* * * 2018 * * * Рік охорони культурної спадщини * * * 2018 * * * Рік продовження розвитку української освіти * * * 2018 * * * Рік української мови в Німеччині та німецької мови в Україні * * * 2018 * * * Рік Божого слова в Україні * * * 2018 * * *

среда, 26 июля 2017 г.

«Дев’ятий вал мистецтва» : до 200-річчя від дня народження Івана Айвазовського



Іван Айвазовський (1817 — 1900) — яскравий приклад точного «попадання» у власну долю. Йому таланило у всьому — у творчості, у наукових дослідженнях, у дружбі, з учнями, у громадській діяльності. Він був приголублений при дворі, але вважав за краще жити в рідній Феодосії; він міг вести дозвільне життя багача, але займався археологічними дослідженнями і допомагав величезними коштами місту. Його творча спадщинаналічує близько шести тисяч полотен, а за кількістю виставок — 120 — йому досі немає рівних у світі.
Картини Айвазовського були у великій ціні ще за життя майстра, що вже казати про наш час. А підроблювати його почали ще в Італії, коли він тільки удосконалював свою майстерність, та і зараз купують копії, чудово усвідомлюючи, що це підробки. Справжні ж полотна художника прикрашають багато музеїв світу, і добре, що він, працюючи по 10 годин у день, створив їх так багато. Творчою спадщиною Івана Костянтиновича пишаються три держави — Україна, Росія і Вірменія, і він по праву вважається майстром планетарного масштабу.


Цікаві факти:

17 (29) липня 1817 року священик Мкртич вірменської церкви Феодосії зробив запис про те, що народився «Ованес, син Геворга Айвазяна» — майбутній художник зі світовим ім’ям Іван Костянтинович Айвазовський, який свої листи вірменською мовою завжди підписував «Ованес Айвазян».

Градоправитель Феодосії О. І. Казначеев не залишився байдужим до долі юного таланту: насамперед він подарував Ованесу пачку справжньо малювального паперу і коробку з першими в його житті ак рельними фарбами.


21 серпня 1833 року в кареті, що належала Варварі Аркадіїв-ні Башмаковій (онучці самого О. В. Суворова-Римнікського, князя Італійського), Іван Айвазовський прибув до Петербурга. Він потрапив у клас професора Максима Никифоровича Во-робйова, талановитого педагога і відомого представника російського пейзажного живопису на початку століття.

Іван був ще учнем академії, двадцятирічним хлопцем, але його картини свідчили, що він не поступається відомим мариністам свого часу. Карл Павлович Брюллов висловився за скорочення терміну навчання Айвазовського в академії на два роки і надання йому можливості самостійно працювати.

За дві картини — «Штиль на Фінській затоці» і «Великий рейд у Кронштадті» — молодий художник був удостоєний золотої медалі і звання «художник». У лютому імператор Микола І придбав шість картин Айвазовського для Академії мистецтв за 3000 рублів.

Першою картиною, написаною художником за натурними ескізами, стала «Ялта» (1838), що зображає вечірній пейзаж. На передньому плані представлені рибалки, що спостерігають розвантаження щойно прибулого човна. Проте головне місце в композиції належить темним морським хвилям, що б’ються об берег під блакитним небом.

Командувач військами кавказької прибережної лінії, прославлений герой війни 1812 року генерал М. М. Раєвський запропонував художникові взяти участь у військово-морському поході до берегів Кавказу. У травні 1839 року Айвазовський на кораблі «Колхіда» відправився в морський похід.

20 липня 1840 року Айвазовський разом зі своїм другом по академії В. І. Штернбергом відправився до Італії, де стає «Айвазовським».


У1841 році художник створює неймовірне за своєю потуж ністю полотно «Хаос. Створення світу». Картина привернула увагу папи Григорія XVI. Він придбав полотно для картинної галереї Ватикану і нагородив художника золотою медаллю.


На початку 1842 року він через Швейцарію і Німеччину по Рейну попрямував до Голландії, потім відвідав Лондон і Париж, Іспанію (Кадіс і Гранаду), Португалію. Картини подорожували разом зі своїм творцем і експонувалися в найбільших містах Європи, де публіка і критики аплодували майстрові морського пейзажу. Його картини «Море в тиху погоду», «Ніч на березі Неаполітанської затоки» і «Буря коло берегів Абхазії» були нагороджені в 1843 році Великою золотою медаллю, а сам живописець був прийнятий у члени Паризької Королівської академії. А в 1857 році Іван Костянтинович першим серед іноземних художників став кавалером французького ордена Почесного легіону.

Пронизаний духом епічної героїки «Дев’ятий вал» — вершина першого, романтичного, періоду в творчості.


У 1880 році Айвазовский відкрив у Феодосії першу в Росії периферійну картинну галерею.


