«Думи, мої думи…»: твори-ювіляри Тараса Григоровича Шевченка

 

Як народжувалася під пером митця поетична збірка «Кобзар»?  А який твір Тараса Шевченка став відомим першим його сучасникам? Яку має назву рукописна книга поезій Тараса Григоровича Шевченка, написаних протягом 1843—1845 років? Скільки було прижиттєвих видань «Кобзаря»?  Які дві невеличкі поезії є справжніми ліричними перлинами у творчості поета…

 

Збірка поезій «Кобзар» (1840)

Про історію видання «Кобзаря» 1840 року згадок самого Тараса Григоровича  Шевченка не лишилося. Протягом тривалого часу чи не єдиним джерелом відомостей про це були спогади полтавського поміщика Петра Івановича Мартоса, коштом якого й було видано першу поетичну збірку Тараса Шевченка, що вийшла у світ майже в день других роковин його викупу з кріпацтва — 18 квітня 1840 року.

 

Титульний аркуш репринтного видання «Кобзаря» 1840 року. Офорт «Кобзар з поводирем» (художник Василь Штернберг, 1840)

 

 Із Тарасом Шевченко, учнем Петербурзької академії мистецтв, Петро Мартос познайомився 1839 року через письменника і видавця Євгена Гребінку й замовив йому свій портрет. За спогадами Петра Івановича під час сеансів у квартирі художника він випадково побачив шматок списаного олівцем паперу, але не зміг розібрати рядки. Таких паперів з віршами у Тараса Григоровича виявилось багато. Мартос звернувся до Гребінки, але роль Євгена Павловича у підготовці до видання першої книжки Тараса Шевченка навряд чи обмежувалася допомогою видавцеві в прочитанні нерозбірливих рукописів молодого поета. Великий вплив на творчість Тараса Шевченка мали  і літературні вечори на квартирі Гребінки у Петербурзі.

Писати вірші Шевченко почав ще до визволення з кріпацтва. На допиті в ІІІ відділі у справі Кирило-Мефодіїївського братства він назвав рік 1837-й. Першим твором, що став відомий його знайомим, була балада «Причина», надрукована, однак, уже після виходу «Кобзаря» у заснованому Євгеном Гребінкою альманахі «Ластівка».

Крім творів («Причина», «Тече вода в синє море», «Вітре буйний!», «На вічну пам'ять Котляревському» та розділ з поеми «Гайдамаки»), відданих Гребінці до альманаху, Тарас Шевченко на кінець 1839 року мав уже написаними поеми «Катерина», «Тарасова ніч», «Іван Підкова», балади «Перебендя», «Тополя», послання «До Основ'яненка», думку «Нащо мені чорні брови…». Ці твори поета склали першу його поетичну збірку «Кобзар». Безпосередньо перед виданням збірки і спеціально для неї Шевченко написав вступний вірш-заспів «Думи мої, думи мої…», який вмістив на початку «Кобзаря».  

 

Думи мої, думи мої,

Лихо мені з вами!

Нащо стали на папері

Сумними рядками?...

Як відомо із документів Петербурзького комітету, 7 березня 1840 року Євген Гребінка сам подав рукопис цензору Петру Олександровичу Корсакову, який у колах петербурзьких літераторів набув репутації людини, здатної відстоювати інтереси авторів. Набирався й друкувався «Кобзар» приблизно місяць у приватній друкарні Є. Фішера в Петербурзі.

18 квітня 1840 року цензор Петро Корсаков підписав квиток на випуск книжки з друкарні в світ, цей день і став днем народження «Кобзаря — найвизначнішої книжки українського народу. Через кілька днів книжка з'явилася у петербурзьких друкарнях. Але видавець «Кобзаря» Петро Мартос мав примірники збірки ще до її випуску з друкарні, — так уже 13 квітня він надіслав примірник «Кобзаря» у подарунок українському історику, композитору  і  літератору Миколі Андрійовичу Маркевичу, який поклав на музику вірш Тараса Шевченка «Нащо мені чорні брови». Отримав «Кобзар» і Євген Гребінка.

Зі всіх прижиттєвих видань творів Тараса Шевченка перший «Кобзар» мав найпривабливіший вигляд: хороший папір, зручний формат, чіткий шрифт. Примітна особливість цього «Кобзаря» — офорт на початку книги за малюнком Василя Штернберга: народний співак — кобзар із хлопчиком-поводирем. Це не ілюстрація до окремого твору, а узагальнений образ кобзаря, який і дав назву збірці. У світі збереглося лише кілька примірників «Кобзаря» 1840 року.

 

Шевченко Т. Г. Кобзар [Текст] / Тарас Шевченко ; післямова В. Мормель. —  5-те вид., повне. — препринт. вид. 1840 р. —  СПб. : Тип. Е. Фишера ; Переяслав-Хмельницький : Кобь, 2005. —  166 с. —  Бібліогр.: с. 157— 158.

