Дмитро Іванович Чижевський — видатний вчений-енциклопедист ХХ століття: 130 років від дня народження

 

Дмитро Іванович Чижевський — видатний вчений-енциклопедист, культуролог- славіст, історик філософії, літературознавець, релігознавець, лінгвіст, дослідник історії української літератури. Дмитро Чижевський зробив визначний внесок у розвиток філософії, славістики, дослідженні інтелектуальної історії слов’ян. Наукові пошуки вченого широкі та різнопланові: вивчення історії філософії слов’янських народів, та історії слов’янських літератур, впливу німецької культури на духовне життя слов’ян, а також студії зі слов’янської лексики та філософії мови, історії церкви та багато інших напрямків. Головною темою, яка об’єднує всі наукові студії Дмитра Івановича і якій він присвятив все своє життя є дослідження духовної історії слов’ян. Вчений  й на сьогодні залишається визнаним авторитетом в питаннях історії слов’янської думки. 

Вчений народився 23 березня (4 квітня) 1894 року у місті Олександрія Херсонської губернії (нині Кіровоградської області), нащадок старовинного шляхетського роду. Батька Дмитра Чижевського Івана Костянтиновича, артилерійського офіцера, за участь у народницькому гуртку було виключено з Військової академії, заарештовано й вислано з Петербургу на північ, а пізніше — на батьківщину, в Олександрію. Мати, українська дворянка Марія Єршова, була талановитою художницею. Незважаючи на те, що Іван Костянтинович був членом земської управи, давав приватні уроки, Чижевські жили досить скромно. Дітей — Дмитра та Марію—  виховували на ідеалах просвітництва. У родині панував культ науки, живопису та літератури.

1911 року Дмитро Чижевський закінчив Олександрійську чоловічу гімназію та вступив на фізико-математичний факультет Петербурзького університету. У 1912 році з’явилися його перші публікації з астрономії, але північний клімат шкодив його здоров’ю, і Дмитро Чижевський змушений був повернутися в Україну. 1913 року він перевівся на історико-філологічний факультет Київського університету Святого Володимира.

Під час Української революції 1917—1921 років Дмитро Чижевський входив до складу Центральної Ради і Малої Ради. Водночас Чижевський продовжував навчання в Київському університеті і восени 1919 року отримав диплом першого ступеня. Дипломну роботу Чижевського, присвячену філософії німецького письменника Фрідріха Шиллера, визнали кращою, і він був залишений на кафедрі філософії для підготовки до професорського звання. У 1920 році став доцентом Вищих жіночих курсів у Києві, на початку 1921 року — доцентом кафедри філософії Київського інституту народної освіти.

Непевність політичної ситуації, загроза арешту та тюремного ув’язнення спонукали Дмитра Чижевського разом з дружиною Лідією виїхати до Німеччини. Там він продовжив свої філософські студії у Гайдельберзькому (1921—1922), а згодом — Фрайбурзькому (1922—1924) університетах.  Після закінчення навчання молодий вчений читає філософію у Педагогічному інституті імені Михайла Драгоманова в Празі (1924—1932), де у 1927 році отримує звання професора, та в Українському Вільному Університеті (Мюнхен, 1929—1932), у якому захищає свою першу докторську дисертацію: «Гегель та французька революція» (1929). Другу докторську дисертацію «Гегель в Росії» захищає в 1933 році в університеті Галле (Німеччина). Ця праця за життя вченого отримала широке визнання у наукових колах.

Під час Другої світової війни Дмитро Чижевський бере участь у створенні в Німеччині Вільної Української Академії наук та відновленні Українського Вільного Університету. Вчений отримав запрошення Віденського та Братиславського університетів, але лише в 1949 році зміг виїхати до США, де на нього давно чикали дружина Лідія та донька Тетяна. Гарвардський університет запрошує Дмитра Чижевського на посаду професора, а 1956 року вченому пропонують очолити інститут славістики Гайдельберзького університету Рупрехта-Карла (Німеччина, місто Гайдельберг), на що він охоче погоджується. Ця робота стала справою його життя. У 1976 році вчений тяжко захворів, але не розлучався з книгами та рукописами. 18 квітня 1977 року Дмитра Чижевського не стало.

