Про Марі Коломб'є, її книгу «Pistolet de la petite baronne» та колишнього володаря книги Костянтина Ерастовича Андріївського, сина засновника санаторію «Куяльник»: розкриваємо бібліотечні фонди

 

 

«Розбираючи та описуючи книжки чергової партії рідкісного фонду бібліотеки, особливу увагу та зацікавленість у мене виявила книга французької актриси та письменниці Марі Коломб'є, – наголошує завідувачка сектору рідкісних і цінних видань бібліотеки Ірина Довганюк, – але зацікавила навіть не сама книга – повість для дітей «Пістолет маленької баронеси», а особистість її автора, яка була подругою, а згодом затятою заздрісною суперницею всесвітньо відомої актриси Сари Бернар».

Марі Коломб'є «Пістолет маленької баронеси»

Від народження її ім’я було Ганна Марія Тереза Коломб'є і вона була дочкою Аннет Коломб'є та Пабло Мартінеса, іспанського офіцера, засланого до Франції.

У п’ятнадцятирічному віці Марі Коломб'є втекла з дому до піаніста Шарля де Беріо, який відвіз її до Бельгії, де Марі брала уроки драматичного мистецтва, а згодом, повернувшись до Франції у 1862 році, вона вступила до Вищої національної консерваторії драматичного мистецтва у Парижі.

Вона дебютувала в Театрі «Шатле» в Парижі у 1864 році, де через кілька років її помітила Жорж Санд і запросила до театру «Одеон», стати акторкою в її п'єсі «L'Autre» («Інший»), в головній ролі якої була задіяна Сара Бернар.

Марі Коломб'є

Сара Бернар

З жовтня 1880 року Сара Бернар разом з Марі перебувала у восьмимісячному турне США та Канадою. А після цього Коломб'є написала та опублікувала книги «Подорож Сари Бернар до Америки» (1881) та «Спогади Сари Барнум» (1883).

Скандал був величезним. У цих книгах Сара Бернар поставала настільки дивною, аморальною і примхливою, що викликало череду кримінальних і небезпечних подій на кшталт обшуку в квартирі Коломб'є і навіть дуелі між чоловіками, що стали на захист честі і правоти обох жінок (Октав Мірбо, близький друг Сари Бернар, викликав на дуель автора передмови до книги Коломб'є Поля Боннетена і ранив його).

До цього скандалу тираж книги «Спогади Сари Барнум» становив 10 тисяч примірників, а після нього за три дні всі книги були розкуплені. Книготорговці в Німеччині, у Лейпцигу, Штутгарті, Берліні відразу замовили ще п'ятнадцять тисяч екземплярів; Італія запросила стільки ж; Росія – ще більше.

За сюжетом книги, Марта Піжон'є, актриса, розповідає про фінансові проблеми актриси Сари Барнум. Екстравагантна, владна, горда, егоїстична, безсердечна, ревнива, вульгарна, брехлива, вона падає в непритомність або вдавано (подряпавши ясна шпилькою) кашляє кров'ю, щоб виманити гроші у шанувальника, шантажує самогубством, спокушає коханця у своєї молодшої сестри, завжди зі «зграєю кредиторів та коханців»…

Крім того, Сара Барнум веде декадентське життя і страждає від передозування абсенту. Сарі Барнум пропонують вирушити в турне Мексикою, вона пропонує своїй сестрі, теж актирисі, вирушити разом, але та відмовляється через хворобу. Сара Барнум пропонує контракт Марті Піжон'є: «Це питання життя чи смерті». Марта погоджується, тому що вважає вигідною пропозицію. І тільки, коли настає час виплати гонорару, розуміє, що про виконання договору і мови не йде.

Читачам зрозуміло, що в романі йдеться про велику Сару Бернар, а подруга Марта Піжон'є – це, звичайно, Марі Коломб'є, актриса, яка насправді була разом із Сарою в турне. До того ж, у романі є натяки на антисемітські прояви. Коломб'є так описувала зовнішність своєї героїні: «Висока і струнка, худа до смішного, риси обличчя були правильними, їхні пом'якшені та витончені лінії нагадували єврейську маску матері. Це обличчя не було гарним. <…> Як справжня дочка Ізраїлю, Барнум була брудною».

