* * * 2026 * * * Всесвітня столиця книги — м. Рабат (Королівство Марокко)* * * 2026 * * *Культурні столиці Європи — м. Тренчин (Словаччина), м. Оулу (Фінляндія) * * * 2026 * * * «Зелена» столиця Європи — м. Гімарайнш (Португалія)* * * 2026 * * * 130 років від дня відродження Олімпійських ігор сучасності * * * 2026 * * *80 років від часу набуття чинності статуту ЮНЕСКО* * * 2026 * * * 165 років з часу перепоховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі поблизу Канєва* * * 2026 ***100 років з дня заснування Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника* * * 2026 * * * 85 років з дня трагедії у Бабиному Яру* * *2026 * * * 65 років з дня заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка * * *2026 * * * 500 років від дня народження князя Василя-Костянтина Острозького, культурного і релігійного діяча, мецената* * *2026 * * *180 років від дня народження польського прозаїка Генрика Сенкевича * **2026 * * * 170 років від дня народження Івана Франка, поета, прозаїка, драматурга, літературного критика, публіциста, перекладача, науковця* **2026 * * * 170 років від дня народження австрійського психолога і невролога Зигмунда Фрейда* * *2026 * * * 160 років від дня народження вченого, політичного та державного діяча Михайла Грушевського* * *2026 * * *160 років від дня народження англійського прозаїка, фантаста Герберта Джорджа Веллса* * *2026 * * *150 років від дня народження американського письменника Джека Лондона* * *2026 * * *140 років від дня народження художника-графіка Георгія Нарбута, автора перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок)* * *2026 * * *100 років від дня народження художника-графіка Анатолія Базилевича, неперевершеного ілюстратора «Енеїди» Івана Котляревського* * *

четвер, 25 грудня 2025 р.

Зимові книги для святкового настрою

 


«О ці казкові тихі надвечір’я Дзвінких золоторогих вечорів…  Неначе дивна білосніжна мрія, Зимова ніч виходить з берегів. Горить, сріблиться ніжно над землею Далекою північною зорею…» (Степан Бен «Надвечір’я»)


Наближаються чарівні та дивовижні свята… Захоплюючі зимові історії Вам подарують відомий норвезький письменник Юстейн Ґордер, американська письменниця Кортні Коул, сучасні українські письменники та письменниці, які продовжують давню традицію різдвяного оповідання.

 





Юстейн Ґордер «Різдвяна містерія»


Юстейн Ґордер (1952) — відомий норвезький письменник, автор прозових фантастичних та філософських творів для дітей та молоді, популяризатор філософії. Свою першу книгу «Діагноз та інші історії» видав 1986 року. У 1991 його праця «Світ Софії. Роман про історію філософії» стала бестселером спочатку в Норвегії, потім у Німеччині, Франції, Великій Британії. Наступні твори Юстейна Ґордера користувалися вже незмінною популярністю в читача.

«Різдвяна містерія» побачила світ у 1992 році.  Це книжка для сімейного читання і спільного проживання дивовижної містерії Різдва.

 

Ґордер Ю. Різдвяна містерія / Юстейн Ґордер; пер. з норвезької Наталії Іліщук. — Львів : Літопис, 2019. — 252 с.

Юстейн Ґордер у своїй книжці майстерно передає неповторну атмосферу очікування великого дива Різдва Христового. Розповідь у формі передріздвяного календаря дає змогу читачам разом із хлопчиком Йоакимом прожити і пережити знову біблійну історію за до­помогою магічної мандрівки крізь час і простір у Вифлеєм, коли там сталася радісна новина — народилося Дитятко Ісус.

«Ще вдень вони почали готувати різдвяну вечерю. Невдовзі у всьому домі пахло Різдвом. Нарешті настала п’ята година. тато відчинив вікно — з двору було чути бій церковних дзвонів.

Ніхто не мовив і слова, але всі поспішили до дитячої кімнати. Йоаким виліз на ліжко й відчинив останнє найбільше віконечко календаря. Воно закривало ту частину великого малюнка, де був зображений маленький Ісусик у яслах. За дверцятами вони побачили печеру на горі… Йоаким довго стояв перед своїм вікном і вдивлявся в різдвяну ніч. За день випало багато снігу, але небо було чисте і всипане зорями…».

