* * * 2025 * * * Всесвітня столиця книжки 2025 року — Ріо-де-Жанейро* * * 2025 * * * 250 років від дня народження німецького філософа Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля * * * 2025 * * * 250 років від дня народження англійської письменниці Джейн Остін * * * 2025 * * * 200 років від дня народження австрійського композитора Йоганна Штрауса (сина) * * * 2025 * * *185 років від дня публікації збірки поезії Тараса Шевченка «Кобзар» * * * 2025 * * * 150 років від дня народження українського живописця Олександра Мурашка * * * 2025 ***150 років від дня публікації роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» * * * 2025 * * * 150 років від дня народження німецького письменника Томаса Манна* * *2025 * * * 150 років від дня народження українського хорового диригента, композитора Олександра Кошиця * * *2025 * * * 100 років з часу заснування журналу «Всесвіт»* * *

понеділок, 23 вересня 2024 р.

5 романів про читання та книжки, які змінюють наше життя

 


«Наскільки успішним буде ваше читання, залежатиме від того, наскільки ви сприймете все, що хотів донести автор…» (Мортімер Дж. Адлер)


Жан Одинак —  власник книжкової баржі «Літературна аптека» та читач душ, тож кожному покупцеві добирає книги. Молода письменниця Джулієт шукає сюжет для нової книжки. Діана відкрила літературну кав’ярню «Щасливі люди читають книжки і п’ють каву». Мрійниця Жульєт уранці, їдучи в метро на роботу, зацікавлено розглядає книжки в чужих руках.  А Ніна Редмонд мріє відкрити власну книгарю… 

Це герої романів про читання та книжки і про те, як ці речі змінюють наше життя: Ніна Джордж «Маленька паризька книгарня», Мері Енн Шеффер, Енні Берровз «Клуб любителів книжок та пирогів з картопляного лушпиння», Крістін Фере-Флері «Дівчина, яка читала в метро», Аньес Мартен-Люган «Щасливі люди читають книжки і п’ють каву», Дженні Колган «Маленька книгарня щастя».

 




Ніна Джордж «Маленька паризька книгарня»


Ніна Джордж — німецька письменниця, авторка міжнародного бестселера «Маленька паризька книгарня», перекладеного на 28 мов і опублікованого півмільйонним накладом. З-під пера цієї письменниці вийшли 26  романів, детективів і науково-популярних видань, а також у її творчому доробку понад сотні оповідань та і кількасот  колонок у періодичних виданнях. Ніна Джордж працювала поліцейським репортером,  обіймала посаду головного редактора у кількох видавництвах, працювала на телеканале TV Movie та Federwelt. Ніна Джордж творить під трьома псевдонімами. Пише науково-популярні тексти під ім’ям Анн Вест. Під прізвищем Крамер, яке вона взяла після одруження, 2008 року вийшов друком її трилер. У співавторстві з чоловіком Джо Крамером опублікувала кілька детективів під спільним псевдонімом Жан Баньйоль.

 

Джордж, Ніна. Маленька паризька книгарня / Ніна Джордж ; пер. з англ. Ольги Захарченко. — Київ : Наш формат, 2016. — 312 с.

«Маленька паризька книгарня» —  книга про те, як стати вільним. Вільним від душевних терзань, марних сподівань і туги за нездійсненим майбутнім. Разом з головним героєм Жаном Одинаком кожен зможе зануритися у найболючіші спогади, переживатиме печаль від утрати коханої людини, подорожуватиме і зустрічатиметься із надзвичайними людьми.

Це історія про дружбу і кохання. Про час страждань і пошук себе. Жан Одинак —  власник книжкової баржі «Літературна аптека» — точно знає, як вилікувати почуття, що не вважаються захворюваннями й не діагностуються лікарями. Адже він — читач душ, тож кожному покупцеві добирає книги, які якнайкраще впораються із завданням вилікувати людський смуток, тугу чи зневіру.

«Книги обеззброюють вас любов’ю, силою та знаннями. Це любов із глибини душі… Він не встиг завершити. Повз них проплив паризький прогулянковий катер із групою китаянок, котрі товпилися біля перил, прикриваючись парасольками. Завбачивши паризьку дивину    плавучу «Літературну аптеку»    вони почали клацати фотокамерами направо й наліво. Піднята катером брунатно-зелена хвиля ударила в мілину — і баржа-книгарня похитнулася.

Покупниця поточилася на високих вишуканих підборах, але замість того, щоб подати руку, месьє Одинак вручив їй «Елегантність їжачка». Вона інстинктивно вхопилася за роман і далі трималася за нього. Месьє Одинак не випускав книгу з рук, промовляючи до незнайомки заспокійливим, ніжним та лагідним голосом: Треба, щоб у кімнаті не було нікого, крім вас. М’яке світло, кошенятко для компанії. І ця книга, яку, я прошу, читайте повільно, час від часу зупиняйтеся. Вам буде над чим подумати, а, може, і трохи поплакати. На самоті. Уперше за останні роки. Але потім вам стане краще. Ви розумієте, що це ще не кінець життя, навіть якщо так здається через те, що хлопець погано до вас ставився. І ви знову полюбите себе і не будите здаватися собі бридкою чи наївною. Тільки надавши ці інструкції, він випустив книгу з рук. Покупниця не зводила з нього очей. З її шокованого вигляду він зрозумів, що влучив у ціль, зачепив за живе…». 

