5 книг про видатні династії, світське та культурне життя минулих століть

 

Якою була епоха найзагадковішої династії Тюдорів? А що ви можете розповісти про культуру пізньої Римської імперії? Хто вони — легендарні володарі гетьманської булави? А коли з’явилося Велике князівство Литовське? Яким було світське життя на Буковині у ХІХ столітті?

Представляємо книжки: Катерина Валявська «У мереживі вальсу», Сара Ґріствуд «Закохані Тюдори», Віталій Михайловський «НАШІ КОРОЛІ — REGES NOSTRІ», Тарас Чухліб «Гетьмани України» та Анатолій Русначенко «Стародавній Рим», які отримала бібліотека у межах Обласної комплексної програми «Культура Одещини. 2020-2024 роки».

 

Катерина Валявська «У мереживі вальсу»

Перед вами чи не перша спроба осмислення публічного життя освічених верств на Буковині у складі Габсбурзької монархії в контексті модернізації. Це дослідження з'явилося завдяки ґрунтовній роботі кандидатки історичних наук Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Катерини Валявської над дисертацією, а також у науково-дослідному Центрі буковинознавства.

У книзі йдеться про соціальні практики публічних осіб: знаті, професорів, адвокатів, письменників, бізнесменів, — які заклали культурний ґрунт для прийдешніх поколінь. Представлені цікаві факти можуть для одних стати справжнім відкриттям, а для інших — натхненням і спонукою розпочати власні дослідження.

 

Валявська К. У мереживі вальсу. Світське життя на Буковині (1848—1918) / Катерина Валявська. — Чернівці : Книги — ХХІ. — 320 с.

Більшість українських історичних праць присвячені важливим політичним, націєтворчим процесам. Але чи не хотілося б вам зазирнути за лаштунки цих процесів та побачити, яким було повсякдення і дозвілля політиків та їхніх сучасників або в якому просторі — соціальному й фізичному — зароджувались важливі ідеї? Ретроспектива світського життя на Буковині модерної доби демонструє, що захоплення співами об’єднувало політичних опонентів в одному товаристві, а кав’ярня могла стати місцем, де у дискусії зароджувалися визначальні для ходу історичних подій рішення.

У другій половині ХІХ століття повсякдення освічених верств Європи підпорядковувалося однаковим суспільним нормам, стандартам та практикам, тобто умовностям, що їх виробило добірне товариство (бомонд). Попри провінційний, напівсільський характер міст і містечок, під впливом ідей та носіїв західних культурних практик на Буковині з’явилися всі атрибути для розгортання публічного життя бомонду: театр, філармонія, казино, салони, ресторани, кав’ярні, парки, різні культурно-освітні товариства, світські прийоми, бали та кінні перегони. У цих інституціях, формах, просторах стара й нова еліти негласно змагались за домінування в ієрархії світського товариства і загалом суспільного життя. Але будьте певні, у книжці, яку ви вже розгорнули, на вас не чекає рафінована історія про земні радощі за добрих старих часів. Книжка правдиво оповідає про чимало суперечностей та конфліктів, які, поєднуючись, творили особливий простір східної провінції Габсбурзької монархії, де розкіш і злидні йшли пліч-о-пліч.

 

Сара Ґріствуд «Закохані Тюдори»

Сара Ґріствуд — англійська журналістка і письменниця, входить до складу Королівського історичного товариства та Королівської академії наук. Була номінована на премію Марша за політичну публіцистику.

Історія легендарної династії Тюдорів  — не лише страта Анни Болейн, шість шлюбів Генріха VIII і таємниця королеви Єлизавети І, а й інтриги та політичні суперечки, повстання й війни… Чи є в цьому всьому місце для куртуазного кохання, оспіваного в романах середньовічної літератури. Сара Ґріствуд відкриває таємниці і доводить, наскільки одержимість, хтивість, шлюби й стосунки, укладені задля політичної вигоди, формували епоху Тюдорів.

 

Ґріствуд С.  Закохані Тюдори. Як любили і ненавиділи в середньовічній Англії / Сара Ґріствуд ; пер. з англ. Юлія Лозова ; наук. ред. Стефанія Демчук. — Київ : Лабораторія, 2024. — 416 с.

Це книжка про закоханих Тюдорів — родину чиї смертельні драми спростовують факт, буцімто вони були одержимі ідеєю кохання. Династія, яка віддзеркалює пізній блиск Середньовіччя, так само передбачила модерний світ, де шлюб через кохання стане такою самою нормою, як високий рівень споживання цукру, грошова економіка та, зрештою, конституційна монархія.

Крім того, це книжка про історію «куртуазного кохання»: невловимий, але всеосяжний ідеал, який панував у свідомості європейців століттями. Вона може відповісти на найцікавіші запитання про династію Тюдорів. Чому  Генріх VIII одружувався шість разів? Чому Анні Болейн довелося померти? Як могли придворні Єлизавети І Лестер, Гаттон, Релі та інші — славити її як богиню, що зійшла з небес?

