Рідкісні книги французькою мовою до 1920 року видання: фонди бібліотеки

 

Шановні друзі!

Не можемо не поділитися інформацію про бібліотечні скарби – рідкісні книги французькою мовою до 1920 року видання.

Про найцікавіші з них варто розповісти докладно…

Зазвичай, співробітники сектору рідкісної і цінної книги бібліотеки (завідувачка Ірина Володимирівна Довганюк) готують, згідно плану роботи, бібліографічний опис книг іноземними мовами.

В серії книг французькою мовою є дві книги про історію музики – Анрі Вуллета «Історія музики від античності до наших днів» видання паризької газети «Monde Musical» з численними малюнками та портретами в тексті (1913) та «Історія сучасної музики та знаменитих музикантів Італії, Німеччини та Франції від початку християнської епохи до наших днів» Франсуа Марcільяка (видання Париж-Женева, 1882 рік), з власницьким штампом і золотим тисненням на корінці «N. KOROTNEFF». Власник, Н. Коротнєв, переплів книгу в шкіряно-коленкорову палітурку, в книзі красиві форзаци з «мармурового» (з малюнком «під мармур») паперу, такий візерунок малюнка у спеціалістів називається «нонпарель».

На титульному листі невеликого томику паризького «Повного зібрання творів» Олександра Дюма 1873 року видання, який містить другу частину трилогії про Робін Гуда («Король розбійників»), проставлено овальний штамп особистої бібліотеки з написом «Michel Fronlinn | VARSOVIE».

Відомостей про власника, Мішеля з Варшави, і про те, яким чином ця книга потрапила до Одеси, в інтернеті та довідниках поки що нічого не виявлено.

Вже описані другий том «Громадянське законодавство Талмуду» талмудиста Ізраїля Міхеля Рабіновича французькою мовою, виданого в Парижі в 1877 році, «Мемуари» Анни Потоцької та книга про Петра Першого Казимира Валишевського.

Обидві книги – паризькі видання початку 20 століття, книга Потоцької у фонді бібліотеки є польською мовою (Warszawa, Druk. Granowskiego i Sikorskiego, 1898).

З маловідомих, забутих, але саме цим цікавих авторів, описані книги Едуарда Естоньє (роман «Відбиток», 1896), «Поезія» (Париж, 18) Казимира Делавіня з написом власника книги на форзаці: «León Pappadatos | 1860» (Леон Паппадато – родоначальник одеської італо-грецької династії, в якій були вчені, викладачі гімназії, лікарі та ін.) та еротико-символічний роман французької письменниці Рашильд «Вежа любові» (1899) зі штампом на титульному листі: «Mons. Boris Barbasch, Odessa».

Борис Самуїлович Барбаш був сином власника найбільшої та найбагатшої в Одесі фірми з продажу зернових та кормових продуктів, заснованої у 1866 році, та банкірської контори, Самуїл Матусович також був Головою Опікунської ради навчального закладу «Ешибот» в Одесі. На Першому сіоністському конгресі у 1897 році Борис Барбаш представляв Бельгію, він тоді навчався у Брюсселі.

Книга письменниці Рашильд цікава ще й тим, що на ній є штамп «підтвердження тиражу», це захист від підробок, який гарантував, що книга видана саме там, де вказано на титульному аркуші, своєрідний захист авторських прав. У цьому випадку підтвердження тиражу виконано у вигляді синього друкарського відбитка, що зображує геральдичного орла з короною нагорі.

Рашильд (Маргарита Емері) в юності написала своєму кумиру Віктору Гюго, його схвальна відповідь надала їй рішучості, вона приїхала до Парижа, а знайомство з Сарою Бернар допомогло її кар'єрі.

Рашильд почала писати досить скандальні романи і згодом стала господинею літературного салону, де бувало багато молодих письменників-нонконформістів та їхніх друзів (Аполлінер, Верлен, Верхарн, Гюїсманс, Малларме, Оскар Уайльд, Андре Жид та ін.).

Рашильд та її чоловік заснували видавництво, в якому й було опубліковано цю книгу.

Описано 4 схожі між собою книги з творами Золя – видання початку 20 століття, однаково видані і однаково переплетені одним власником, Михайлом Мойсейовичем Фішеровичем – «Творчість» з циклу «Ругон-Маккари», а також «Похід», «Новий похід» та «Справа Дрейфуса».

Книги цікаві тим, що мають гарні форзаци з мармурового паперу – коричневого з блакитними та білими прожилками (цей візерунок називається «камінці»), а також тим, що власник, М. М. Фішерович, подарував ці та ще кілька десятків книг «Бібліотеці Комітету Одеського Відділення Товариства розповсюдження освіти між євреями у Росії імені М. Г. Моргуліса».

Власник книги був членом Правління цього товариства і на книгах, окрім його особистого друку та золотого тиснення на корінці його ініціалів, є круглий штамп бібліотеки «Т. О. Є.» (О. П. Е.). Фішеровичі – Мойсей та його син Михайло – були багатими купцями, володіли нерухомістю у різних районах Одеси, «зерновим магазином» та «хлібною конторою». Михайло закінчив 2-гу одеську гімназію та фізико-математичний факультет Новоросійського університету.

Також в партії описаних книг є цікава велика книга французького єгиптолога Гастона Масперо, який працював зі знаменитим Огюстом Марієттом, а пізніше був запрошений до Єгипту на місце Марієтта, став директором старовин і розкопок, пізніше в Каїрі ним було засновано французький Інститут східної археології. Книга видана в 1893 році, називається «Давня історія народів Сходу», в ній 3 карти та кілька зразків ієрогліфічного та клинописного письма.

Цікавим є паризьке фламмаріонівське видання 1891 року роману «Тартарен з Тараскона» Альфонса Доде, також з особистої бібліотеки Фішеровича, потім передане до бібліотеки «О. П. Є.». У тексті книги – малюнки та чорно-білі художні акварелі французьких художників J. Girardet, Montégut, de Myrbach, Picard, Rossi. Книга з серії «Колекція Гійома», яка включає ілюстровані видання на якісному щільному папері. Малюнки – пейзажі та сценки з роману – дуже поетичні та художньо виконані.

А найцікавішою знахідкою цього переліку книг – «Твори» Бомарше паризького видання 1885 року, яке прикрашене чотирма кольоровими (!!!), що буває вкрай рідко, гравюрами Еміля Баярда. На фронтисписі книги – портрет автора, у тексті – гравюри із зображенням Розіни («Севільський цирульник»), Сюзанни («Весілля Фігаро») та Кальпіджі (лібрето опери А. Сальєрі «Тарар»), на всіх гравюрах зазначено номер акту та сцени твору.

Будемо і в подальшому розкривати фонд бібліотеки та знайомити вас, дорогі читачі, з книгами – безцінним надбанням людства.