Історичне минуле України: видання від Українського інституту книги

 

А ви знаєте, що слово «барва» в XVII-XVIII століттях означало не колір чи його відтинок, а збірну назву одягу мешканців Гетьманату? А слово «шарварок» не має нічого спільного з добре відомим елементом традиційного військового строю козаків! Чому постать легендарного гетьмана Івана Мазепи цікава і сьогодні? Яким був український Київ ХІХ —початку ХХ століття…

Представляємо видання від Українського інституту книги: В’ячеслав Корнієнко «Листи Середньовіччя. Графіті Софії Київської», Тарас Чухліб «Козаки та “вікінги”. Українсько-шведські відносини XVII—XVIII  століть», Віктор Горобець «Мазепа. Тисячоликий герой української історії», Віктор Горобець «”Коровай свиного сала в пуд”. Розваги, частування, хвороби та шати в козацький Україні», Олександр Гаврош «Січові стрільці на Закарпатті», Ігор Гирич «У переддень змагань за українську державу (середина ХІХ—початок ХХ ст.)».

 

В’ячеслав Корнієнко «Листи Середньовіччя. Графіті Софії Київської»

В'ячеслав Васильович Корнієнко (1979) — український історик-медієвіст, музеєзнавець, археолог, фахівець з епіграфіки; доктор історичних наук. З 2006 року працює провідним науковим співробітником Національного заповідника «Софія Київська». 30 квітня 2015 року захистив докторську дисертацію на тему «Графіті Софії Київської XI — початку XVIII ст.: інформаційний потенціал джерела». Основний напрям наукової діяльності — комплексне дослідження графіті середньовічних пам'яток Києва, насамперед — Софії Київської.

 

Корнієнко В. Листи Середньовіччя. Графіті Софії Київської / В’ячеслав Корнієнко. — Київ : Мистецтво, 2025. — 144 с. : іл.

Книга у доступній науково-популярній формі розповідає про історію графіті Софійського собору. Виклад матеріалу побудований у вигляді путівника, яким можна буде здійснити як віртуальну, так і реальну мандрівку Софійським собором. Тож книга підходить як для читання вдома чи в бібліотеці, так і для активного відпочинку й відвідання самої пам’ятки. Розраховане видання на широке коло читачів, які прагнуть поглибити свої знання про історичне минуле нашої держави.

Текст розбитий на вісімнадцять глав приблизно однакового розміру. Перші три є своєрідним вступом, в яких коротко подаються відомості історії Софійського собору, його мозаїк та фресок. Четвертий розділ розкриває перед читачем загальні аспекти вивчення графіті, для чого і як писали на стінах. Наступні чотирнадцять розділів у легкій доступній формі оповідають про історію деяких написів і малюнків, які розташовані на першому й другому поверхах собору. Маршрут побудований таким чином, аби читач, який буде прагнути самостійно відвідати Софійський собор, міг пройти означеним маршрутом і побачити ці (та й інші) графіті безпосередньо на стінах, тому видання містить і схему маршруту, і фотографії самих написів.

 

Тарас Чухліб «Козаки та “вікінги”. Українсько-шведські відносини XVII—XVIII  століть»

Тарас Васильович Чухліб (1966) —  український історик, доктор наук. Провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, директор Інституту геополітики. Заслужений діяч науки і техніки України. Дослідник ранньомодерної історії України, Польщі і Туреччини, геополітичного розвитку Східної Європи. Наукові інтереси охоплюють історію міжнародних відносин, дипломатію, зовнішню політику України і Східної Європи у XVI—XVIII  століттях, історію козацтва та шляхти, біографістику, музеєзнавство, проблеми відтворення національної пам'яті та збереження культурних цінностей.

 

Чухліб Т. Козаки та “вікінги”. Українсько-шведські відносини XVII—XVIII  століть / Тарас Чухліб. — Київ : Арій, 2025. — 384 с. : іл.

У книзі відомого українського історика схарактеризовано відносини між козацькою Україною та королівською Швецією впродовж XVII-XVIII ст. Крізь призму стосунків королівни Христини, королів Карла Х, Карла Xll, Фредерика Із гетьманами Війська Запорозького Богданом Хмельницьким, Іваном Виговським, Іваном Мазепою і Пилипом Орликом висвітлено міжнародні та військово-політичні події в Північній, Центральній і Східній Європі.

