* * * 2022 * * * Міжнародний рік кустарного рибальства та аквакультури * * * 2022 * * * Місто Гренобль (Франція) - Європейська зелена столиця * * * 2022 * * * Каунас (Литва) та Еш-сюр-Альзетт (Люксембург) – культурні столиці Європи * * * 2022 * * * Гвадалахара (Мексіка) - Всесвітня столиця книги * * * 2022 * * * Рік збреження природи та живого миру в Україні * * * 2022 * * * 300-річчя від дня народження видатного українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета, педагога Григорія Савича Сковороди * * * 2022 * * * 150-річчя від дня народження зірки світового оперного мистецтва Соломії Крушельницької * * * 2022 ***

середа, 3 березня 2021 р.

Київські краєвиди і пам'ятки архітектури Києва пензлем Тараса Шевченка: мандруємо банкнотами України

 

«Свою Україну любіть. Любіть її… во время люте, В остатню тяжкую мінуту За неї Господа моліть». Тарас Шевченко



Банкнота номіналом 100 гривень зразка 2014 року





Основний малюнок лицьової сторони - портрет Тараса Шевченка

Основний малюнок зворотньої сторони - зображення будівлі Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Художник-дизайнер - Борис Максимов

Художник-графік - Василь Лопата 

Дата введення в обіг - 17.12.2019



Багато століть захоплювали художників мальовничі краєвиди Києва. Одному з найкрасивіших і старовинних міст Європи присвятили свої творіння майстри живопису ХІХ століття Василь Штернберг «Краєвид Подолу в Києві», Федір Солнцев «Вид Києво-Межигірського монастиря», Михайло Сажин «Київ з-за Дніпра», Василь Тімм «Хрещатик». Польський художник Наполеон Орда зобразив «Золоті ворота» і «Краєвид Старого Києва». 

До нас дійшло понад двадцять малюнків Києва та його околиць, виконаних Тарасом Григоровичем Шевченком у 1843-1847 роки, під час першої і другої подорожей Україною - «Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві», «Церкви Києво-Печерської лаври», «Краєвид Києва», «Видубицький монастир», «Вид на Васильківський форт у Києві», «Китаївська пустинь. Троїцька церква», «Київський університет св. Володимира»…


Перша подорож Україною (1843-1844)


Влітку 1843 року, після тривалої перерви і вже будучи стороннім учнем Петербурзької Академії мистецтв, Тарас Григорович Шевченко вперше приїжджає в Україну. Він побував на Чернігівщині, Київщині і Полтавщині. Першою тривалою зупинкою поета стала Качанівка, де був маєток Григорія Степановича Тарновського, мецената і збирача української старовини. Тарас Шевченко привіз із собою свою найкращу картину «Катерина», яка прикрасила колекцію господаря маєтку.

З Качанівки Тарас Шевченко виїхав до Києва. Проїжджав він через Прилуки, Пирятин, Переяслав, Бровари і був в Києві на початку червня 1843 року. Де оселився Тарас Шевченко в Києві достовірно невідомо. Літературознавець Петро Володимирович Жур у книзі «Шевченківський Київ» передбачає, що поет мешкав у будинку міщанки Парасковії Сиволапової на Печерську, який згадується в його повісті «Близнецы».

У Києві Тарас Шевченко зустрівся з Пантелеймоном Кулішем і його товаришем по Києво-Подільському повітовому дворянському училищу вчителем малювання Олексієм Сенчило-Стефановським, який став близьким другом поета на все життя. То один, то з Сенчило-Стефановським, а бувало, й з Кулішем Шевченко упродовж кількох днів знайомився з історичними місцями і визначними архітектурними пам’ятками Києва.

В Академії мистецтв Тарас Шевченко освоїв техніку олійного живопису, рисунка італійським олівцем і крейдою на кольоровому папері і техніку офорта. Тарас Григорович постійно носив з собою альбом, початий ще в Петербурзі. Першим після петербурзьких малюнків йшов етюд «У Києві». Намалював він також «Краєвид Києва», а оглядаючи Лавру зробив у альбомі начерки олівцем «Дальні печери Києво-Печерської лаври» і «Київ з-за Дніпра». Не залишився без уваги художника і стародавній Видубицький монастир.