Єдиний, кого Жан не може зцілити, — це він сам. За двадцять один рік месьє Одинак навчився майстерно уникати думок про… Наче, йдучи навмання вулицею, інстинктивно оминав відчинені люки. Згадуючи її, він завше уявляв —. Або паузу серед шуму думок, або відсутню сторінку в книзі минулого, або якесь затьмарення почуттів. Щораз у його уяві поставали все нові й нові образи прогалин пам’яті. Спогади — як вовки. Не можна загнати їх у клітку і думати, що ти їх позбувся…

 


Мері Енн Шеффер, Енні Берровз «Клуб любителів книжок та пирогів з картопляного лушпиння»


Американська письменниця  Мері Енн Шеффер у співавторстві зі своєю племінницею Енні Берровз створила дивовижну, чарівну, пронизливу книжку, що стала видавничим феноменом.  «Клуб любителів книжок та пирогів з картопляного лушпиння» видано у 25 країнах світу, продано понад 1 мільйон примірників. Роман 15 разів опинявся у списках «Найкращих книжок року».

Цей роман розкриває правду про життя в Англії одразу після Другої світової війни і розповідає незвичну історію кохання та водночас яскраво описує героїзм та витривалість, а ще — тонко натякає на те, як важливо шанувати літературу, яка об’єднує людей.


Шеффер М.-Е. Клуб любителів книжок та пирогів з картопляного лушпиння : роман / Мері Енн Шеффер, Енні Берровз ; пер. з англ. Т. Скрипник. — Харків : Віват, 2019. — 272 с. — (Серія «Світовий бестселер»).

Джулієт — молода письменниця. Вона шукає сюжет для нової книжки. Та краще їй бути обачнішою. Не відповідати на листи незнайомців із острова Ґернсі. Не радити їм хороші книжкові крамниці у повоєнному Лондоні. Краще взагалі оминати цю тему. Бо так дівчина ризикує дізнатися про «Клуб любителів книжок та пирогів з картопляного лушпиння». Виникне безліч запитань, і Джулієт напише листа у відповідь… Її життя перевернеться догори дриґом. Героїня з головою порине в карколомні пригоди. Там буде все: війна та похмурі часи німецької окупації, заборонене товариство, де збиратимуться ті, хто не втратив надії, а ще дивакуваті книголюби, що знають, якою має бути надзвичайна книжка. Саме такою, як ця…

Листи, з яких складається роман «Клуб любителів книжок та пирогів з картопляного лушпиння», проливають світло на нелегке життя мешканців Нормандських островів у період німецької окупації. Однак листи ці ще просякнуті гумором. Після того як Джулієт, працюючи над книжкою, проводить певний час на острові Гернсі, вона розуміє, що просто не здатна покинути цей острів та своїх нових друзів. таке саме відчуття може виникнути і в читачів, коли вони дійдуть до кінця цього чудового роману.

 


Крістін Фере-Флері «Дівчина, яка читала в метро»


Першу книгу Крістін Фере-Флері для юних читачів «Маленька Тамур» опублікували 1996 року у видавництві  «Flammarion». 1999 року вийшов роман «Ласкаві, мов тигри, хвилі», який здобув премію «Антигона». Потім ще близько дев’яноста інших творів. Крістін Фере-Флері — заповзята читачка, вона любить випробувати себе в усіх літературних жанрах.

 

Фере-Флері, Крістін. Дівчина, яка читала в метро : роман / Крістін Фере-Флері ; пер. з фр. Павла Мигаля. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. — 160 с.

Жульєт — трохи дивакувата мрійниця. Майже завжди самотня. Її стосунки з чоловіками закінчуються так і не почавшись. Уранці, їдучи в метро на роботу, вона зацікавлено розглядає книжки в чужих руках. Запах книжок… Вона  завжди любила відчувати книжки на дотик, вдихати їхній запах, особливо, коли купувала вживані — нові книжки теж мають різні запахи, залежно від того, який папір і клей використали для друку, але вони нічого не могли розповісти про руки, що тримали ці книги, про будинки, де вони стояли на поличках. У них ще немає своєї історії, історії паралельної, таємничої й загадкової…

Життя Жульєт змінюється, коли вона потрапляє в химерний будинок. Господар, виявляється, збирає книжки, а потім шукає саме тих людей, яким та чи інша книжка здатна змінити долю…  Книгу не отримає хтось просто через примху, на спір чи задля того, щоб вразити людину або зацікавити, хіба що само собою так вийде. Певні книжки, як неприборкані, непокірні коні, що несуть нестримним галопом, а ви лиш, затамувавши подих, відчайдушно намагаєтеся втриматися за гриву. А деякі — наче човни, що мирно пливуть поверхнею озера в сяйві місяця…

 

Аньес Мартен-Люган «Щасливі люди читають книжки і п’ють каву»


«Щасливі люди читають книжки і п’ють каву»  — бестселер французької письменниці Аньес Мартен-Люган про життя, поділене на «до» і «після», про самотність, надію, любов і віру в себе. Це сумна і красива історія жінки, яка після загибелі коханого чоловіка і доньки втрачає сенс існування. Але героїня роману заново вчиться жити, кохати, відчувати.

