* * * 2025 * * * Всесвітня столиця книжки 2025 року — Ріо-де-Жанейро* * * 2025 * * * 250 років від дня народження німецького філософа Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля * * * 2025 * * * 250 років від дня народження англійської письменниці Джейн Остін * * * 2025 * * * 200 років від дня народження австрійського композитора Йоганна Штрауса (сина) * * * 2025 * * *185 років від дня публікації збірки поезії Тараса Шевченка «Кобзар» * * * 2025 * * * 150 років від дня народження українського живописця Олександра Мурашка * * * 2025 ***150 років від дня публікації роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» * * * 2025 * * * 150 років від дня народження німецького письменника Томаса Манна* * *2025 * * * 150 років від дня народження українського хорового диригента, композитора Олександра Кошиця * * *2025 * * * 100 років з часу заснування журналу «Всесвіт»* * *

пʼятниця, 24 жовтня 2025 р.

Дзвінкий голос століть: 5 книг з історії української мови

 


«Мова — душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб. В мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання…» (Іван Огієнко (Митрополит Іларіон), мовознавець політичний, громадський і церковний діяч)

 





27 жовтня відзначається День української писемності та мови. У церковному календарі — день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. В цей святковий день на Українському радіо традиційно відбувається радіодиктант національної єдності, який вперше знавці української мови писали ще на початку ХХІ століття.

Скільки налічують в український мови звуків? Звідки прийшли до нас тисячі пам’яток усної народної творчості — колядки, щедрівки, веснянки-гаївки, русальні, купальські, обжинкові і навіть весільні пісні? Що означає назва останнього дня тижня — «Неділя»? Яку роль відіграли в історії української мови два західноєвропейські міста — Бад-Емс і Страсбург?

Шанувальникам українського слова представляємо цікаві та захоплюючі книжки з історії української мови: Станіслав Губерначук «Трипілля і українська мова», Орися Демська «Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга», «Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду», Ярослав Радевич-Винницький «Історія української мови», Кирило Булаховський «Мова, що стала світовим трендом».

 

Станіслав Губерначук «Трипілля і українська мова»


Станіслав Сергійович Губерначук (1938) — філолог, письменник, журналіст, редактор, краєзнавець, громадський діяч. Отримавши диплом філолога, працював редактором на кіностудії «Укртелефільм», журналістом у прес-центрі Держкомсільгосптехніки, учителем, редактором у кількох київських видавництвах. Виступав на Українському радіо, у студентських аудиторіях, на багатьох конгресах та конференціях, присвячених питанням мови та історії. Автор праць: «Прадавність української мови», «Трипілля і українська мова», «Трипільські мовні корені української лексики, пов'язаною із господарською діяльністю», «Як гул століть, як шум віків — рідна мова», «Українські говірки і санскрит»…

 

Губерначук С. Трипілля і українська мова / Станіслав Губерначук. — Київ : Фенікс, 2005. — 232 с.

У запропонованій книзі автор простежує найдавніші витоки української мови. На основі аналізу мовних, археологічних, етнографічних, антропологічних та історичних фактів дослідник приходить до думки про спадкоємний зв'язок між мовно-культурним світом українців та мовно-культурним світом творців Трипільської цивілізації, тобто людності Праукраїни VI-III тис. до нашої ери.

Застосувавши метод «слів і речей» при дослідженні багато чого з того, що вміли і знали, у що вірили носії Трипільської культури, автор дійшов висновку, що мова трипільців стала базовою для становлення праукраїнської мови. А проведений у книзі аналіз знаків-символів трипільської орнаментики і символів-образів українських обрядових пісень сонцепоклонницького походження засвідчив, що основні символи, образи і мотиви української обрядової поезії у своєму формуванні пройшли і часи Трипільської цивілізації.

 


Орися Демська «Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга»


Орися Мар'янівна Демська (1966) — українська мовознавиця, доктор філологічних наук, професор, організаторка і перша голова Національної комісії зі стандартів державної мови (в лютому 2020 — 9 лютого 2022). Великий Вчитель Української академії лідерства, член Комісії з питань найменувань Київської міської державної адміністрації, експерт у сфері науки, мовної політики та культури. Є співавторкою першого українського словника омонімів, українсько-польського тематичного словника, праці про український лінгвоцид ХХ століття; авторкою наукових публікацій з лексикології, лексикографії, корпусної лінгвістики, соціолінгвістики, лінгвістичного ландшафту та політики простору.

 

Демська О. Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга / Орися Демська. — Харків : Віват, 2023. — 304 с. ; іл. — (Серія «Актуальна тема»).

На культурній мапі модерної української мови є дві важливі точки: Бад-Емс, звідки указом намагались переконати світ, що української мови немає, не було і бути не може, і Страсбург — точка, де 21 березня 2022 року українська отримала статус майбутньої офіційної мови Європейського Союзу.