Для всіх, хто цікавиться історією України, Швеції та держав Європи.

 

Віктор Горобець «Мазепа. Тисячоликий герой української історії»

Віктор Миколайович Горобець (1964) — український історик, дослідник середньовічної та ранньомодерної історії України. Доктор історичних наук (2002), професор (2007). Завідувач сектора соціальної історії Інституту історії України НАН України.

Нагороджений почесним званням «Заслужений діяч науки і техніки України» (2008), Грамотою Верховної Ради України (2006), подякою Президії НАН України (2011), Грамотою Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2011), Ювілейною почесною грамотою Президії НАН України (2018), Відзнакою НАН України «За підготовку наукової зміни» (2024).

 

Горобець В. Мазепа. Тисячоликий герой української історії / Віктор Горобець. — Київ : Віхола, 2025. — 544 с. — (Серія «Наукпоп»).

Іван Мазепа. «Гетьман України обох берегів Дніпра» понад 20 років. Один з найвідоміших і водночас найсуперечливіших діячів козацької історії.

Від дипломатії й політичних інтриг до Північної війни та внутрішніх конфліктів. Історик Віктор Горобець у своїй книжці аналізує еволюцію гетьманської влади й стосунки зі старшиною, відносини із Запорозькою Січчю, зовнішньополітичні контакти та драматичні події останніх років Мазепиної доби — аж до переходу на бік шведів і власне полтавської катастрофи. Автор розбирає мотиви й історичні обставини, що впливали на рішення гетьмана, малюючи його відвертий портрет на тлі епохи.

 

Віктор Горобець «”Коровай свиного сала в пуд”. Розваги, частування, хвороби та шати в козацький Україні»

Віктор Миколайович Горобець (1964) — український історик, дослідник середньовічної та ранньомодерної історії України. Автор понад 600 наукових праць, у т. ч. понад 30 індивідуальних і колективних монографій.

Коло наукових інтересів охоплює проблеми політичної і соціальної історії середньовічної та ранньомодерної України та Центрально-Східної Європи, міжнародних відносин. 1993 року захистив канд. дисертацію «Малоросійська колегія та реформи державного устрою України: 1722—1727 рр.», 2002 року  — докторську дисертацію «Проблема легітимації еліти козацької України в зовнішньополітичній діяльності Гетьманату: стосунки з Російською державою та Річчю Посполитою (1654—1665)».

 

Горобець В. «Коровай свиного сала в пуд». Розваги, частування, хвороби та шати в козацький Україні / Віктор Горобець ; худож.-оформлювач О. М. Марцинкевич. — Харків : Бібколектор, 2025. — 320 с. : іл.

Книжка представляє українську історію не лише «без брому» та «без істерики», а й без таких, на жаль, уже традиційних «приправ» сучасного українського історіописання, як надмірний пафос, віктимізація /героїзація, пошуки в нашому минулому ареалів зародження людських цивілізацій і навіть з’яв найперших у світі конституцій.

Натомість на сторінках панує спокійна й довірлива розмова з вдумливим читачем про сутність звичних і, як виявляється, позачасових житейських радостей і турбот. Про те, в оточенні яких речей жили українці в козацькі часи, у що вдягались, що їли і що пили, як хворіли та проганяли недуги, як господарювали і торгували, як бенкетували та розважались — інтелектуально й не дуже… Про те, якими схожими й водночас різними можуть бути життєві пріоритети впродовж багатьох сотень літ, а також про те, як, здавалося б, звичні слова, мандруючи століттями, часом набувають зовсім незрозумілих значень.

Видання спробує відповісти й на більш конкретні запитання, наприклад: якою була винна карта українця у XVIII столітті; як слимаком і мозком хижого яструба лікували головний біль. А також зазіхне на наближення до відповідей на сакраментальні — «шароварно-сальні» — загадки української історії.