Погляд на сагу про Тюдорів крізь призму куртуазного кохання як ніщо інше пояснює деякі таємниці найзагадковішої династії. Щоб розуміти витоки цієї історії, необхідно повернутися в часі ще далі від епохи Тюдорів — назад на понад триста років. Відновлення контексту минулого, що є минулим навіть для самих Тюдорів, проливає світло на події, які в іншому випадку здаються дивними і незрозумілими з погляду сучасності.

Віталій Михайловський «НАШІ КОРОЛІ — REGES NOSTRІ»

Віталій Миколайович Михайловський — український історик, доктор історичних наук. Досліджує історію Поділля та руських земель (Руське та Белзьке воєводства) Польського королівства другої половини XIV—XVI століть; історичну географію. Автор монографій: «Еластична спільнота. Подільська шляхта в другій половині XIV — 70-х роках XVI ст.» (2012), «Історія, мова, географія: топоніми середньовічного Поділля» (2021), «НАШІ КОРОЛІ — REGES NOSTRІ. Володарі та династії в історії України (1340–1795)» (2023).

Сюжетів із нашої історії, де король був головною дійовою особою, є чимало. Як і те, що поза увагою залишаються насамперед королівські ініціативи з побудови замків, оборонних та культових споруд, покровительство художникам, письменникам, видавцям. Ми часто забуваємо, що в пізньому середньовіччі та ранньомодерному часі діяв королівський патронат над церквою, а в нашій історії — це не тільки католики та вірні унійної церкви, а й ті, хто залишався православним і визнавав зверхність Константинопольського патріарха. Від волі короля залежало остаточне рішення, хто буде єпископом у тій або тій єпархії. Адже лише королівська ласка  вирішила суперечку про те, що висвячені під опікою козаків ієрархи православної Київської митрополії є легітимними. Тому без королів та їхніх династій наша історія XIV—XVIІІ століть є неповноцінною.

 

Михайловський В. НАШІ КОРОЛІ — REGES NOSTRІ. Володарі та династії в історії України (1340—1795) / Віталій Михайловський. — Київ : Темпора, 2023. — 436 с.

Король в українській історії — це не чужий володар. Сприйняття короля як свого в нашій історичній традиції пов’язане передусім із Данилом Романовичем та його коронацією в середині XIII століття. Однак наші предки від середини XIV століття і аж до кінця XVIII також жили під владою королів. Здебільшого польських, меншою мірою угорських, але ці королі були володарями наших пращурів у ті часи, коли держави, до складу яких належали українські землі, не були національними. У цій книжці йдеться про королів та династії від 1340-х і до 1790-х років, підданими яких були наші предки. У першій частині розказано про королів із династії П’ястів, Анжу та Яґеллонів. Друга частина висвітлює історії виборних королів, яких шляхта обирала на елекційних сеймах у Речі Посполитій. У вісімнадцяти нарисах представлено біографії монархів та історії династій у контексті нашої історії.

 

Тарас Чухліб «Гетьмани України»

Тарас Васильович Чухліб  — український історик, доктор наук. Провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, директор Науково-дослідного інституту козацтва. Заслужений діяч науки і техніки України. Дослідник історії України, Польщі і Туреччини, геополітичного розвитку Східної Європи.

Хто вони, гетьмани України, — грізні козацькі ватажки, вожді опозиційних до будь-якої влади розбійницьких ватаг, степові й польові командири чи хитромудрі правителі держави? Скільки їх було в історії нашої країни? Хто був першим у гетьманській когорті? Коли на українських землях з’явилося слово «гетьман» і що воно означало? Як змінювалося становище володарів гетьманської булави протягом різних історичних періодів? Яким було приватне та повсякденне життя гетьманів, їхніх дружин і родин? Відповіді на ці та інші питання допитливий читач знайде в цій книзі.

 

Чухліб Т. Гетьмани України: військо, політика, держава / Тарас Чухліб. — Київ : Арій, 2024. — 352 с : іл.

Яким було політичне становище козацьких гетьманів як правителів України, особливо якщо прирівнювати їх до європейських чи азійських володарів? Звичайно, що гетьмани мали такий самий статус, як курфюрсти, герцоги чи барони автономних князівств Німеччини або ж князі васальних Молдавії та Волощини чи залежних від Османів кримських ханів. Наприклад, гетьманські повноваження Івана Мазепи сучасники досить часто порівнювали з королівськими, тим паче, що він мав титул «князя Священної Римської імперії». Хоча очевидно, що він мав самодостатню посаду і титул «гетьмана війська Запорізького обох сторін Дніпра».