 


«Моє тихе Різдво»


«Моє тихе Різдво» — збірка короткої прози сучасних українських письменників, що продовжує традицію різдвяних антологій від «Видавництва Старого Лева». До книги увійшли історії від таких авторів: Артур Дронь, Євгенія Кузнєцова, Надійка Гербіш, Мар’яна Савка, Володимир Аренєв, Катерина Бабкіна, Ольга Ренн, Олександр Михед, Таня Єрмак, Романа Романишин, Андрій Лесів, Олена Лотоцька,  Ірина Савка, Людмила Таран, Василь Махно, Гаська Шиян, Петро Яценко, Христя Венгринюк, Ірина Славінська.

 

Моє тихе Різдво : коротка проза. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2022. — 216 с.

На сторінках цієї книжки Різдво святкує велика галицька родина, а ще — волонтерка, для якої без есемески з фронту застигає час, і мусульманка, помішана на адвент-календарях, і навіть атеїстка, яка старанно готує дванадцять страв. Герої цієї збірки шанують давні традиції та створюють нові, шукають сенси та чекають див. Вони радіють, ностальгують, смакують, згадують дитинство, шукають ідеальні різдвяні сюжети і виліплюють ідеальні вушка з грибами.

 




«Таке різне Різдво»


«Таке різне Різдво» — збірка короткої прози сучасних українських письменників продовжує традицію різдвяних антологій «Видавництва Старого Лева». До книги увійшли історії від таких авторів: Дзвінка Матіяш, Костянтин Москалець, Василь Махно, Людмила Таран, Христя Венгринюк, Катерина Бабкіна, Петро Яценко, Богдан Коломійчук, Надійка Гербіш, Ірина Савка, Ірина Славінська, Дорж Бату, Катерина Міхаліцина та Богдана Матіяш.

 

Таке різне Різдво : збірка оповідань / упоряд. Ольга Рени. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2021. — 176 с.

«Чудо, так само як сонце, проникає скрізь і всюди. І стається з усіма, незалежно від мови, професії чи освіти. За це я так люблю чудеса. І вони відповідають мені взаємністю і часто стаються зі мною щодня… Наприкінці листопада випав перший сніг, і хоча він розтав за декілька днів, у повітрі все одно почало пахнути Різдвом. Так завжди: коли випадає перший сніг, це означає, що Різдво вже зовсім близько…».

Ми завжди так чекаємо Різдва! Щоразу плекаємо нову надію на диво. І, знаєте, дива таки трапляються: яскраві й буденні, великі і непомітні. Примирення братів, зустріч земляків, можливість, зависнувши в аеропорту між рейсами, прос­то добре виспатися у затишній «штуці» — готельній капсулі чи посмакувати «різдвяним поліном», французьким святковим десертом, десь у порожньому готелі в Нормандії. Різні дива, різне Різдво. Когось застає вдома, когось — у дорозі, а когось — у лікарні… Тихе Різдво й наповнене дитячим сміхом, самотнє і у колі сім’ї, урочисте і скромне, замріяне і ностальгійне, традиційне і не схоже ні на що. У кожного своя різдвяна історія, своє особливе Різдво.

 


Ярослава Терлецька, Галина Петросаняк «Різдвяний янгол»


Книжка «Різдвяний янгол» зігріє душу і дітей, і дорослих. Ці історії переносять у Карпати і в Різдво, як машина щастя. Адже саме там щастя було найоднозначнішим — у карпатському дитинстві Ярослави Терлецької і Галини Петросаняк. Тут органічно сплітаються казкові сюжети, гуцульський дух і старовинні коляди.

 

Терлецька Я. ; Петросаняк Г. Різдвяний янгол : оповідки / Ярослава Терлецька, Галина Петросаняк. — Брустурів : Дискурс, 2020. — 112 с.