Перше книжкове видання повного тексту вірша-збірки «Кобзар Т. Шевченка» з відтворенням основних елементів оформлення першого випуску видання 1840 року. До збірки увійшли твори: «Думи мої, думи мої…», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч».

Думи мої, думи мої,

Квіти мої, діти!

Виростав вас, доглядав вас —

Де ж мені вас діти?...

В Україну ідіть, діти!

В нашу Україну…

 

Шевченко Т. Г. Зібрання творів [Текст] : у 6 т. : [вид. автент. 1-6 тт. «Пов. зібрання творів у 12 т.»] / Тарас Шевченко ; НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка ; [редкол.: М. Г. Жулинський (голова), В. С. Бородін, С. А. Гальченко [та ін.]]. — Київ : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : Поезія 1837— 1847 / [упоряд. та комент. І. Д. Бажинов [та ін.] ; передм. слово І. М. Дзюби, М. Г. Жулинського ; ред. тому В. С. Бородін]. —  2003. —  784 с. : портр.

Друкуються поетичні твори 1837—1847 років: «Причинна», «Думка», «Тарасова ніч», «Катерина», «Перебендя», «Тополя», «Іван Підкова» та ін.

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

І блідний місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі,

То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,

Ніхто нігде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів….

«Причинна»

 

Рукописна збірка «Три літа» (1843—1845)

«Три літа» — рукописна книга поезій Тараса Шевченка, написаних протягом 1843—1845 років. До видання ввійшли поетичні та драматичні твори, епістолярна спадщина та фольклорні записи, зроблені під час подорожей Україною, а також прозові твори, написані на засланні під впливом незабутніх вражень від перебування на рідний землі. Проілюстровано видання художніми роботами Кобзаря.

Влітку 1843 року, після тривалої перерви і вже будучи стороннім учнем Петербурзької Академії мистецтв, Тарас Григорович Шевченко вперше приїжджає в Україну. Він побував на Чернігівщині, Київщині і Полтавщині. Виконані під час першої подорожі (1843—1844) ескізи та начерки олівцем київських видів та архітектурних пам’яток, були згодом гравійовані для альбому «Живописна Україна».

Тарас Шевченко вперше побував у маєтку Миколи Рєпніна-Волконського у Яготині в липні 1843 року, де познайомився з донькою князя Варварою. У жовтні 1843 року він вдруге відвідав Рєпніних. У маєтку Рєпніних Шевченко прожив усю зиму й написав поему «Тризна», яку присвятив Варвари Миколаївні. 10 січня 1844 року Шевченко вже покидав Яготин, але дружні стосунки між Тарасом Григоровичем і Варварою Миколаївною зберігалися ще протягом довгих років. 

22 березня 1845 року завершилося навчання Тараса Шевченка в Петербурзької Академії мистецтв. Рада Академії надала йому звання некласного художника Імператорської Академії мистецтв. 25 березня 1845 Шевченко виїхав з Петербурга у свою другу подорож Україною (1845—1847). Проїжджав Тарас Григорович через Глухів, Кролевець, Батурин, Конотоп, Ромни, Лохвицю, Миргород, зупинявся у селі Мар’їнському.

1845 рік  став яскравим періодом у творчості Тараса Шевченка. Протягом жовтня—грудня написано п’ять поем: «Єретик» (основний текст закінчено 10 жовтня), «Сліпий» (16 жовтня), «Великий льох» (без точної дати), «Наймичка» (13 листопада), «Кавказ» (18 листопада), «посланіє» «І мертвим, і живим…» (14 грудня), «Холодний Яр» (17 грудня), великий цикл «Давидових псалмів» (19 грудня), «Маленькій Мар’яні» (20 грудня), «Минають дні…» (21 грудня),  «Три літа» (22 грудня). 25 грудня 1845 року у Переяславі Тарас Шевченко написав свій славетний «Заповіт», який завершив рукописну збірку поезій «Три Літа».

 

Шевченко Т. Г. Три літа [Текст] = Тры лита: зб. поезый : 148 р. другої зб. поезій Шевченка / Тарас Шевченко. — препринт. вид. 1845 р. — Переяслав-Хмельницький : Пєрєяслав : Кобь, 2004. — 228 с.

Збірку «Три літа» Тарас Шевченко закінчив 25 грудня 1845 року у Переяславі. Це друга в практиці поета та Європейських літературних збірках з персоніфікованим (відмінним від історичного автора) ліричним героєм, другий літературний твір великої безсюжетної форми.

