* * * 2025 * * * Всесвітня столиця книжки 2025 року — Ріо-де-Жанейро* * * 2025 * * * 250 років від дня народження німецького філософа Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля * * * 2025 * * * 250 років від дня народження англійської письменниці Джейн Остін * * * 2025 * * * 200 років від дня народження австрійського композитора Йоганна Штрауса (сина) * * * 2025 * * *185 років від дня публікації збірки поезії Тараса Шевченка «Кобзар» * * * 2025 * * * 150 років від дня народження українського живописця Олександра Мурашка * * * 2025 ***150 років від дня публікації роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» * * * 2025 * * * 150 років від дня народження німецького письменника Томаса Манна* * *2025 * * * 150 років від дня народження українського хорового диригента, композитора Олександра Кошиця * * *2025 * * * 100 років з часу заснування журналу «Всесвіт»* * *

середа, 6 серпня 2025 р.

Книги, отримані від Міжнародного видавничого консорціуму «Concordia & Landmarks»

 

Книги, отримані від Міжнародного видавничого консорціуму «Concordia & Landmarks»

 

 




Білінський В. Герої України. Історична трилогія. Упорядник Андрій Берижна. Вид. 2-е. – Київ: Міжнародний інститут українознавчих студій, 2024. – 512с.

В історичній трилогії «Герої України» автор розвінчує упереджену фальсифікацію біографій Нестора Махна, Романа Шухевича та Олексія Береста московською тоталітарною системою. У книзі також публікується автобіографічний розділ автора. Володимир Білінський (1936 – 2022) присвятив своє життя переосмисленню національної історії України. Відомий письменник, автор історичних бестселерів «Країна Моксель, або Московія», «Україна-Русь», «Москва Ординська» писав: «Російські міфи не мають права на пропагування в українській історичній науці! Українська наука має бути побудована на суцільній правді. Якщо ми цього не зрозуміємо, то навіки залишимося на узбіччі історії».


Леопольд Ященко і його славетний хор «Гомін» – велична епоха відродження традицій національного співу. Збірка спогадів і матеріалів Упорядники : Лідія Орел, Анатолій Сєриков. – Київ : Міжнародний інститут українознавчих студій, 2024. – 512 с.

Леопольд Ященко (1928-2016) – Українець з великої літери, видатний культурний і громадський діяч, шістдесятник, музикознавець, фольклорист, композитор, засновник і багаторічний керівник етнографічного хору «Гомін», лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.

За відшукування, збереження та популяризацію творів традиційної пісенної культури України Леопольда Ященка звинувачували у «буржуазному націоналізмі», звільнили з посади старшого наукового співробітника Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії імені Максима Рильського АН УРСР, виключили зі Спілки композиторів України. Рятували українська народна пісня і хор «Гомін».


Орел. Л. Південь України: Запорозька Січ, Таврія, Бессарабія, Кубань, Одеса, Херсон, Миколаїв. За редакцією Анатолія Сєрикова – Київ : Видавничий дім журналу «Пам'ятки України», 2021. – 40с. – Бібліотека журналу «Пам'ятки України». Книга 106 & Народна бібліотека «Пам'ятки України». Випуск 9-10.

У сиву давнину Південну Україну заселяли різні племена й народи: кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гуни, анти, авари, греки, печеніги, торки (гузи), половці, татари, ногайці, болгари. Південь України – територія Запорізької, Херсонської, Миколаївської, Одеської, південних районів Дніпропетровської, Кіровоградської, Донецької областей, Кримської АР. У давнину тут були кочові цивілізації, а в середні віки це переважно володіння Війська Запорозького.

Дослідники виділяють такі етнічні землі Південної України, які внаслідок міграції й експансії завойовників набували різних найменувань: Таврія, Бессарабія, Буджак, Кубань, Задунайщина, Новоросія. Запорожжя (Запорозький низ, Вольності Війська запорозького, Вольності запорозьких низових козаків) – територія південної та південно-східної частини України, куди входили сучасні Запорізька, Дніпропетровська, частково Полтавська, Кіровоградська, Херсонська, Миколаївська й Донецька області. 


Революція Гідності : Чорна меса. Внутрішні і зовнішні загрози 10 літ тому і сьогодні. – Київ : Міжнародний інститут українознавчих студій, 2023. – 432 с.

