Ілюстрована історія «Енеїди»: 225 років від часу видання перших трьох частин поеми Івана Петровича Котляревського

 

Понад два століття зачаровують читачів твори веселого полтавського мудреця Івана Петровича Котляревського, творця славнозвісної поеми «Енеїда», яка стала першою друкованою книжкою, написаною українською народною мовою, і своєрідним підсумком попереднього багатовікового розвитку української літератури та рішучим кроком нової доби.

Так Котляревський у щасливий час

Вкраїнським словом розпочав співати,

І спів той виглядав на жарт не раз.

Та був у нім завдаток сил багатий,

І огник, ним засвічений, не згас,

А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати.

(Іван Франко «Котляревський», 1873)

Над «Енеїдою» Іван Петрович Котляревський почав працювати в 1794 році, коли був домашнім вчителем у поміщицьких маєтках Золотоніського повіту на Полтавщині. Йому було тільки 25 років. Саме в роки вчителювання було написано перші три частини «Енеїди», яка є травестійним переспівом однойменного твору великого римського поета Вергілія. Казково-міфологічний сюжет славетної Вергілієвої поеми слугував Котляревському для змалювання, з використанням засобів гротеску, широкої картини життя українського суспільства XVIІІ — початку ХІХ століття.

З 1796 по 1808 рік Котляревський перебував на військовій службі, але навіть у нелегких бойових буднях Іван Петрович продовжував працювати над «Енеїдою». Спочатку він не мав наміру публікувати поему, вона поширювалася серед читачів у багатьох рукописних списках. За одним з них 1798 року у Петербурзі  з’являється перше видання поеми під назвою «Малороссийская Енеида в трех частях». Видана вона була з ініціативи і на кошти конотопського поміщика Максима Йосиповича Парпури, який тоді жив в Петербурзі і займався видавничою діяльністю, відаючи друкарнею Медичної колегії. 1808 року це видання «Енеїди» повторив книговидавець Іван Петрович Глазунов.  Обидва випуски поеми з’явилися без відома і згоди Котляревського і, звичайно, не могли задовольнити автора.

У 1808 році Іван Петрович Котляревський в чині капітана вийшов у відставку, але незважаючи на життєві труднощі продовжував працювати над «Енеїдою».  1809 року вийшла «Енеїда» Івана Петровича Котляревського вже у чотирьох частинах. На титулі містилося зауваження: «Вновь исправленная и дополненная противу прежних изданий». До книжки було додано «Словарь малороссийских слов, содержащихся в Энеиде, и многих иных, в Малороссии употребительных, исправленный, умноженный и дополненный словами до четвертой части. Дополнение к малороссийскому словарю. Погрешности». Поема мала присвяту: «С.М. К-ю усердно посвящает сочинитель». Це присвята Семену Михайловичу Кочубею, полтавському губернському маршалкові, коштами якого було здійснено перше авторське видання «Енеїди».

Над продовженням «Енеїди» Котляревський працював протягом десяти років. У 1821 році Іван Петрович закінчує писати п’яту частину «Енеїди», а 1822 року – шосту. Уривки з п'ятої та шостої частин «Енеїди» публікувалися в журналах. Уривок з шостої частини вийшов у харківському альманасі «Утренняя звезда» в 1833 році. Але побачити повне видання поеми Івану Петровичу Котляревському не судилося. Тільки у 1842 році «Енеїда» у шести частинах , завдяки зусиллям історика давньої української літератури та етнографії, професора Харківського й Петербурзького університетів Ізмаїла Івановича Срезневського, вийшла в світ у Харкові.

 

Титульна сторінка першого повного видання «Енеїди» 1842 року

 

Оригінальний твір Івана Петровича Котляревського надихнув на творчість майстрів живопису. «Енеїду» ілюстрували різні художники.  До золотого фонду українського та світового мистецтва увійшли десятки унікальних робіт визначного художника Порфирія Мартиновича. Серед них ілюстрації до перевидання поеми «Енеїда» 1903 року. Живописець і графік Василь Онисимович Корнієнко створив 13 рисунків до «Енеїди», які згодом увійшли до літературного збірника «На вічну пам'ять Котляревському», який був виданий 1904 року у Києві видавництвом «Вік». Відомий художник-графік Георгій Нарбут планував виконати великий проєкт — повнокольорову «Енеїду» Івана Котляревського, але не встиг. Згодом майже всі ескізи до поеми загинули в пожежі будинку Грушевського (вулиця Паньківська) у Києві. «Енеїду» оспівали пензлем, Микола Алексєєв, Михайло Дерегус, Іван Їжакевич та Федір Коновалюк, Олександр Данченко… 

 

Еней (художник Георгій Нарбут. 1919 р.)