«Чи знаєте ви, як пахнуть яблука, запечені з медом і корицею в бабусиній печі? Так от, саме так і пахло цієї зимової пори в маленькій дерев’яній хатчині близько лісу, де жила Даруся. А ще там пахло дровами, що за ціле літо набралися сонця і тепер тріскотливо тішилися, зігріті вогнем. Пахло ще сушеними грушками та сливками, також ожиною, горіхами і ялівцем, який бабся зв’язувала в пучки й підвищувала близько коминка. Даруся так любила цю маленьку чепурну оселю, яка здавалася їй часом солодким медівником з цукатами, таким, як на малюнку в книжці казок…

Даруся думала про ангелів, які колись так часто приходили до людей: приносили їм звістку чи застерігали, навіть мандрували поряд з людьми та боролися з ними пліч-о-пліч. Тепер, певно, ніхто того не бачить, ніхто того не чує, і тому так важко вірити в чудо. Але як же без чуда?..

Щороку напередодні Різдва Даруся прикрашала хатину гілками смереки та ялини, зеленим мохом і гарними каменями, які знайшла в горах чи на річці. Тоді викладала на велику дерев’яну таріль найкращі яблука й запалювала свічки, щоб Небесні знали, куди летіти…».

 



«Коли сніг пахне мандаринками»


Коли сніг пахне мандаринками? Мабуть, у новорічно-різдвяну пору. Тоді так хочеться вірити в дива і чекати на подарунки святого Миколая, потайки сподіваючись, що він виконає твоє найзаповітніше бажання. Але що, коли ти вже не дитина? Невже у твоєму житті більше не буде святкової магії?

До книги «Коли сніг пахне мандаринками» увійшли твори таких авторів: Дорж Бату, Андрій Бачинський, Надя Біла, Ольга Войтенко, Оксана Давидова, Євгенія Завалій, Валентина Захабура, Олена Захарченко, Саша Кочубей, Марта Ліпша, Оксана Лущевська, Богдана Матіяш, Роман Росіцький, Оля Русіна, Мар’яна Савка, Слава Світова, Анна Сидор, Юля Смаль, Юлія Стахівська, Марія Титаренко, Ольга Трегуб, Гаська Шиян, Аліна Штефан, Наталія Ясіновська.

 

Коли сніг пахне мандаринками : збірник оповідань. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2022. — 328 с.

Герої оповідань сучасних українських письменниць і письменників, що увійшли до цього збірника, — підлітки. Іноді у святкову пору вони втрапляють у халепи чи переживають дивні пригоди, часом отримують несподівані дари або сумують через болісні втрати і не розуміють, як увімкнути кнопку «радість» на замовлення. Але врешті-­решт найважливіше для кожного з них — зустріти Новий рік та Різдво з найближчими. І в цьому — справжня святкова магія.

«І перша зірка таки з’явилася. Вона була наче шпаринка у дверях цього чудесного вечора, а місяць висів золотим замком. І кожен, хто лиш хотів, мав у своєму серці ключ. У куточку під образами біля житнього снопа стояла кутя з узваром, були наготовані всі дванадцять пісних страв, і отець Ферапонт читав уривки з Біблії про народження маленького Ісуса…».



Кортні Коул «Різдвяне бажання»


Кортні Коул (1945) — сучасна американська письменниця, авторка понад двадцяти творів, деякі з яких стали бестселерами за версією «New York Times» та «USA Today».

«Різдвяне бажання» — зворушлива та не без гумору історія кохання, ідеальне поєднання святкового настрою та драматичних поворотів.

 

Коул, Кортні. Різдвяне бажання / Кортні Коул ; пер. з англ. Олени Лісевич  . — Київ : Книголав, 2023. — 320 с. — (Серія «Полиця бестселер»).

Два тижні до Різдва…

Ноель та її чоловік Джона одружені з другого курсу коледжа. Зараз їм вже за тридцять та їхні стосунки руйнуються через вимоги кар’єри й суперечливі бажання. Не секрет, що їхній шлюб тріщить по швах, і навіть звичайний вигул їхнього собаки Еліота закінчується сваркою.

Одного разу пес тікає, і вони знаходять його в літнього чоловіка, який пропонує їм загадати бажання на старій сніговій кулі. Бажаючи безпечно повернути свого собаку додому, вони погоджуються на його дивне прохання. Ніхто з них не усвідомлює, що їхні бажання змінять хід життя... можливо, назавжди.