Наукова спадщина Дмитра Івановича Чижевського багатогранна. Лише зі славістики він опублікував понад 900 праць. Вченому належать перші серйозні, методологічно обґрунтовані праці з історії української філософії, які заклали фундамент розвитку цього напряму української гуманітаристики. До виходу його робіт дана галузь української культури залишалася малодослідженою, а публікації за подібною тематикою наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття мали скоріше просвітницький, ніж науковий характер. І тільки з появою монографій Дмитра Чижевського «Філософія на Україні. Спроба історіографії питання» (Прага, 1926), «Нариси з історії філософії на Україні» (Прага, 1931), «Філософія Г.С. Сковороди» (Варшава, 1934) стало можливим говорити про реальний початок історико-філософського українознавства як самостійної наукової галузі. 

Паралельно з поглибленням філософських досліджень Дмитро Чижевський звертається і до літературознавства. У 1942 році виходять друком «Історія української літератури» (давний період), у 1948 році — «Історія давньоруської літератури: київська епоха» (німецькою мовою). Пізніше — «Порівняльний нарис слов’янських літератур» (1952), «Про романтизм у слов’янських літературах» (1957), «Порівняльна історія слов’янських літератур» (1971). Однією з грунтовних праць фахівці називають «Історію української літератури (від початку до доби реалізму)» (1956), де досліджується період від названої вченим «доісторичної доби» (обрядові пісні, плачі, закляття) аж до кінця романтизму (Тарас Шевченко та інші). У передмові до цієї праці, виданої в Україні лише 1994 року, доктор філологічних наук професор Михайло Наєнко пише: «… без його праць українське літературознавство було й залишається не просто «неповним», а злиденним. Як, до речі, й українська філософська думка ХХ століття…».

Свідченням широкого визнання наукового доробку Дмитра Івановича Чижевського стало обрання його дійсним членом Гайдельберзької та Хорватської академій наук, а також членом багатьох наукових установ та товариств, серед яких: Наукове товариство імені Тараса Шевченка, Вільна Українська Академія, Німецьке товариство славістичних досліджень, Міжнародна Гегелівська спілка, Кантівське товариство. У 1977 році була заснована премія імені Дмитра Івановича Чижевського і присуджується по Відділенню історії, філософії та права НАН України за видатні наукові роботи в галузі філософських наук. В Олександрії відкрили унікальний музей — Будинок Дмитра Чижевського. Це єдиний центр, присвячений видатної постаті Дмитра Чижевського, на території України.

 

***

Чижевський Д. І. Історія української літератури (від початків до доби реалізму) / Дмитро Чижевський ; худож. оформл. В. М. Штогрина. — Тернопіль МПП «Презент», за участю ТОВ «Феміна», 1994. — 480 с.

До читача в Україні ця книжка приходить через сорок років після виходу у світ. «Історія української літератури» Дмитра Чижевського вперше опублікована 1956 року у Нью-Йорку: в Україні перевидання її здійснене 1994 року. Офіційне радянське літературознавство ставилося до неї як до диверсійної, ідеологічно небезпечної, бо її автор розглядав творчість, літературу не як арену соціальних змагань, а як феномен естетики. Це єдине дослідження, в якому український літературний процес розглядається у контексті світової літератури. Праця Дмитра Чижевського, без сумніву, титанічний, висококваліфікований здобуток української наукової думки.

 

Чижевський Д. І. Порівняльна історія слов’янських літератур : у 2-х кн. / Д. І. Чижевський ; пер. з нім. — Київ : ВЦ «Академія», 2005. — 288 с. — (Альма-матер).

Працю Дмитра Чижевського «Порівняльна історія слов’янських літератур», опубліковану німецькою мовою в 1968 році, донині в Україні не перекладали. Не фігурувала вона і в системному науковому обігу, лише зрідка цитувалась окремими дослідниками як значущий науково-освітній матеріал. Відтепер її зможуть використовувати у своїй роботі вчені-славісти, викладачі вищої школи, студенти філологічних та інших гуманітарних спеціальностей, а також ті, хто цікавиться слов’янськими літературами як особливим художнім феноменом.

