«Історія запорізьких козаків» легендарного Дмитра Яворницького: до 170 річчя від дня народження вченого

 

«Дмитро Іванович Яворницький — одна з найсвоєрідніших постатей… Це був учений і діяч з дуже широким колом інтересів: історик, археолог, фольклорист, етнограф, лексикограф, письменник-прозаїк, що пробував свої сили й у віршуванні. Але в центрі його уваги була історія Запорожжя, в яке він був просто по-юнацькому закоханий…» (Максим Рильський)

 

Видатний український вчений, дослідник історії українського козацтва Дмитро Іванович Яворницький (1855—1940) зробив вагомий внесок у розвиток цілого ряду галузей національної науки і освіти, зокрема історії та археології, етнографії і фольклористики, музейної та архівної справи, історичного краєзнавства та топографії, літератури, мовознавства та дидактики.

Творчий доробок вченого нараховує понад 200 опублікованих праць, «перлинами» серед яких вважаються монументальна трьохтомова «Історія запорізьких козаків» та двотомова збірка документів «Джерела до історії запорозьких козаків».

Багаторічне мандрування слідами запорожців давало можливість Дмитру Яворницькому не тільки збирати матеріал з історії, фольклору, етнографії, лексикології, а й глибше пізнавати життя різних верств населення, а згодом створити цілу низку високо художніх творів, сповнених любові до рідного краю.

На початку 1900-х років побачили світ: роман «За чужий гріх» (1907), повісті «Наша доля — Божа воля» (1905),  «У бурсу! У бурсу! У бурсу!» (1908), «Де люде, там і лихо» (1911), «Поміж панами» (1911), оповідання, новели «Русальчине озеро», «Як жило славне Запорозьке низове військо», «Добрий пастир»… 

Дмитро Яворницький — автор більш як 60 віршів. 1910 року вийшла поетична збірка «Вечірні зорі», яка є своєрідним ліричним щоденником. Видатним явищем у шевченкознавстві стала праця Яворницького «Запорожці в поезії Т. Г. Шевченка». Появу літературних творів Дмитра Івановича вітали його сучасники — Борис Грінченко, Іван Нечуй-Левицький, Євген Чикаленко …

До останніх днів вчений дотримувався свого життєвого кредо: «Працюй, працюй, не вдивляючись уперед і не озираючись назад; працюй, не чекаючи нізвідки і ні від кого ні нагороди, ні подяки; працюй, поки служать тобі руки і поки б’ється живе серце у твоїх грудях; працюй на користь свого народу і на користь своєї Батьківщини…».

1991 року Національна спілка краєзнавців України заснувала Премію імені Дмитра Яворницького — щорічна загальноукраїнська краєзнавча премія, яку присуджують окремим краєзнавцям, колективам краєзнавців або краєзнавчим організаціям і установам за вагомий внесок у справу вивчення, дослідження і популяризації історико-культурних і природних багатств рідного краю.

22 вересня 2005 року НБУ ввів до обігу пам'ятну монету на честь Дмитра Яворницького номіналом 2 гривні. Вона належить до серії «Видатні особистості України». Цього ж року Укрпошта випустила поштову марку на честь 150-річчя від дня народження визначної постаті в український науці.

 

Меморіальний будинок-музей Дмитра Яворницького

Меморіальний будинок-музей Д. І.Яворницького — музей у Дніпрі, що розповідає про життя та діяльність українського історика, археолога, дослідника історії українського козацтва Дмитра Яворницького. Розміщений в будинку, де вчений жив і працював упродовж 35 років. Тут свого часу гостювали класики українського театрального мистецтва Марко Кропивницький, Микола Садовський і Панас Саксаганський, дослідник староукраїнської мови, сходознавець  Агатангел Кримський, поети Максим Рильський і Павло Тичина, класик сатиричної прози ХХ століття Остап Вишня та ще багато знайомих та друзів Дмитра Івановича Яворницького.

3 листопада 1988 року меморіальний будинок-музей Дмитра Яворницького було відкрито для відвідувачів. В музеї зберігається велика кількість документів, що належали в першу чергу самому Дмитру Івановичу Яворницькому: учнівські зошити, робочі записні книжки, епістолярна спадщина вченого.

