«Його поезії – то міра авторського самодовіряння й самоприналежності, інтимні щоденникові записи інтелігента, що свідомо самоізолювався од світу», – писав Василь Стус.
Народився в селі
Маянові поблизу містечка Гнівань на Вінниччині, в родині священика Євфимія
Свідзінського.
У 1922 році вийшла
перша збірка віршів Володимира Свідзінського «Ліричні поезії». Через п’ять
років надрукували другу – «Вересень». Третя і остання прижиттєва книга «Поезії»
Свідзінського вийшла у 1940 році Львові під керівництвом Юрія Яновського.
Дебют поета в
літературному українському дискурсі сприйняли досить неоднозначно. Деякі
літературознавці критикували стиль Свідзінського. Зокрема, що він був далекий
від актуальної йому сучасності, перебував «поза часом і простором».
У перекладацькому доробку Свідзінського — твори двох античних, староукраїнської та дев'яти національних літератур (швейцарська - Г. Келлер; іспанська — де Вега; грузинська — А. Церетелі, К. Чічінідзе; французька — А. Барбюс, В. Гюґо; вірменська — Д. Сасунський; польської — А. Міцкевич, Б. Прус). 1939 року в його перекладі окремим виданням вийшли три комедії Арістофана.
Життя Володимира
Свідзінського обірвалося трагічно в жовтні 1941 року. Коли німецькі війська
наближалися до Харкова, НКВС арештував тих мешканців, які ще не евакуювалися,
представників української інтелігенції. Свідзінський знав, що приречений на
арешт, спочатку переховувався у друзів. Але зрештою 27 вересня 1941 року був
арештований за звинуваченням в антирадянській агітації. Свідзінського разом із
іншими арештантами гнали під конвоєм на схід. Недалеко від міста виникла
загроза оточення німецькими загонами. Арештантів загнали в сарай, облили
бензином і підпалили...
Свідзінський В. Ю. Поезії / Володимир Свідзінський ; упоряд., передм. та комент. Е. С. Соловей ; худож.- оформлювач Б. П. Бублик. — Харків : Фоліо, 2013. — 348 с. — (Укр. літ-ра. Колекція).
Творчість Володимира
Свідзінського (1885—1941) мало відома читацькій аудиторії, позаяк довгі роки
поспіль його ім’я і трагічна доля замовчувалися, а за життя поета побачили світ
лише три його невеличкі поетичні збірки: «Ліричні поезії» (1922), «Вересень» (1927)
та «Поезії» (1940).
Видання знайомить читачів
з творчим доробком цього видатного українського поета-лірика, незрівнянного
майстра поетичної медитації, твори якого зачаровують яскравою самобутністю,
безпосередністю, мудрим спокоєм споглядання й любові і про якого свого часу
писав Микола Бажан: «Це — поет неповторний, своєрідний, тонкий. Я маю насолоду
від його поезії і думаю, що невдовзі прийде час і на достойне поцінення його
творчості критикою і громадськістю».
Свідзінський В. Ю. Поезії / Володимир Свідзінський ; редкол. : Засенко О. Є. та ін. ; упоряд., вступ. ст. та прим. В. В. Яременка. — Київ : Рад. письменник, 1986. — 349 с. — (Б-ка поета).
У книзі подано вибрану
лірику Володимира Свідзінського. У його поезії знайшли своєрідне розкриття
сучасність, таємниці людської душі і природи.
Та я хотів би
уявити,
Серед своїх
останніх мрій,
Що ти довіку будеш
жити,
О буйний вітре
степовий!
Твоє не стихне
трембітання;
Ти в мороку, серед
руїн,
Як ехо давнього
змагання
Все повторятимеш
один
Слова поетів
прозорливих,
Уболівальників
земних,
Благання їх пісень
журливих
І скарги, і
прокльони їх…
Література про життя та
творчість Володимира Свідзінського
Володимир Свідзінський (1885—1941) : Бібліографічний покажчик / Ін-т літ-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Харк. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка ; уклад. Н. І. Полянська ; наук. ред. Е. С. Соловей. — Київ : Наук. думка, 2006. — 56 с.
Покажчик містить
інформацію про публікації оригінальних поетичних творів Володимира
Свідзінського, його перекладів, статей, листів та літератури про його життєвий
і творчий шлях.
Соловей Е. Невпізнаний гість. Доля і спадщина Володимира Свідзінського / Елеонора Соловей. — Київ : Наук. думка, 2016. — 240 с.
Дослідження оперте на
широке коло архівних та бібліологічних джерел, на сучасне наукове розуміння
природи поетичної творчості. Перша частина праці — власне життєпис, друга й
третя присвячені проблемам поетики Володимира Свідзінського як
поета-модерніста, що зберіг водночас глибинний зв’язок із фольклорною та
літературною традицією.
Никанорова О. Володимир Свідзінський // З порога смерті : Письменники України — жертви сталінських репресій / авт. кол. : Бойко Л. С. та ін. — Київ : Рад. письменник, 1991. — Вип. І. / упоряд. О. Г. Мусієнко. — С. 386—388.
У книзі вперше поіменно
названо письменників України, які стали безневинними жертвами сталінського
терору. Вивчення архівів КДБ дозволило документально точно розкрити методику й
механіку політичних процесів над творчою інтелігенцією на Україні у довоєнний і
повоєнний періоди. Книга ілюстрована документами із судово-слідчих справ, що
збереглися в архівах.
***
- Володимир Свідзінський (1885—1941) // Українське слово : хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття : в 4 кн. — Кн. 2 : Культурно історична епоха модернізму / упоряд. Василь Яременко. — Київ : Аконіт, 2001. — С. 744—757.
- Дзюба І. Володимир Свідзінський (1885—1941) // Історія української літератури : у 2 кн. — Кн. 1 : Перша половина ХХ ст. : підручник / за ред. В. Г. Дончика. — Київ : Либідь, 1998. —172—177.
- Соловей Е. С. Свідзінський Володимир (1885—1941) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Ін-т історії України НАН України. — Київ : Наук. думка, 2009. — Т. 9 : Прил— С. — С. 473—474.
- Соловей Е. С. Володимир Свідзінський (1885—1941) // Історія української літератури ХХ — поч. ХХІ ст. : навч. посіб. : у 3 т. [В. І. Кузьменко, О. О. Гарячковська, М. В. Кузьменко та ін.] ; за ред. В. І. Кузьменка. — Київ Академвидав, 2013. — Т. 1. — С. 251—259. — ( Серія Альма-матер).
- Стус, Василь Зникоме розцвітання особистості [про творчість Володимира Свідзінського] // Українське слово : хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття : в 4 кн. — Кн. 2 : Культурно історична епоха модернізму / упоряд. Василь Яременко. — Київ : Аконіт, 2001. — С. 757—761.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Надеемся на комментарии