* * * 2022 * * * Міжнародний рік кустарного рибальства та аквакультури * * * 2022 * * * Місто Гренобль (Франція) - Європейська зелена столиця * * * 2022 * * * Каунас (Литва) та Еш-сюр-Альзетт (Люксембург) – культурні столиці Європи * * * 2022 * * * Гвадалахара (Мексіка) - Всесвітня столиця книги * * * 2022 * * * Рік збреження природи та живого миру в Україні * * * 2022 * * * 300-річчя від дня народження видатного українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета, педагога Григорія Савича Сковороди * * * 2022 * * * 150-річчя від дня народження зірки світового оперного мистецтва Соломії Крушельницької * * * 2022 ***

вівторок, 5 травня 2015 р.

Пройшли роки, а пам’ять в серці все жива: до 70-річчя Великої Перемоги



«Для всіх нас війна – вічно у незгасній пам’яті. Адже пам’ять – частина духовного життя народу…»


Безсмертя. Книга пам’яті України. 1941 – 1945. – К, 2000. – С. 5.






Жодна інша історична подія не залишила такої глибокої рани в пам’яті народній і душах людських, як Друга світова війна – війна небувалих масштабів, що розколола і перебудувала не тільки світ, а й змінила цілі епохи.
У війну було втягнуто 61 державу світу – понад 80% населення земної кулі. Друга світова війна забрала життя 50 млн. людей, завдала руйнувань, горя й страждань. Друга світова війна з перших днів захопила у кривавий вир 42 млн. населення України. Битва за визволення України, що тривала довгих двадцять два місяці (1225 днів) і складалася з великих операцій була одним з найважливіших етапів на шляху до перемоги. За підрахунками історика Володимира Косика, під час Другої світової війни Україна втратила 8 млн. (19% населення), з них військові втрати становили 2,5 млн. і цивільні – 5,5 млн.
За мужнність і героїзм, проявлений у боях 2,5 млн. було відзначено бойовими нагородами. 2069 стали Героями Радянського Союзу, Тричі Героєм Радянського Союзу став виходець з Сумщини І. Кожедуб, який зробив 360 бойових вильотів, провів 120 повітряних боїв і збив 62 ворожих літака. Чимало українців і вихідців з України було серед воєначальників, командуючих фронтами і арміями – це маршали С. Тимошенко, Р. Малиновський, А. Єрьоменко, П. Рибалко, С. Руденко, генерали В. Герасименко, П. Жмаченко, К. Москаленко, І. Кириченко та інші.
Партизанську боротьбу вели жителі окупованих територій. У 1941 – 1944 роках понад 600 тис. чоловік налічувалось в діючих в тилу підпільних організаціях та партизанських загонах. Реальною силою , на яку міг розраховувати створений Український штаб партизанського руху, були з’єднання О. Федорова, С. Ковпака, О. Сабурова, М. Воронова та деякі інші, що дислокувалися переважно в північно-східних і північних районах Чернігівської та Сумської областей.
Громадяни України самовіддано працювали у складі трудових колективів промислових підприємств, які виробляли військову техніку і боєприпаси, в колгоспах і радгоспах, які постачали продовольство для армії та промислових центрів.
120 тис. Українців брали участь у війні в складі польських і чехословацьких формувань, а також у арміях США, Англії, Франції. Тисячі громадян України брали участь у боротьбі з фашизмом у складі загонів рухів опору країн Європи.
Перемога була на всіх одна. І для тих, хто виборов її на фронтах, кому судилося пройти найжорстокіші бойовища і лишитися живими і для тих хто у тилу кував зброю звитяжцям і для тих, кого душив чужинський чобіт у неволі і для тих, хто не дожив до її світлого дня.