 

Цікаві факти до портрету Дмитра Яворницького

Окремою яскравою сторінкою творчої біографії Дмитра Яворницького є його етнографічна та фольклористична діяльність. Збірник зібраних і записаних ним в експедиціях протягом 1878—1905 років взірців народного мелосу — Малоросійські народні пісні» (1906) сучасники вважали кращим серед подібних праць того часу.

Всебічно вивчаючи життя й побут українського народу, Дмитро Іванович виявляв великий інтерес до народного мистецтва, зокрема до народної вишивки та писанкарства. Він дослідив також звичай розмальовувати хати узорами й уперше кваліфікував цей звичай як народне мистецтво.

Дмитру Яворницькому належить першість відкриття й дослідження петриківського декоративного розпису, яке зародилося на Дніпровщині в селищі Петриківка, звідки й походить назва цього виду мистецтва. 5 грудня 2013 року петриківський розпис було внесено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Ще однією важливою рисою Дмитра Івановича Яворницького як збирача народної творчості є те, що він надавав великого значення виявленню і популяризації талановитих народних співців-кобзарів та розповідачів.

У 1902 році  Дмитра Яворницького запросили на посаду директора Катеринославського обласного музею ім. О. М. Поля (нині -  Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького). З директорством Яворницького починається відродження, а фактично — становлення цього музею, який, завдяки Дмитру Івановичу, перетворився на один з провідних музеїв України, справжню скарбницю пам'яток української історії та культури. Музей став найбільшим у світі сховищем запорозької старовини.

 

«Історія запорізьких козаків» (1892—1897)

Справою всього життя вченого є трьохтомова «Історія запорізьких козаків». У передмові до першого видання Дмитро Іванович Яворницький писав: «Оснoвoю цiеi пpaцi стaлo дeсятиpiчнe вивчення життя й вoeнних дiянь зaпopiзьких кoзaкiв, якi прoслaвилися 6eзсмеpтними пoдвигaми в бopoтьбi зa вipy, нapoднiсть i вiтчизнy. Bся «lстopiя зaпoрiзьких кoзaкiв», зa плaнoм aвтopа, вийде в тpьoх тoмaх, пpичoмy пеpший тoм присвячeний виключнo зoбpaкенню внутpiшньoгo пoбyту зaпopiзькoi гpoмaди,  дрyгий i тpeтiй тoми пpисвяченi фaктичному виклaдy пoдiй козaцьких дiянь, пoчинaroчи з кiнця ХV й зaкiнчуюuи дpyгoю пoлoвинoю ХVIII ст.…

Кpiм apхiвних мaтеpiaлiв в oснoвy «Iстopii» ляглo й бaгaтoлiтнe вивчення aвтopoм тoпoгpaфii зaпopiзькoгo кpaю: вивчeнню тoпoгpaфii кpaю aвтop завжди надавав величезного й пepшopяднoгo значення i тoмy, пepш нiж узятися зa зoбpaжeння iстopичнoi дoлi війська зaпopiзьких низових кoзaкiв, він бaгaтopaзoвo oб'iджaв yсi мiсuя колишніх Ciчей, часто плавав по Днiпpy, спускався чеpeз пopoги, оглядав oстpoви, балки, ліси, шляхи, цвинтapi, цepкoвнi древності, зaписyвaв кoзaцькi пісні, народні пepeкaзи, poзкопyвaв поховання в кypгaнaх i вивчав yсi 6iльш-менш значні пpивaтнi й гpoмaдськi зi6paння зaпopiзьких стapoжитнoстeй. У всьому цьому він кеpyвався виключнo любов’ю (й нічим іншим) до зaпopiзьких кoзaкiв, яка зapoдилaсь y нього ще з дуже paньoгo дитячoго віку, коли його батько, «гpaмoтiй-сaмoyк» читав йому безсмертний твір Гоголя «Tapaс Бyль6a» й змyшyвaв шестиpiчнoгo хлопчину ридати гіркими сльозами нaд лихою долею геpoя повісті.

Bpaження дитинства 6yли настільки міцними, що спoнyкaли aвтopa, вже y зрiлoмy виці, спoчаткy дo піших походів, a згодом дo поїздок по зaпopiзьких уpoчищах; поїздки ці повторювалися з poкy в piк i врешті стали для нього такими ж нeo6xiдними як неo6хiднi людині їжа, питво й пoвiтpя. Цією o6стaвинoю пояснюється той пpистpaсний тон i тi мимoвiльнi помилки, якими нaпoвнeнa перша дpyкoвaнa пpaця aвтopa «3aпopiжжя»… У даній пpaцi aвтop намагався випpaвити пoпеpeднi помилки…».