 

Олександр Гаврош «Січові стрільці на Закарпатті»

Олександр Дюлович Гаврош (1971) — український письменник, драматург та журналіст. Переможець «Коронації слова» 2007 року (ІІ місце) та лауреат 2008 року за п’єси «Ромео і Жасмин» і «В Парижі красне літо…».  Автор поетичних збірок «Фалічні знаки», «Тіло лучниці»; публіцистичних книжок «Моя р-р-революція», «Закарпатське століття: ХХ інтерв’ю»; документального нарису «У пошуках Івана Сили», дитячих повістей «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу», «Пригоди тричі славного розбійника Пинті»; детективу «Капітан Алоїз»…  Упорядник багатьох видань, серед яких — «Січові стрільці на Закарпатті».

 

Гаврош О. Січові стрільці на Закарпатті / упоряд. Олександр Гаврош. — Тернопіль : Богдан, 2025. — 224 с. : вкл.

Хто не знає про Українських січових стрільців — першу національну військову формацію у ХХ столітті? Але мало хто чув, що оспіване у численних піснях стрілецтво розпочинало свій бойових шлях саме на Закарпатті у 1914—1915 роках.

Це мало велике значення для соборності України, адже вперше закарпатські Українці так широко законтактували з галицькими. Маловідомими є й військові дії початку Першої світової війни на Закарпатті. На жаль, про перебування українських січових стрільців за Карпатами є лише розрізнені відомості з різних джерел. Досі окремої монографії на цю важливу тему нема. Тому нам хотілося заповнити цю прогалину у виданні, яке буде цікаве як пересічному читачеві, так і фахівцям.

 

Ігор Гирич «У переддень змагань за українську державу (середина ХІХ—початок ХХ ст.)»

Ігор Борисович Гирич (1962) — київський історик та журналіст. Шеф-редактор журналу «Пам'ятки України: історія та культура» (2011—2015). Фахівець з проблем історії культури та політичної думки, джерелознавства, передусім епістолології, історіографії, зокрема грушевськознавства, липинськознавства, києвознавства. Доктор історичних наук (2015). Член-кореспондент УВАН (США, з 1998), дійсний член НТШ (2005). Лавреат відзнаки «Обличчя року — 2020» газети «Культура і життя», лавреат Премії НАН України імені М. С. Грушевського (2020), лавреат Літературно-мистецької премії імені Володимира Самійленка (2025).

 

Гирич І. У переддень змагань за українську державу (середина ХІХ—початок ХХ ст.) / Ігор Гирич. — Київ : ТОВ «Видавництво “Кліо”», 2025. —320 с., іл.

Книга розповідає про людей, що були елітою українського суспільства середини ХIХ — початку ХХ століття. Людей, які підготували ґрунт для Української революції 1917—1921 років.

Біографії киян-інтелектуалів структуровано за фаховою належністю: політики, історики України, історики права, церковні історики, літературознавці, священники, кооперативні діячі; крім того, подано розповіді про освітні заклади, де самовіддано працювали герої цієї книги. Автор оцінює внесок науковців у скарбницю національної історіографії та додає адреси їхнього мешкання в Києві протягом життя.

Для всіх, хто цікавиться історією України на межі ХIХ і ХХ століть, розвитком суспільної думки та ідей державності в цей період. Праця буде цікавою як широкому читацькому загалу, так і фахівцям.

Києво-Печерська лавра на поштових марках та монетах України

 

Святині Києво-Печерської лаври, дивовижного архітектурного шедевру та свідка багатьох історичних подій, оживають під пензлем відомих майстрів живопису минулого і сучасності.

Тарас Шевченко. Церква Всіх Святих у Києво-Печерській лаврі. 1846. Папір, сепія

Леонтій Тарасевич, художник-графік кінця XVII—початку XVIII століття, створив ілюстрації «Освячення Успенського собору Києво-Печерської лаври» та «Прибуття іконописців з Цар-города в монастир Печерський» до «Києво-Печерського патерика» 1702 року видання.

Під час другої подорожі Україною Тарас Шевченко задумав відобразити пензлем всі визначні пам’ятки історії та культури Києва. Відома його сепія «Церква Всіх Святих Києво-Печерської лаври» (1846). Перлина українського зодчества XVII століття, була збудована коштом гетьмана Івана Мазепи у 1696—1698 роки в стилі українського бароко і міститься над одним із входів до Києво-Печерської лаври — Економічною брамою, що входить до системи лаврських фортечних мурів.