 

Мартен-Люган, Аньес. Щасливі люди читають книжки і п’ють каву : роман / Аньес Мартен-Люган ; пер. з фр. Леоніда Кононовича. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. — 160 с.

«Відколи ж я не ходила цими вулицями?... П’ять хвилин мені вистачило, щоб сягнути вулиці В’єй-дю-Тампль. Моєї вулиці. Колись я тут проводила весь свій час на терасах, у крамничках і галереях, а тоді — у власній кав’ярні. Тут я завжди почувалася щасливою…  Ішла проїжджою частиною, щоб не обходити кляті стовпи. Усе мене дратувало — навіть смаковиті пахощі теплого хліба з колись улюбленої крамниці.

Ходу я сповільнила тільки перед кав’ярнею «Люди». Вже рік ноги моєї там не було. І от я зупинилася на тротуарі навпроти, не сміючи навить зиркнути на вітрину… Хтось випадково пхнув мене, і я мимоволі глянула на свою літературну кав’ярню. Ця невеличка вітрина з дерев’яною рамою, двері з внутрішнім дзвоником, ця назва, яку я сама вигадала шість років тому… «Щасливі люди читають книжки і п’ють каву»… Все це нагадувало мені про Колена і Клару…». Діана вирішує поїхати на кілька місяців до Ірландії. «І ось я тут. Тут, у Малрані. Перед котеджем, який винайняла, лиш раз кинувши оком на оголошення. Довелося проїхати всеньке місто та битий шлях біля берега, щоб дістатися до краю своїх мандрів…».  Як вплине ця мандрівка на її подальше життя…

 


Дженні Колган «Маленька книгарня щастя»


«У цій книжці немає присвят, тому, що всю її присвячено тобі, мій читачу. Усім моїм читачам. Адже йдеться в ній про читання та книжки і про те, як ці речі змінюють наше життя,  і, в цьому я переконана, завжди на краще. А ще це книжка про те, як воно  переїжджати та починати все спочатку (мені довелося не раз робити і те, й друге), і про те, як місце проживання впливає на наше самопочуття, і чи схожа справжня закоханість на ту, що описана в книгах. А ще в ній є трохи про сир, тому що в місцевості, куди я перебралася, виробляють чудовий сир, і я тільки те й роблю, що його їм. І про собаку Петрушку. Про те найбільше в цій книжці розповідається про книжки, тому що Ніна Редмонд, головна героїня, мріє відкрити власну книгарню».

Колган, Дженні. Маленька книгарня щастя : роман / Дженні Колган ; пер. з англ. Олеся Сандига. — Київ : РІДНА МОВА, 2021. — 344 с. —(Серія «Авторська серія»).

Бібліотеку, в якій багато років працювала Ніна, розформовують. Дівчина втрачає улюблену роботу, що є сенсом її життя — адже вона не уявляє себе без книжок. Що робити? Боротися за місцем під сонцем, напитуючи вакансії бібліотекаря в натовпі таких самих шукачів? А може, набратися сміливості та нарешті спробувати втілити давню мрію — відкрити власну пересувну книгарню? І можливо, десь за рогом на Ніну чекають нова домівка, нові друзі та навіть кохання всього її життя… Разом із героїнею роману Дженні Колган «Маленька книгарня щастя» читач порине в хвилюючу атмосферу щоденних змін, знайомств і свят, яких здавалося, годі було сподіватися в маленькому шотландському містечку.

«Стоячи на вершині пагорба, дівчина озирала довкілля. Краєвид лежав, мов на долоні.  Сіруватими плямами виділялися сусідські села зі старовинними кам’яними будиночками, а просто перед нею розкинулося зелено-жовто-брунатна долина, яка тягнулася аж до моря з білими баранцями піни. Відчуття було неймовірне. Ніна вдихнула на повні груди і відчула, як опустилися напружені плечі, випросталася шия. Здається, вона досі ходила, втягнувши голову у плечі…

Вдивляючись у далечінь, Ніна намагалася чесно проаналізувати своє життя. Звідси все бачилося особливо чітко, дихалося легше, довкола не було натовпів людей… Ніна, щойно життя поверталося якимось не тим боком, брала в руки книжку. Книги втішали її, коли ставало сумно, підтримували, коли було самотньо. Латали розбите серце і давали надію в найбільшій скруті.