 

Котляревський І. П. Енеїда. Наталка Полтавка. Москаль-чарівник / І. П. Котляревський ; худож.-ілюстратори І. Їжакевич, Ф. Коновалюк. — Київ : Держ. вид-во художньої літератури, 1950. — 223 с., іл.

У цьому виданні творів Івана Петровича Котляревського кольорові ілюстрації супер, заставки та кінцівки виконані відомими українськими художниками Іваном Їжакевичем та  Федіром Коновалюком.

 

Ілюстрація Івана Їжакевича та Федіра Коновалюка до першої частини поеми «Енеїда»

В тім городі жила Дідона,

А город звався Карфаген,

Розумна пані і моторна, Для неї трохи сих імен:

Трудяща, дуже працьовита,

Весела, гарна, сановита,

Бідняжка — що була вдова;

По городу тоді гуляла,

Коли Троянців повстрічала…

 

Ілюстрація Івана Їжакевича та Федіра Коновалюка до третьої частини поеми «Енеїда»

Ілюстрація Івана Їжакевича та Федіра Коновалюка до четвертої частини поеми «Енеїда»

 

Котляревський І. П. Енеїда : поема / Іван Котляревський ; худож.-ілюстратор А. Базилевич. — Київ : Дніпро, 1994. — 300 с., іл.

Неперевершеним ілюстратором «Енеїди» став народний художник України Анатолій Дмитрович Базилевич, який працював над малюнками 10 років. Його ілюстрації — це нове прочитання невмирущої «Енеїди» Івана Петровича Котляревського. Досконала техніка, жвавість відкритих кольорів, гумористичне зображення оповіді. Графік не лише унаочнює жартівливий показ талановито переданих сцен, а й намагається звеличите з ледь помітною лукавинкою своїх героїв, вони позірно в нього — трояни й латиняни, а насправді — запорозькі козаки, які мандрують, змагаються, перепочивають, розважаються… За ілюстрації до «Енеїди» видавництва «Дніпро» (Київ, 1968 рік), Анатолій Базилевич отримав звання «Заслужений діяч мистецтв УРСР».

 

Ілюстрація Анатолія Базилевича до першої частини поеми «Енеїда»

 

Еней був парубок моторний

І хлопець хоть куди козак,

Удавсь на всеє зле проворний,

Завзятіший од всіх бурлак.

Но греки, як спаливши Трою,

Зробили з неї скирту гною,

Він, взявши торбу, тягу дав;

Забравши деяких троянців,

Осмалених, як гиря, ланців,

П'ятами з Трої накивав…

 

Ілюстрація Анатолія Базилевича до другої частини поеми «Енеїда»

Еней попливши синім морем,

На Карфагену оглядавсь;

Боровсь з свої сердета горем,

Слізьми, бідняжка, обливавсь.

Хоть от Дідони плив поспішно,

Та плакав гірко, неутішно…

 

Ілюстрація Анатолія Базилевича до третьої частини поеми «Енеїда»

Еней, таку уздрівши цяцю,

Не знав із ляку, де стояв;

І думав, що свою всю працю

Навіки тута потеряв…

 

Ілюстрація Анатолія Базилевича до четвертої частини поеми «Енеїда»

Заклятий острів перед нами,

І ми його не минемо,

Не пропливем нігде човнами,

А на йому пропадемо;

Живе на острові цариця

Цірцея, люта чарівниця

І дуже злая до людей;

Які лиш не остережуться,

А їй на острів попадуться,

Тих переверне на звірей…

 

Ілюстрація Анатолія Базилевича до п'ятої частини поеми «Енеїда»

