Запорізька Січ наприкінці 1590-х - на початку 1600-х років, коли туди потрапив молодий Сагайдачний, та причини, що спонукали його обрати військову кар’єру.

Третій розділ «Реформа війська козацького» розповідає про перше обрання Петра Сагайдачного гетьманом та реформування, яке він проводив протягом усіх періодів свого гетьманування, що  перетворило козацтво з партизанських формувань на регулярне могутнє військо. Четвертий розділ «Озброєння та тактика» присвячено детальному огляду організації, озброєння та тактики ведення бою козацького війська перших десятиліть XVII століття. Від пістолів і рушниць до гаківниць і гармат, від ножів і шабель до списів і пірначів, старі добрі луки і підступні якірці – зброя, її специфіка та особливості використання неминуче впливали  і на тактику козацтва часів Петра Сагайдачного.

 У п’ятому розділі «На просторах моря, або «Доба героїчних походів» описуються три напрямки воєнної активності українського козацтва: «північно-східний», «західний» та «південний». Останній напрямок, а саме протистояння з турками і татарами, є основною темою розділу. Автор пропонує аналіз підготовки та проведення морських походів запорожців початку XVII століття, більшість яких Петро Сагайдачний очолював особисто, детальне описання кожного з них у хронологічному порядку, і наостанок - своєрідний підсумок з переліком 14-ти наслідків морської експансії козаків на територію Османської імперії та Кримського ханства. Шостий розділ має назву «Рік 1618» і розповідає про причини, перебіг та наслідки військового походу козацького війська під керівництвом Петра Сагайдачного на територію Московського царства. Підсумком цього походу стала облога Москви спільними силами козаків Сагайдачного та армії поляків під проводом королевича Владислава і гетьмана Яна Кароля Ходкевича у жовтні 1618 року.

Наступний розділ «Піднятий хрест. Відновлення київської православної митрополії» освітлює положення православної віри на українських землях у складі Речі Посполитої та значну роль козацтва на чолі з Петром Сагайдачним у відновленні київської митрополії, освяченої єрусалимським патріархом Феофаном. Останній і найбільший за обсягом розділ «Хотинська війна 1621 року. В зеніті слави» містить детальний розбір Хотинської війни: від поразки і загибелі коронного гетьмана Речі Посполитої Станіслава Жолкевського у бою з турками під Цецорою у жовтні 1620 року, до технічної перемоги польсько-козацького війська над турецько-татарською армією під Хотином 29 вересня 1621 року. Бій під Хотином став не тільки зенітом слави Сагайдачного-полководця, але й причиною його передчасної смерті 20 квітня 1622 року.    

Особливістю книги Сергія Коломойця є детальне і розширене, з точки зору історичної науки, і, водночас, цікаве та захоплююче, з літературної точки зору, викладення матеріалу. Її можна рекомендувати і як серйозне наукове дослідження,  і як розважально-пізнавальний твір для шановників історичного роману.  Дуже показовим, на відміну від багатьох інших праць з історії козаччини, є наведені в тексті думки попередніх дослідників з приводу різних історичних фактів і подій. Автор коментує, виправляє, а нерідко і ставить під сумнів, висновки авторитетних колег, і приводить свої аргументи, спираючись на останні досягнення історичної та археологічної науки. До переваг книги потрібно також додати іменний покажчик, чудову добірку ілюстрацій, значні списки використаних джерел. А враховуючи великий формат і чудову якість паперу, це видання може стати чудовим подарунком для всіх, хто полюбляє історію і готовий поринути подумки у героїчні часи козацькі.  

Про автора. Сергій Дмитрович Коломоєць, вчитель історії, краєзнавець та історик-аматор, народився 27 серпня 1975 року в селі Михайлівка Олександрійського району, Кіровоградської області. Історією почав захоплюватися ще в дитинстві. Закінчив історичний факультет Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Працює в Улянівській ЗШ І-ІІІ ст., яку свого часу і закінчував. Обрана професія додала дитячому захопленню історією рис професійності та науковості. Сергій Коломоєць є автором наукових, науково-публіцистичних статей та видань з питань історії України, методики викладання історії, педагогіки, історичних та краєзнавчих досліджень.


Сас П. Полководець Петро Сагайдачний / Петро Сас. – Київ : ТОВ «Видавництво «КЛІО», 2021. – 280 с.

Книга у легкій для сприйняття формі змальовує обставини походження, дитинства і змужніння знаменитого запорозького гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Значну увагу приділено воєнному мистецтву, завдяки якому він зажив слави блискучого полководця свого часу. Відтворено несподівані повороти реальних подій, що ними вирізнялися, зокрема, морський похід козаків на Кафу 1616 року, посольська мандрівка запорожців 1618 року до перського шаха Аббаса І, польсько-московська війна 1617–1618 років, мужня оборона козаків – героїв Прутсько-Радавецьких Фермопіл, нічні вилазки запорожців проти ворога під Хотином, а також інші події Хотинської війни 1621 року.