Проте хоч як не хотілося визнавати, книги — то не справжнє життя. Ніні вдавалося залишатися осторонь від усього цілих тридцять років. Проте зараз реальність насувалася зі швидкістю поїзда, і з нею треба було щось робити. Хоч якось реагувати… Можна помилитися, а тоді виправити помилку. Але якщо нічого не робити, то й виправляти буде нічого. І залишиться тільки шкодувати, що так промарнувала життя.

Ніна раптом усвідомила, що в цьому є сенс… Дівчина дивилася на долину, на маленькі села, в яких жили своїм неквапним життям люди, які не дбали про тренди, ні за чим не гналися, нікуди не пнулися, — і речі для неї наповнювалися новим смислом…».


Підготували К.В. Бондарчук, С.А. Морозова, О.А. Конопко.

середа, 4 вересня 2024 р.

Безпечне довкілля — здоров’я людини: Міжнародний день чистого повітря для блакитного неба

 


7 вересня відзначається Міжнародний день чистого повітря для блакитного неба. Ця дата встановлена резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 19 грудня 2019 року і покликана привернути увагу всіх країн світу на проблему забруднення повітря. Цей день має служити закликом до дії, щоб об'єднати зусилля громадськості і заявити про право кожної людини на чисте повітря.





Атмосферне повітря — один з найважливіших природних ресурсів, без якого життя на Землі було б абсолютно неможливим. Повітря — частина неживої природи. В ньому є кисень, необхідний для дихання всіх тварин, рослин і людей, вуглекислий газ, потрібний для фотосинтезу рослин, газоподібний азот, що служить багатьом видам рослин, та деякі гази, які загалом не мають значення для існування.

Чистим вважається повітря, що містить незначну концентрацію забруднювальних речовин, які не чинять шкідливої дії на здоров’я людей та всі живі організми на Землі. Існує два головних джерела забруднення атмосфери — природне та антропогенне.  До природних джерел відносяться: пилові бурі, вулканізм, лісові пожежі, вивітрювання, розкладання організмів. До антропогенних джерел відносяться: викиди від промислових, сільськогосподарських підприємств та автотранспорту.

Міжнародний день чистого повітря для блакитного неба покликаний об’єднати суспільство заради чистого повітря. Дбаючи разом про довкілля, ми можемо зменшити його забруднення. До основних способів збереження чистого повітря відносяться: збереження лісів; боротьба з несанкціонованими звалищами; модернізація виробництва та застосування екологічно чистих технологій; перехід на нові стандарти використання автомобільного транспорту.

 


Цікаві факти



Велику роль в очищенні повітря відіграють рослини. Ліси — легені планети Земля, основне джерело кисню. За одну годину гектар лісу поглине стільки вуглекислого газу, скільки видихнуть за годину дві сотні людей.


У людини, що перебуває в лісі, частота пульсу зменшується приблизно на двадцять ударів у хвилину, дихання стає спокійніше. Проходить нервове збудження, проблеми відступають і людина заспокоюється.


Несанкціоновані палаючі звалища — це значний внесок у забруднення атмосферного повітря. Під час горіння побутових відходів виділяються отруйні та небезпечні для здоров’я людини речовини.


Загальний екологічний стан у містах визначається правильною організацією руху автотранспорту. Найбільший викид уразливих речовин відбувається при гальмуванні, розгоні, додатковому маневруванні. Тому створення дорожніх «розвилок», швидкісних магістралей з мережею підземних переходів, правильна установка світлофорів, регулювання руху транспорту за принципом «зеленої хвилі» багато в чому скорочує надходження в атмосферу шкідливих речовин.


 

Браун, Гей. Жити із «зеленим серцем». Подбай про себе і планету / Гей Браун ; пер. з англ. Наталія Яцюк. — Київ : Наш формат, 2020. — 280 с.

Гей Браун — радниця з питань охорони навколишнього середовища, засновниця проекту Greenopia, що допомагає компаніям ставати екологічнішими. У її книжці «Жити із ‘зеленим серцем’» ви знайдете інформацію, про яку чимало людей не замислювалося: наскільки екологічно я живу, чи шкодять мої повсякденні дії здоров’ю родини й мені, як це впливає на стан навколишнього середовища. Також відшукаєте конкретні, досить легкі в реалізації рекомендації, що допоможуть змінити старий спосіб мислення, споживання і догляду за собою й помешканням на новий, дружній до себе і природи. Це книжка про уважність і небайдужість, яку ми маємо виховувати в собі, щоб урятувати нашу планету. Виховувати маленькими кроками, щодня роблячи відповідальний вибір на користь довкілля.

 

Ґейтс, Білл. Як відвернути кліматичну катастрофу. Де ми зараз і що нам робити далі / Білл Ґейтс ; пер. з англ. Юлія Костюк. — Київ : Лабораторія,2021. — 240 с.

У своїй книзі Білл Ґейтс висвітлює проблему зміни клімату та пропонує практичний план зменшення викидів вуглекислого газу до нуля. Це той план, який допоможе нам відвернути кліматичну катастрофу. Автор витратив десятиліття на з’ясування причин і наслідків зміни клімату. За допомогою експертів у галузі фізики, хімії, біології, техніки, політології та фінансів він зосередився на діях, необхідних для того, щоб зупинити екологічний колапс на планеті. У цій книжці він лише пояснює, чому нам потрібно досягти нульового балансу викидів вуглекислого газу, а ще й детально розповідає, що нам слід робити для досягнення цієї вкрай важливої мети.