Здавалось би, що нового нині можна довідатись про Революцію Гідності? Багато сучасників брали участь у ній особисто або знають про перебіг із моторошних телетрансляцій 5-го каналу... Втім, класик журналістських розслідувань Павло Романюк за майже десять років зібрав значну інформацію і ділиться у книзі невідомими свідченнями про долі і число Героїв Майдану, оприлюднює вражаючі факти і подробиці подій, викриває таємні злочини і закулісних персонажів. Без ейфорії автор аналізує і співставляє події, факти, тенденції, обіцянки і наслідки.


Старак-Повякель О. Скарби Національного музею народної архітектури та побуту України. Путівник – Київ : Фундація Академіка Петра Тронька, 2023. – 608 с.

Це видання містить різноплановий ілюстративний і текстовий матеріал про історію, розбудову та сьогодення єдиного загальноукраїнського скансену. Столичний музей просто неба  – важливий національний заклад збереження, дослідження й експонування традиційних пам’яток народної архітектури й етнографії. Він є новим різновидом культурного ландшафту XXI століття, що не лише відтворює українську спадщину XVII – ХХ століть, а й виступає у якості джерела натхнення, змістовного дозвілля і національної самоідентифікацїі. Видання адресоване широкій аудиторії – усім, кому не байдужа українська культура.

 

Степовик Д. Пресвята Діва Марія в українському мистецтві – Київ, Видавничий дім журналу «Пам’ятки України», 2023. – 432с. – Бібліотека журналу «Пам’ятки України». – Книга 157.

Наприкінці X століття розпочинається одна з найцікавіших і найоригінальніших мистецьких історій уславлення пресвятої Діви Марії (Маріологїї) у світовому мистецтві, яку дотепер, понад тисячу років творять українські автори.

Сакральне мистецтво – постійний предмет досліджень і публікацій професора Дмитра Степовика, який є журналістом за першою освітою й тричі доктором – мистецтвознавства, філософії та богословських наук, а також членом-кореспондентом Національної академії наук. Він визнаний чільний фахівець з іконотворчості, монументального малярства, станкової та книжкової графіки. Його нова книга - глибоко особистісний, почасти полемічний, аналіз розвитку української Маріологїї у контексті різноманітних впливів релігійних і мистецьких течій Сходу і Заходу.

 

Сторозтерзаний ворогом Харків. 2022 – 2023. Фотосвідчення Вадима Бєліков. Упорядник Влад Дядин. Передмова Анатолія Сєрікова // Бібліотека журналу «Пам'ятки України». Книга 160 Київ : Видавничий дім журналу «Пам'ятки України», 2023. – 400 с.

Ця книга – фотосповідь воєнного міста-героя Харкова. Від 24 лютого містячи перебувають у страху й невідомості. Не відають, Що станеться за мить, цієї ночі, завтра.

Світлини Вадима Бєлікова не лише документують фронтові реалії, а й думки, чуття, переживання: мешканців зруйнованих будинків, учнів спалених гімназій, гостей назавжди закритих кафе. Гортаючи сторінки, відчуваєш біль, але хочеться вірити в краще. Світле майбутнє Харкова і харків’ян в сімі європейських народів.

 

Українсько-польське порубіжжя. Інтеграційні процеси в контексті українсько-польського пограниччя. Збірка статей. Передмова Степана Павлюка. Упорядник Андрій Клімашевський // Бібліотека журналу «Пам’ятки України». Книга 182.Київ – Варшава : Сoncordia – Пам’ятки України, 2025. – 216 с.

У книзі висвітлено маловідомі інтеграційні процеси історичного і культурного взаємо-проникнення двох самобутніх суб’єктних національних світів: українського і польського. У контексті порубіжного співіснування упродовж багатовікового сусідства від середньовіччя до модерних явищ і трансформацій XX століття. Цей проект є наслідком багатолітньої тісної співпраці двох представницьких наукових інституцій Польщі та України: Інституту Етнології і Культурної Антропології Варшавського Університету та Інституту народознавства Національної Академії наук України.

 

Щербак Ю. Рашизм. Звір із безодні. Ілюстрації Олексія Кустовського. Упоряд. Анатолій Сєриков // Бібліотека журналу «Пам'ятки України». Книга 175. – Київ – 2025, – 72 с.

У цьому виданні Юрій Щербак, видатний український інтелектуал і письменник, Надзвичайний і Повноважний посол України в США, Канаді та Ізраїлі, аналізує походження, генезу й саме поняття рашизму, термінологічне означення якого укорінилося в міжнародному лексиконі після початку російської агресії в Україні. Автор привертає увагу до виняткової влучності цього гібридного терміну, в якому поєднується національне походження явища і його фашистська сутність.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Надеемся на комментарии