Більшу частину його художніх робіт, звичайно, становлять марини, проте він пробував себе і в не властивих його даруванню жанрах: портрет і побутовий живопис. Відомо близько десятка автопортретів художника.


Айвазовський помер раптово, вночі, від крововиливу в мозок. Велика людина, художник і громадянин, він був похований з військовими почестями, місцевий гарнізон поклав на труну адміральську шпагу. Феодосія осиротіла. Місто одягнулося в траур. Життя зупинилося: магазини закрилися, в навчальних закладах припинилися заняття; замовк ринок, що вічно вирував.
Дорога до вірменської церкви Сурб Саргіс (Святого Сергія), де Айвазовського хрестили, вінчали і біля якої його поховали, була усипана квітами. На мармуровому саркофагу художника викарбувано старовірменською: «Народився смертним, залишив по собі безсмертну пам’ять». Про Айвазовського можна також сказати словами його улюбленого поета: «Він був, о море, твій співак». Біля фасаду створеної ним картинної галереї спорудили бронзовий пам’ятник з лаконічним написом: «Феодосія Айвазовському».

Айвазовський Іван Костянтинович // Проект «Україна». Галерея національних героїв / автор-упорядник А.Ю. Хорошевський. – Харків : ТОВ «Бібколектор» , 2012. – с. 264 – 375.



Мистецька спадщина Івана Констянтина Айвазовского


Айвазовский (1817 – 1900): альбом / авт. вступ. ст. и сост. В.Н. Пилипенко. – Ленинград : Художник РСФСР, 1983. – 194 с., ил.
Альбом, посвященный творчеству крупнейшего мариниста Ивана Константиновича Айвазовского (1817-1900), содержит монографический очерк, в котором подробно излагается история жизни и творчества живописца раскрываются связи Айвазовского с художниками-современниками и некоторыми историческими деятелями. Репродуцируемые произведения дают полное и разносторонее представление о живописи мастера.
Айвазовський Іван Костянтинович (1817 – 1900) в колекції Одеського художнього музею: альбом / Іван Костянтинович Айвазовський; авт. вступ. ст. Л. Колесніченко. – Одеса : Астропринт, 2012. -  24 с. – Текст укр. та англ. мовами.
Місто Одеса на березі Чорного моря завжди приваблювало Івана Айвазовського вишуканістю та внутрішньою силою морських краєвидів. Це відчували одесити різних поколінь. «Одеський роман» художника повинен продовжуватись і в XXI столітті. Розділ, який напише наше покоління, має початок на сторінках даного альбому. Прекрасне видання надасть можливість кожному глибше поринути у світ «морських вражень» Івана Айвазовського, відчути силу і міць, красу і велич його творчості.

Айвазовский Иван Константинович: альбом / Иван Константинович Айвазовский; авт. вступ. ст. Н. Барсамов. – Москва : Изобразительное искусство, 1974. – 48 с. – (Русские художники).
Имя Ивана Константиновича Айвазовского, живописца моря, проникновенного поэта морской стихии, пользуется заслуженной славой и любовью нашего народа. Произведения художника широко известны во многих странах мира.
Айвазовский прожил большую творческую жизнь и оставил огромное наследие — около 6000 произведений.
Своеобразный импровизационный метод его работы соответствовал особенностям дарования художника, способствовал созданию большого количества картин. Необыкновенная зрительная память, яркое воображение, тонкая восприимчивость, высокое живописное мастерство, умение уловить изменчивый, капризный облик морской стихии не изменяли художнику всю жизнь.
Чувство грандиозного, величественного отличает творчество Айвазовского и выделяет его искусство из всего, что было создано в XIX веке в области маринистической живописи.
Пафос искусства Айвазовского, его живописные образы необузданной, дикой стихии, которой он часто противопоставлял всепобеждающую волю человека, родились под воздействием прогрессивных идей его времени.

Айвазовский Иван Константинович: альбом / Иван Константинович Айвазовский; авт. вступ. ст. Н. Барсамов. – Москва : Искусство, 1965. – 100 с.
Море всегда имело огромную притягательную силу для художников. Нет ни одного живописца, который, побывав у моря, не попытался бы изобразить его. У одних это были эпизодические этюды, не связанные с основным ходом развития их искусства, другие время от времени возвращались к этой теме, уделяя значительное место изображению моря в своих картинах. Среди художников русской школы только Айвазовский целиком отдал свой большой талант маринистической живописи. От природы он был наделен блестящим дарованием, быстро развившимся благодаря счастливо сложившимся обстоятельствам и благоприятной среде, в какой протекли его детство и юность Айвазовский прожил долгую трудовую жизнь на берегу любимого им моря, питавшего его искусство яркими образами.

