5 книг для усіх, хто прагне знати більше

 

Ви прагнете знати більше? Тоді саме ці книжки чекають зустрічі з вами : Ренс Бод «Забуті науки»,  Сара Стенб’юрі «501 факт, який треба знати з… географії», Сесілі Вонг, Ділан Тьюрас «Gastro Obscura. Найдивовижніші смачні місця планети», Майкл Берд «100 ідей, що змінили мистецтво», Ренделл Манро «А що, як?.. Серйозні відповіді на абсурдні запитання»

 

Сара Стенб’юрі «501 факт, який треба знати з… географії»

Якщо «дослідник» — ваше друге ім’я, і ви прагнете пізнати найзагадковіші таємниці нашої планети — то ця книга саме для вас. Досліджуйте їх на цих сторінках і вирушайте в географічну подорож. У книжці кожен факт — а їх аж 501 — розповідає неймовірні цікавинки про Землю — від найпростіших компонентів суші та атмосфери до природних явищ і катастроф.

А Ви знаєте, що… Є три важливі уявні лінії, що оперізують поверхню Землі — екватор, тропік Рака та тропік Козорога. Екватор — це найдовша паралель планети. Він розмішений на нульовій широті і розділяє планету на Північну та Південну півкулі. Екватор пролягає, зокрема, через Індонезію, Еквадор, північну частину Бразилії, Демократичну Республіку Конго та Кенію, де тривалість дня і ночі однакова впродовж усього року — день завжди триває 12 годин, і ніч також завжди 12-годинна. Вздовж лінії екватора сонячні промені в полудень перпендикулярні до Землі у дні рівнодення — близько 21 березня та 21 вересня.  

 

Стенб’юрі, Сара. 501 факт, який треба знати з… географії / Сара Стенб’юрі ; пер. з англ. Ксенислави Крапки. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2020. —256 с.

Що ви знаєте про міста, які вже давно зникли? А про спалахи світла в небі над земними полюсами? Гадаєте, льодовиковий період був один? Вивчене на уроках географії, — лише маленька частка знань про неймовірні можливості нашої планети й дива, які вона в собі приховує.

501 важливий факт з географії… Ця книжка зацікавить усіх, хто любить пізнавати світ. Розпочніть мандрівку з інформації про карти, а тоді подорожуйте екосистемами, водоймами та ландшафтами. Дізнавайтеся про погоду, клімат, глобальні проблеми людства та їхній вплив на довколишній світ, і ви довідаєтеся набагато більше, ніж могли собі уявити.

Не хвилюйтесь — ця книжка не схожа на традиційні шкільні підручники з географії. Вам не слід перейматися запам’ятовуванням усіх захопливих фактів, просто перечитайте їх так, як читали б художню книжку. Ця інформація зацікавить вас і ви із захопленням «перестрибуватимете» від одного дивовижного факту до іншого. Чого чекаєте? Ці сторінки аж розпирає від географічних фактів та самі вони себе не прогорнуть. Вперед,, сідайте до читання! Ваша географічна мандрівка ще тільки починається… 

 

Сесілі Вонг, Ділан Тьюрас «Gastro Obscura. Найдивовижніші смачні місця планети»

Цей захопливий путівник пропонує поглянути на світ через кулінарні традиції різних народів. Бо їжа — це більше, ніж смак, це частина культурної спадщини. Готові скуштувати зварене з туману чилійське пиво? Або сардинську пасту «нитки Бога»? Що їдять борці сумо? Що можна випити в барі на антарктичній станції «Академік Вернадський»? Чому в Тунісі чай продавали тільки в аптеках і за рецептом? І загалом - які страви варто спробувати в різних країнах? Із цим атласом ви відвідаєте 7 континентів і познайомитеся зі стравами 120 народів. Гастрономічна подорож усім світом починається!

 

Вонг С. Gastro Obscura. Найдивовижніші смачні місця планети / Сесілі Вонг, Ділан Тьюрас ; пер. з англ. Наталії Гоїн. — Харків : Книжковий Клуб «Клуб Семейного Дозвілля», 2023. — 416 с.