 

Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків : у 3 т. / Дмитро Іванович Яворницький. — Львів : Світ, 1990—1992.

Т. 1 / пер. з рос. І. І. Сварника; упоряд. іл. О. М. Апанович; худож.  В. М. Дозорець. — 1990. — 319 с. ; іл.

Перший том містить розгорнуту характеристику запорізьких вольностей, гідрографії, природних умов і ресурсів краю. Докладно описана історія і топографія восьми січей, склад і адміністративно-територіальний уклад Запоріжжя, органи влади і судочинство, розвиток школи. Окремі розділи присвячені одягу, побуту і заняттям озброєнню козаків, їх стратегії і тактиці.

 

Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків : у 3 т. / Дмитро Іванович Яворницький. — Львів : Світ, 1990 —1992.

Т. 2 / пер. з рос. І. Сварника. — 1991. — 388, [3] c. : іл.

Книга є найповнішим історичним дослідженням запорізького козацтва, яке охоплює період від 1471 до 1734 року. На багатому документальному матеріалі в популярній формі всебічно висвітлюється життя запорізького козацтва. Другий том містить хронологічний виклад історії запорізького козацтва від кінця XV століття до 1686 року. Розповідає про виникнення і становлення козацтва, козацькі повстання проти Речі Посполитої, роль запорожців у боротьбі з турецько-татарською агресією, Хмельниччину й період Руїни, зносини запорожців з іншими країнами. Особливу увагу автор звертає на діяльність видатних козацьких ватажків - Вишневецького, Сагайдачного, Сірка, Дорошенка та ін. Для викладачів, студентів, істориків, етнографів. 

Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків : у 3 т. / Дмитро Іванович Яворницький. —  Львів : Світ, 1990—1992.

Т. 3 / пер. з рос. І. Сварника. — 1992. —  451, [1] c. : іл.

Книга є найповнішим історичним дослідженням запорізького козацтва, яке охоплює період від 1471 до 1734 років. На багатому документальному матеріалі в популярній формі всебічно висвітлюється життя запорізького козацтва. Третій том містить хронологічний виклад історії запорізького козацтва від 1686 до 1734 року. Охоплює кримські й азовські походи, історію Петрика, діяльність гетьмана Мазепи і його політику щодо запорожців, Північну війну. Висвітлює політику російського царизму щодо України, перехід козаків на чолі з Мазепою і Гордієнком на бік шведів і їхнє життя під владою Криму аж до повернення в Україну. Містить іменний і географічний покажчики до трьох томів. Для викладачів, студентів, істориків, краєзнавців, лекторів.

 

Література про життєвий та творчий шлях Дмитра Яворницького

Світленко С. І. Дмитро Яворницький : вчений та педагог в українському інтелектуальному співтоваристві : монографія / Сергій Світленко. — 2-ге вид. — Дніпро : ЛІРА, 2017. — 312 с.

Монографія стосується діяльності Дмитра Івановича Яворницького як вченого і педагога в українському інтелектуальному співтоваристві, яке представляло складну науково-освітньо-культурну мережу індивідуальних, групових та колективних зв’язків, контактів, комунікацій, структур, інституцій, вертикальних і горизонтальних ліній взаємодії. Ця своєрідна уявна і водночас цілком реальна інтелектуальна спільнота об’єднувалася, насамперед, вічними загальнолюдськими та національними цінностями, стала виявом формування та становлення українського громадянського суспільства і української модерної нації.

Для науковців, викладачів, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів, учителів історії, краєзнавців та музеєзнавців, усіх любителів української історії та історії рідного краю.

 

Шаповал І. В пошуках скарбів / Іван Шаповал. — Київ : Рад. письменник, 1963. — 304 с.

Книга присвячена життєвому шляху та наукової діяльності відомого українського історика, археолога, етнографа і культурного діяча, академіка Дмитра Івановича Яворницького. Основна мета цієї книжки — показати з якою любов’ю Д. І. Яворницький збирав, оберігав і вивчав народні скарби, яку проявляв винахідливість під час збирання рідкісних колекцій з народної творчості, як служив він науці, а отже і народові.