Попри те, що українські гетьмани від Богдана Хмельницького й до Кирила Розумовського зберігали політичну залежність від російських царів, польських королів, турецьких султанів та шведських королів, вони все-таки протягом тривалого часу були справжніми правителями своєї держави. Гетьман від 1648 року й до 1764 уособлював законодавчу, виконавчу й судову владу, безпосередньо управляв не тільки генеральною старшиною, полковниками, сотниками, козаками, але й усіма жителями країни.

Цікаво, що під час перемовин із російськими дипломатами в 1658 році гетьман Війська Запорозького Іван Виговський сказав такі вагомі слова: «Коли цар у себе в країні є цар, то і гетьман у себе в країні такий же король чи князь». У кожного з гетьманів України були власні ціннісні орієнтири, але багатьох із них під впливом іноземної пропаганди свого часу звинувачували у «свавільстві», «зрадництві», «відступництві»… Наше суспільство, нарешті, поступово осягає просту філософську істину — треба не судити, а розуміти своїх попередників, які творили нашу країну в далекий історичний час.

 

Анатолій Русначенко «Стародавній Рим»

Анатолій Миколайович Русначенко — український вчений-історик. Доктор історичних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2010 року. Лауреат премії імені Василя Стуса (2003). Автор близько 100 публікацій різними мовами, в тому числі 7 монографій.

«До написання цієї книжки мене підштовхнула потреба мати добрий сучасний посібник, оскільки половина курсу історії «Стародавнього світу» в другому семестрі навчального року складає саме історія Риму. Коли я кинувся шукати сучасний підручник написаний спеціалістами, то виявилося, що окрім як «Історії стародавнього Риму» за редакцією Умберто Еко в українському перекладі у нас нічого не має…

З самого початку, маючи досвід написання новітньої української історії, я вважав, що треба підходити до Риму, як до античної держави яка перетворилась в імперію і так чи інакше здолала інші сусідні імперії… Автор, звичайно ж не претендує на вичерпність цієї проблеми. Історична література з цієї теми — Риму і його імперії — налічує вже сотні років і тисячі наукових праць різної значущості, ваги і об’єму. Безперечний висновок один — імперії таки розпадаються…».

 

Русначенко А. Стародавній Рим: місто, держава, імперія / Анатолій Русначенко. — Київ — Ніжин : Видавець Лисенко М. М., 2023. — 624 с.

Книга є викладом історії Риму та його імперії від виникнення міста до утворення на його теренах республіки, яка перетворилася в імперію по суті, а далі й за формою. Автор, використовуючи доступний йому джерельний матеріал і сучасні дослідження показує ті перетворення які привели Рим до статусу світової наддержави, яка так чи інакше проіснувала чи не тисячу років. Розглядаються різні сторони її існування: насамперед політика, економіка, культура, причини піднесення і краху.

Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читальним залом.

5 книг про мистецтво самопізнання, саморозвитку та взаєморозуміння: Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?»

 

Пізнання себе — одна з найбільш складних і суб’єктивно найважливіших задач. Це процес усвідомлення, осмислення людиною самої себе, причин власних вчинків, дій та переживань. Оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей і місця серед інших  є важливим регулятором поведінки. Від самооцінки залежать взаємини людини з оточуючими, її критичність, вимогливість до себе, ставлення до успіхів і невдач. Тим самим вона впливає на ефективність діяльності та подальший розвиток особистості.

Корисні поради від досвідчених фахівців: Дін Бернетт «Наш дивакуватий мозок. Розповідь невролога про те, що відбувається у вашій голові», Сара Найт «Магічне мистецтво ігнорування. Як не марнувати часу на людей, які вам не подобаються, і не робити того, чого не хочеться», Маріанна Павер «Допоможіть! Чи дійсно книжки про саморозвиток здатні змінити життя», Дуглас Стоун, Брюс Петтон, Шейла Гін «Складні розмови», Джил Хессон «Кишенькова книжка емоційного інтелекту».

 

Дін Бернетт «Наш дивакуватий мозок»

Дін Бернетт — невролог, доктор наук. Його книжку присвячено всім людям, у яких є мозок. Мати мозок насправді не так просто, як може здаватися. Отже, ви заслуговуєте на таку честь. Теми, які висвітлюються у цій книжці, зокрема аналіз дивних своєрідних процесів, що відбуваються в головному мозку людини, та нелогічної поведінки, яку вони провокують, є надзвичайно цікавими.  

 

Бернетт Д. Наш дивакуватий мозок. Розповідь невролога про те, що відбувається у вашій голові / Дін Бернетт ; пер. з англ. Ю. Маричева. — Харків : Віват, 2020. — 384 с. — (Серія «Саморозвиток»).