Тарас Шевченко робив замальовки цікавих місць разом зі своїм другом, випускником Петербурзької Академії мистецтв Михайлом Сажиним. Якщо була хороша погода, то їх можна було зустріти біля архітектурних шедеврів Києва в різних куточках старого міста. В 1846 році побачив світ альбом Михайла Сажина «Види Києва», в якому відображений яскравий образ міста кінця ХІХ століття. Його Акварель «Головна брама Києво-Печерської лаври» (кінець 1840-х рр.) має також назву «Святі ворота Києво-Печерської лаври, споруджені чернігівськім князем Миколою Святошею в 1106 році».

Поштові марки незалежної України, присвячені Києво-Печерській лаврі, випускалися до ювілейних і пам’ятних дат в історії цього всесвітньо відомого осередку духовної культури українського народу. Серед них — марка «Києво-Печерська лавра. 1051—2001», власна марка з купоном «Києво-Печерська лавра» (2007) та поштова марка «Українські колядки в Києво-Печерській лаврі» (2023).

1996 року Національним банком України започаткована серія ювілейних та пам'ятних монет — «Духовні скарби України». Перша золота монета номіналом 200 гривен була присвячена Києво-Печерській лаврі, визначній пам’ятці історії та архітектури Середньовіччя та Ранньомодерного часу.

 

Поштовий блок «Києво-Печерська лавра. 1051—2001»

Дата введення в обіг — 25 травня 2001 року

Дизайн — Оксана Тернавська (1964), член Спілки художників України з 2003 року. Учасниця національних та міжнародних виставок, професійних конкурсів і як графік, і  як  живописець. Лавреатка премії «Марка року»: марочний блок «Києво-Печерська лавра. 1051—2001», лавреатка призу імені Георгія Нарбута (найвища нагорода для художників — авторів українських марок, яка щорічно присуджується за найкращий малюнок марки): марочний блок «Шлях з варягів у греки» (2003).

На марці зображено Успенський собор.

Києво-Печерський монастир був заснований 1051 року преподобним Антонієм неподалік села Берестове, резиденції київських великих князів. У 1688 році отримав статус «лаври» — головного великого монастиря.

Головний соборний храм Києво-Печерської лаври побудований у 1073–1078 роках заходами Феодосія Печерського за ігумена Стефана, коштом князя Святослава II Ярославича. Початок будівництва — 1075 року, закінчення — 1 липня 1078. Під час німецько-радянської війни собор було зруйновано вибухом 3 листопада 1941 року. На початку 1980-х років постало питання реконструкції храму. 1998 року розпочалися будівельні роботи, які тривали два роки. Урочисте освячення відновленого Успенського собору відбулося 24 серпня 2000 року. У цей час було завершено лише зовнішнє оздоблення храму, роботи з розпису інтер'єрів розпочалися лише у 2013 році та продовжуються досі.

 

Власна марка з купоном «Києво-Печерська лавра»

Дата введення в обіг — 1 березня 2007 року

Дизайн — Олександр Федорович Калмиков (1957), живописець, графік. Член Національної спілки художників України від 1990 року.

Марка випущена Укрпоштою у 2007 році в рамках проєкту «Власна марка». Графічне зображення, розміщене на купоні, підкреслює державну приналежність Києво-Печерської лаври, заснованої у 1051 році, яка є оплотом українського православ'я.

 

Поштовий блок «Українські колядки в Києво-Печерській лаврі»

Дата введення в обіг —22 грудня 2023 року

Дизайн —  Миколай Савович Кочубей (1956) — художник, графік, автор ескізів українських пам'ятних і ювілейних монет, дизайнер українських поштових марок. Заслужений художник України. Голова секції художників графічного мистецтва Київської організації НСХУ.

У поштовому блоці три марки::

«Успенський собор. XVII ст. (Київ)»;

«Даруй літа щасливії нашій славній Україні»;

«Успенський собор. XVIII—XX ст. (Київ)».