Поет разом з Пантелеймоном Кулішем та Олексієм Сенчило-Стефановським побував у Межигір’ї під Києвом. Тут до альбому Тараса Шевченка було записано народні пісні «Хвалилася Україна», «В Макарові, славнім місті», «Солодким медом да солодким вином кубки наповняли», «Гей підтискай, малий хлопче, тісненько й попруги».

Відвідали вони й Межигірський монастир, де Шевченко зробив малюнок «Межигірський Спас» - тогочасний архітектурний ансамбль монастиря: п’ятибанна Соборна церква Преображення Господнього, церква Петра і Павла, дзвіниця і будівлі біля монастирської стіни. Межигірський монастир згадується в літературних творах Тараса Шевченка: поемах «Чернець» і «Сліпий», повісті «Близнецы». 

 

Тарас Шевченко. Межигірський Спас. 1843. Папір, олівець
 

Виконані художником ескізи та начерки олівцем київських видів та архітектурних пам’яток, були згодом гравійовані ним для альбому «Живописна Україна», який складався з шести офортів: «У Києві», «Судня рада», «Дари в Чигрині 1649 року», «Старости», «Казка» та «Видубицький монастир». Тарас Шевченко сам підготував короткі тексти і вигравірував їх на дошках українською та французькою мовами. Відомий на сьогодні повний примірник «Живописної України» зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.

Перший із задуманої Тарасом Шевченко великої серії краєвидів рідного краю і єдиний випуск «Живописної України», виданий в Петербурзі в 1844 році, відкривається офортом «У Києві». В літній сонячний день художник змалював берег Дніпра внизу біля Києво-Печерської лаври, порослий високими крислатими вербами. Офортна дошка зберігається у Національній бібліотеці Польщі. Відомі також інші назви - «Ландшафт в окрестностях Киева», «Панкратьевский спуск», «Понад Дніпром».


Тарас Шевченко. У Києві. 1844. Офорт


Мальовничий придніпровський краєвид художник зобразив в офорті «Видубицький монастир», яким завершується альбом «Живописна Україна». Небо, покрите грозовими хмарами, а серед зелені дерев можна побачити Михайлівську церкву Видубицького монастиря, збудовану в 1070-1088 роки сином Ярослава Мудрого Всеволодом, і відбудовану в 1766-1769 роки архітектором Михайлом Юрасовим.


Тарас Шевченко. Видубицький монастир у Києві. 1844. Офорт



Друга подорож Україною (1845-1847)


Тарас Григорович Шевченко найбільше малював впродовж 1845-1847 років. Збереглося понад 50 краєвидів України, створених художником в той час. 23 березня 1845 року завершилося навчання Тараса Шевченка в Петербурзької Академії мистецтв. Рада Академії надала йому звання некласного художника Імператорської Академії мистецтв.

25 березня Шевченко виїхав з Петербурга у свою другу подорож Україною. Проїжджав Тарас Григорович через Глухів, Кролевець, Батурин, Конотоп, Ромни, Лохвицю, Миргород, зупинявся у селі Мар’їнському. В Яготині він зустрівся з Варварою Рєпніною, яка допомагала йому в розповсюдженні видання альбому офортів «Живописна Україна».

21 квітня Тарас Шевченко прибув до Києва, де зустрівся з Пантелейсажинмоном Кулішем та професором Михайлом Максимовичем, з ініціативи якого була заснована 31 травня 1843 року Київська археографічна комісія для розгляду давніх актів при канцелярії Київського, Волинського і Подільського генерал-губернатора. В ній працювали відомі вчені, професори й викладачі Київського університету - історики Володимир Антонович і Микола Костомаров, Михайло Судієнко і Олександр Лазаревський, археологи Максим Берлинський і Кіндрат Лохвицький… 

Комісія проводила пошукову роботу в архівах державних установ, магістратів і монастирів, у приватних архівах на Київщині, Волині й Поділлі. На основі зібраних нею матеріалів в 1852 році було створено Київський центральний архів давніх актів і опублікована низка фундаментальних видань. Комісія була зацікавлена мати в своєму складі художника, який  змальовував би пам’ятки старовини по всій України.