Чому ми вступаємо в полеміку з людьми, які знають менше за нас? Чому можемо, зустрівшись зі знайомою людиною, не згадати її імені? Чи правда, що стрес може суттєво підвищити нашу продуктивність? Дивні реакції та нелогічність поведінки, вибіркова пам’ять, фальшиві спогади — причини цього треба шукати в нашому мозку. Відомий невролог досліджує людський мозок і робить цікаві висновки про його вплив на нашу поведінку: якими є причини наших страхів та який зв’язок існує між забобонами й теоріями змов, у чому причини комплексів та фобій, чому людям подобається бути нажаханими й коли мозок дає збій. Цікаво написана ґрунтовна книжка — для всіх, хто замислювався, чому мозок іноді, здається, саботує їхнє життя.

 

Сара Найт «Магічне мистецтво ігнорування»

Сара Найт — редакторка, письменниця, випускниця Гарвардського університету, 2015 року вирішила стати фрилансеркою, що дозволило їй менше часу присвячувати зустрічам, конференціям і телефонним переговорам. Права на «Магічне мистецтво ігнорування» — першу книжку авторки — продано у 28 країн світу.

Заради того, щоб перевірити свої методи на практиці, авторці довелося зголоситися на відмову від певних намірів, ідей, заходів та занять, а також викреслити зі свого життя багатьох людей. Ви можете не погодитися з її вибором. І це справедливо. Комусь імовірно, навіть здаватиметься, ніби він упізнає себе на сторінках цієї книжки. Якщо так, то або маєте рацію, або просто марите. Хай там як, а коли вас образило бодай щось із написаного, вам справді потрібна ця книжка. Тож одразу переходьте до сторінки 26 — «Треба відкинути до дідька думку інших».

 

Найт С. Магічне мистецтво ігнорування. Як не марнувати часу на людей, які вам не подобаються, і не робити того, чого не хочеться / Сара Найт ; пер. з англ. І. Гнатковської. — Харків : Віват, 2020. — 176 с. — (Серія «Саморозвиток»).

Припиніть непокоїтися через незначущі дрібниці — опануйте дивовижне мистецтво ігнорування та станьте творцем власного щастя. У цій блискучій, дотепній і практичній пародії на бестселер Марі Кондо «Викинь мотлох із життя» авторка пояснює, як позбутися небажаних зобов’язань та не відчувати через це сорому й провини, а натомість витрачати свій час, енергію й гроші на те, що дійсно має значення.

Завдяки цій книжці ви дізнаєтеся, як: припинити перейматися тим, що інші вважають зайвим; розділити те, чим треба перейматися, і те, про що турбуватися не варто; навчитися говорити «ні» й нарешті почати жити так, як мріяли. Досить задовольняти інших, час подбати про себе.

 

Маріанна Павер «Допоможіть!»

Автори книжок про саморозвиток обіцяють змінити ваше життя на краще. Як зазвичай радять так звані гуру, варто лишень дотримуватися «низки простих кроків». Багато років журналістка Маріанна Павер захоплювалася книжками про самореалізацію, але одного дня зрозуміла, що мрії про ідеальне життя без боргів, тривоги, безсонних ночей, похмілля чи серіалів на Netflix та реальність — це геть різне. Маріанна пообіцяла собі щомісяця читати книжку про саморозвиток й дотримуватись усіх порад аж до найменших дрібниць. Протягом року вона вивчатиме 12 посібників відомих коучів та консультантів, щоб перевірити, чи дійсно вони допоможуть їй стати щасливішою. Маріанна з гумором випробовує себе на міцність, діючи за рекомендаціями індустрії селф-хелп, а ще шукає відповідь на запитання, що означає бути «сучасною ідеальною жінкою».

 

Павер М. Допоможіть! Чи дійсно книжки про саморозвиток здатні змінити життя / Маріанна Павер ; пер. з англ. О. Ванкевич-Серебрянської. — Харків : Віват, 2020. — 400 с. — (Серія «Саморозвиток»).

«Допоможіть! Чи дійсно книжки про саморозвиток здатні змінити життя» — дебютна книжка авторки, яку схвально відзначили провідні видання. Це досить кумедна розповідь про злети й падіння, про себе й життя, але також це серйозне, ґрунтовне дослідження, завдяки якому ви дійсно відчуєте, що чогось навчилися.

«Ідеальна Я не хвилюватиметься й не зволікатиме, уся робота даватиметься їй легко. Вона писатиме статті для найкращих газет та журналів і зароблятиме на цьому непристойно великі гроші - аж вистачить на брекети, щоб вирівняти проблемні зуби. Ідеальна Я житиме в шикарному помешканні з великими вікнами. її книжкові полиці будуть заставлені високоінтелектуальною літературою, і вона справді читатиме всі ті книжки. Вечорами вона відвідуватиме елітні вечірки, де завжди матиме розкішний вигляд у своєму стриманому, але дорогому одязі. А ще вона постійно ходитиме до спортзалу. О, і поруч із нею буде вродливий чоловік у кашеміровому светрі. Ну це само собою зрозуміло.

