* * * 2022 * * * Міжнародний рік кустарного рибальства та аквакультури * * * 2022 * * * Місто Гренобль (Франція) - Європейська зелена столиця * * * 2022 * * * Каунас (Литва) та Еш-сюр-Альзетт (Люксембург) – культурні столиці Європи * * * 2022 * * * Гвадалахара (Мексіка) - Всесвітня столиця книги * * * 2022 * * * Рік збреження природи та живого миру в Україні * * * 2022 * * * 300-річчя від дня народження видатного українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета, педагога Григорія Савича Сковороди * * * 2022 * * * 150-річчя від дня народження зірки світового оперного мистецтва Соломії Крушельницької * * * 2022 ***

пʼятниця, 17 січня 2020 р.

Петро Петрович Гулак-Артемовський - автор першої романтичної балади в українській літературі: до 230-річчя від дня народження відомого письменника ХІХ століття


«Полум’я дає тепло і світло не для себе. Хороша людина працює для добра інших»     Петро Гулак-Артемовський


Багато десятиліть зачаровує незвичайний поетичний талант Петра Петровича Гулака-Артемовського. Невелика творча спадщина цієї унікальної людини посідає одне з почесних місць в історії української літератури. Перу письменника належать романтичні балади, байки, вірші, поетичні переклади польських і французьких авторів.

Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 (16) січня 1790 року в містечку Городище Черкаського повіту Київської губернії. Батько письменника , Петро Патрикійович, походив із старовинного козацького роду , родоначальником якого був Іван Гулак - генеральний обозний гетьмана Петра Дорошенка. Про історію походження подвійного прізвища Петро Петрович зазначав у рукописній біографії. «Прізвище Гулак-Артемовський, - писав він, - пішло від одного з потомків Івана Гулака, який жив у селі Артемовську. За розгульне життя місцеве населення прозвало цього Гулака «Гулякою», і, щоб не плутати з іншими представниками роду, його стали звати Гулякою Артемовським. Від нього починається рід Гулаків-Артемовських».
Початкову освіту юнак одержав удома, а одинадцяти років вступив до Київської академія - єдиного тоді на Україні навчального закладу, учні якого отримували не лише середню, а й вищу освіту. Не закінчивши повного курсу навчання, він кілька років  викладав у приватному пансіоні в Бердичеві, пізніше працював домашнім вчителем в сім’ях польських поміщиків на Волині.
У 1817 році Петро Гулак-Артемовський стає  вільним слухачем словесного факультету Харківського університету. Наступного року він починає багаторічну педагогічну діяльність в університеті спочатку викладачем польської мови, а в Інституті шляхетних дівчат викладає французьку. В цей період розпочинається й активна літературна діяльність Петра Гулака-Артемовського. Він виступає з перекладними й оригінальними творами в журналах «Украинский вестник» і «Вестник Европы».
Після закінчення університету й захисту в 1821 році магістерської дисертації на тему «О пользе истории вообще и преимущественно отечественной и о способе преподавания последней»  Петро Гулак-Артемовський викладає в університеті курс російської історії та польську мову, пише художні твори, бере участь у літературному житті.
В 1829 році Петро Гулак-Артемовський - ординарний професор, а в 1838 році -декан словесного факультету. В 1841 - 1849 роки він був ректором  Харківського університету. Одночасно Гулак-Артемовський займає посади інспектора і завідуючого навчальною частиною у  Харківському та Полтавському інститутах шляхетних дівчат.
В 30-х роках ХІХ століття Петро Петрович Гулак-Артемовський відходить від активної літературної діяльності.  На його долю  випало тяжке випробування. Треба було забезпечувати велику родину. 1849 року  Петро Петрович Гулак-Артемовський виходить в відставку, продовжуючи працювати інспектором інститутів шляхетних дівчат. Звільнення з університету він пережив надзвичайне боляче, але надіявся повернутися туди.
У 1855 році Петра Петровича Гулака-Артемовського обрано почесним членом Харківського університету, а ще раніше - членом Копенгаґенського товариства північних антикварів, членом-кореспондентом статистичного відділення при Міністерстві внутрішніх справ, членом Королівського товариства друзів науки у Варшаві.
В останні роки життя  Петро Петрович Гулак-Артемовський майже нічого не піше. Виняток складають посвяти своїм дітям, звернення до коханої дружини і друзів. Ці вірші присвячені родинно-побутовим подіям, індивідуальним почуттям, переживанням. Митець через усе своє нелегке життя проніс палку любов до віршованого слова. 13 жовтня 1865 року зупинилося серце видатного українського письменника, вченого, перекладача, поета.
У 2017 році відбулося відкриття пам'ятника класику української літератури ХІХ століття Петру Петровичу Гулаку-Артемовському біля Харківського національного університету імені Василя Каразіна. Автори меморіалу - скульптор Олександр Рідний і архітектор Сергій Чечельницький.