Евстратова Е.Н. Иван Айвазовский. – Москва : ОЛМА Медиа Групп, 2010. – 72 с. – (Великие мастера живописи).
Имя великого русского живописца Ивана Константиновича Айвазовского неизменно ассоциируется с романтикой морской стихии, он, как никто другой, воспел ее красоту и мощь. Кисти Айвазовского были подвластны не только эффектные изображения кораблекрушений и бурь, но и поэтические пейзажи с таинственно искрящимися лунными дорожками, виды элегического моря с одиноким парусником, отправляющимся в далекое романтическое плавание. Певец моря, Айвазовский мастерски справлялся с «сухопутными» пейзажами, о чем свидетельствую представленные в данной книге иллюстрации. 



Феодосійська картинна галерея ім. І.К. Айвазовского


Феодосійська картинна галерея ім. І.К. Айвазовського: альбом / авт. вступ. ст. та упоряд. С.С. Полун. – Київ : Мистецтво, 1981. – 127 с., іл. – Текст укр., рос. та англ. мовами.
Феодосійська картинна галерея - один із найстаріших художніх музеїв країни. Крім робіт І. Айвазовського, в галереї експонуються твори М. Латрі, Л. Лагоріо, К. Богаєвського, А. Фесслера та інших відомих майстрів. В альбомі репродукуються кращі роботи зібрання. У вступній статті висвітлено історію колекції.




Феодосійська картинна галерея ім. І.К. Айвазовського: альбом / авт. вступ. ст. та упоряд. С.С. Полун. – Київ : Мистецтво, 1988. – 151 с., іл. – Текст укр., рос., англ.; рез. нім. та фр. мовами.
Феодосійська картинна галерея – всесвітньо відоме зібрання творів І. К. Айвазовського, музей мариністичного живопису. Автори путівника - мистецтвознавці співробітники галереї – розповідають про творчий шлях і. К. Айвазовського, знайомлять з експозицією залів, де представлені картини видатного мариніста, інших художників Феодосії – Л. Ф. Лагоріо, А. І. Фесслера, М. П. Латрі, К. Ф. Богаєвського, М. А. Волошина.


Барсамова А. Галерея Айвазовского: путеводитель. – Симферополь : Таврия, 1971. – 80 с., ил.
Феодосийская картинная галерея — один из самых популярных музеев живописи в нашей стране, наибольшее в мире собрание произведений великого русского художника-мариниста И. К. Айвазовского.
Автор путеводителя, главный научный консультант фондов галереи, заслуженный работник культуры УССР С. А. Барсамова расскажет читателю о творческом пути замечательного художника, об истории галереи, поведет по залам, где представлены картины И. К. Айвазовского, а также феодосийских художников Л. Ф. Лагорио, А. И. Фесслера, К. Ф. Богаевского, М. А. Волошина, М. П. Латри, работы современных советских художников.


Феодосийская картинная галерея им. И.К. Айвазовского: путеводитель / Погребецкая И.М., Полун С.С., Богданова А.Н., Стефанова С.В.; фото Подгорного Б.И.. – 4-е изд., доп. – Симферополь : Таврия, 1987. – 96 с., 16 л. ил.
Феодосийская картинная галерея-всемирно собрание призведений И.К. Айвазовского, единственный в нашей стране музей маринистической живописи. Авторы путеводителя – искусствоведы, научные сотрудники галери-рассказывают о творческом пути И. К. Айвазовского, знакомят с экспозицей залов, где представлены картины выдающегося мариниста, других художников Феодосии- Л.Ф. Лагорио, А.И. Фесслера, М.П. Латри, К.Ф. Богаевского, М.А. Волошина, ряда современных советских художников.
Книжка адресована туристам, екскурсантам.

Барсамов Н.С. 45 лет в галерее Айвазовского. – Симферополь : Крым, 1971. – 256 с., ил.
Раньше весь человеческий ум, весь его гений творил только для того, чтобы дать одним все блага техники и культуры, а других лишить самого необходимого — просвещения и развития. Теперь же все чудеса техники, все завоевания культуры станут общенародным достоянием, и отныне никогда человеческий ум и гений не будут обращены в средства насилия, в средства эксплуатации. Мы это знаем,— и разве во имя этой величайшей исторической задачи не стоит работать, не стоит отдать всех сил? И трудящиеся совершат эту титаническую историческую работу, ибо в них заложены дремлющие великие силы революции, возрождения и обновления.