Знаєте цей вид досконалості, на який постійно натрапляєш у журналах: оці інтерв’ю з ідеально вдягненими ідеальними людьми в їхніх ідеальних помешканнях, коли вони розповідають про свої ідеальні життя? Я збиралася стати однією з них! Надворі був листопад, і я вирішила, що найкраще розпочати в січні. Новий рік — нова Я. Я відчувала неймовірне хвилювання. Це ж воно. Це те, що справді змінить моє життя. Та я й уявити тоді не могла, що мій чудовий двадцятимісячний план перетвориться на шістнадцять місяців справжніх американських гірок, які перевернуть догори дригом геть усе. Так, книжки про саморозвиток змінили моє життя — та чи на краще?..».

 

Дуглас Стоун, Брюс Петтон, Шейла Гін «Складні розмови»

Дуглас Стоун — викладач права,  консультант у цілий низці університетів, юридичних компаній, фінансових інституцій, некомерційних організаціях, навіть у правлінні, і, в компаніях великого і малого бізнесу. Його статті публікували в різноманітних виданнях. Він закінчив Гарвардську школу права, у якій протягом десяти років був помічником директора «Гарвардського переговорного проекту».

Брюс Петтон — співзасновник «Гарвардського переговорного проекту», брав участь у розробленні структури конституційного процесу у Південній Африці, сприяв розв’язанню трудових конфліктів, а також покращував трудові умови під час освітньої реформи. Як випускник Гарвардського коледжу та Гарвардської школи права, Петтон є співавтором бестселера «Getting to Yes» (2-ге видання, видавництво Penguin, 1991).

Шейла Гін  — читає лекції з правознавства у Гарвардської школі права та є партнером компанії, яка спеціалізується на консультуванні щодо проведення складних переговорів. Гін навчає керівництво, як правильно розв’язувати проблеми, проводити переговори з профспілками, консультує сімейні фірми щодо питань наступництва, пропонує спільнотам шляхи для врегулювання расових конфліктів. У Гарварді Гін навчає студентів і викладацький склад проводити переговори та регулярно пише статті про спілкування та врегулювання конфліктів.

«Гарвардський переговорний проект» найвідоміший за книжкою «Getting to Yes», присвяченою процесу переговорів і розв’язанню проблем. Проданий наклад цієї книжки — понад три мільйони екземплярів. Від моменту її першої публікації в 1981 році читачі з усього світу дізнались, що переговори найефективніші тоді, коли учасники не ворожі у ставленні одне до одного, а злагоджено працюють задля досягнення мети, яка відповідає інтересам обох сторін.

«Гарвардський метод», як його інколи називають, надає можливості легко го двостороннього спілкування. Однак зазвичай як під час проведення переговорів, так і у повсякденному житті ми з добрих чи не дуже намірів не розмовляємо одне з одним, та й не хочемо розмовляти. Щоправда, іноді, навіть якщо розмова відбувається, усе стає тільки гірше. Почуття  — гнів, провина, образа  — загострюються. Ми дедалі більше переконуємось, що маємо рацію, при цьому ті, із ким ми не погоджуємось, так само вважають, що правда на їхньому боці.

Це і є маленьким всесвітом книжки «Складні розмови», і саме тому вона настільки потужна у своїй ефективності та необхідна як кисень. У ній досліджено причини, із яких розмови про важливі речі стають складними, пояснено чому ми їх уникаємо та зазвичай неправильно організовуємо. «Складні розмови» стосуються вкрай складного аспекту стосунків між людьми.

 

Стоун Д. Складні розмови : як обговорювати те, що хвилює найбільше / Дуглас Стоун, Брюс Петтон, Шейла Гін ; пер. з англ. О. Ліпської. — Харків : Віват, 2020. — 272 с. — (Серія «Саморозвиток»).

Інноваційний «Гарвардський метод», якому присвячена ця книжка, навчає навичкам легкого спілкування, які допоможуть покращити подружнє життя, налагодити взаємини між батьками та дітьми-підлітками, зцілити душевні образи, які розділяють нас і навіть роблять ворогами. Тож дізнайтеся, як розмовляти з колишнім чоловіком; як повідомити клієнту, що робота над його проектом триватиме довше та коштуватиме вдвічі дорожче тощо. Окрім досліджень, які стосуються проведення переговорів, ця книжка містить ідеї з інших галузей: теорії поведінки, соціальної психології та теорії спілкування.

 

Джил Хессон «Кишенькова книжка емоційного інтелекту»

Джил Хессон — вчителька, тренерка та письменниця. Вона має двадцятирічний досвід у сфері особистого розвитку. Джил Хессон —  визнаний авторитет у сфері розвитку самооцінки та самоповаги, комунікаційних навичок, упевності в собі та життєстійкості.

Джил проводить навчальні семінари та тренінги для освітніх установ, волонтерських та бізнесових організацій, а також громадського сектора. Джил — авторка книжок -бестселерів «Самоусвідомлення» та «Емоційний інтелект», на додачу до інших книжок на тему взаємодії з «важкими» людьми, життєстійкості, комунікативних навичок та впевненості в собі. Особливим зацікавленням та мотивацією для Джил є допомога людям розкрити свій потенціал, аби вони могли жити по-справжньому повноцінним життям!