 

Бойко, Маріанна. 104 дні без поліетилену / Маріанна Бойко. — Київ : Віхола, 2020. — 192 с., іл.

Маріанна Бойко — українська блогерка, лекторка зі свідомого споживання, мотиваційна спікерка, власниця ТМ багаторазових торб Act Green. Авторка проекту Zero Waste, що популяризує світову теорію Zero Waste («Нуль відходів») в українських реаліях.

Чи намагалися ви колись відмовитися від поліетилену? Сьогодні всі ми знаємо, що поліетилен забруднює довкілля й шкодить нашому здоров’ю, проте далеко не всі можемо відмовитися від нього хоча б на кілька тижнів. Маріанна Бойко прийняла цей виклик, провівши 104  дні без звичних пластикових речей і охоче ділиться лайфхаками, як не тільки відмовитися від використання поліетилену, а й стати екоблогером і допомагати іншим усвідомити важливість зменшення сміття на планеті.


***


  • Вплив військових дій на довкілля / Всеукр. екол. ліга ; ТОВ «Центр екол. освіти та інформ.» ; [голов. ред. Т. В. Тимочко]. — Київ : ТОВ ВКП «СТ — Друк», 2022. —29 с. — (Бібліотека Всеукраїнської екологічної ліги ; серія «Вплив військових дій на довкілля», вересень—жовтень 2022, № 9—10).
  • Вплив військових дій на об’єкти природно-заповідного фонду / Всеукр. екол. ліга ; ТОВ «Центр екол. освіти та інформ.» ; [голов. ред. Т. В. Тимочко]. — Київ : ТОВ ВКП «СТ — Друк», 2023. — 33 с. — (Бібліотека Всеукраїнської екологічної ліги ; серія «Вплив військових дій на довкілля», березень— квітень 2023, № 3—4).
  • Довкілля і здоров’я / Всеукр. екол. ліга ; ТОВ «Центр екол. освіти та інформ.» ;  [голов. ред. Т. В. Тимочко]. — Київ : ТОВ ВКП «СТ — Друк», 2019. — 29 с. —  (Бібліотека Всеукраїнської екологічної ліги ; серія «Охорона навколишнього середовища», квітень 2019, № 4).
  • Екологічно-дружні технології перероблення відходів / Всеукр. екол. ліга ; ТОВ «Центр екол. освіти та інформ.» ; [голов. ред. Т. В. Тимочко]. — Київ : ТОВ ВКП «СТ — Друк», 2021. — 33 с. — (Бібліотека Всеукраїнської екологічної ліги ; серія «Стан навколишнього середовища», квітень 2021, № 4).
  • Іваненко О. І. Техноекологія : підручник / О. І. Іваненко, Ю. В. Носачова. — Київ : Видавничий дім «Кондор», 2017. — 294 с.
  • Класифікація територій та об’єктів ПЗФ України / Всеукр. екол. ліга ; ТОВ «Центр екол. освіти та інформ.» ; [голов. ред. Т. В. Тимочко]. — Київ : ТОВ ВКП «СТ — Друк», 2021. — 29 с. — (Бібліотека Всеукраїнської екологічної ліги ; серія «Охорона навколишнього середовища», січень 2021, № 1).
  • Національний план відновлення України. Розділ «Екологічна безпека» / Всеукр. екол. ліга ; ТОВ «Центр екол. освіти та інформ.» ; [голов. ред. Т. В. Тимочко]. — Київ : ТОВ ВКП «СТ — Друк», 2022. — 33 с. — (Бібліотека Всеукраїнської екологічної ліги ; серія «Національний план відновлення України від наслідків війни», листопад—грудень 2022, № 11—12).
  • Негативний вплив сміттєзвалищ на природні екосистеми та життєдіяльність людей / Всеукр. екол. ліга ; ТОВ «Центр екол. освіти та інформ.» ; [голов. ред. Т. В. Тимочко]. — Київ : ТОВ ВКП «СТ — Друк», 2021. — 29 с. — (Бібліотека Всеукраїнської екологічної ліги ; серія «Стан навколишнього середовища», вересень 2021, № 9).
  • Освіта у сфері поводження з відходами / Всеукр. екол. ліга ; ТОВ «Центр екол. освіти та інформ.» ; [голов. ред. Т. В. Тимочко]. — Київ : ТОВ ВКП «СТ — Друк», 2020. — 29 с. — (Бібліотека Всеукраїнської екологічної ліги ; серія «Екологічна освіта та виховання», серпень 2020, № 8).
  • Підвищення екологічної культури — шлях до збереження довкілля / Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації ; Черкаська обласна організація «Всеукраїнська екологічна ліга. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2016. —71 с.
  • Попередження ризиків для довкілля та здоров’я людей від використання хімічних засобів захисту рослин / Всеукр. екол. ліга ; ТОВ «Центр екол. освіти та інформ.» ; [голов. ред. Т. В. Тимочко]. — Київ : ТОВ ВКП «СТ — Друк», 2022. — 29 с. — (Бібліотека Всеукраїнської екологічної ліги ; серія «Стан навколишнього середовища», липень—серпень 2022, № 7—8).
  • Проблеми поводження з відходами сільського господарства тваринного походження  / Всеукр. екол. ліга ; ТОВ «Центр екол. освіти та інформ.» ; [голов. ред. Т. В. Тимочко]. — Київ : ТОВ ВКП «СТ — Друк», 2020. — 29 с. — (Бібліотека Всеукраїнської екологічної ліги ; серія «Стан навколишнього середовища», грудень 2020, № 12).
  • Розроблення та впровадження з небезпечними відходами / Всеукр. екол. ліга ; ТОВ «Центр екол. освіти та інформ.» ; [голов. ред. Т. В. Тимочко]. — Київ : ТОВ ВКП «СТ — Друк», 2021. — 33 с. — (Бібліотека Всеукраїнської екологічної ліги ; серія «Стан навколишнього середовища», лютий 2021, № 2).
  • Стан поводження з харчовими відходами в Україні / Всеукр. екол. ліга ; ТОВ «Центр екол. освіти та інформ.» ; [голов. ред. Т. В. Тимочко]. — Київ : ТОВ ВКП «СТ — Друк», 2020. — 29 с. — (Бібліотека Всеукраїнської екологічної ліги ; серія «Стан навколишнього середовища», травень  2020, № 5).
  • Ткачук, Галина. Книжка про сміття / Галина Ткачук. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. — 132 с.
  • Хроніка втрат за рік війни : вплив російської військової агресії на довкілля / Всеукр. екол. ліга ; ТОВ «Центр екол. освіти та інформ.» ; [голов. ред. Т. В. Тимочко]. — Київ : ТОВ ВКП «СТ — Друк», 2023. — 33 с. — (Бібліотека Всеукраїнської екологічної ліги ; серія «Вплив військових дій на довкілля», січень—лютий 2023, № 1—2).