4 жовтня 1845 року в Миргороді Тарас Шевченко написав дві невеличкі поезії, які є справжніми ліричними перлинами: «Не завидуй багатому» та «Не женися на багатий». Імпульсом до написання віршів стала , ймовірно, невдача, яка спіткала Шевченка, коли він зібрався посвататися до Феодосії Кошиць, дочки кирилівського священика Григорія Кошиця, під час перебування в Кирилівці наприкінці вересня 1845 року. Поет подобався Феодосії, проте її батьки, в яких Шевченко колись наймитував, вважали його нерівнею і перешкодили шлюбові.

Не завидуй багатому:

Багатий не знає

Ні приязні, ні любові —

Він все те наймає.

Не завидуй могучому,

Бо той заставляє.

Не завидуй і славному:

Славний добре знає,

Що не його люди люблять,

А ту тяжку славу,

Що він тяжкими сльозами

Вилив на забаву.

А молоді як зійдуться,

Та любо, та тихо,

Як у раї,— а дивишся:

Ворушиться лихо.

Не завидуй же нікому,

Дивись кругом себе:

Нема раю на всій землі,

Та нема й на небі.

 

Шевченко Т. Г. Давидові псалми [Текст] = Давидовы псалмы: автографи Т. Шевченка: давньослов. тексти, укр. пер. / Тарас Шевченко; [голов. ред. М. І. Халимоненко ; відп. за вип. В. М. Ромащенко ; іл. В. Гарбуза]. — Київ : Вид-во «Дім, Сад, Город», 2000. —  84 с. : іл.

«Давидові псалми»  — поетичний цикл Тараса Шевченка, написаний у грудні 1845 року у В'юнищі (село Переяславського повіту, потім Переяславського району, затоплене у зв'язку зі спорудженням Канівського водосховища). Цикл переспівів із Псалтиря Шевченко створив у першій половині грудня 1845 року. Найраніший відомий рукопис — недатований чорновий автограф переспіву 81 псалма, написаний на листі Варвари Миколаївни Рєпніної від 9 грудня 1845 року. Найімовірніше, у квітні—червні 1846 року у Києві Шевченко переписав цикл начисто до рукописної збірки «Три літа» з датою 19 грудня 1845 року.

 У збірнику «Давидові псалми» подано тексти Псалмів давньослов’янською і українською мовами, автографи Кобзаря з їх переспівами і ілюстрації художника Володимира Гарбуза.

Блаженний муж на лукаву

Не вступає раду,

І не стане на путь злого,

І з лютим не сяде.

А в законі господньому

Серце його й воля

Навчається, і стане він —

Як на добрім полі

Над водою посажене

Древо зеленіє,

Плодом вкрите. Так і муж той

В добрі своїм спіє.

А лукавих, нечестивих

І слід пропадає, —

Як той попіл, над землею

Вітер розмахає,

І не встануть з праведними

Злії з домовини;

Діла добрих оновляться,

Діла злих загинуть.

«Псалом І»

 

Шевченко Т. Г. Єретик [Текст] : поема слов’ян. мовами [Текст] / Тарас Шевченко ; [упоряд. та авт. передм. В. К. Житник ; пер. з укр.  П. Карабана [та ін.]] ; худож. А .Хмара. — Київ : Дніпро, 1991. — 123 с. : іл. — Текст: укр., рос., білорус., чес., словац., пол., болг. 

«Єретик» — поема Тараса Шевченка. Датується за автографом в окремому зошиті: присвята «Шафарикові» — 22 листопада 1845 року, Переяслав; поема — 10 жовтня 1845 року, с. Мар'їнське (Миргородський район). Книжку  складають оригінал і переклади слов’янськими мовами поеми «Єретик» великого українського поета Тараса Шевченка.

 

Збірка поезії «Кобзар» (1860)

1 серпня 1857 року закінчилося десятирічне заслання поета та художника Тараса Григоровича Шевченка. Він повертався через Астрахань, Саратов та Нижній Новгород, де Тарас Шевченко надовго зупинився. Тільки 5 березня 1858 року Шевченкові було офіційно повідомлено про дозвіл на виїзд  до Петербурга.

Ще перебуваючи в Нижньому Новгороді, Шевченко переписує і впорядковує твори, написані в засланні, сподіваючись принаймні частину з них надрукувати. Продовжує цю роботу і в Петербурзі. За допомоги Пантелеймона Куліша готує нову збірку: «Поезія Т. Шевченка. Том перший», до якої мали увійти твори, написані до арешту. Але треба було спершу зняти заборону на публікацію творів Шевченка, яка діяла з часу його арешту, а вже потім подавати до цензури нову збірку.

Тарас Шевченко сам займався справами про зняття заборони зі своїх творів. Друкування нової збірки почалося майже одразу після одержання дозволу й проводилося у друкарні Пантелеймона Куліша. На друкування було витрачено 1048 крб. 40 коп. Кошти для цього дав поету цукрозаводчик і меценат Платон Федорович Симиренко. Практично не було жодної ділянки як у царині економіки, так і на теренах духовності, в яких би Симиренки не лишили глибокого сліду.