Орися Демська розповідає про зародження й розвиток української мови від індоєвропейської прамови до наших днів, її взаємодію з іншими мовами, історію взаємозбагачень, непримириме протистояння з російською і перебіг лінгвоцидів, із яких вона все ж таки вийшла переможницею.

Доступно про формування української державності і національної ідентичності через мову і завдяки мові.

 


«Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду»


Збірник «Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду» має на меті ознайомити читачів зі специфікою мовної політики, яку провадив радянський режим на теренах України. Упорядники свідомі того, що збірник не може претендувати на повноту і всеохопність матеріалу. Їх завданням було заохотити майбутніх дослідників до пошуку ширшої інформації і наукового її опрацювання.

 

Українська мова у ХХ сторіччі : історія лінгвоциду. Документи і матеріали / упорядн.: Л. Масенко, В. Кубайчук, О. Демська-Кульчицька; за ред. Л. Масенко. — Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2005. — 399 с.

У збірнику вміщено документа і матеріали, що стосуються мовної політики радянського керівництва на теренах України. Вони проливають світло на підступне втручання у внутрішній розвиток української мови, спрямоване на штучне зближення її з російською і знищення як незалежного мовного утворення. Розкривається специфіка лексикографічної, термінологічної й правописної практик радянського періоду, метою яких, починаючи з 30-х років, було поступове вилучення питомих рис української лексики, фразеології і навіть деяких словотвірних та граматичних форм і заміна їх кальками з російської мови. На базі корпусу документів і матеріалів укладено реєстр репресованої лексики.

Працю призначено гуманітаріям — філологам, історикам, політологам, викладачам відповідних дисциплін, студентам, аспірантам і всім тим, кому не байдужа доля рідної мови

 


Ярослав Радевич-Винницький «Історія української мови»


Ярослав Костянтинович Радевич-Винницький (1941) — український мовознавець. Кандидат філологічних наук. Автор близько 100 книжкових і журнальних публікацій. Праця «Мова і нація» (у співавторстві з Василем Іванишиним) витримала п'ять видань. Лауреат Міжнародної літературної премії імені Івана Кошелівця (2006). Премію заснував український прозаїк, перекладач, літературознавець, публіцист, журналіст, видавець, громадський діяч, засновник та головний редактор часопису «Соборність» Олександр Деко (1926— 2016) з метою увічнення пам'яті письменника, професора Українського Вільного Університету Івана Максимовича Кошелівця (1907—1999).

 

Радевич-Винницький Я. Історія української мови : іноетнічні персоналії / Ярослав Радевич-Винницький. — Львів : Апріорі, 2020. — 260 с.

Кожна мова, як будь-яке інше суспільне явище, існує і функціонує в певному часопросторі. У ньому вона виникає, формується, змінюється, взаємодіє з позамовними явищами і чинниками, контактує з іншими мовами, розвивається, прогресує, вдосконалюється у своїй літературній формі або, навпаки, деградує, занепадає чи й зникає з лінгвістичної мапи живих мов світу.

Пропонована книга містить нариси життя і діяльності видатних особистостей неукраїнського походження, які позитивно вплинули на визнання, утвердження і розвиток української мови та її літературної форми: Швайпольт Фіоль, Ізмаїл Іванович Срезневський, Агатангел Кримський, Леонід Арсенійович Булаховський, Майк Йогансен, Юрій Шевельов…

Видання адресоване широкому колу читачів, які цікавляться історичним шляхом української мови.

 


Кирило Булаховський «Мова, що стала світовим трендом»


Булаховський Кирило Анатолійович (1986) — український лінгвіст, натураліст, кандидат філологічних наук. Автор науково-популярних видань про лінгвістику, українську мову, рослинний і тваринний світ. Перша книжка під назвою «Цікаве мовознавство» вийшла 2016 року в одеському видавництві «Астропринт». З того часу витримала кілька перевидань. Друга лінгвістична науково-популярна книжка — «Мова, що стала світовим трендом. Факти про українську мову, яких ви не знали» (Львів, «Апріорі», 2024)

 

Булаховський К. Мова, що стала світовим трендом. Факти про українську мову, яких ви не знали / Кирило Булаховський. — Львів : Апріорі, 2024. — 120 с. : іл.

Ця унікальна книга про оселю нашого буття — українську мову. Саме про неї оригінально й захопливо розповідає Кирило Булаховський, пропонуючи абсолютно новий, позбавлений стереотипів підхід.

Видання має стислий формат. Тут немає води, ліричних відступів, пафосних слів — тільки конкретика, приправлена рясним фактажем. Тепер такі часи… З війною ми швидко перейшли від романтизму до реалізму. Не хочеться пустопорожньої балаканини, зайвих слів і довгих фраз, що часто буває в подібних популярних лінгвістичних роботах. Хочеться все по суті.

Пропонована книга без винятку буде цікавою всім, хто прагне краще пізнати мову незламного українського народу.



Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читального залу

Немає коментарів:

Дописати коментар

Надеемся на комментарии