Наступного ранку Ноель і Джона прокидаються в різних ліжках, у різних квартирах, що дає їм можливість відчути життя один без одного. Вони отримали все, про що мріяли, однак їм здається, що дечого бракує. Можливо, це шанс почати все спочатку?

Чи зможуть Ноель та Джона віднайти шлях одне до одного, поки не стало надто пізно, чи різдвяна магія має на них інші плани?

 


Підготували: Бондарчук К. В., завідувачка читального залу, та Конопко О.А., провідний бібліотекар відділу персонального абонементу

Світові тріумфи маестро хору: 130 років від дня народження Григорія Верьовки

 


Хор імені Г. Верьовки – це визитівка України на світові арені. Виступи хору це не просто музика, це розповідь про українську історію, культуру, традиції, які зберігаються в кожного з нас (Д. В. Стус, директор Національного музею літератури України)


Українські народні мелодії вражають щирістю та красою – в них чуємо душу народу України (Ференц Ліст, угорський композитор)

 


Головне досягнення життя і творчості композитора та хорового диригента, педагога, фольклориста Григорія Верьовки – Державний український народний хор Григорій Гурійович Верьовка народився 25 грудня 1895 року в містечку Березні на Чернігівщині. Родина Верьовок славилась своїми музичними талантами. Батько, котрий служив регентом у церковному хорі, майстерно грав на скрипці. Мати знала багато українських народних пісень і чудово їх співала. Музично обдароване подружжя причеплювало своїм дітям любов до народної пісні. Гриць був шостою дитиною в родині (в багатодітній родині виховувалося 13 дітей – 7 хлопців і 6 дівчат).

Навчався  Григорій спочатку в місцевій трирічній школі, потім – у духовному училищі Чернігівської семінарії. Старанно опановував гру на різних музичних інструментах, співав у семінарському хорі, а відтак і в архієрейському хорі. У 1918 році вступив до Київського музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка, де вивчав теорію композиції у знаменитого музиканта Б. Яворського.

Юнак активно включається в музичне життя Києва, створює кілька самодіяльних хорових колективів. Викладає хорове диригування в Інституті імені М. В. Лисенка, працює в Першому Київському музичному технікумі, в Українській республіканській філармонії, диригує заводськими та студентськими хорами, викладає у Київській консерваторії.

У 1943 році у Харкові був організований Державний український народний хор. Художнім керівником і головним диригентом хору призначений педагог Київської консерваторії Григорій Гурійович Верьовка, хормейстером хору – Елеонора Скрипчинська, талановитий музикант (і дружина Г. Г.Верьовки). Хор, що створювався задля виступів на фронті, з часом став постійним.

Після війни почалися гастрольні подорожі світом. Австрія, Нідерланди, Іспанія, Португалія, Коста-Ріка, Мексика, Куба, Нікараґуа, Чехія, Німеччина, Канада, Франція, Монако... Всюди були переповнені зали, бурхливі овації, осяяні радістю обличчя глядачів. Чарівні українські пісні, які змінювалися запальними народними танцями, викликали шквал овацій, захоплення багатолюдних залів. У широких світах звучала музика Маестро - його обробки народних пісень, хорових композицій, інструментальні твори, що поєднували в собі академічну майстерність і глибоке народне звучання.

Минали десятиліття, змінювалися епохи... Пішов у потойбіччя Маестро... Григорій Гурійович Верьовка помер 21 жовтня 1964 року в Києві.

Від 1965 року колектив Хору називається – Національний заслужений академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки.

Легендарний Хор продовжує справу життя свого Маестро. Несе у широкі світи, славить ім’я народного артиста України (1960 р.), лауреата Національної премії України імені Т. Г. Шевченка (1968 р.) Григорія Гурійовича Верьовки.

Митецький колектив, який заснував Великий Українець Григорій Гурійович Верьовка і досі вражає світ красою української пісні, танцю, музики. Долає простір – від сцен Києва до концертних залів Європи, Америки. Азії. І водночас – долає час, бо кожне нове покоління слухачів знаходить у ній щось своє: відчуття дому, гордість за свій народ, любов до України.