Цікаві штрихи до літературного портрета Петра Гулака-Артемовського


Перші поетичні спроби Петра Гулака-Артемовського припадають на час навчання його в Київській академії. Зберігся аркуш паперу з уривком перекладу поеми «Налой», написаного у 1813 році. Ця поема одного з найвизначніших представників французького класицизму Нікола Буало належала до жанру героїко-комічних бурлескних творів.

Перший друкований твір Петра Гулака-Артемовського - російський переклад з Жана-Батісто Руссо «Ослепление смертних» - з'явився у жовтневому номері «Украинского вестника» за 1817 pік, одразу ж після переїзду письменника до Харкова. Відтепер на сторінках цього журналу один за одним друкуються його вільні переклади і переспіви російською мовою з Д. Мільтона, Ж. Расіна, Горація…

Перший вірш українською мовою «Справжня Добрість (Писулька до Грицька Прокази)» Петра Гулака-Артемовського, датований 17 вересня 1817 року, побачив світ лише 1904 року. Це своєрідне послання Григорію Квітці-Основ'яненку як одному з керівників товариства благодіяння у Харкові.

Поетичний талант Петра Гулака-Артемовського на повну силу розкрився в його байках, що, у своїх кращих зразках, стали справжнім надбанням української літератури. Найвизначніша серед них, як і взагалі у творчому доробку поета, заслужено вважається байка, чи, за визначенням самого автора, «казка», «Пан та Собака». Одразу ж після опублікування в «Украинском вестнике» 1818 року вона здобула таку широку популярність, що ходила в списках.

Петру Гулаку-Артемовському належить також невеличкий цикл байок-мініатюр: «Дурень і Розумний», «Цікавий і Мовчун», «Лікар і Здоров'я», написаних у 1820 році у формі стислих поетичних гуморесок або розгорнутих прислів'їв, де ті чи інші життєві ситуації передаються у гранично лаконічній розповіді. У 1827 році він пише байки: «Батько та Син», «Дві пташки в клітці», «Рибка».

Водночас з байками Петро Петрович Гулак-Артемовський створює  перші в українській літературі зразки балад у романтичному дусі - «Твардовський» та «Рибалка», що з'явилися друком у «Вестнике Европы» у 1827 році. «Твардовський» - це переспів відомої балади Адама Міцкевича «Пані Твардовська», написаної за фольклорним сюжетом, про гульвісу-шляхтича, який запродав душу чортові. Подібні перекази про козака-гультяя існували і в українській народній творчості. Петро Гулак-Артемовський вдало використав у своїй баладі простонародну лексику, фольклорні засоби образності.

Важливу роль у творчій діяльності Петра Гулака-Артемовського відігравало знання французької мови. Нею він писав листи, вірші, епіграфи, в яких переплітаються лірико-бурлескні медитації з романтично-сентиментальною поезією. Є в його доробку ліричний вірш, написаний французькою мовою - «В Полтаву. До моєї Аполлінарії з приводу її забутої муфти».