Підготувала К.В. Бондарчук, завідувачка читальним залом.

понеділок, 2 вересня 2024 р.

Мирослав Дочинець — «золотий письменник України»: 65 років від дня народження


«У книг, як і в людей, свої долі, свої дороги, свої мандри в читацькому світі…» (Мирослав Дочинець)

 


Відомий український письменник та журналіст Мирослав Іванович Дочинець народився 3 вересня 1959 року у місті Хуст Закарпатської області. 1977 року вступив на факультет журналістики Львівського університету. Професійну журналістську роботу розпочав 1982 року в газеті «Молодь Закарпаття». 1990 року заснував у Мукачеві газету «Новини Мукачева». У цей час також працював власним кореспондентом газет «Карпатський край», «Срібна земля», «Фест». Друкувався у всесоюзних та республіканських часописах. 1998 року заснував у Мукачеві видавництво «Карпатська вежа», у якому як головний редактор і директор підготував і видав упродовж п'яти років понад 100 видань.

Мирослав Дочинець — «золотий письменник України» (2012), член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників. Лауреат літературних премій:  Національної премії України імені Тараса Шевченка 2014 року — за романи «Криничар. Діяріюш найбагатшого чоловіка Мукачівської домінії» та «Горянин. Води Господніх русел», Міжнародної літературної премії «Карпатська корона» (2004), премії «Українська книжка року» у номінації «За видатні досягнення у галузі художньої літератури» за видання «Синій зошит. Аркуші днів світящих» та «Лад» (2016).  

Автор книг: «Гірчичне зерно» (1989), «Мукачево і мукачівці» (1994), «Роса на фігових листках» (1995), «Руки і душа та інші невигадані жіночі історії» (2011), «Вічник. Сповідь на перевалі духу» (2012), «Світован. Штудії під небесним шатром» (2014), «Світло семи днів» (2018), «Діти папороті» (2020), «Золотий час. Одкровення карпатського знатника» (2020), «Розрада-гора. Під Вороновим крилом» (2021), «Різнотрав'я. Гербарій саду життя» (2022), «Чарунки днів. Книга спостережень» (2023), «Ескізи на павутинні» (2023)…  Книги Мирослава Дочинця відкривають читачам талановитого прозаїка-мислителя, українського Діогена. І, коли дочитуєш твір, то шкодуєш, що читання уривається…

 

Дочинець, Мирослав. Вічник. Сповідь про перевалі духу / Мирослав Дочинець. — Мукачево : Карпатська вежа, 2016. — 280 с.

Це — сповідь великої душі, документ мудрого серця. Це не просто опис виняткової долі незвичайної людини. Це  — подарунок долі для того, хто запитує себе: «Хто я, звідки я, для чого я? І куди я йду?» Це письмо допоможе віднайти себе й укріпить у великому Переході з нічого у щось. Читай і перечитуй, бо істина, як відомо, — не в рядках, а між ними. Читай і не запитуй — бо все, що належить на щодень, тут є. Читай і не суди — бо сповіді душі не судять.