 


Література про життя та творчість композитора

 


Григорій Верьовка [Текст]: (спогади) / Я. Клименко; [ред. Т.В. Тихонович; худож. Б.Й. Бродський]. – Київ. – Муз. Україна, 1972. – 220 с.: іл.

Ця книга спогадів про одного з визначних діячів культури, засновника і багаторічного мистецького вихователя прославленого на цілий світ Державного українського народного хору – Григорія Гурійовича Верьовку містить розповіді, спомини товаришив, які мали щастя спільно з ним працювати, творити, дружити, сповнюючись глибоких вражень від яскраво обдарованого художника-спеціаліста хорової справи, композитора, збирача й інтерпретатора, популяризатора народного мелосу ї чарівної музики.

Не претендуючи на повноту, докладність характеристик, зібрані в книзі розповіді дають уявлення про різні грані внутрішнього світу незабутньої індивідуальності Григорія Верьовки.

 

Козак Сергій Давидович. Григорій Верьовка [Текст]: біогр. Повість / С. Д. Козак; [ред. Н.Б. Мурченко; худож. оформ. Є. В. Попова]. – Київ. – Молодь, 1981. – 232 с.: іл. – (Серія біографічних творів. Уславлені імена. Вип. 51).

Книга присвячена українському композитору і хоровому диригенту народному артисту України Г. Г. Верьовці, чиє ім’я носить Державний український народний хор.

 


Ященко Леопольд Іванович. Г. Г. Верьовка [Текст]: нарис про життя і творчість / Л. І. Ященко; [ред. Р. М. Немировський; худож. О.П. Фаєрчук]. – Київ. – Мистецтво, 1963. – 63 с.: іл.

У цьому нарисі автор розглянув основні етапи життєвого і творчого шляху відомого композитора та диригента Григорія Гурійовича Верьовки, висвітлив загальні риси його творчості та різнобічну музично-громадянську діяльність митця.

 





Хорові твори та обробки композитора

 


Верьовка Григорій Гурійович. Вибрані хори. [Ноти] = Избранные хоры / Г. Г. Верьовка; [муз. ред. К. Скороход; літ. ред. Л. Ковальчук; худож. А. Мистецький]. – Київ : Сов. композитор, 1961. – 32 с. – Текст: укр., рос.

 


Верьовка Григорій Гурійович. Кантати і хори. [Ноти] = Кантаты и хоры / Г. Г. Верьовка; муз. ред. А. Філіпенка; літ. ред. В. Лагоди; ред. колегія: Г. Я. Гембера та ін.; [обкл. худож. М. М. Вольпова]. – Київ, Муз. Україна, 1980. – 104 с. – Текст: укр., рос.

 




Верьовка Григорій Гурійович. Обриваються звільна всі пута. [Ноти] / Г. Г. Верьовка; слова І. Франка; [муз. ред. Г. Марцишевська; літ. ред. М. Зірко; худож. А. Пономаренко]. – Київ : Мистецтво, 1966. – 8 с. – (Бібліотечка художньої самодіяльності №11).

 




Верьовка Григорій Гурійович. Солоспіви і вокальні ансамблі [Ноти] = Романсы и вокальные ансамбли / Г. Г. Верьовка; муз. ред.: М. Дремлюги, В. Кирейка, А. Лазаренка, А.Філіпенка; літ. ред. В. Лагоди; ред. колегія: Г. Я. Гембера та ін.; [худож. М. М. Вольпов]. – Київ, Муз. Україна, 1972.– Текст: укр., рос. – [вип. 4]. – 128 с.

 


Виряджала милого [Ноти] / слова М. Грудницької; муз. Г. Верьовки // Хорові твори : укр. рад. композиторів: для самодіяльності; [ред.: Ф. Надененко, Г. Гембера; худож. С. Габович]. – Київ : Держ. вид. - во образотвор. мистецтва і муз. літ. УРСР, 1959. – 108 с. – вип. 1. – 1959. – С. 31-32.