За життя письменника не було видано жодної його збірки творів. Першу спробу зібрати значну частину спадщини поета зробив Пантелеймон Куліш, надрукувавши в журналі «Основа» за 1861рік дванадцять поезій. У 1877 році вірші Петра Петровича Гулака-Артемовського вперше вийшли окремою книжкою в Києві. Таким виданням явився «Кобзар П. П. Артемовського-Гулака» з передмовою Ф. Піскунова. Вся ж літературна спадщина Петра Петровича Гулака-Артемовського побачила світ лише у ХХ столітті. 


Твори П. П. Гулака-Артемовського


Гулак-Артемовський, Петро. Поетичні твори // Петро Гулак-Артемовський. Євген Гребінка : поетичні твори, повісті та оповідання / упоряд. і примітки М. М. Павлюка ; вступ. стаття П. М. Федченка . - Київ : Наукова думка, 1984. - С. 32 - 137. - (Бібліотека української літератури).

На сторінках видання можна прочитати балади, байки, приказки, переклади Петра Петровича Гулака-Артемовського, створені в різний час: «Тюхтий та Чванько», «Пан та Собака», «Твардовський», «Рибалка»…




Гулак-Артемовський, Петро. Твори / вступ. стаття та примітки І. Я. Айзенштока. - Київ : Дніпро, 1970. - 128 с.
В цьому виданні вміщено сатиричні твори і гуморески, балади… : «Пан та Собака», «Твардовський», «Рибалка», «Дві пташки в клітці»…








Гулак-Артемовський, Петро. Твори / упоряд., вступ. стаття і примітки Б. А. Деркача. - Київ : Дніпро, 1978. - 160 с.
До збірки творів визначного письменника дошевченківської доби П. П. Гулака-Артемовського ввійшли оригінальні та перекладні поезії, статті, листи. В кращих творах, які відіграли важливу роль в розвитку нової української літератури, поет порушував актуальні проблеми часу.






Гулак-Артемовський, Петро. [Твори] // Українська дитяча література : хрестоматія. - Київ : Вища школа, 2006. - С. 100 - 101.
До видання увійшли приказки «Цікавий і Мовчун», «Дурень і Розумний», байка «Батько й Син».








Гулак-Артемовський, Петро. [Твори] // Небо України : поетична антологія. Т. 1 / за упоряд. та ред. В. Коломійця. - Київ : Український письменник, 2001. - С. 223 - 224.
 До поетичної антології увійшли твори : казка «Пан та Собака», приказка «Цікавий і Мовчун», «Дві пташки в клітці».







Гулак-Артемовський, Петро. [Твори] // Українська байка / худож.-оформлювач А. С. Ленчик. - Харків : Фоліо, 2006. - С. 38 - 49. - (Українська класика).
До видання увійшли казка «Пан та Собака», «Солопій та Хівря, або горох при дорозі, «Тюхтій та Чванько», «Лікар і Здоров’я» …







Гулак-Артемовський, Петро. [Твори] // Шляхи сподівань : українська література кінця XVIII - початку ХХ століття / упоряд. і передм. Шкляра В. І. - Київ : Грамота, 2003. - С. 83 - 94. - (Українська література).
До книги увійшли твори Петра Гулака-Артемовського: «Справжня Добрість», «Пан та Собака», «Цікавий і Мовчун», «Дві пташки в клітці», «Батько й Син».





Гулак-Артемовський, Петро. До Любки : [вірш]  // Шедеври української любовної лірики. - Харків : Фоліо, 2006. - С. 4. - (Література).
«Нащо ти, Любочко, козацьке серце сушиш?..
Чого, як молода та кізочка в бору,
Що чи ногами лист сухенький заворушить,
Чи вітерець шепне…».