Тарас Шевченко з цікавістю працював в Київський археографічний комісії. Художника відряджали до різних губерній, де він не тільки робив замальовки, а й збирав, записував історичні пісні, легенди, перекази про кожну архітектурну пам’ятку. Багато малюнків виконав Тарас Шевченко в Полтаві та Полтавської губернії. У трьох акварелях відтворив Густинський монастир, заснований гетьманом Самойловичем. У Полтаві Шевченка привабив вибудований на високій горі Воздвиженський монастир, а також будинок, у якому жив Іван Котляревський, автор відомої поеми «Енеїда».

Ще одну серію малюнків створив Тарас Шевченко в Київській губернії, в місцях повязаних з іменем гетьмана Богдана Хмельницького - « Богданові руїни в Суботові»,  «Чигрин з Суботівського шляху» і «Богданова церква в Суботові». За завданням комісії Тарас Григорович вирушив до Волинської губернії, щоб намалювати Почаївську лавру. Відомі акварелі Шевченка, виконані в Почаївській лаврі: «Почаївська лавра з півдня», «Почаївська лавра зі сходу», «Успенський собор Почаївської лаври. Внутрішній вигляд», «Вид на околиці з тераси Почаївської лаври».

Окрему групу складають київськи краєвиди, більша частка яких була втрачена. Шевченко робив замальовки цікавих місць Києва разом зі своїм другом, випускником Петербурзької Академії мистецтв Михайлом Сажиним. Вони разом квартирували на вулиці Козине болото, недалеко від Хрещатика.

Тарас Шевченко задумав відобразити пензлем всі визначні пам’ятки історії та культури Києва. Михайло Сажин теж із захопленням малював краєвиди міста і в 1846 році з'явився його альбом «Види Києва», в якому відображений яскравий образ міста кінця ХІХ століття - «Поділ з Андріївської гори» і «Церква св. Андрія Первозванного», «Старий Київ» і «Руїни Золотих воріт».

Якщо була хороша погода, то Тараса Шевченка і Михайла Сажина можна було зустріти біля архітектурних шедеврів Києва в різних куточках старого міста. Зберігся малюнок Тараса Шевченка «Внутрішній вигляд Софійського собору», автором якого довгий час вважався Михайло Сажин. На акварелі змальовано правий боковий неф Софійського собору, визначної пам’ятки зодчества часів Ярослава Мудрого, з нововідкритими в 1843 році фресками, виконаними в ІХ столітті.


Тарас Шевченко. Внутрішній вигляд Софійського собору. 1846. Папір, сепія, акварель


Аскольдова могила - це одне з найбільш відомих історичних місць Києва пов'язаних з іменами новгородського князя Олега і київського князя Аскольда. Першу дерев'яну церкву на цьому місці було побудовано в Х столітті. Влітку 1846 року Тарас Шевченко зобразив кам'яну церкву-ротонду святого Миколая, споруджену за проектом архітектора Андрія Меленського у 1809-1810 роки на схилах Дніпра на Печерську.


Тарас Шевченко. Аскольдова могила. 1846. Папір, сепія, акварель


Акварель «Костел святого Олександра в Києві» є одним з небагатьох творів поета і художника, які збереглися від 1846-1847 років, коли він працював над змалюванням кращих краєвидів і пам’яток архітектури Києва. Прокафедральний собор св. Олександра, так званий польський Олександрівський або Старий костел, збудовано у 1817-1842 роки за проектом архітекторів Людвіка Станзані та Франца Меховича.


Тарас Шевченко. Костел святого Олександра в Києві. 1846. Папір, акварель


Церква Всіх Святих, перлина українського зодчества XVII століття, була збудована коштом гетьмана Івана Мазепи у 1696-1698 роки в стилі українського бароко і міститься над одним із входів до Києво-Печерської лаври - Економічною брамою, що входить до системи лаврських фортечних мурів. На малюнку Тараса Шевченка показано частину Економічної вулиці перед церквою.


Тарас Шевченко. Церква Всіх Святих у Києво-Печерській лаврі. 1846. Папір, сепія


10 листопада 1928 року був відкритий Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка. Експозиція музею розміщується в дерев'яному одноповерховому будиночку на колишній вулиці Козине болото, де з весни 1846 по 5 серпня 1847 року проживав Тарас Григорович Шевченко разом з художником Михайлом Сажиним і поетом Олександром Афанасьєвим-Чужбинським. Ідея створення і художнє оформлення будинку-музею Тараса Шевченка належить відомому художнику і архітектору Василю Кричевському. А в 1949 році у Києві був створений Національний музей Тараса Шевченка.


Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка


 


Література



Крізь віки. Київ в образотворчому мистецтві / упоряд. Н Величко. - Київ : Мистецтво, 2016. - 288 с., іл.

Древній Київ з X століття - столиця могутньої східноєвропейської держави Київська Русь. З тих часів одне з найкрасивіших міст на берегах Дніпра славиться своїми неповторними храмовими спорудами, монастирськими комплексами, старовинними громадськими будівлями, ландшафтними парками, садами, скверами. В буремних багатовікових подіях історії, що випали на долю міста, Київ змінював своє обличчя, зберігаючи крізь століття пам'ять про багатобарвну минувшину у видатних творах мистецтва - архітектурі, скульптурі, живописі, графіці. Неповторна краса Києва надихала як вітчизняних, так і зарубіжних митців на створення унікальних творів образотворчого мистецтва, в яких зафіксовано довершені архітектурні та природні ансамблі міста від XII століття до сучасності.


Національний музей Тараса Шевченка: [альбом] / упоряд. : Т. Андрущенко, С. Гальченко. - Київ : Мистецтво, 2002. - 224 с., іл.

Альбом представляє значну частину мистецької колекції творів Тараса Шевченка, рукописи його поезій, прижиттєві видання, меморіальні речі, що зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка. Це неоціненна спадщина генія, постать і творчість якого сфокусувала в собі буття українського народу на всі часи. Репродукції художніх творів супроводжуються науковими коментарями.


Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів : у 12-ти томах / ред. кол. М. Г. Жулинський (голова) ; упоряд. М. А. Корнійчук, Д. В. Степовика. - Київ : Наукова думка, 2001 -

Т. 8. Мистецька спадщина. Живопис і графіка 1843-1847, 2013. - 584 с.

У повному зiбраннi творiв Тараса Шевченка у 12-ти томах представлено весь відомий на сьогодні понад тридцятирічний мистецький доробок Шевченка, розподілений за періодами, що відповідають етапам його творчості.



***


  • Вічний як народ : сторінки до біографії Т. Г. Шевченка / авт. упорядники О. І. Руденко, Н. Б. Петренко. - Київ : Либідь, 1998. - 272 с.

  • Жаборюк А. А. Малярська спадщина Тараса Шевченка : монографія / Анатолій Жаборюк. - Одеса : Астропринт, 2000. - 120 с.,  6 л. кол. іл.


  • Жур П. В. Шевченківський Київ / П. В. Жур. - Київ : Дніпро, 1991. - 287 с.

  • Історія української літератури : у 12-ти т. / авт. Іван Дзюба ; наук. ред. Микола Жулинський. - Київ : Наукова думка, 2014 -

Т. 4. Тарас Шевченко, 2014. - 784 с.

  • Тарас Шевченко - художник : дослідження, розвідки, публікації. - Київ : Мистецтво, 1963. - 150 с., іл.

  • Тарахан-Береза З. А. Шевченко - поет і художник (до проблеми єдності образного мислення / З. П. Тарахан-Береза ; АН УРСР ; Ін-т л-ри Т. Г. Шевченка ; Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського та ін. - Київ : Наукова думка, 1985. - 183 с., іл.

  • Шевченко Т. Живопис ; Графіка : альбом / Тарас Шевченко ; авт. вступ. ст. Д. В. Степовик. - Київ : Мистецтво, 1986. - 175 с.,  іл.

  • Шевченко Т. Мистецька спадщина :  у 4-х томах / Тарас Шевченко ; ред. кол. : О. І. Білецький, Д. Д. Копиця, О. Є. Корнійчук [та ін.] ; Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії ; Державний музей Т. Г. Шевченка. - Київ : Вид-во АН УРСР, 1961-

Т. 1. 1830-1847. Кн.1, 1961. - 64 с., іл.

  • Яцюк В. М. Живопис - моя професія : шевченкознавчі етюди / Володимир Яцюк ; [ред. Н. Я. Дзюбенко ; худож. О. І. Яцун, В. Ф. Яцун]. - Київ : Рад. письменник, 1989. - 302 с.,  іл.



Підготувала К.В. Бондарчук, завідувачка читальною залою

Немає коментарів:

Дописати коментар

Надеемся на комментарии