Споживання їжі  — це, певно, найкращий спосіб отримати якнайповніший досвід  від мандрівки й відчути її на смак. Це потребує взаємодії всіх органів чуття  — від дзенькоту посуду на кухні ресторанчика в якомусь завулку і запаху часнику, що падає і олію, до наповнення їжею тарілки, яку ви чекаєте зі столовими приборами в руках, наготувавшись смакувати. Людей у всьому світі об’єднують потреба в їжі й насолода від споживання страв, тому найшвидший спосіб розкрити душу нового місця  — скуштувати місцеву їжу.

«Gastro Obscura» — це видання, яке відкриває лише дещицю неймовірного світу споживання їжі. Ми обожнюємо смачні страви, але прагнемо бути радше дослідниками, аніж гурманами. Шукачами, аніж епікурейцями. Ці книжка — більше ніж меню страв, які варто скуштувати. Це зібрання забутих історій і традицій, які вже зникають, незвичного досвіду, кулінарної винахідливості та їстівних дивовиж. Це гамірний, смаковитий і захопливий бенкет, що охоплює шість континентів, понад 120 краї і, наскільки можливо, вказує точні локації, де все це можна спробувати.

А Ви знаєте, що…  Високі, величаві, ніби гігантські глиняні вулики, якчали — справжнє диво древньої перської інженерії. Ці конічні споруди давали можливість їсти в пустелі морозиво задовго до появи електрики та холодильників, ще 400 років до нашої ери. Збудована зі спеціальної суміші піску, глини, яєчних білків, вапна, козячої шерсті та попелу під назвою «сарудж», видима частина якчала накриває собою простору підземну кімнату, де виготовляли та зберігали лід. Це направду дивовижний інженерний винахід, адже  підземну кімнату підживлювали кілька підземних каналів, що називаються кяризами, які розгалужувалися від акведука. Завдяки поєднанню вітряних веж, продуманої вентиляції й тіні від зовнішніх стін, вода зазвичай замерзала за ніч. Часто з гір доставляли додатковий лід для покращення охолоджування якчалів. Потому лід розрізали на блоки, які можна було перетворити на заморожені десерти. Завдяки втримуваному всередині холодному повітрю якчали також виконували функцію древніх холодильників: у них зберігали швидкопсувні товари на кшталт м’яса й молочних продуктів, котрі ніде було тримати у спекотний пустелі.

Більшість статей цієї книжки з’явилися спільноті «AtIas Obscura» — понад пів мільйона користувачів щодня ділилися з нами всілякими цікавинками — та неймовірній команді редакторів, які прочесали всю планету, щоб знайти ще більш дивовиж. Це Величезне спільне досягнення, до якого доклалися всі люди, що вказували на несподівані ресторани, чудернацьки фрукти чи канадську хокейну арену за Північним полярним колом, яку місцеві мешканці перетворили на квітучу теплицю.  Диво можна знайти будь-де, головне — щоб ви були налаштовані на пошуки.

 

Ренс Бод «Забуті науки»

Ренс Бод, професор інформаційних та гуманітарних наук, створив першу доступну оглядову історію гуманітарних наук з моменту їхнього зародження (близько 600 року до н. е.) і аж до початку  ХХІ століття. У «Забутих науках» в захопливої формі розповідається, як виникло вивчення мови, музики, мистецтва і літератури і як воно розвивалося. Даються відповіді на запитання, чи існувала до певної міри якась єдність цих наук, чи вони від початку були роздрібленими? Як розвивалися гуманітарні науки у Китаї, Індії, Африці та інших регіонах? Також описується, як гуманістичні науки були втиснуті в біблійні рамки в Європі і як гуманісти  у XV столітті зуміли від них звільнитися. Розповідається про те, як філологія перетворилася на могутню зброю гуманістів, які стояли біля витоків перевороту нашого уявлення про світ. описується період, коли гуманітарні науки впливали на природничі науки у всіх галузях від ботаніки, астрономії, фізики до географії.

Автор також приділяє увагу історії розгалуження гуманітарних і точних наук, що відбувалися упродовж XVІІІ століття, і тому, як у ХІХ столітті гуманітарні науки сягнули висот, але відтоді використовувалися переважно лише з націоналістичною метою. У наступному столітті гуманітарні науки звільняються як з-під класичного, та і націоналістичного гніту, знову позначаючись на точних науках від генетики до інформаційних технологій. Таким чином, наприкінці ХХ століття знову розмивається традиційна різниця між цими науками.