 




Десь на дні мого серця [Ноти] = Где-то в глуби сердечной / муз. Г. Верьовки; пер. з укр. Л. Озерова // Тичина Павло. Гаї шумлять = Леса шумят: вок. твори рад. композиторів / Павло Тичина; [ред.: С.С. Жданов; І.К. Шрамко; літ. ред.: М.В. Зірко, І.М. Кротов; худож. В.В Карачинець]. – Київ : Муз. Україна, 1967. – С. 143-148. – Текст: укр., рос.

 



Дівчино моя, переяславко [Ноти]: укр. нар. пісня / оброб. Г. Верьовки; // Піснею славим Вітчизну свою: пісні народів СРСР з репертуару Держ. Академ. Заслуж. Укр. Нар. хору ім. Г. Верьовки / упоряд.: А. Авдієвський, З. Гаркуша; [ред. В.Ф. Таловиря; літ. ред. М.Й. Бахтинський; худ. Б.Й. Бродський]. – Київ : Муз. Україна, 1972. – С. 59-61.

 



За мир і дружбу [Ноти] / С. П. Тичини; муз. Г. Верьовки; // Піснею славим Вітчизну свою: пісні народів СРСР з репертуару Держ. Академ. Заслуж. Укр. Нар. хору ім. Г. Верьовки / упоряд.: А. Авдієвський, З. Гаркуша; [ред. В.Ф. Таловиря; літ. ред. М.Й. Бахтинський; худ. Б.Й. Бродський]. – Київ : Муз. Україна, 1972. – С. 19-22.

 



За мир і дружбу [Ноти] = За мир и дружбу / муз. Г. Верьовки; пер. з укр. Л. Татаренка // Тичина Павло. Гаї шумлять = Леса шумят: вок. твори рад. композиторів / Павло Тичина; [ред.: С.С. Жданов; І.К. Шрамко; літ. ред.: М.В. Зірко, І.М. Кротов; худож. В.В. Карачинець]. – Київ : Муз. Україна, 1967. – С. 103-106. – Текст: укр., рос.

 



І в вас, і в нас [Ноти] = И у вас, и у нас: укр. / [гармонізація Г. Верьовки; текст за нар. мотивами склав В. Лагода; пер з укр. І. Тутковської] // Пісні народів Радянського Союзу: для хору = Песни народов Советского Союза: для хора. – Київ : Держ. вид. - во образотвор. мистецтва і муз. літ. УРСР, 1960. – С. 136-138. – Текст: укр., рос.

 



Не забудь юних днів [Ноти] / слова І. Франка; муз. Г. Верьовки // Хорові твори : на тексти І. Франка / М-во освіти і науки України; Дрогоб. держ. педагог. ун-т ім. І.Франка; ред.-упоряд. С. Дацюк; рец.: О. Козаренко, Ю. Медведик, М. Ластовецький; [муз. ред. І. Фрайт, літ. ред. О. Яцків,]. – Дрогобич : Коло, 2005. – С. 36-39.

 


Не щебече соловейко [Ноти]: укр. нар. пісня / оброб. Г. Верьовки // Хорові твори на вірші Тараса Шевченка: 1814-1989: 175 років від дня народж. / упоряд. А. Г. Любченко; [ред. Н.В. Петішкіна; худож. В.С. Мітченко]. – Київ : Муз. Україна, 1989. – С. 80-83.

 




Нехай собі да й шумлять дуби [Ноти] = Всё гомонят, всё шумят дубы / слова П. Тичини; муз. Г. Верьовки; пер. з укр. Н. Ушакова // Хорові твори українських радянських композиторів 1917-1957 = Хоровые произведения украинских советских композиторов 1917-1957 / ред. колегія: М. І. Вериківський; П. О. Козицький; Г. Я. Гембера; [муз. ред.: Ф. Надененко, В. Полевой; літред.: Т. Волгіна, Г. Литвак, худож. О. Ком'яхов]. – Київ : Держ. вид. - во образотвор. мистецтва і муз. літ. УРСР, 1957. – С. 30-34. – Текст: укр., рос.

