«Повість минулих літ» — найвизначніший твір Нестора-літописця

 

«Книги — мов ріки, які напоюють собою увесь світ; це джерело мудрості, в книгах — бездонна глибина; ми ними втішаємося в печалі, вони — узда для тіла й душі, в книгах — світило мудрості…» («Повість минулих літ», переклад Віктора Близнеця)

 

Пам'ятний знак Нестору-літописцю (м. Київ)

Пам'ятник київському літописцю Нестору, ченцю Києво-Печерської лаври, розташований у невеликому сквері, неподалік від Києво-Печерської лаври. Встановлений у 1988 році. Автори — скульптор Фрідріх Согоян, архітектор Микола Кислий.

 

Нестор-літописець — одна із найвизначніших постатей в історії української державності та культури кінця ХІ — початку ХІІ століття. У церковному календарі день вшанування пам'яті Преподобного Нестора Літописця припадає на 27 жовтня. Цього дня в Україні, починаючи з 1997 року, відзначають День української писемності та мови.

Вчені вважають, що майбутній літописець народився 1056 року у Києві, де минуло й все його життя. Сімнадцятирічнім юнаком він прийшов до Києво-Печерського монастиря, прийняв постриг і був висвячений на диякона за ігуменства Стефана (1074—1075).

Нестор належав до найосвіченіших людей свого часу, мав ґрунтовні богословські знання, добре знав літературу, світову і вітчизняну історію, досконало володів книжною слов’янською та грецькою мовами. Сенсом життя преподобного Нестора була літературна праця. До наших днів дійшли його твори: «Сказаніє і страсть і похвала святим Борису та Глібу», «Житіє Феодосія Печерського», що увійшло до «Києво-Печерського патерика». Нестор-літописець вважається автором або упорядником  «Повісті минулих літ».

Після смерті Нестора, точна дата якої невідома, його було поховано в одній із крипт Ближніх печер Києво-Печерської лаври. Припускають, що це трапилося близько 1114 року. Життєвий шлях Нестора-літописця вперше був описаний у друкованому «Києво-Печерському патерику» від 1661 року.

 

«Повість минулих літ» (XII ст.)

Одна з найвидатніших пам'яток світової культури — «Повість минулих літ», складена Нестором на основі раніше написаних літописів; архівних матеріалів великого князя Святополка Ізяславовича; народних переказів та оповідань, з поєднанням сучасних авторові подій доби Київської держави.

Дослідники середньовічної історії вважають «Повість минулих літ» визначним літописом, що переважає всі інші тогочасні хроніки. Літописний звід Нестора охоплює величезний історичний період — від перших згадок про слов’ян до подій літа 1108 року. Це був результат майже двадцятилітньої титанічної праці літописця. Рукопис Нестора не дійшов до наших днів в оригіналі, але був покладений в основу подальшого літописання.

 

Срібна ювілейна монета «900 років „Повісті минулих літ“»

Срібна ювілейна монета «900 років „Повісті минулих літ“»

На реверсі срібної ювілейної монети розміщено стилізовану композицію батальної сцени, у центрі — Нестор-літописець, угорі напис — «ПОВІСТЬ/ МИНУЛИХ ЛІТ/ ХІІ СТ.»

Автори — художники: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій; скульптори: Атаманчук Володимир, Дем'яненко Володимир.

Дата введення в обіг — 20 грудня 2014 року.

Серія —  Духовні скарби України

 

Повість минулих літ : Літописні оповіді : Для серед. та ст. шк. віку / переказ В. С.  Близнеця ; худож. Г. В. Якутович ; [наук. ред. і післямова В. В. Яременка]. — 3-те вид. зі змінами. — Київ : Веселка, 2002. — 227 с., іл. — (Іст. б-ка для дітей «Золоті ворота»).