Про автора. Петро Михайлович Сас – доктор історичних наук, народився 20 липня 1955 року в селі Ладижинські Хутори, Гайсинського району, Вінницької області. В 1977 році закінчив історичний факультет Київського державного університету. З 1977 по 1980 рік працював учителем середньої школи  у Києві. З 1980 року працює в Інституті історії України НАНУ. Коло його наукових інтересів охоплює, крім іншого історичну думку та політичну культуру українського суспільства, історію запорозького козацтва. Автор низки оригінальних публікацій на цю тематику, в тому числі ґрунтових монографій, зокрема таких: «Витоки українського націотворення» (Київ, 2010); «Запорожці у польсько-московській війні наприкінці Смути (1617-1618 рр.)» (Біла Церква, 2010); «Герб Війська Запорозького: із минулого в сучасне» (Київ, 2010). У травні 2013 року став лауреатом щорічної премії Президента України «Українська книжка року» за книгу «Хотинська війна 1621 року», а у 2014 році – лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки. Заслужений діяч науки і техніки України.

 

 

Сас П. М. Петро Конашевич-Сагайдачний : Чесний лицар / Петро Сас. – Київ : Парламентське видавництво, 2020. – 560 с. – (Серія «Політичні портрети).

У книжці ґрунтовно висвітлено біографію славетного запорозького гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, а також окреслено найважливіші віхи його владного проводу у Війську Запорозькому. Визначено час народження, соціальне походження, історичну форму прізвища, розглянуто освіту і виховання, склад родини Петра Сагайдачного. На основі дослідження почерку запорозького гетьмана окреслено його психологічний портрет. Охарактеризовано політичну і дипломатичну діяльність Петра Сагайдачного, зокрема щодо укладення польсько-запорозьких угод, контактів з організаторами Ліги християнської міліції, перським шахом, московським царем, відновлення 1620 року православної церковної ієрархії Київської метрополії. Висвітлено його командування козацьким військом під час польсько-московської війни 1617–1618 рр. Значну увагу приділено морським битвам Хотинської війни 1621 року, а також її сухопутним операціям. Щодо цього докладно проаналізовано спадщину риторичної історіографії.

 

Гуржій О. І. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний / О. І. Гуржій, В. В. Корнієнко. – Київ : Україна, 2004. – 192 с.

У науково-популярній книжці висвітлюється політична і військова діяльність славетного гетьмана реєстрового козацтва кінця XV – перших десятиліть XVII століття Петра Конашевича-Сагайдачного. Показано роль запорозького війська у боротьбі з Османською імперією, у походах на Кафу, Москву, знаменитій битві під Хотином. Автори усвідомлюють, що не всі аспекти означеної теми їм вдалося висвітлити повною мірою. Окремі питання лише поставлені в розрахунку на увагу до них майбутніх дослідників. Основна ціль – привернути увагу читача до необхідності більш глибокого вивчення проблем воєнної історії українського народу, біографій та діяльності визначних постатей.

Про автора. Олександр Іванович Гуржій – доктор історичних наук, професор, народився у Києві 2 лютого 1955 року у родині відомого дослідника історії України Івана Олександровича Гуржія. 1977 року закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Відтоді працює в Інституті історії України НАНУ.  Автор (співавтор) понад 600 наукових і науково-популярних праць з світової історії і української історії та етнології. Один з авторів численних підручників та навчальних посібників з історії України. У 2001–2011 р.р. був директором Всеукраїнської громадської організації «Український інститут воєнної історії». Член Президії Національної спілки краєзнавців України. 1999 року став лауреатом премії НАН України імені М. С. Грушевського, 2016 року – лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за співавторство у 10-томній «Енциклопедії історії України», 2017 року – лауреат Премії академій наук України, Білорусі та Молдови. Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України (2003) і Почесною грамотою Президії НАН України (2013). У 2003-2011 рр. нагороджений чотирма орденами Української Православної Церкви Київського Патріархату. З 2006 року – заслужений діяч науки і техніки України, з 2013 року – Почесний краєзнавець України.

 

Вальд В. Меч Сагайдачного : роман / Віктор Вальд. – Харків : Книжковий Клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2019. – 384 с.

Величною та трагічною була перемога козаків у битві під Хотинським замком. Тоді поранили славного гетьмана Сагайдачного. На знак пошани, на честь великого подвигу він отримав з рук польського королевича Владислава меч. Та зброя стала символом козацької відваги й хоробрості. Однак тепер реліквію викрадено, і сліди злодіїв ведуть до султанського палацу в Стамбулі. Меч необхідно повернути. Сімнадцятирічний Іван Сірко та кілька найхоробріших відчайдухів-козаків вирушають до столиці Османської імперії. Серед ворогів вони зустрінуть друзів. Серед відчаю знайдуть відвагу. А ще зброю, яка здатна вразити в саме серце. Зброю, небезпечнішу за меч Сагайдачного та яничарські ятагани…

Про автора. ВікторВальд (справжнє ім’я Віктор Михайлов) – український письменник, народився 9 листопада 1960 року у Херсоні. Закінчив Херсонський індустріальний інститут. Автор 7 історичних творів. Перша книга «Спарта» вийшла у 2008 році. 2017 року став лауреатом премії міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» за роман «Останній бій Урус-шайтана». 3 вересня 2021 року Віктору Михайлову (Вальду) присвоєно звання почесного громадянина міста Херсона. Член Національної спілки письменників України.



Підготував Дмитро Антонюк, бібліотекар читального залу

Немає коментарів:

Дописати коментар

Надеемся на комментарии