 


Нехай собі да й шумлять дуби [Ноти] / слова П. Тичини; муз. Г. Верьовки // Хорові твори 20-х років / упоряд. В. Брусс; [ред. Г.Я. Гембера; літ. ред. М. Кротов; худож. О.П. Фаєрчук]. – Київ, 1969. – С. 34-35.

 




О рідний краю [Текст] / слова і муз. Г. Верьовки // В ефірі – пісня: твори з репертуару хору укр. радіо / упоряд. Ю.Ф. Таранченко; [ред. Г. Марцишевська; худож. Б. Харін]. – Київ: Мистецтво, 1968. – С. 7-8. - (Бібліотечка художньої самодіяльності №4).

 




Ой літає соколонько [Ноти] : укр. нар. пісня / оброб. Г. Верьовки // Співає «Соловушка»: репертуар дит. хору / упоряд. М. П. Макода; [ред. А.Г. Любченко; худож. О.Б. Хитров]. – Київ : Муз. Україна, 1990. – С. 53-54.

 




Ой літає соколонько [Ноти] / оброб. Г. Верьовки // Хрестоматія українських народних пісень: для шк. хорів / упоряд. В. Уманець; [ред. Н.В. Якименко; худож. В.М. Березовий]. – Київ : Муз. Україна, 1972. – С. 22-23.

 




Ой ти, дівчино [Ноти] : укр. нар. пісня / оброб. Г. Верьовки // Хори українських радянських композиторів: без супроводу = Хоры украинских советских композиторов / [упоряд. А.П. Захаров; ред. Л. Левітова; літред. М. Зірко; худож. В. Кузь]. – Київ : Мистецтво, 1963. – С. 59-60. – Текст: укр., рос.

 



Ой у лісі зеленому [Ноти] / оброб. Г. Верьовки // Хрестоматія українських народних пісень: для шк. хорів / упоряд. В. Уманець; [ред. Н.В. Якименко; худож. В.М. Березовий]. – Київ : Муз. Україна, 1972. – С. 46-47.

 




Прощання [Ноти] = Прощанье / муз. Г. Верьовки; пер. з укр. І. Кротова // Тичина Павло. Гаї шумлять = Леса шумят: вок. твори рад. композиторів / Павло Тичина; [ред.: С.С. Жданов; І.К. Шрамко; літ. ред.: М.В. Зірко, І.М. Кротов; худож. В.В Карачинець]. – Київ : Муз. Україна, 1967. – С. 149-153. – Текст: укр., рос.

 



П’ять українських народних пісень [Ноти]: для жіноч. хору з фортепіано / оброб. Г. Верьовка; [муз. ред. Є. Юцевич; літ. ред. Л. Ковальчук; худож. М. Остапко]. – Київ : Сов. композитор, 1960. – 16 с.

 




Там на горі за Дніпром [Ноти] = Там на горе за Днепром / муз. Г. Верьовки; пер. з укр. Б. Турганова // Тичина Павло. Гаї шумлять = Леса шумят: вок. твори рад. композиторів / Павло Тичина; [ред.: С.С. Жданов; І.К. Шрамко; літ. ред.: М.В. Зірко, І.М. Кротов; худож. В.В Карачинець]. – Київ : Муз. Україна, 1967. – С. 110-112. – Текст: укр., рос.

 


Там на горі за Дніпром [Ноти] = Там, на горе за Днепром / слова П. Тичини; муз. Г. Верьовки; пер. з укр. Б. Турганова; // Хорові твори українських радянських композиторів 1917-1957 = Хоровые произведения украинских советских композиторов 1917-1957 / ред. колегія: М. І. Вериківський; П. О. Козицький; Г. Я. Гембера; [муз. ред.: Ф. Надененко, В. Полевой; літред.: Т. Волгіна, Г. Литвак, худож. О. Ком'яхов]. – Київ : Держ. вид. - во образотвор. мистецтва і муз. літ. УРСР, 1957. – С. 38-42. – Текст: укр., рос.

 

Українські народні пісні в записах та обробці Григорія Верьовки [Ноти + Текст] // Співає український народний хор імені Г. Верьовки / авт. - упоряд. А. Т. Авдієвський; упоряд. М. І. Пилипчак; худож. оформ. І. В. Кривошея. – Київ : Муз. Україна, 2005. – С. 7-46.