«Повість минулих літ» — не просто літопис, пам’ятка української писемності  ХІ—ХІІ століття, а й високохудожня поетична книга, своєрідна хрестоматія, збірник епічних пісень, легенд та переказів, це перша, найдавніша історія українського народу, написана на замовлення Вічності. Вона є букварем нашої національної свідомості, глибоких патріотичних почуттів, пронесених народом крізь тисячоліття.

Переказав літописні оповіді для дітей талановитий майстер художнього слова, лауреат літературної премії імені Лесі Українки Віктор Близнець. Проілюстрував «Повість минулих літ» видатний український художник, лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка Георгій Якутович.

 

Повість врем’яних літ / переказ В. С.  Близнеця ;  худож.-оформлювач А. С. Ленчик. — Харків : Фоліо, 2005. — 317 с. — (Укр. класика).

Кожен, хто цікавиться національною історією і тисячолітньою традицією її передачі і відтворення у слові, безумовно, знає найдавнішу пам’ятку літератури «Повість врем’яних літ». Створена на межі ХІ–ХІІ століття Нестором та іншими літописцями, вона є не лише цінним джерелом історії Київської Русі, а й видатним літературним твором, своєрідною хрестоматією, збірником епічних пісень, легенд та переказів, в яких розповідається про далеке минуле нашого народу.

 

Повість врем’яних літ : Літопис (За Іпатським списком) / пер. з давньоруської, післямово, комент. В. В. Яременка. — Київ : Рад. письменник, 1990. — 558 с.

Кожен, хто цікавиться національною історією і тисячолітньою традицією її передачі і відтворення у слові, знає наш найдавніший літопис «Повість врем’яних літ», що створювався в XI — на початку ХІІ століття Нестором та іншими літописцями. Проте Несторів літопис за Іпатським списком, який,, на відміну від Лаврентіївського списку, має виразне українське походження, на Україні жодного разу не видавався. У цьому виданні читач має змогу одночасно одержати оригінальний текст Іпатського списку і переклад сучасною мовою, також зроблено спробу вперше відтворити епічні оповідання літопису як віршований український епос періоду Київської Русі.

 

Повість врем’яних літ // Історія української літератури : у 12 т. / ред.кол. : Віталій Дончик (голова) [та ін.] ; передм. Миколи Жулинського. — Київ : Наук. думка, 2014  — . — Т. І. Давня література (Х  — перша половина XVI ст. ) / наук. ред. : Юрій Пелешенко, Микола Сулима. — 2014. — С. 317—343.

Дванадцятитомна «Історія української літератури» подає розгорнуту панораму зародження і розвитку вітчизняного письменства X—XXI століття, його родових, жанрових і художніх форм, унікальних пам'яток і письменницьких особистостей. Видання трактує історію нашої словесності як цілісний тисячолітній процес, як живий еволюційний рух слова і думки, спрямований на утвердження національно-духовної та державної ідентичності, невтомний пошук гармонійної взаємодії між людиної і соціумом, між Україною і світовою цивілізацією.

Перший том присвячений літературі раннього і зрілого Середньовіччя, що хронологічно збігається з епохою Київської Русі (X — перша половина XIII ст.) та літературі пізнього Середньовіччя (друга половина XIII — перша половина XVI ст.), розвиток якої позначений ренесансними віяннями.

***

• Повість врем’яних літ // Грицай М. С. Давня українська література : підручник / М. С. Грицай, В. Л. Микитась, Ф. Я. Шолом ; за ред. М. С. Грицая. —2-ге вид., перероб. і доп. — Київ : Вища шк., Головне вид-во, 1989. — С. 41—48.

• Повість врем’яних літ : Літопис за Іпатським списком  / пер. з давньоруської В. В. Яременка // Золоте слово : хрестоматія літератури України-Русі епохи середньовіччя ІХ—XVстоліть : у 2-х кн. — Кн. І : Література раннього середньовіччя (до 988 року). Література високого середньовіччя (988—1240) / упоряд. : Василь Яременко, Оксана Сліпушко ; за ред. проф. Василя Яременка. — Київ : АКОНІТ, 2002. — С. 460—781.