 

Хессон, Джил. Кишенькова книжка емоційного інтелекту : Невеличкі вправи для інтуїтивного життя / Джил Хессон ; пер. з англ. Є. Бондаренко. — Харків : Вид-во «Ранок» : Фабула, 2020. — 176 с.

У книжці вміщено теоретичні відомості та практичні поради щодо розвитку емоційного інтелекту та керування своїми почуттями. Ознайомившись із ними, ви навчитеся співіснувати з усіма своїми емоціями та обертати їх собі на користь у будь-якій ситуації, а також розвинете емоційну чутливість та емпатію.

Що таке емоційний інтелект? Як керувати емоціями? Як стати господарем власного життя? На ці та інші питання ви знайдете відповіді у цій книжці. Ви дізнаєтеся, який позитив несуть у собі навіть найнегативніші емоції та почуття, як опанувати їх і не дозволити їм взяти владу над вами. Ви навчитеся співіснувати з усіма своїми емоціями та обертати їх собі на користь у будь-якій ситуації, а також розвинете емоційну чутливість та емпатію. У книжці є також практичні поради з керування своїми емоціями —  маленькі кроки, які допоможуть досягти великої мети.

Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читальним залом.

Улюблена класика під новою обкладинкою: книжки від Французького інституту в Україні

 

Художня література та ще з французьким шармом…  Ці твори підкорили багато поколінь читачів і сьогодні вони шукають своїх прихильників: Оноре де Бальзак «Батько Горіо», Едмон і Жуль де Ґонкури «Жермені Ласерте»,  Альфонс Доде «Тартарен Тарасконський», Віктор Гюго «Собор Паризької Богоматері», Гі де Мопассан «Любий друг» та  «Сильна як смерть»,  Стендаль «Червоне і чорне», Анатоль Франс «Бджілка».

 

 

Бальзак, Оноре де. Батько Горіо : роман / Оноре де Бальзак ; пер. з фр. Єлизавети Старинкевич. — Київ : Знання, 2016. — 303 с. — (Скарби).

Соціально-психологічний роман «Батько Горіо» Оноре де Бальзака (1799—1850) — новаторський твір. Як витончений психолог письменник у художній формі показує безмежну роль у житті особи грошей і людських пристрастей. Але якщо влада грошей вимагає керування розумом і, за Бальзаком, в певних межах є силою конструктивною, то пристрасті здебільшого не підкоряються логіці, легко переходять межу і стають руйнівними. Життя батька Горіо, його дочок, звичаї вищого паризького товариства — яскраве тому підтвердження. У романі багато спостережень, описів речей, побуту, глибоких роздумів про відносини між людьми, які захоплюють читача, що робить твір цікавим та актуальним і сьогодні.

 

Ламі, Тьєрі. Батько Горіо : графічний роман за твором Оноре де Бальзака / Тьєрі Ламі, Філіп Тіро ; пер. з фр. Яреми Кравця ; малюнки та колір Брюно Дюамель. — Львів : Вид-во «Леополь», 2019. — 96 с. — (Серія «Графічна література»).

Літературний шедевр Оноре де Бальзака «Батько Горіо» побачив світ у вигляді графічного роману завдяки праці сценаристів Тьєра Ламі та Філіпа Тіро. Блискучий сюжет, сповнений яскравими характерами й персонажами відтворив у малюнках французький художник Брюно Дюамель. Графічний роман видавництва «Леополь» створений у співпраці з одним із найвідоміших видавництв Франції «Editions Delcourt». Це стало можливим завдяки підтримці від Програми сприяння видавничій справі «Сковорода», яку проводять Посольство Франції в Україні та Французький інститут в Україні. Книжка видана в рамках святкування 220-річчя від дня народження Оноре де Бальзака у 2019 році.

У всесвітньо відомому циклі романів «Людська комедія» Оноре де Бальзак відтворив реалістичну картину французького суспільства періоду 1789—1848 років. Влада грошей заполонила цей світ та охопила ненаситними пристрастями.

«Батько Горіо» — це роман про людські пристрасті — про любов, гроші та амбіції, що надихають і поглинають одночасно. Як витончений психолог, Бальзак глибоко аналізує та вміло описує «людську комедію», яка досі не втратила своєї актуальності. Ежен де Растіньяк приїхав до Парижу, щоб здобути освіту. Бідний студент оселився в дешевому пансіоні пані Воке, де проживають сім постійних мешканців – сім доль, сім характерів. Їх відносини та пригоди відображають різні світи тогочасного Парижу, сповнені місцевим колоритом. Серед них — батько Горіо, колись заможний торговець.