Дочинець, Мирослав. В’язень замку Паланок / Мирослав Дочинець. — Львів : Література та мистецтво, 2019. — 386 с.   

Це незбагненна історія про безрідного закарпатського хлопчика-байстрюка, який рано прилучається до копання криниць і докопується до таких глибин! Здобуває унікальний хист, навчається мудрості в учителів, мужності в скрутних обставинах, стає зрештою найбагатшою людиною у краї. Та найбільші його скарби — свобода духу, висока освіченість, шляхетність душі. Книга сповнена неймовірних пригод і читається на одному подиху.


Дочинець, Мирослав. Булава і серце. Великі романи великих людей / Мирослав Дочинець. — Мукачево : Карпатська вежа, 2010. — 144 с.  

Ця книга є спробою торкнутися таїни таїн, дару, що зветься — Кохання. І як воно осяяло життя великих. Незбагненні дороги Мужчини до Жінки і Жінки до Мужчини. їх не міг збагнути навіть мудрий Соломон, прирівнюючи до слідів змії на скелі, птиці в небі, риби у воді... Навіть великих кохання робить слабкими і вразливими, позаяк руйнує бар'єри і знищує укріплення, які ми зводимо довкола себе. Для одних це пломінець свічі, для інших — рушійна стихія, що перекраює особистість - малих робить великими, а великих трощить у порох.


Дочинець, Мирослав.  Діти папороті : роман / Мирослав Дочинець. — Мукачево : Карпатська вежа, 2020. — 328 с.  

Ця книга  —  про жало війни в серці, про любов і кохання, про муки і радість творчості та служіння науці, про Дім, у якому живе душа, про мову птахів, про дикі черешні, прадавні, як світ, трави і вино першого тиску… Про те, що в житті рано чи пізно, навіть досить пізно — щось відбувається вперше. І після того ти ніколи вже не будеш колишнім.



Дочинець, Мирослав.  Дорога в небо — до людей. Історії чоловіків, які витримали / Мирослав Дочинець. — Мукачево : Карпатська вежа, 2017. — 276 с. — (Серія книг Мирослава Дочинця «Яблуко Слова» Т. 6)

Немає поганого життя — є невміння жити… Якщо людина піднімається в гору, бажаючи досягти вершини, — їй необхідно відмовитися від зайвого вантажу… Людина — це вічне каяття, це відродження…  Квітка цвіте там, де посіяна, а людина — там, де народжена… Треба дуже багато працювати ; це колись помітять люди, а може й Бог… Зрештою, все закінчується добре, та не всі мають терпіння дочекатися цього… Якщо сили скінчилися, залишаються ще воля, впертість і витримка… Про це та інше йдеться в цій книжці. її герої витерпіли і витримали. І перемогли.


Дочинець, Мирослав. Зряче перо : роман із аркушем / Мирослав Дочинець. — Львів : Література та мистецтво, 2018. — 288 с.  

«Поспішай до мене, а до себе — насамперед», — казали давні мудреці. Отся книжка письменника духовного наративу, лауреата Шевченківської премії Мирослава Дочинця — особливого роду. Це плід переспівання насінин для дерева. Життя, збирання леліток світла, пильнування над чарами письма. Це — щоденник духовної виправи, сповідь перед самим собою, занурення в таїни письма. Одним словом це — роман Зрячого пера з Аркушем. Освячений любов’ю до людини, до світу, до слова, до Бога. А ще це — книжка, що читається з будь-якої сторінки і в будь-якому керунку…


Дочинець, Мирослав. Книга надиху. Уроки світу, Неба і людей / Мирослав Дочинець. — Львів : Література та мистецтво, 2018. — 248 с.  

Книжка лауреата Шевченківської премії Мирослава Дочинця — про життя як безнастанний дар ; про духовні вершини Афону і маленькі карпатські верховини ; про вічні істини і про вічний пошук щоденних крихт радості ; про особисте і вселюдське ; про земне і небесне, що дарує надих. А ще в цій книжці нуртує розкіш мови — чар текстів, переплетених із таїнством змісту. Невтомне і невтоленне збирання зілля Слова.


Дочинець, Мирослав. Криничар. Діяріюш найбагатшого чоловіка Мукачівської домінії : роман / Мирослав Дочинець. — Мукачево : Карпатська вежа, 2017. — 332 с.

«Книжка року — 2012» у номінації «Красне письменство», категорія «Сучасна українська проза/есеїстика/драматургія». 

«... Дорогий читальнику, наберися неспішності, як я зараз. Будь терплячим, як, криничар, що довбає колодязь у кремінному перелозі. І матимеш відплату. Зчитуючи попасом мої душевні повіряння, мої життьові зарубки, дійдеш до головного. Я відкрию тобі секрет, як здобути те, чого домагаються всі — Багатство. Я відкрию тобі принаду двох головних свобод — звільнення від страху і від злиднів. Бо лише ці дві свободи владні привести до того, що керує світом і людьми. Ось писемний діяріюш про мій світ — хиткий острівець у морі часу..».