Гулак-Артемовський, Петро. Псалом 132. // Тисячоліття. Поетичний переклад України-Русі : антологія. - Київ : Дніпро. - С. 241 - 242.
Немає вже й кращої людської в світі долі,
Як вкупці братики живуть по Божій волі…










Література про життя та творчу діяльність П. П. Гулака-Артемовського


Коляда І. Петро Гулак-Артемовський / Ігор Коляда, Юлія Коляда, Олександр Кирієнко, Євген Биба. -  Харків : Фоліо, 2015. - 120 с. - (Знамениті українці).
Серед тих, хто продовжив реалістичні традиції Івана Котляревського, хто закладав основи нової української літератури, почесне місце належить Петрові Гулаку-Артемовському. Він створив чимало романтичних балад, віршованих і прозових послань, перекладів, віршів побутового характеру, проте здобув популярність перш за все як байкар-новатор. Використовуючи скарби українського фольклору, його гумор, художні засоби, народну розмовну мову, поет створив і поширив жанр байки і приказки.



***

  • Айзеншток, Ієремія. Петро Гулак-Артемовський // Петро Гулак-Артемовський : твори. - Київ, 1970. - С. 5 - 23.
  • Гончар О. І. Українська література передшевченківського періоду і фольклор [Творчість Петра Гулака-Артемовського] // Українські дожовтневі письменники : збірник літературно-критичних матеріалів. - Київ, 1985. - С. 50 - 53.
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790-1865) // Історія української літератури: у 2-х томах. Т. 1. - Київ, 1987. - С. 185 - 192.
  • Гулак-Артемовський Петро Петрович (1790-1865) // Історія української літератури (Перші десятиріччя ХІХ століття). - Київ, 1992. - С. 201 - 224.
  • Гулак-Артемовський Петро Петрович (1790-1865) // Українські поети : біографії, огляди творчості. -Київ, 2015. - С. 58 - 60.
  • Гулак-Артемовський П. П. Пан та собака [аналіз твору] // Ф. С. Кислий. Вивчення байки в школі. - Київ, 1982. - С. 54 - 71.
  • Деркач, Борис. На шляху становлення Нової української літератури // П. П. Гулак-Артемовський. Твори. - Київ, 1978. - С. 5 - 15.
  • Деркач Б. А. Гулак-Артемовський Петро Петрович // Українська літературна енциклопедія. Т.1. - С. 515-516.
  • Крижанівський, Степан. Гостре слово байкаря // Історичний календар 2000 року. - Київ, 1999. - С. 29.
  • Нова українська література. Друге національне відродження. Романтизм [Творчість Петра Гулака-Артемовського] // Михайло Наєнко. Художня література України : від міфів до реальності. – Київ, 2005. - С. 343 - 346.
  • Петро Гулак-Артемовський - зачинатель українського художнього перекладу // Володимир Матвіїшин. Український літературний європеїзм. - Київ, 2009. - С. 111 - 119.
  • Петров М. І. Петро Петрович Гулак-Артемовський // Матеріали до вивчення історії української літератури : в 5-ти томах. Т. ІІ. – Київ, 1961. - С. 185 - 193.
  • Пільгук І. І. Поетична творчість Гулака-Артемовського // Матеріали до вивчення історії української літератури : в 5-ти томах. Т. ІІ. - Київ, 1961. - С. 193 - 210.
  • Письменство 20-40 років [ХІХ століття] // Сергій Єфремов. Історія українського письменства. - Київ, 1995. - С. 324 - 345.
  • Сірополко, Степан. Історія освіти в Україні. - Київ : Наукова Думка, 2001. - С. 243.
  • Скрипник П. І. Гулак-Артемовський Петро Петрович ( 27(16).01.1790- 13(01).10.1865) // Енциклопедія історії України: у 10 томах. Т. 2. - Київ, 2004. - С. 248 - 249.
  • Федченко П.М. Петро Гулак-Артемовський. Євген Гребінка // Петро Гулак-Артемовський. Євген Гребінка : поетичні твори, повісті та оповідання. - Київ, 1984. - С. 5 - 29.
  • Шубравський В. Є. Від Котляревського до Шевченка [Творчість Петра Гулака-Артемовського] // Українські дожовтневі письменники : збірник літературно-критичних матеріалів. - Київ, 1985. - С. 50.


Підготувала Бондарчук К.В., завідувачка читальної зали Одеської ОУНБ ім. М. Грушевського 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Надеемся на комментарии