***

• Абросимова С. В. Дмитро Яворницький / Світлана Вікторівна Абросимова. —  Запоріжжя : РА «Гандем У.», 1997. —  60 с. — (Запорізька спадщина. Вип. 5).

• Академік Д. І. Яворницький : український історик Наддніпрянщини в контексті епохи //  Наддніпрянська Україна : історичні процеси, події, постаті : зб. наук. праць. — Вип. 3 /ред. кол.: С. І. Світленко (відп. ред.) [та ін.]. —  Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 2005. — С. 5—79.

• Алексашкіна, Людмила. Внесок історика Д. І. Яворницького в дослідження та збереження пам’яток козацької доби // Краєзнавство. — 2010. — №4. —  С. 45—55.

• Василенко Н. «Це все не творчість, а прямо-таки етнографія…» : Стежками художньої прози Д. І. Яворницького // Яворницький Д. І. За чужий гріх : роман, повість, малюнки з життя /передм. Н. Є. Василенко ; худож. оформ. А. П. Дерев’янка. — Дніпропетровськ : Січ, 2006. —  С. 5—24.

• Заруба, Віктор. Великий історіограф: [про Дмитра Яворницького] //Київська старовина. — 1996. —  №1. — С. 3—9.

• Іваненко А.  Дмитро Яворницький // Історія України в особах : ХІХ—ХХ ст. / І. Войцехівська (кер. авт. кол.), В. Обліцов, О. Божко [та ін.]. — Київ : Україна, 1995. — С. 415—420.

• Мороз В. Співець козацького краю // Яворницький Д. І. Вольності запорозьких козаків / пер. з рос. Т. С. Завгородньої ; передм. В. С. Мороза ; худож. оформл. А. П. Дерев’янка. — Дніпропетровськ : Січ, 2002. — С. 5—11.

• Олійник-Шубравська М. М. Рання наукова діяльність Д. І. Яворницького та його перша історико-народознавча монографія про Запорожжя //  Еварницький Д. І. (Яворницький Д. І.) Запорожжя в залишках старовини і переказах народу : Ч. І ; Ч. ІІ : для ст. шк. віку / [упоряд., передм. М. М. Олійник-Шубравської ; худож. оформл. О. В. Коваля]. — Київ : Веселка, 1995. — С. 5—26.

• Самоплавська Т. О.  Яворницький Дмитро Іванович (1855—1940) //  Українська педагогіка в персоналіях : у 2 кн. : навч. посіб. / за ред. О. В. Сухомлинської. — Київ : Либідь, 2005. — Кн. 1. — С. 155—160.

• Сергієнко Г. Я. Д. І. Яворницький та його історична праця «Іван Дмитрович Сірко, славний кошовий отаман війська запорозьких низових козаків». // Яворницький Д. І. Іван Дмитрович Сірко, славний кошовий отаман війська запорозьких низових козаків / пер. з рос. В. Л. Чуйка ; передм., комент. та приміт. Г. Я. Сергієнка ; худож.-іл. О. М. Бузилов. — Дніпропетровськ : Промінь, 1990. — С. 3—15.

• Терес Н. В. Дмитро Яворницький // Видатні постаті в історії України ХХ ст. : Короткі біографічні нариси : довід. вид. / В. І. Гусєв (кер. кол. авт.), О. В. Даниленко, Л. В. Іваницька [та ін.]. — Київ : Вища шк., 2011. — С. 379—382.  

• Шаповал І. В пошуках скарбів : оповідання про Д. І. Яворницького / Іван Шаповал. — Дніпропетровськ : Промінь, 1990. — 352 с., іл.

• Шубравська М. М. Д. І. Яворницький. Життя, фольклористично-етнографічна діяльність / Марія Митрофанівна Шубравська. — Київ : Наук. думка, 1972. —  256 с.

• Яворницький Дмитро Іванович (1855—1940) — історик, археолог, етнограф, фольклорист, письменник // Шаров І. Ф. 100 видатних імен України / Ігор Шаров. — Київ : Видав. дім «Альтернативи», 1999. — С. 470—474.

• Ясь О. В. Яворницький Дмитро Іванович(1855—1940)  // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) [та ін.] ; Ін-т історії України НАН України. — Київ : Наук.  думка, 2009. — Т. 10 :Т— Я. — С. 717—719.

Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читального залу.