• Повість минулих літ // Спадщина поколінь : прадавні українські літературні пам’ятки / упоряд., передм. і комент. Мукомели О. Г. — Київ : Грамота, 2005. — С. 95—208. — (Серія «Шк. б-ка»).

• Повість минулих літ // Література України : для дітей серед. шк. віку / авт.-упоряд. : В. М. Скляренко, Я. О. Батій ; худож.-оформлювач Л. Д. Киркач-Осипова. — Харків : Фоліо, 2009. — С. 46—48.

 

Література про життя та діяльність Нестора-літописця

Абрамович Д. І. Києво-Печерський патерик / Проф. Дмитро Абрамович. — Репринтне видання. — Київ : Час, 1991. — 280 с. 

Увазі читачів пропонується репринтне видання книги «Києво-Печерський патерик» — найбільш древньої пам’ятки української культури. Академік Михайло Сергійович Грушевський вважав, що Патерик та Кобзар були особливо популярними українськими книгами. Патерик був складений монахами Печерського монастиря в період його розквіту, напередодні зруйнування Київської Русі татарськими ордами. В ньому зібрані розповіді про життя відомих членів монастирської общини, їх побут тощо.

Підготував Патерик до видання професор Дмитро Іванович Абрамович, один з найавторитетніших знавців древньої літературної спадщини, на основі самого першого списку 1462 року. Ним же написаний вступ та коментар до книги. Видавництво доповнило книгу післямовою канд. філол. наук В. І. Крекотня.

В оформленні І та ІV сторінок обкладинки використано фрагмент гравюри Леонтія Тарасевича «Нестор-літописець» (Києво-Печерський патерик, 1702 року видання).

*** 

• Києво-Печерська лавра // Вечерський В. В. Українські монастирі. — Київ : Наш час, 2008. — С. 90—113. — (Серія «Невідома Україна»).

• Нестор (бл. 1056 — бл. 1113) // Огородник І. В. Українська філософія в іменах : навч. посіб. / І. В. Огородник, М. Ю. Русин ; за ред. М. Ф. Тарасенка. — Київ : Либідь, 1997. — С. 194—198. 

• Нестор-літописець (бл. 1056 — бл. 1113) // Огородник І. В. Історія філософської думки в Україні : курс лекцій / І. В. Огородник, В. В. Огородник. — Київ : Вища шк. : Т-во «Знання», КОО, 1999. — С. 53—57.

• Нестор-літописець (бл. 1056 — бл. 1113)  — святий. письменник, літописець // Шаров І. 100 видатних імен України/ Ігор Шаров . — Київ : Видавничий дім «Альтернативи», 1999. — С. 278—281.

• Нестор Літописець // Сегеда С.  Український пантеон. — Київ : Балія-Друк, 2013. — С. 24—25.

• Нестор Літописець // Кальницький М. Б. Нариси з історії Києва : навч. посіб. для серед. загальноосвіт. навч. закл. / Михайло Кальницький, Дмитро Малаков, Оксана Юркова ; за ред. Т. М. Кіщук, С. В. Кульчицького. — Київ : Ґенеза, 2002. — С. 42—45.

• Яременко В. Літописець Нестор і його «Повість врем’яних літ» // Золоте слово : хрестоматія літератури України-Русі епохи середньовіччя ІХ—XVстоліть : у 2-х кн. — 

          Кн. І : Література раннього середньовіччя (до 988 року). Література високого середньовіччя (988—1240) / упоряд. : Василь Яременко, Оксана Сліпушко ; за ред. проф. Василя Яременка. — Київ : АКОНІТ, 2002. — С. 438—459.

Інтерактивна вікторина «Нестор Літописець: народження українського слова»

 

Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читального залу.