Книжковий дивосвіт від Польського інституту у Києві

 

Польський Інститут у Києві — культурно-освітній державний заклад, що є представництвом Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Заснований 1998 року. У Києві Польський Інститут виконує завдання відділу з питань культури та науки Посольств Республіки Польща. Головними завданнями Інституту є популяризація польської мови та культури, співпраця з місцевими осередками культури та участь у міжнародних культурних проектах.

Бібліотека отримала в подарунок цікаві книжки від Польського інституту у Києві: Дмитро Антонюк « Замки і резиденції в Україні, пов’язані із польськими родами», Тімоті Снайдер «Нариси таємної війни. Польський художник на службі визволення Радянської України», Адам Міцкевич «Кримські сонети», «Польські колядки», Юзеф Чапський «Читаючи», Влодзімєж Болєцький «Венера з Дрогобича», Тимко Падура «Українки».

Антонюк Д. В. Замки і резиденції в Україні, пов’язані із польськими родами / Дмитро Антонюк. — Вінниця : Твори, 2023. — 720 с. : іл.

Ця книга є продовженням, оновленням, доповненням і виправленням двотомника Дмитра Антонюка «Польські замки і резиденції в Україні», що вийшов у 201і— 2012 роках. З того часу минуло понад десятиріччя, впродовж якого автор продовжував їздити, досліджувати і фотографувати. Назбиралось понад сто пам’яток резиденційної літератури, про які десять років тому він нічого не знав. Відповідно, постала потреба актуалізувати книгу — попередня просто застаріла. Крім того пам’ятки, як люди — вони народжуються, живуть і помирають, і нажаль, деякі згадані у першому виданні палаці і замки майже завершили свій земний шлях… Натомість були і добрі новини: хтось викуповував ці історичні будівлі, ремонтував і відроджував їх. Про все це треба було писати. 

Снайдер, Тімоті. Нариси таємної війни. Польський художник на службі визволення Радянської України / Тімоті Снайдер ; пер. з англ. Павла Грицака. — Київ : Видавець ФОП Форостина О. В., 2023. — 400 с. — (Серія «Історична бібліотека Польського інституту).

Тімоті Снайдер —професор історії та глобальних змагань Єльського університету та науковий працівник інституту наук про людину у Відні. Його книжки, зокрема бестселери «Про тиранію» «Наша недуга», «Шлях до несвободи», »Чорна земля. Голокост як історія та застереження», «Криваві землі», перекладено сорока мовами та відзначено численними нагородами. Тімоті Снайдер є амбасадором глобальної ініціативи United24.

У центрі «Нарисів таємної війни» Тімоті Снайдера — запаморочлива шпигунська історія польського художника і розвідника Ґенрика Юзевського — одного з найближчих соратників Юзефа Пілсудського,  віце-міністра внутрішніх справ українського уряду в 1920 році, волинського воєводи у міжвоєнний період, багаторічного підпільника і конспіратора. Його драматичну біографію Снайдер майстерно поєднує з глибоким історичним дослідженням проукраїнських політичних та інтелектуальних еліт Польщі першої половини ХХ століття — прометеїстів, їхньої участі у протистоянні більшовицькому терору та, пізніше, сталінізму в амбітному проєкті визволення Радянської України. Це захоплива й динамічна розповідь про змагання польської та радянської розвідок, і водночас ґрунтовна наукова праця на базі сотень архівних джерел. 

Padurry, Tymka. Ukrainky: [przedruk]  / Tymka Padurry. — Warszawa,  1844. — 198 s.

Віддаючи у руки читачеві репринт «Українок» Тимка Падури, видавець  повинен дещо пояснити. Перевидання у такій формі твору маловідомого автора вимагає додаткових пояснень. Народжений у подільських Іллінцях Томаш (Тимко) Падура  (1801 - 1871) належав до того самого покоління, що й Адам Міцкевич та Юліуш Словацький. Покоління, для якого найвизначнішим досвідом було Листопадове повстання. Але на відміну від згаданих поетів, яких у Польщі називають пророками, Падура взяв у ньому участь, після чого не втік на еміграцію і післяповстанчі репресії зачепили його особисто.

Творчість Падури визначають як поезію, хоча сам автор вважав себе продовжувачем традиції українських бандуристів та торбаністів. Його вірші легко лягають на музику. Бажання, щоб вони стали «народними піснями» було для нього у сто раз важливішим, ніж оплески літературних салонів. І такого успіху (широкої популярності) Падура, у певному сенсі, досягнув. Хоча, працюючи у цей спосіб, він мусив зректися почестей автора — його пісні ширилися як анонімні твори. Тексти Падури — що характерно для багатьох романтиків - були своєрідним повстансько-революційним маніфестом, але у його інтерпретації цей тон звучить сильніше, ніж у текстах ровесників.