Хроніка останнього року війни:
  • 12 січня – 3 лютого – Вісло – Одерська стратегічна наступальна операція
  • 13 січня – 25 жовтня – Східно-Прусська стратегічна наступальна операція
  • 27 січня 1945 – Визволено табір смерті «Аушвіц»  (Освенцім)
  • 18 січня 1945 року була визволена Варшава, а 27 січня  війська І Українського фронту увійшли в Аушвіц. Першими браму головного табору відчинили солдати 100-ї Львівської дивізії.
  • 30 січня – «Атака століття» : Під командуванням Олександра Маринеска підводний човен С-13 знищив німецький океанський лайнер «Вільгельм Густлов», на борту якого знаходилися від 5 до 8 тис. осіб.
  • 4 лютого – 11 лютого – Ялта. Кримська конференція глав урядів СРСР, США та Англії
  • 16 березня – 15 квітня – Віденська стратегічна наступальна операція
  • 11 квітня 1945 року – Визволено американськими військами нацистський концентраційний табір «Бухенвальд»
  • 16 квітня – 8 травня – Берлінська стратегічна наступальна операція
  • 16 квітня 1945 року війська І Українського та І Білоруського фронтів перейшли у наступ по всьому фронту, почалася Берлінська операція. 18 квітня була прорвана лінія оборони на Зеєловських висотах і 25 квітня Берлін був оточений.
  • 25 квітня – Американські війська вийшли до Ельбі в районі Тортау де зустрілися з авангардом 58 гвардійської дивізії І Українського фронту. 2 травня командуючий обороною Берліна генерал Вейдлінг оголосив по радіо наказ військам припинити вогонь і скласти зброю.
  • 6 травня – 11 травня – Празька стратегічна наступальна операція
  • 8 травня – Підписано акт про беззастережну капітуляцію німецьких збройних сил.
  • 8 травня 1945 року в Карлхорст (передмістя Берліну) прибули Маршал Г. К. Жуков, від Верховного командування Великобританії – маршал авіації А. Теддер, збройні сили США представляв генерал К. Спаатс, французькі збройні сили – генерал Ж. Делатр де Тасянь, від німецького командування – фельдмаршал Кейтель, адмірал флоту Фридебург і генерал-полковник авіації Штумпф. О перший годині ночі 9 травня 1945 року було підписано акт про капітуляцію Німеччини.
  • Квітень – червень – Конференція Організації Об’єднаних Націй, якою схвалено Статут ООН. В ній взяли участь представники 50 країн, в том числі УРСР
  • 30 червня -  Парад Перемоги на Красній площі
  • 30 червня – Потсдам. Конференція глав урядів СРСР, США, Англії
  • 6 серпня, 9 серпня  – Атомне бомбардування японських міст Хіросіма та Нагасакі
  • Від вибухів миттєво загинуло 70 000 мешканців Хіросіми та 60 000 мешканців Нагасакі. З серпня по грудень 1945 року загальна кількість тих, які померли від ран і хвороб, спричинених радіацією, склала близько півмільйона осіб у обох містах.
  • 2 вересня – Підписання Акту про беззастережну капітуляцію імперіалістичної Японії
  •  В Токійській затоці, на борту американського крейсера «Місурі», у присутності представників країн, які брали участь у війні з Японією, відбулася церемонія підписання акту про капітуляцію Японії.
  • 20 листопада – 1 жовтня 1946 – Нюрнберзький процес над головними військовими злочинцями.


Рядки, обпалені війною : поезії різних літ:






*   *   *

Мій перший вірш написаний в окопі,
На тій сипкій од вибухів стіні,
Коли згубило зорі в гороскопі
Моє дитинство вбите на війні…
Ліна Костенко



*   *   *

Спалили в огнях канонади
Тривожну ви юність свою.
Полеглі в атаках солдати,
Ви з нами, живими, в строю.
Солдати, солдати, солдати,
Ви з нами, живими, в строю.
Дмитро Луценко «Солдати»


*   *   *

Україно моя, далі, грозами свіжо пропахлі,
Польова моя мрійнице. Крапля у сонці з весла.
Я віддам свою кров, свою силу і ніжність до краплі,
Щоб з пожару ти встала, тополею в небо росла…
Андрій Малишко


*   *   *

З перших крапель ніжним дзвоном,
З першим талим вітерцем
Вам, суворим, вам, безсонним,
Ми поклін глибокий шлем…
Максим Рильський «Бійцям»


Жди мене, і я вернусь,
Всім смертям на зло.
Хто не ждав, шепне комусь:
«Щастя помогло!»…
Костянтин Симонов


*   *   *

Дим над селами лине, там моя Україна,
І зоря солов’їна убирає в квітки
Навіть чорні руїни, спопелілі стеблини
І печальні стежини над розливом ріки.
Я люблю тебе, нене, моє щастя зелене,
І тополі, і клени, й даль, що цвітом буя,
Твої села барвисті, юний гомін у місті,
В  ліхтареві намисті, Україно моя!
Володимир Сосюра. Із книжки «Вибрані поезії» (1944)



Читати та слухати:





Немає коментарів:

Дописати коментар

Надеемся на комментарии