Старенький душі не чув у своїх доньках, хоч обидві красуні й довели батька до зубожіння. У пансіоні до нього всі ставляться вкрай недоброзичливо крім Ежена де Растіньяка. Молодий провінціал, зачарований блиском Парижу, вирішив будь-що-будь підкорити місто. У новому для нього світському товаристві він познайомиться з дочками Горіо та дізнається про трагічну долю їх старого батька. Поруч із Еженом мешкає також підозрілий тип на ім'я Вотрен, який пропонує йому пекельну угоду...

 

Ґонкури, Едмон і Жуль де. Жермені Ласерте : роман / Едмон і Жуль де Ґонкури ; пер. з фр. Петра Таращука. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2021. — 176 с.

«Жерміні Ласерте» (1865) — мабуть, найкращий роман братів Ґонкурів, більше відомих в Україні не своєю творчістю (це перше знайомство з нею для наших читачів), а Ґонкурівською премією, що давно вже стала критерієм якості літературних творів. Цей, можливо, занадто реалістичний соціальний роман (історія кохання жінки з простолюду до юного негідника, який доводить її до смерті) був провісником натуралізму в літературі й нещадно висвітлює людську глупоту, егоїзм та жорстокість, вирізняється точністю описів і яскравістю зображених картин, його високо цінували Ґюстав Флобер, Віктор Гюґо і Еміль Золя.

 

Гюго, Віктор. Собор Паризької Богоматері : роман / Віктор Гюго ; пер. з фр. Петра Тернюка ; післямова Бориса Щавурського ; іл. Гюстава Бріона. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2023. — 544 с. — (Бібліотека світової літератури для дітей у 100 томах «Світовид». Серія друга. Література ХІХ століття).

 «Людиною-океаном» величають відомого французького письменника Віктора-Марі Гюго на його батьківщині, у Франції. Різнобічність особистості Гюго вражає. Він — видатний національний поет і реформатор вірша, прозаїк і драматург, очільник і теоретик французького романтизму, публіцист-патріот і майстер графіки.

Революція 1830 року ліквідувала монархію династії Бурбонів. Штурм королівського Версалю, барикадні бої на паризьких вулицях, народний героїзм окрилили Гюго. Саме в ці роки повною мірою розкрився його багатогранний талант — поета, романіста, драматурга. Над своїм улюбленим твором письменник працював три роки. Спочатку він збирав і впорядкував матеріал роману, з цією метою досконало вивчивши історичну епоху.

Перший роман Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері» вийшов друком у Парижі 1831 року. У романі Гюго звернувся до XV століття — епохі переходу від Середніх віків до Відродження. Роман починається із панорамної картини  народного свята, а закінчується не менш панорамною картиною народного бунту. Але передаючи з допомогою історичного колориту живий образ цієї динамічної епохи, Гюго шукав і щось вічне, у чому всі епохи могли б об’єднатися. Так, на першому плані постає образ Собору Паризької Богоматері, який народ вибудував протягом століть.

 

Доде А. Тартарен Тарасконський : трилогія / Альфонс Доде ; пер. з фр. І. Г. Сидоренко ; худож.-оформлювач О. Д. Кононученко. — Харків : Фоліо, 2017. — 443 с. —(Бібліотека світової літератури).

Трилогія «Тартарен Тарасконський» відомого французького романіста і драматурга Альфонса Доде (1840—1897), що зажила великої популярності серед читачів, об’єднує три книги — «Незвичайні пригоди Тартарена Тарасконського» (1872), «Тартарен в Альпах» (1885) і «Порт-Тараскон» (1890). Головний герой трилогії Тартарен, смішний товстун із невеликого провансальського містечка, має риси і Дон Кіхота, і Санчо Панси: він жадає подвигів та слави, хоча через власне боягузтво ніколи не виїжджав із рідного Тараскона. Проте неймовірне марнославство та буйна фантазія усе ж таки примушують його покинути затишний будиночок, садок із баобабом і вирушити назустріч небезпекам. Автор із суто французьким гумором змальовує свого героя — добродушного і безжурного, недалекого і самозакоханого хвалька Тартарена із Тараскона, чиє ім’я вже давно стало прозивним.

 

Мопассан Гі де. Любий друг : роман / Гі де Мопассан ; пер. з фр. Валер’яна Підмогильного. — Київ : Лабораторія, 2024. — 368 с.

Роман французького натураліста й декадента Гі де Мопассана (1850—1893) «Любий друг» пропонується українським читачам у перекладі видатного українського письменника, перекладача й одного з найвизначніших прозаїків доби Розстріляного відродження Валер’яна Підмогильного (1901—1937). Опублікованій 1885 року, «Любий друг» є другим романом письменника й одразу стає сенсацією паризького літературного життя.