Ця книга викликала скандал, торкнулася недоторканності богині сцени на піку її популярності.

То хто ж бреше? Марі Коломб'є, яка опинилась відсунутою на другорядні ролі, так і не підписавши чудового контракту, обіцяного Сарою, і заздрила її успіху, особливо гонорару за турне 1881 року, або Сара Бернар, національна героїня, наближена до герцога Морні та Віктора Гюго, коханка кількох видатних французьких політиків та літераторів, «священне чудовисько», за словами Жана Кокто...

В результаті Коломб'є було засуджено за «образу суспільної моралі» до трьох місяців тюремного ув'язнення та штрафу у розмірі 1000 франків, книгу вилучено з продажу, але на той час вона вже була видана у Франції 92 рази. Після вилучення книга знову надійшла у продаж, але вже без скандальних уривків. За цією книгою ще й досі ставлять вистави на сучасній сцені.

Після кількох романів та перерви, пов'язаної з паризькими подіями 1870 року, Коломб'є поступово відійшла від театру, опублікувала кілька романів та кілька томів мемуарів. Сестрою Марі була Амелі Коломб'є (1857-1923), танцівниця Паризької опери та художниця (скульптор). У 1880 році портрет Марі Коломб'є написав Едуард Мане. Похована М. Коломб'є на цвинтарі Пер-Лашез у Парижі.

Книга Марі Коломб'є «Pistolet de la petite baronne», яка є у фонді бібліотеки, настільки рідкісна й маловідома, що про неї немає навіть згадки у мережі Інтернет.

Цей примірник книги колись належав дуже відомому в Одесі громадському діячеві Костянтину Ерастовичу Андріївському, про що свідчить відбиток печатки чорнилом на форзаці книги з написом: «К.Э. АНДРЕЕВСКІЙ», та тиснення золотом на корінці книги: «С. A.».

Костянтин Ерастович Андріївський (03.05.1855-1935) був сином відомого одеського лікаря, доктора медицини в Харківському університеті, основоположника курортології та організатора знаменитого курорту на Куяльницькому лимані Ераста Степановича Андріївського (1809-1872).

Навчався Костянтин Ерастович у приватній гімназії К. Ставіли (в якій виховувалися багато відомих одеситів: художник М. Д. Кузнєцов, граф К. М. Толстой, одеський повітовий предводитель дворянства В. В. Якунін), продовжив навчання в Рішельєвській гімназії, потім закінчив юридичний факультет Новоросійського університету у 1880 році. 

Починав службу в канцелярії тимчасового одеського генерал-губернатора, майже чверть століття був почесним мировим суддею, був голосним міської думи, членом міської управи, товаришем (заступником) міського голови. Член-засновник Товариства виправних притулків для неповнолітніх злочинців та Літературно-артистичного товариства. 

Великий землевласник Тираспольського повіту, де йому належало кілька сіл, загальною площею близько 3000 десятин. Протягом тривалого часу жив у власному будинку на вулиці Старопортофранківській, № 15.

У фонді бібліотеки є понад 70 книг з особистої бібліотеки Костянтина Ерастовича Андріївського, з них 60 – французькою мовою, головним чином це романи, є дитячі, розважальні та детективні книги.

Також на книзі Марі Коломб'є «Pistolet de la petite baronne» є інші володарські знаки: відбиток друку Магазину канцелярських товарів і книг французькою та англійською мовами з написом: ««ENGL[ISHE & FRENCH] & BOOKSELLING STORE J. HORN (Papoterie & Librairie Française & Anglaise)» та штамп без рамки з написом: «Одесская І 4ая коммун. Библиотека». 

Палітурка книги виготовлена зі шкіри та мармурового паперу – декоративного паперу, який використовується в палітурній справі та виготовляється шляхом закручування різних кольорів, що створює мармуровий ефект.