7 січня 2023 року Предстоятель Православної церкви України Епіфаній вперше провів різдвяне богослужіння в Успенському соборі Києво-Печерської лаври, що завершилося виконанням українських колядок. На честь цієї події та  950-річчя з часу закладення Успенського собору презентували поштовий випуск — «Українські колядки в Києво-Печерській Лаврі». Сюжети поштового випуску, створені художником Миколаєм Кочубеєм, розповідають про унікальну історію головного лаврського собору: від заснування до відновлення, про традиції чернецтва, які заклали преподобні Антоній і Феодосій Печерські.

 

Києво-Печерська Лавра (золота монета)

Золота пам'ятна монета Національного банку України номіналом 200 гривень, присвячена видатній архітектурно-історичній пам'ятці Древньої Русі-України, всесвітньо відомому центру духовної культури українського народу — Києво-Печерській лаврі.

 

Дата введення в обіг — 10 квітня 1997 року

Автори — художник  Олександр Івахненко (1931—2003), автор перших марок незалежної України;  скульптор Кріста Райтер.

Серія — «Духовні скарби України»

 

На аверсі монети в центрі кола, утвореного намистовим узором, розміщено зображення Троїцької надбрамної церкви Лаврського ансамблю та фрагмент його головної дзвіниці.

На реверсі монети у верхній частині композиції розміщені фрагменти розписів Троїцької надбрамної церкви: «БОГ ОТЕЦЬ, БОГ СИН, БОГ ДУХ СВЯТИЙ» з відповідними написами старослов'янським шрифтом. Під ними зображена Божа мати, покровителька запорізького козацтва. Всі образи розміщені на хмарах. Внизу композицію об'єднує панорама Лаври, в основу якої покладена гравюра роботи Леонтія Тарасевича з «Патерика Печорського» (1702).

 

Успенський собор Києво-Печерської лаври (срібна монета)

Срібна пам'ятна монета номіналом 10 гривень, випущена Національним банком України. Присвячена відродженню Успенського собору Києво-Печерської лаври — історико-архітектурного пам'ятника Руси-України XI—XYIII століть.

Дата введення в обіг —24 грудня 1998 року

Автори — художники: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій, Козаченко Віталій; скульптор Чайковський Роман.

Серія — «Духовні скарби України»

На реверсі монети розміщені зображення Успенського собору, знищеного у 1941 році, його руїни та круговий напис «УСПЕНСЬКИЙ СОБОР КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ ХІ СТ.»

 

Феодосій Печерський (срібна монета)

Срібна пам'ятна монета номіналом 10 гривень, випущена Національним банком України. Присвячена церковному діячеві, одному із засновників Києво-Печерської лаври та її ігумену Феодосію Печерському (р. н. невідомий — 1074). За ігуменства Феодосія Києво-Печерський монастир досяг піднесення і перетворився на багатолюдний монастир з храмовими спорудами, було запроваджено Студійський статут.

 

Дата введення в обіг — 19 квітня 2016 року

Автори — художники: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій; скульптор — Іваненко Святослав.

Серія — «Духовні скарби України»

 

На аверсі монети розміщено стилізоване зображення київських пагорбів, каплички та на передньому плані — печери з монахом, який стоїть у молитовній позі на колінах.

На реверсі монети зображено іконографічний образ Феодосія Печерського, який тримає сувій із написами: «ГОСПОДИ,/В ІМ'Я/ПРЕСВЯТОЇ/ БОГОРОДИЦІ,/МАТЕРІ ТВОЄЇ,/ЗВЕДЕНИЙ БУВ/ХРАМ ЦЕЙ» — на тлі стилізованого храму, під яким написи: «ФЕОДОСІЙ/ ПЕЧЕРСЬКИЙ/ХІ СТ.»

Підготувала К.В. Бондарчук, завідувачка читального залу.

Мистецтво флористики та ландшафтного дизайну: освітні серіали Національної едьютейнмент освітньої платформи актуальних знань та навичок «Дія.Освіта»

 

10 січня щорічно відзначається День вдячності кімнатним рослинам, які дарують нам радість, допомагають очищати повітря, знижують стрес, сприяють кращому сну, покращують настрій та лікують.