У січні 1860 року збірка «Кобзар» вийшла з друку і складалася вже з 17 написаних до заслання Тараса Шевченка поезій. Це останнє прижиттєве видання «Кобзаря» накладом 6050 примірників. Характерною ознакою видання була блакитна оправа. Раритетний примирник «Кобзаря» 1860 року зберігається у зібранні Національного музею Тараса Шевченка у Києві. 

 

Шевченко Т. Г. Кобзар [Текст] : до 20-річчя  незалежності України / Тарас Шевченко; [упоряд.: В. М. Валько; передм.: Д. Донцов] ; іл. С. Караффи. —  Корбут. —  Львів : Каменяр, 2011. —  915 с.

У виданні вміщено поетичний доробок Тараса Шевченка, що супроводжується ілюстраціями видатної художниці Софії Петрівни Караффи-Корбут (1924—1996), створеними в середині 60-х років ХХ століття. Тексти поезій подаються за академічними виданнями творів поета.

 

Шевченко Т. Г. Усі твори в одному томі [Текст] / Тарас Шевченко ; [упоряд., провід. ред.-коректор Г. В. Латник ; відп. за вип. Т. П. Боброва ; худож. оформ. складено з творів Шевченка-худож.]. —  Київ : Ірпінь : Перун, 2007. —  824 с. : іл. —  ((Літературні класики України: Повне зібрання творів в одному томі) (Поетична  Поличка «Перуна»)). —  Бібліогр.: с. 818. —  Тексти друкуються за сучас. правописом.

Вперше в історії української літератури в одному томі вміщено всю літературну спадщину великого українського поета Тараса Шевченка, автора творів, які принесли митцеві неперебутню любов українського народу та обезсмертили його ім’я.

 

Література про життя і творчість Тараса Шевченка

• Дзюба І. М. Тарас Шевченко [Текст] : життя і творчість / Іван Дзюба. — Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — 720 с.

• Згадай мене, брате! Тарас Шевченко в контексті свого часу [Текст] / [авт.-упоряд. Ю. Іванченко]. — Київ : Парлам. вид-во, 2018. — 432 с.

• Історія української літератури [Текст] : у 12 т. / НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка ; [редкол. В. Дончик (голова) [та ін.]]. — Київ : Наук. думка, 2014. — Т. 4 : Тарас Шевченко / [авт. І. Дзюба ; наук. ред. М. Жулинський]. — 2014. —783 с.

• Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя [Текст] / Олександр Кониський ; [вступ. ст. В. Смілянської]. — Київ : Видав. дім «Кондор», 2019. — 620 с.

• Національний музей Тараса Шевченка [Текст] : [альбом] / упоряд. : Т. Андрущенко, С. Гальченко. — Київ : Мистецтво, 2002. — 224 с., іл.

• Ушкалов Л. В. Тарас Шевченко [Текст] / Леонід Ушкалов ; [худож.-оформлювач Є. В. Вдовиченко]. — Харків : Фоліо, 2015. — 122 с. — (Знамениті українці).

• Шевченківська енциклопедія : Тарас Шевченко та його сучасники [Текст] : енциклопедія / [редкол. М. Г. Жулинський (голова), М. П. Бондар, О. В. Боронь [та ін.]]. — Київ : Вид-во Ліра-К, 2021. — 608 с.: іл.

• Шиленко Ю. Прижиттєві видання творів Тараса Шевченка [Текст] : [про таємниці народження «Кобзаря» 1840 року — першої книжки Тараса Шевченка, що вийшла у світ майже в день других роковин його викупу із кріпацтва. 1 вересня 1844 року в журналі «Современник» було оголошено про вихід у світ «Чигиринського Кобзаря і Гайдамаків»] / Юлія Шиленко // Друкарство. —  2004. —  № 6. – С. 83— 88.

• Шиленко Ю. Прижиттєві видання творів Тараса Шевченка [Текст] : [про видання 1847 року зб. «Кобзар» та інших творів Тараса Шевченка] / Юлія Шиленко  // Друкарство. — 2005. — № 1. — С. 62—64.

• Шляхами Великого Кобзаря [Текст] : атлас / [упоряд.  Л. М. Веклич, Н. О.   Крижова ; авт. текстів О. В. Білоконь (с. 78, 79), О. А. Бондаренко (с. 8— 16, 79),  В. В. Дзима (с. 78—79), О. В. Слободянюк (с. 18—86) ; худож.-оформл. О. Ю. Андрющенка]. — Київ : ДНВП «Картографія», 2013. — 88 с. : іл.

Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читальним залом.