Міцкевич, Адам. Кримські сонети / Адам Міцкевич ; у перекладах Максима Рильського, фотографії Романа Кравченка. — Київ, 2021. — 184 с. : іл.

Адам Міцкевич — поет свободи й один з найвидатніших європейських пророків епохи романтизму. 1’825 року він здійснив подорож до Криму, де був вражений орієнтальним ландшафтом і памятками минулого. З цього досвіду народився цикл з 18 віршів, і в них Адам Міцкевич висловив свої відчуття та роздуми, втілившись у роль Пілігрима, який подорожує в супроводі місцевого провідника Мірзи. Мандрівник мимоволі, котрого царська влада Росії засудила до вигнання з рідної литовсько-білоруської землі за участь у таємній патріотичній організації, у прекрасній формі змалював тут свою тугу за батьківщиною. Водночас митець наділений неймовірною чутливістю до власних доль, майстерно переніс на папір зачарування природою та культурою незнаного йому краю, а насамперед — спільнотою, що мешкала на цій землі.

 

Болєцький, Влодзімєж. Венера з Дрогобича (про Бруно Шульца) / Влодзімєж Болєцький ; з польської переклала Жанна Слоньовська. — Львів : Літопис, 2022. — 252 с.

Книга «Венера з Дрогобича (про Бруно Шульца)» відомого польського теоретика й історика літератури, професора Інституту літературознавчих досліджень Польської Академії наук Влодзімєжа Болєцького є взірцем живого академічного аналізу множинних інтерпретаційних можливостей при зануренні в читання та дослідженні текстів Бруно Шульца.

На думку автора книги, світ художньої уяви Бруно Шульца є «раєм для інтерпретаторів», в якому немає конфлікту інтерпретацій, а навпаки, відбувається постійне збагачення дискурсу шульцознавства та розширення Шульцівської читацької спільноти.

Дослідження професора Влодзімєжа Болєцького поглиблює наше розуміння феномену творчості Бруно Шульца і дає аргументовану відповідь за запитання: як великому самітникові з Дрогобича досі вдається своїми текстами об’єднувати читачів і незримо творити динамічну рецепційну поліфонію, яка не знає кордонів. Книжка для дослідників літератури та широкого кола читачів.

 

Чапський, Юзеф. Читаючи / Юзеф Чапський ; з польської переклала Жанна Слоньовська. — Львів : Літопис, 2022. — 408 с.

Книга есеїв «Читаючи» відомого польського художника і письменника Юзефа Чапського — це зразок шляхетного читання-занурення в обрані тексти світової літератури з намаганням сягнути нових пластів духовності. Читання для самого автора є особливою духовною вправою, яка неминуче стає нагодою для внутрішнього вдосконалення і навіть преображення читачів. Читаючи, Юзеф Чапський глибоко переживає і проживає кожне слово, образ, мотив і думку. Захопливі етично-естетичні авторські рефлексії Юзефа Чапського над читанням текстів світової літератури легко, майстерно і доступно вказують усім шанувальникам художнього слова на ціннісні орієнтири у нескінченних уявних мандрах просторами літератури. Книжка для дослідників літератури та широкого кола читачів.

 

Польські колядки / з польської переклала Наталія Бельченко. — Львів : Літопис, 2023. —  48 с.

У духовному світі не буває випадковостей. Коли я йшла 29 грудня 2022 року на колядування до Ридлувки —  музею краківського художника Володимира Тетмаєра, представника естетичного руху «Молода Польща», —  ще не знала, що невдовзі працюватиму в рамках перекладацької резиденції Інституту літератури над перекладом польських колядок українською мовою. Колядники на чолі з гуральською капелою, а згодом і акторами театру «Золотий Ріг», поспівавши на Броновицях, продовжили в трамваї, який ішов до центру Кракова. Співав увесь трамвай, бо нескладно було знайти тексти колядок в інтернеті, а місцеві знали їх напам’ять. Цей досвід і Звізда тих колядників стали для мене справжньою провідною зіркою в перекладі колядок. Чимало польських і українських колядок мають відповідники навзаєм. Зазвичай існує кілька варіантів тієї чи іншої колядки. Паралельно з побутуванням в усній традиції були опубліковані як польські колядки, так і українські.

Підготувала К.В. Бондарчук, завідувачка читальним залом.