 




Хоровод дружби [Ноти] / слова та муз. Г. Верьовки; // Піснею славим Вітчизну свою: пісні народів СРСР з репертуару Держ. Академ. Заслуж. Укр. Нар. хору ім. Г. Верьовки / упоряд.: А. Авдієвський, З. Гаркуша; [ред. В.Ф. Таловиря; літ. ред. М.Й. Бахтинський; худ. Б.Й. Бродський]. – Київ : Муз. Україна, 1972. – С. 30-36.

 







Вокальні твори та обробки композитора

 


Диптих: Десь на дні мого серця; Прощання [Ноти] / слова П. Тичини; муз. Г. Верьовки // Українські класичні романси / упоряд. та вступ. ст. Т. П. Булат; [ред. В.Ф. Таловиря; літ. ред. В.А. Семенко; худож В.С. Мітченко]. – Київ : Муз. Україна, 1983. – С. 266-280.

 




Жалі мої, жалі [Ноти] / оброб. Г. Верьовки // Співає Раїса Кириченко: укр. нар. пісні в супроводі баяна / упоряд. М. Д. Шраменко [ред. В.М. Пономаренко; літ. ред. В.Г. Мордань; худож. А.І. Ситар]. – Київ : Муз. Україна, 1988. – С. 13-15.

 




На зеленому горбочку [Ноти] = На зеленом бугорочке / муз. Г. Верьовки // Золотії терна: вок. твори на слова Л. Українки = Золотые тернии: вок. произведения на сл. Л. Украинки / [упоряд. О.В. Ряжська; ред. В.Ф. Таловиря; літ. ред. В.Г. Мордань; худож. В.Ф. Кузьменко]. – Київ : Муз. Україна, 1970. – С. 7-8. – Текст: укр., рос.

 



Ой на горі льон, льон [Ноти] / гармонізація. Г. Верьовки // Хрестоматія українських народних пісень: для шк. хорів / упоряд. В. Уманець; [ред. Н.В. Якименко; худож. В.М. Березовий]. – Київ : Муз. Україна, 1972. – С. 89.

 




Народні пісні в записах Григорія Верьовки [Ноти] / упоряд. і прим. Е. П. Верьовки-Скрипчинської та ін.; вступ. ст. Ф. І. Гуменюк, відп. ред.: Г. Я. Гембера, В. К. Лагода; [ред. Л.С. Каширіна; муз. ред. А.І. Бутик; худож. М.Г. Попович]. – Київ : Муз. Україна, 1974. – 175 с.

По діброві вітер виє [Ноти] / слова Т. Шевченка; оброб. Г. Верьовки // Українські народні пісні: з репертуару І. С. Козловського : до 70-річчя з дня народж. і 50-річчя твор. діяльності / упоряд. І. Назаренко; [ред. В.Ф. Таловиря; літ. ред. М.Й. Бахтинський; худож. М.М. Вольпов]. – Київ : Муз. Україна, 1970. – С. 78-80

 




Тихо над річкою [Ноти] = Тихо над речкою: укр. нар. пісня / мелодія П. Батюка; оброб. Г. Верьовки; слова. С. Черкасенка // Співає «дзвіночок» = Поет «дзвіночок» / упоряд. Е. Виноградов; рец. П. Мережин; [ред. К.О. Савастру; літ. ред. Л.С. Силенко; обкл. худож. Д.О. Лукомського]. – Київ : Муз. Україна, 1982. – С. 59-61. – Текст: укр., рос.

 






 

Твори та обробки композитора для різних інструментів

 


Верьовка Григорій Гурійович. П’єси для скрипки з фортепіано [Ноти] = Пьесы для скрипки с фортепиано / Г. Г. Верьовка; заг. ред. К. Тахтаджиєва; [ред. Ю.С. Щуровський; худож. М.М. Вольпов]. – Київ, Муз. Україна, 1977. – 20 с. + 6 с. [скрипка]. – Текст: укр., рос.

 









Підготувала Т. М. Шилова, завідувачка відділу мистецтв.