Життєвий шлях митця



Саргсян М.С. Жизнь великого мариниста: Иван Константинович Айвазовский. – Феодосия – Москва : Издательский дом Коктебель, 2010. – 384 с, ил. – (Портрет мастера. Вып. 3).
Величайший маринист, маэстро моря, тончайший мастер пейзажа.
О нем его современник Иван Крамской писал: "Айвазовский, кто бы и что бы ни говорил, есть звезда первой величины... и не только у нас, айв истории искусства вообще". Родившись в бедной армянской семье в Феодосии, он своим трудом реализовал блистательный талант художника. Выпускник Императорской Академии художеств, виртуозный живописец создал за долгую жизнь более шести тысяч полотен.
Айвазовский - известный и неизвестный - таким он предстает в книге, написанной армянским искусствоведом Минасом Саргсяном. Изданное в 1990 году в Ереване, это исследование впервые печатается на русском языке. Подробнейшая биография художника написана на основе уникальных материалов, сохранившихся в архивах и библиотеках России, Армении, США и Европы.
Издание дополнено богатым иллюстративным материалом: воспроизводятся редкие фотографии и малоизвестные произведения из частных собраний и выставлявшиеся в последние годы на аукционах "Sotheby’s". В приложении публикуется подробный именной указатель.

Барсамов Н.С. И.К. Айвазовский : о мастерстве художника. - Москва : Искусство, 1967. - 112 с.
Вот уже более ста лет творчество Ивана Константиновича Айвазовского вызывает глубокий интерес и чувство восхищения у людей, самых различных по возрасту, профессии и душевному складу. Выдающийся художник второй половины прошлого века, Айвазовский и в наши дни остается одним из самых популярных мастеров русской школы.





Айвазовский: документы и материалы. - Ереван : Айастан, 1967. – 498 с.
Имя великого художника Ивана (Ованеса) Константиновича Айвазовского (1817—1900 гг.) пользовалось широкой популярностью еще при жизни. Его гениальные произведения заняли почетное место не только в русской и армянской живописи, но и в сокровищнице мирового искусства.







Барсамов Н.С. Иван Константинович Айвазовский (1817 – 1900). – Москва : Искусство, 1962. – 276 с., ил.
В течение ста с лишним лет творчество И. К. Айвазовского с неослабевающей силой привлекает внимание широких кругов русской общественности. Имя его стоит в ряду самых славных деятелей русского искусства, его творчество вошло в золотой фонд русского классического наследия.
Айвазовский прожил долгую, насыщенную кипучей разносторонней деятельностью жизнь. Ко времени формирования его дарования в русском искусстве были уже заложены основы пейзажной живописи. Айвазовский рано проявил особое влечение к морю и был наиболее ярким, последовательным представителем маринистической живописи на протяжении XIX века. Творчество Айвазовского связано глубокими корнями с русским искусством конца XVIII и XIX веков и, в свою очередь, плодотворно воздействовало на него. Он остро чувствовал очарование изменчивой морской стихии и разносторонне отразил ее в своих произведениях.
В своем искусстве Айвазовский достиг высокого мастерства. Для него не было никаких затруднений при создании картины. Он разработал многие технические приемы для изображения бурного моря и грозового неба, яркого солнечного заката и мягкого блеска восходящей над морем луны. Он изучил море, знал его во всех состояниях и с необыкновенной легкостью изображал его. Этому способствовал творческий метод импровизационной работы, усвоенный им с первых шагов в искусстве. Этот метод в сочетании с рядом специфических черт дарования, какими был наделен от природы Айвазовский, позволил ему работать с изумлявшей его современников свободой и простотой.


Вагнер Л. Повесть о художнике Айвазовском. – Москва : Гос. изд-во Детской Литературы, 1958. – 304 с., ил.
Знаменитый русский художник Иван Константинович Айвазовский создал около 6000 картин и почти все они — о море.Многие произведения художника обрели мировую известность и наряду с картинами русских художников — классиков Брюллова, Репина, Сурикова, Левитана и других составляют славу и гордость русской живописи XIX века.Книга писателя Л. Вагнера «Повесть о художнике Айвазовском» рассказывает о жизни и творчестве этого замечательного русского живописца-мариниста, о том, как он создавал свои марины, обогатившие сокровищницу русской культуры.


Барсамов Н.С. Айвазовский в Крыму: очерки. – Симферополь : Крым, 1970. – 146 с., ил.
Имя прославленного художника-мариниста Ивана Константиновича Айвазовского известно всему миру.
Вся его жизнь и творчество связаны с Феодосией. Ему было 28 лет, когда он, уже известный художник, решил навсегда поселиться в Феодосии. Находясь там, Айвазовский силой своего таланта, ума и энергии сумел создать в своем городе благоприятную среду, в которой сложилось и развилось дарование большой группы художников. Своим творчеством феодосийские художники обогатили русское искусство и наше представление о природе Крыма. Без знакомства с жизнью и творчеством феодосийских художников нельзя представить себе масштабы и значимость деятельности Айвазовского в Крыму.



Артхів. Всі матеріали про Айвазовського: найважливіші картини з редакційними описами; історії про життя і творчість художника, тематичні добірки його картин, а також галереї художників, які надихали Айвазовського і яких надихав і вчив він.

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Надеемся на комментарии