Це водночас історія успіху й історія про успіх І не просто успіх, а тріумфальний злет, швидкий і нестримний. Однак у ньому немає ані героїчних подвигів, ані військової звитяги, ані спортивних досягнень. Провокативна історія Жоржа Дюруа, спокушеного принадами влади, сповнена цинізму та водночас чистої радості життя в аристократичному й чутливому Парижі, вважається класикою французької художньої літератури та світовим символом безпринципності.

 

Мопассан Гі де. Сильна як смерть : роман / Гі де Мопассан ; пер. з фр. Валер’яна Підмогильного ; худож.-оформлювач Михайло Олійник. — Київ : Знання, 2018. — 207 с. — (Серія «Голоси Європи»).

Гі де Мопассан (1850—1893) — один із кращих французьких письменників, у творах якого реалізм поєднується з легким гумором, сатирою і критичним осмисленням суспільного життя. У багатьох творах письменник звертається до теми інтимних стосунків у єдності фізичного і духовного. Проте його сміливість у зображенні біологічного начала в людині не є самоціллю і не порушує реалістичну цілісність зображуваного. Літературний спадок Мопассана характеризує багата тематична палітра: війна, патріотизм, соціальна нерівність людини. Твори письменника досі залишаються зразком класики європейської літератури.

«Сильна як смерть» — один із пізніх романів Гі де Мопассана, великого знавця глибин людської душі. Перед нами розгортається історія кохання, що тривало впродовж усього життя. Читач має змогу разом з героями книги пройти їхній життєвий шлях від юності до старості й побачити, як змінюються почуття з плином часу, невблаганного й немилосердного до краси графині де Гільруа та безжалісного до долі її коханця — художника Олів’є Бертена.

Взаємне кохання, світський тріумф, гроші, слава — усе це було у житті Олів’є Бертена. Здавалось б, перед нами захоплива історія успіху, сповнена щастя, задоволення і насолод. Проте в одну мить усе це буде перекресллено, зруйновано шквалом почуттів, що несподівано ввірвуться в життя митця на схилі літ. І перед читачем постане неймовірна картина двобою давнього кохання молодості, яке палало пристрастю, і зрілої любові, що живе потребами серця.

 

Стендаль. Червоне і чорне : роман / Стендаль ; пер. з фр. Єлизавети Старинкевич ; передм. Т. Якимович ; примітки Б. Буніч- Ремізова ; худож.-іл. І. І. Яхін ; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. — Харків : Фоліо, 2024. — 511 с. : іл. — (Бібліотека світової літератури). 

Французький письменник Анрі Бейль (1783—1842), відомий в літературі під псевдонімом Фредерік Стендаль. Кожна нова зустріч з його творами не тільки надає велику естетичну насолоду, а й викликає роздуми про призначення людини у суспільстві, про неосяжні  можливості людської волі та інтелекту.

Роман «Червоне і чорне» є одним з найкращих творів Стендаля. Його герой — Жульєн Сорель — увійшов у світову літературу як уособлення непокірливої, волелюбної юності. Сорель вступив у самостійне життя після падіння Наполеона, у період Реставрації Бурбонів. При Наполеоні обдарований юнак, можливо, зробив би військову кар’єру. Але за свого часу єдину можливість просунутися в суспільстві він вбачав у тому, щоб, закінчивши духовну семінарію, стати священиком. У душі Сореля сперечаються дурні нахили і людяність, холодний розрахунок і романтична чутливість. Любовна інтрига і честолюбні мрії приводять його на гільйотину.

 

Франс, Анатоль. Бджілка / Анатоль Франс ; пер. з фр. Світлани Бірюльової ; худож. Андрій Музичишин.  — Львів : Вид-во «Апріорі», 2022. — 120 с. : іл. — (Серія «Літературна скарбничка»).

У 1921 році Анатолю Франсу присуджують Нобелівську премію «за блискучі літературні досягнення, відзначені витонченістю стилю, глибоко вистражданим гуманізмом та істинно галльським темпераментом». У вітальний промові член Шведської академії Е. Карлфелдт зауважив: «У наш час Франс — найавторитетніший представник французької культури. Він — останній великий класик. Його навіть називають останнім європейцем».

Казка «Бджілка» відомого французького поета та прозаїка Анатоля Франса (справжнє ім'я Жак Анатоль Франсуа Тібо, 1844 —1924) вперше видана українською мовою. Ця зворушлива романтична казка «Бджілка» про лицарів і красунь, про гномів та русалок, а найголовніше – про кохання і вірність, шляхетність і самозречення була написана понад сто років тому, і її усією душею полюбили діти. Сподіваємося, що історія принцеси Бджілки та графа Жоржа буде близькою та зрозумілою сучасним хлопчикам, дівчаткам і навіть дорослим.

 

Книги отримані від Французького інституту в Україні, який є складовою частиною Відділу культури та співробітництва Посольства Французької Республіки в Києві, і популяризує французьку культури та мову, а також сприяє налагодженню ефективного довготривалого співробітництва з установами культури України.

 

Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читальним залом.