 

Чижевський, Дмитро. Реалізм в український літературі / Дмитро Чижевський ; підготовка тексту, фах. ред., передм. М. Наєнка. — Київ : Видавничий центр «Просвіта», 1999. — 120 с. — Текст укр., англ.

Літературний матеріал праці «Історія української літератури»  автор обмежив початковим періодом і періодом романтизму. Продовжуючи роботу над нею, він створив також розділ про літературу українського реалізму. Машинопис його виявлено в архівах ученого і передано для публікації в Україні. Професор Михайло Наєнко підготував цей текст відповідно до сучасного правопису, написав до нього передмову і пропонує читачам як дуже цінний матеріал для роботи словесників середньої і вищої школи. Пропонується також англійський варіант його тексту, підготовлений за редакцією професора Ю. Луцького (Канада).

 

Чижевський, Дмитро. Українське літературне бароко : Вибрані праці з давньої літератури / Дмитро Чижевський. — Київ : Обереги, 2003. — 576 с. — (Київська бібліотека давнього українського письменства. Студії : Т. 4). — Парал. тит. арк. англ.

До книги ввійшли вибрані історико-літературні та теоретичні праці Дмитра Чижевського (1894 — 1977) з проблем давньої української літератури. Дослідження вченого українського літературного бароко і сьогодні не втратили свого наукового значення, заклали основи сучасної української медієвістики.

 

Чижевський Д. І. Філософія Г. С. Сковороди / Дмитро Чижевський ;  підготовка тексту й переднє слово проф. Леоніда Ушкалова. —Харків : Прапор, 2004. — 272 с.

Григорій Савич Сковорода одна з найяскравіших постатей в історії української культури XVIII століття, яка справила величезне враження на сучасників своїм життям та оригінальними філософськими думками. Особливість філософії Сковороди, її специфічність полягає не просто у постановці тих чи інших проблем, їх систематичній розробці, а в її спрямованості і методі. Метою життя для нього були радість і веселість серця, внутрішній мир, міцність душі. Досягнення цього блаженного спокою і було для Сковороди мистецтвом життя і філософією.

Однією з найвідоміших праць стала «Філософія Г.С. Сковороди» видатного українського вченого Дмитра Чижевського. Уперше вона побачила світ іще 1934 року. Чижевський розглядав філософію Григорія Сковороди як справжню серцевину нашої інтелектуальної традиції «Сковорода, — писав він, — є останній представник українського духовного бароко, з другого боку, він — український «передромантик»: але бароко та романтика — саме ті періоди духовної історії, що наклали на український дух найсильніший відбиток. Отож, Сковорода стоїть у центрі української духовної історії…».

У своїй книзі  Дмитро Чижевський на багатому джерельному матеріалі досліджує засади сковородинської метафізики, антропології, гносеології, етики. Універсалії та образи українського філософа яскраво увиразнені на тлі античного платонізму й неоплатонізму, патристики, середньовічної та новочасної (передовсім німецької) містики. Деякі тези, що їх уперше висунув і обґрунтував Чижевський, як-от думка про те, що творчість Григорія Сковороди є «коментарем» до Святого Письма, що вона посутньо пов’язана з містичною традицією, а найвиразнішими прикметами сковородинського «барокового стилю» є антитетичність і символізм, з часом перетворилися на усталені сюжети академічної сковородіани.

 

Чижевський, Дмитро. Філософські твори : у 4-х т. / Дмитро Чижевський ; під заг. ред. В. Лісового. — Т. 1. — Київ : Смолоскип, 2005. — 402 с.

Чотиритомне видання філософських творів Дмитра Чижевського (1894-1977) є виданням багатої спадщини видатного історика філософії України. Воно охоплює усі найважливіші твори Дмитра Чижевського з історії філософії в Україні, української та західноєвропейської філософської думки. Чимало з них вперше з'являються друком в українському перекладі (зі словацької, англійської, німецької та французької мов). До першого тому включено найважливіші два твори вченого: «Нариси з історії філософії на Україні» (1931) та «Філософія Г. С. Сковороди» (1934). 

Чижевський, Дмитро. Філософські твори : у 4-х т. / Дмитро Чижевський ; під заг. ред. В. Лісового. — Т. 2. — Київ : Смолоскип, 2005. — 264 с.