 

Бод, Ренс. Забуті науки. Історія гуманітарних наук / Ренс Бод ; пер. з нід. Ярослава Довгополого. — Київ : Вид-во Жупанського, 2016. — 376 с. — (Історична думка).

У наш час комп’ютерних технологій, приголомшливих відкриттів у царині математики, фізики, астрономії, хімії, біології й генетики, гуманітарні науки у суспільній свідомості відійшли у бік, зайняли другорядне місце і на перший погляд вважаються не настільки важливими, як точні науки.

Але не варто забувати, що саме гуманітарні науки є тими першими пранауками, з яких пізніше зародилися всі точні науки. Усі відкриття і прориви в науці завдячують гуманітарним наукам, таким як мовознавство, музикознавство, літературознавство, історія, філологія, мистецтвознавство і театрознавство. Перелік імен першопроходьців дуже величезний. Читайте і мандруйте разом з автором крізь століття.

 

Майкл Берд «100 ідей, що змінили мистецтво»

100 — довільне число, тут запросто могло бути 73 чи 151 ідея. Важливіше, що кожна ідея має власну, виразно окреслену історію в мистецтві. Майкл Берд систематизує поворотні моменти історії мистецтва: від малюнків у печерах до стріт-арту.

У своїй книзі дослідник демонструє, як нові засоби і технології радикально змінюють способи творення мистецтва. Автор інтегрує історію мистецтва до широкого контексту розвитку ідей, філософії, винаходів, світогляду, та демонструє, як ідеї попередніх епох переосмислюються сучасними митцями. Майже 300 кольорових ілюстрацій надають потужного візуального супроводу, перетворюючи книжку на мандрівку крізь епохи, стилі та ідеї.

 

Берд, Майкл. 100 ідей, що змінили мистецтво / Майкл Берд ; пер. з англ. О. Українця та К. Дудки. — Київ : ArtHuss, 2019. — 208 с. : іл.

За тисячі років мистецтво набуло незліченних форм і втілень. Але час  від часу нові відкриття чи віяння змінюють вигляд того, що ми звикли називати мистецтвом або ж сам спосіб, у який ми його сприймаємо.  Що означає змінити мистецтво? Мистецтво, за будь-яким означенням є перетворенням — такою мірою, що зміни скрізь і завжди стануть частиною його природи. Тож радше не ідея змінює мистецтво, а саме мистецтво переформульовує ідею, пристосовуючи її до себе.

Слово і поняття «мистецтво» не має точних відповідників в окремих культурах і періодах часу, представлених на сторінках цієї книжки. Олійні фарби, естампи, акварелі, колаж, зварювання — у се це фігурує в списку «ідей». Хоча ідеї, які змінили мистецтво, з’являються в багатьох формах і з багатьох джерел, вони розпускаються і пишно квітнуть, надихаючись радше атмосферою майстерні, а не навчання.

 

Ренделл Манро «А що, як?.... Серйозні відповіді на абсурдні запитання»

«А що, як?....  Серйозні відповіді на абсурдні запитання» — бестселер № 1 Ренделла Манро. Автор книжки малює в інтернете комікси, він не експерт з охорони здоров’я чи безпеки життєдіяльності. Він полюбляє, коли щось займається чи вибухає, тож його не надто непокоять ваші інтереси. Видавець і автор не є відповідальними за безпосередні чи опорядковані результати ознайомлення з інформацією, що міститься в цій книжці.

 

Манро, Ренделл.  А що, як?.... Серйозні відповіді на абсурдні запитання / Ренделл Манро ; пер. з англ. Єлени Даскал. — Харків : Віват, 2019. — 320 с. — (Серія «Щось цікаве»).

Ця книжка — збірник відповідей на гіпотетичні запитання. Запитання надсилають автору на веб-сайт, де він пише відповіді. На дивні запитання він завжди намагався відповідати за допомогою математики. Але виявилося, що спроби вдумливо відповісти на тупе запитання можуть завести тебе до надзвичайно цікавих місць. Але автор і досі не знає, чми на світі більше твердих речей,чи м’яких, але на своєму шляху вивчив чимало нового. Те про що ви прочитаєте далі, — його улюблені епізоди тієї подорожі.

Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читальним залом.