Еней пробуркався, схопився

І духом моторнійший став;

Водою тібрською умився,

Богам молитви прочитав

Велів два човни знаряджати,

І сухарями запасати,

І воїнів туди саджать…

 

Ілюстрація Анатолія Базилевича до шостої частини поеми «Енеїда»

Еней пройдисвіт і не промах,

В війні і взріс і постарів;

Привідця був во всіх содомах,

Ведмедів бачив і тхорів…

 

Котляревський І. П. Енеїда : поема, п’єси / Іван Котляревський ; худож.-ілюстратор А. Д. Базилевич ; худож.-оформлювач І. В. Осипов. — Харків : Фоліо, 2005. — 350 с. — (Українська класика).

У поемі  відтворено різні сторони життя українського суспільства у другій половині XVIII століття. Дотепний гумор, повір’я, звичаї, картини воєнного і мірного життя — усе це надає твору яскравого національного колориту.

 

 

Література про життєвий та творчий шлях Івана Петровича Котляревського

 

Панасенко Т. М. Іван Котляревський / худож.-оформлювач Є. В. Вдовиченко. — Харків : Сиция, 2012. — 88 с.

«Здобув три вінці: на полі битви, як добрий воїн; на шляху мирного громадянського життя, як дбайливий вихователь багатьох гідних синів вітчизни; на ниві літератури, як полум’яний любитель мови рідної йому, їм створеної...» — говорив про Івана Котляревського (1769—1838) його перший біограф Степан Павлович Стеблін-Камінський. Безсмертна «Енеїда» й вічно юна «Наталка Полтавка» з часом не тьмяніють і не губляться, а зачаровують нових читачів. Ім’я їхнього автора, основоположника й першого класика нової української літератури, назавжди вписане в історію української і світової культури.

***

• Бондарчук П. М. Котляревський Іван Петрович (1769—1838) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2008. — Т. 5 : Кон —Кю. — С. 236.

• Гончар О. Перші вершини української класики // Котляревський І. Енеїда : поема. Наталка Полтавка : п’єса / передм. та приміт. О. І. Гончара ; післямова В. О. Шевчука ; [обкл. В. І. Касіяна ; іл. А. Д. Базилевича ]. — Київ : Веселка, 2000. — С. 5—14.

• Деркач Б. Іван Котляревський // Котляревський І. Енеїда : поема. Наталка Полтавка. Москаль-чарівник : п’єси / передм. та прим. Б. Деркача ; іл. худож.Г. Якутовича.  — Київ : Дніпро, 1987. — С. 5—26.

• Іван Петрович Котляревський (біографія) //  Котляревський І. П. Енеїда : поема. — Київ : Видавничий дім «Кондор», 2020. — С. 370—371.

• Коментар до «Енеїди» Івана Котляревського та його історія //  Котляревський І. П. Енеїда : поема. — Київ : Видавничий дім «Кондор», 2020. — С. 247—369.

• Шабліовський Є. І. П. Котляревський — корифей української літератури / Є. Шабліовський, Б. Деркач // Котляревський І. П. Повне зібрання творів. — Київ : Наукова думка, 1969. — С. 5—35.

• Шабліовський Є. С. Перлина Української літератури : передмова до факсимільного видання «Енеїди» 1842 року / Є. С. Шабліовський, Б. А. Деркач. — Київ : Дніпро, 1979. — 20 с.

• Шевчук В. «Енеїда» Івана Котляревського в системі літератури українського бароко // Котляревський І. Енеїда : поема. Наталка Полтавка : п’єса / передм. та приміт. О. І. Гончара ; післямова В. О. Шевчука ; [обкл. В. І. Касіяна ; іл. А. Д. Базилевича ]. — Київ : Веселка, 2000. — С. 279—301.

• Шудря М. Пам’ятник козацький Трої : 200 років нової української літератури / Микола Шудря // Друкарство. — 1998. — №  5—6 (22—23). — С. 20—25.

• Яценко М. Т. Іван Котляревський // Котляревський І. Поетичні твори. Драматичні твори. Листи. — Київ : Наукова Думка, 1982. — С. 5—34.

 

Підготувала К.В. Бондарчук, завідувачка читальним залом