До другого тому увійшли дослідження з різноманітних аспектів історії філософської думки в Україні — «Між інтелектом і культурою: дослідження з історії української філософії» : «На теми філософії історії», «Початки і кінці нових ідеологічних епох», «Культурно-історичні епохи», «До характерології слов’ян. Українці», «Антична література в старій Україні» та інші.

Чижевський, Дмитро. Філософські твори : у 4-х т. / Дмитро Чижевський ; під заг. ред. В. Лісового. — Т. 3. — Київ : Смолоскип, 2005. — 456 с.

До третього тому увійшли: книжка «Філософія життя у Людовіта Штура» (1941) та філософська славістика вченого. Видання підготовлено до друку зусиллями співробітників відділу історії філософії України Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України під керівництвом кандидата філософських наук Василя Лісового.

 

Чижевський, Дмитро. Філософські твори : у 4-х т. / Дмитро Чижевський ; під заг. ред. В. Лісового. — Т. 4. — Київ : Смолоскип, 2005. — 376 с.

До четвертого тому увійшли такі праці вченого: книжка «Гегель в Росії» (1939) та статті «Гегель і французька революція» ( До біографії та історії філософічного розвитку Гегеля) й «Гегель і Ніцше».

 

Література про життя та наукову діяльність Дмитра Чижевського

• Валявко, Ірина. Інтелектуальна біографія Дмитра Чижевського // Чижевський, Дмитро. Філософські твори : у 4-х т. / Дмитро Чижевський ; під заг. ред. В. Лісового. — Т. 1. — Київ : Смолоскип, 2005. — С. ХІ—ХХХ.

• Горський, Вілен. Дмитро Чижевський як історик філософії України // Чижевський, Дмитро. Філософські твори : у 4-х т. / Дмитро Чижевський ; під заг. ред. В. Лісового. — Т. 1. — Київ : Смолоскип, 2005. — С. ХХХІ—ХХХVІІІ.

• Зірка світової славістики : Чижевський Дмитро Іванович (1894—1977) // Шаров, Ігор. Вчені України : 100 видатних імен. —Київ : Видавництво «АртЕк», 2006. — С. 439—444.

• Мишанич, Олекса. Дмитро Чижевський — історик давньої української історії // Чижевський, Дмитро. Українське літературне бароко : Вибрані праці з давньої літератури / Дмитро Чижевський. — Київ : Обереги, 2003. — С. 7—17.

• Наєнко М. К. Дмитро Чижевський і його «Історія української літератури» // Чижевський Д. І. Історія української літератури (від початків до доби реалізму) / Дмитро Чижевський ; худож. оформл. В. М. Штогрина. — Тернопіль МПП «Презент», за участю ТОВ «Феміна», 1994. — С. 3—15.

• Наєнко, Михайло. Машинописи теж не горять… // Чижевський, Дмитро. Реалізм в український літературі / Дмитро Чижевський ; підготовка тексту, фах. ред., передм. М. Наєнка. — Київ : Видавничий центр «Просвіта», 1999. — С. 5—16.

• Наєнко М. Порівняльна славістика в інтерпретації Дмитра Чижевського // Чижевський Д. І. Порівняльна історія слов’янських літератур : у 2-х кн. / Д. І. Чижевський ; пер. з нім. — Київ : ВЦ «Академія», 2005. — С. 7—24.

• Премія імені Д. І. Чижевського // Цибань В. О. Нагороди Національної академії наук України. Золота медаль ім. В. І. Вернадського. Премії імені видатних учених України. Відзнаки. — Київ : Академперіодика, 2010. — С. 198—200.

• Ушкалов, Леонід. Дмитро Чижевський та його книга про філософію Сковороди // Чижевський Д. І. Філософія Г. С. Сковороди / Дмитро Чижевський ;  підготовка тексту й переднє слово проф. Леоніда Ушкалова. —Харків : Прапор, 2004. — С. 3—22.

• Чижевський Дмитро Іванович (1894—1977)  // Верстюк В. Діячі Української Центральної Ради : бібліографічний довідник / В. Верстюк, Т. Осташко. — Київ, 1998. — С. 183—184.

• Ясь О. В. Чижевський Дмитро Іванович (1894—1977)  // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 548—549.

Підготувала К.В. Бондарчук, завідувачка читальним залом.