Завдяки освітнім серіалам ви дізнаєтеся про:

• основні три категорії квітів та яку роль вони виконують у букетах;
• базові флористичні прийоми складання букетів;
• основні знання з ботаніки та географії, якими має володіти ландшафтний дизайнер;
• класифікацію рослин, ґрунтів,  кліматичних зон і екосистем;
• стилі ландшафтного дизайну.

 

Освітній серіал «Флорист»

Як перетворити створення букетів на бізнес?

Який правильний зріз для троянди, а який — для тюльпана? Як доглядати за квітами, щоб вони довше зберігали свіжість? Як розпочати власний флористичний бізнес? У цьому серіалі ви знайдете усі відповіді.

Шлях флориста розпочнеться з основ: категорії квітів, композиція, інструменти, техніка складання букетів. Познайомимо вас із типовим робочим днем флориста та поділимось трендами сфери. Далі дізнайтеся, як розпочинати кар'єру, де знайти першу роботу та як збільшувати прибутки своєї компанії.

Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри для платформи Дія.Освіта за підтримки Google.org, Фонду Східна Європа за сприяння Кловського саду.

Навички:

Використання базових технік збору букетів

Комбінування кольорів у букеті

Комбінування складників букету

Робота з інструментами флориста

Формування квіткових букетів

Формування тематичних квіткових композицій

 

Переглянути серіал можна ТУТ

 

Освітній серіал «Ландшафтний дизайнер»

Як стати ландшафтним дизайнером: від технічного завдання до втілення?

Все більше людей зараз прагне єднання з природою. А хто краще сприятиме цьому, як не ландшафтний дизайнер? В цьому серіалі отримайте родючий ґрунт, аби знання проросли та розцвіли новими ідеями. Поєднання різних фактур, гра з композицією та структурування простору — дізнайтеся усі тонкощі та секрети. Крім цього, вивчіть основи креслення та проєктування, класифікацію рослин, ґрунтів та кліматичних зон. Наостанок, навчіться працювати із замовником та командою. А далі — залишилося зробити перший крок!

Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри для платформи Дія.Освіта за підтримки Google.org, Фонду Східна Європа за сприяння Botanic market.

Навички:

Врахування кліматичних зон й екосистем

Врахування сезонів у ландшафтному дизайні

Догляд за рослинами

Підбір кольорів у ланшафтному дизайні

Підбір рослин

Робота з різними видами ґрунтів

Робота з різними видами рослин

Створення ландшафтних композицій

 

Переглянути серіал можна ТУТ

***

Ніколайчук Е. В. Цілющі рослинні напої. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2004. —184 с. — (Серія «Таємниці зеленої планети»).

У книзі подано оригінальні рецепти приготування алкогольно-рослинних напоїв для лікування гастроентерологічних, шлункових захворювань, атеросклерозу, остеохондрозу, ревматизму та ін.

Читач може скористатись рецептурою приготування фруктово-ягідних та інших соків, прохолодних напоїв з фруктів та овочів у домашніх умовах.

Пізнавальними і корисними будуть рецепти цілющих квасів, трав’яних чаїв, кави, безалкогольних аперитивів і фруктових вод тощо. 

У саду і на городі / Г. Д. Дяченко, С. В. Клименко, О. Л. Рубцова, А. Ф. Галицька. — Київ : Україна, 1993. — 476 с.

Як більш вдало розпланувати присадибну ділянку, як правильно розташувати необхідні господарські приміщення, зробити теплицю чи парник, як розбити сад, посадити город, заквітчати ділянку? Відповіді на ці та інші запитання, що виникають у дебютантів або бувалих аматорів садово – городньої справи, дають досвідчені спеціалісти – співробітники Центрального ботанічного саду АН України ім. М. М. Гришка — на сторінках цього довідника. 

Шукайте лікаря в природі / І. І. Перевозченко, Т. Л. Андрієнко, Б. В. Заверуха. — Київ : Урожай, 2002. — 216 с.

У книзі описано лікарські рослини, поширені на території України. Розповідається про їх використання у народній медицині та лікування на практиці. Дано рекомендації щодо збирання і сушіння сировини, а також культивування цілющих рослин на присадибних ділянках.

Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читального залу.