Дочинець, Мирослав. Лис у винограднику : роман / Мирослав Дочинець. — Київ : Ярославів вал, 2010. — 292 с.  

Роман Ярослава Дочинця про чоловіка незвичайної долі й унікального хисту, який шукає в провінції свої загублені сліди, а знаходить сенс життя, нові цінності й нове кохання. Роман читається на одному подиху, залишаючи відчуття подарованої долею любовної пригоди. Тут є все — шляхетний стиль, тонка дотепність, призабутий романтизм, детективна інтрига, непідробна читабельність.



Дочинець, Мирослав. Лис та інші детективні історії : роман, оповідання / Мирослав Дочинець. — Мукачево : Карпатська вежа, 2016. — 356 с.  

Роман «Лис» лауреата Шевченківської премії Мирослава Дочинця - про чоловіка незвичайної долі й унікального хисту, який шукає в провінції свої загублені сліди, а знаходить сенс життя, нові цінності й нове кохання. Роман читається одним подихом, залишаючи відчуття подарованої долею любовної пригоди. Тут є все - шляхетний стиль, тонка дотепність, призабутий романтизм, детективна інтрига, розсипи мудрості, непідробна читабельність. Інші детективні історії об'єднані одним головним героєм — слідчим Правиком, який, шукаючи злочинні сліди, водночас шукає сенс життя, міру справедливості і милосердя.


Дочинець, Мирослав.  Мафтей. Книга написана сухим пером : роман / Мирослав Дочинець. — Мукачево : Карпатська вежа, 2016. — 352 с.  

В основу роману «Мафтей» лягли неймовірні події в Мукачеві, про які писали європейські газети середини ХІХ століття... «Дивовижні речі відбуваються в підкарпатському русинському містечку Мукачово. Там зникають дівчата. Упродовж року пропало безвісті восьмеро дівиць різних верств і сповідання. Місцева жандармерія збилася з ніг у пошуках, та все марно. Відряджений у спомогу кінний загін жандармів із Кошиць теж не напав сліду. Магістрат зажадав допомоги Будапешта. Доки столичні детективи провадять розшуки, розтривожена громада Мукачова сама вдається до всіх зарадних засобів. Залучили в поміч знаного в домінії зільника на ім’я Мафтей Просвирник, якого за вдатність до лічництва милує навіть родовите панство Великої Мадярщини» (Будапешт, травень 1851 року). Для чого переповідаються історії? Може, з волі блукаючого відлуння, а може, тому, що діла проминулі срібними нитками вплітаються в мережу сьогочасної доби… Всі дивляться в дзеркало і майже ніхто не заглядає за скло, за срібний покрив. А головна ж тайна там. Мафтей зазирнув і …


Дочинець, Мирослав. Світло семи днів. Маленькі історії для душі / Мирослав Дочинець. — Мукачево : Карпатська вежа, 2019. — 208 с.  

Ми гадаємо, що у світі все просто. так все просто. Але зовсім не так. Письменник, лауреат Шевченківської премії Мирослав Дочинець сповідує кредо свого вчителя Григорія Сковороди — з видимого пізнавати невидиме. Щоби наблизитись до людського образу, який залишається для нас найбільшою таємницею. Неосяжним словом проникнути у Всесвіт душі. Це маленькі історії про велике, значуще, вічне. Це — наближення до істин, огорнутих у живе слово, які не просто щось виражають, а направду вражають. Це - спроба в хаосі життя пізнати заповідану нам радість. Це — наповнення світлом наших днів і трудів, нашого тривку в цьому незбагненному світі.


Дочинець, Мирослав. Синій зошит. Аркуші днів світящих / Мирослав Дочинець. — Мукачево : Карпатська вежа, 2017. — 184 с.  

Ця книга — крихти одкровень, спостережень, зауваг і мудрих приписів, «кристали днів світящих» чоловіка великого вродженого обдарування і світотворчого  вишколу, якого називали «незнищенним стариком», карпатським Сократом, Вічником і Світованом. За сто літ він світ перейшов уздовж і впоперек, торуючи дорогу до самого себе. Ці записи — те, що не ввійшло ні до Заповітів, ні до Сповіді на перевалі духу, ні до Штудій під небесним шатром.


Дочинець, Мирослав. Хліб і шоколад. Новели тонкого литва і холодної чеканки / Мирослав Дочинець. — Мукачево : Карпатська вежа, 2018. — 263 с.

Шевченківський лауреат Мирослав Дочинець має свій стиль письма, за яким проглядається витончений художній смак, відчуття форми, композиційної самодостатньої творів. Перед нами — «легка» і «світла» проза. Особливе місце відведено жінці. Героїні «заново» створюють мужчин, у яких закохані, причому велика любов двох душ переслідує їх і в інших світах. Автор не грає в містику, він оновлює міф кохання.

 



Підготували: О.А. Нагорнюк, О.А. Конопко, К.В. Бондарчук