Олена Пчілка – постать знана й незнана водночас

 

Олена Пчілка (справжнє ім'я – Ольга Петрівна Косач, у дівоцтві – Драгоманова) – видатна українська письменниця, перекладачка, видавчиня, фольклористка, громадська діячка та академік ВУАН. Вона увійшла в історію не лише як мати й наставниця Лесі Українки, а й як самодостатня фігура українського національного відродження кінця XIX – початку XX століття. Псевдонім «Пчілка» відображав її життєве кредо – невтомну, щоденну працю заради української культури.

Життєвий шлях Олени Пчілки – це захопливий роман про незламність, де кожен період є окремим яскравим розділом нашої історії.

Усе почалося влітку 1849 року в тихім Гадячі на Полтавщині, де в затишній дворянській садибі Драгоманових народилася дівчинка Ольга. Там, серед шелесту старовинних книг та розлогих садів, вона вбирала в себе перші ідеали гуманності й національної гідності. Справжнім вікном у великий світ для неї став старший брат Михайло Драгоманов – саме він розпалив у її серці вогонь любові до науки та рідного слова. Згодом був гомінкий Київ, шляхетний пансіон для дівчат, де юна Ольга виділялася серед інших не лише вишуканими манерами, а й гострим розумом і небажанням коритися чужим стандартам.

Ольга Драгоманова (Олена Пчілка). Київ, 1865

Олена Пчілка. 1870-ті роки

Олена Пчілка. 1896

У 1868 році Ольга поєднала свою долю з юристом Петром Косачем. Цей союз привів її на чарівну Волинь – спочатку до суворого Звягеля, а згодом до мальовничого Колодяжного. Тут, серед пралісів та синіх озер, народилися її діти, серед яких і майбутня гордість нації – Лариса (Леся Українка). Олена Пчілка здійснила справжній тихий подвиг: вона оголосила війну тогочасній системі русифікації й категорично відмовилася віддавати дітей до казенних гімназій. Вона сама стала для них цілою академією, плекаючи в родинному колі вільну, європейську та глибоко українську еліту.

Ольга (Олена Пчілка) і Петро Косачі з дітьми Оксаною, Ісидорою, Миколою в луцькому помешканні, 1890 

1 ряд (зліва направо): Леся Українка, Світозар Драгоманов (син Михайла Драгоманова), Ольга Косач-Кривинюк, Олександра Шимановська (сестра Петра Косача), Марія Карташевська (кума Ольги та Петра Косачів) і собака Кудля; 2 ряд: Михайло Кривинюк (чоловік Ольги Косач), Климент Квітка (чоловік Лесі Українки), Ізидора Косач, Олена Пчілка. Зелений Гай, 1906 

1 ряд (зліва направо): Максим Мережинський (друг родини), Михайло Кривинюк, Петро Карташевський (хрещеник Олени Пчілки), Єлисей Трегубов (друг Петра Косача), Климент Квітка (чоловік Лесі Українки). 2 ряд: Леонід Жебуньов (знайомий Косачів), Антоніна Трегубова (дружина Є. Трегубова, рідна сестра дружини І.Франка Ольги), Ольга Косач-Кривинюк, Олена Пчілка, Катерина Трегубова, Леся Українка. Зелений Гай, 1906

Леся Українка з родичами. Зелений Гай, літо 1906 р. Зліва направо: Перший ряд (сидять): С. М. Драгоманов, Олександра Шимановська. Другий ряд (сидять праворуч): Марія Карташевська, Леся Українка. Третій ряд (стоять): К. В. Квітка, Олена Пчілка, Ізидора Косач, Ольга Косач-Кривинюк, М. В. Кривинюк

1 ряд (зліва направо): Леся Українка, Світозар Драгоманов (син Михайла Драгоманова), Ольга Косач-Кривинюк, Олександра Шимановська (сестра Петра Косача), Марія Карташевська (кума Ольги та Петра Косачів) і собака Кудля; 2 ряд: Михайло Кривинюк (чоловік Ольги Косач), Климент Квітка (чоловік Лесі Українки), Ізидора Косач, Олена Пчілка. Зелений Гай, 1906 

Зліва направо сидять: Петро Косач (батько Лесі Українки) і Антоніна Трегубова (рідна сестра дружини І. Франка Ольги); за ними стоять: Катерина Трегубова, Леся Українка, Олена Пчілка, Ольга Косач-Кривинюк з сином Михайликом, Єлисей Трегубов (друг Петра Косача). Зелений Гай, 1906

Драгоманови й Косачі у 1890-х рр. Перший ряд (зліва направо): Лідія Драгоманова (дочка М. П. Драгоманова), дружина Олександра Драгоманова О. Драгоманова з донькою Оксаною, Олена Пчілка. Другий ряд (зліва направо): Світозар Драгоманов (син М. П. Драгоманова) Оксана та Ізидора Косач (сестри Лесі Українки), Аріадна Драгоманова (донька М. П. Драгоманова)

Київ зустрів Олену Пчілку вже як зрілу, авторитетну діячку. Вона повернулася до серця України, щоб очолити культурний фронт. Тендітна жінка взяла до рук видавниче перо і стала на чолі модерних національних рухів. Своєю невтомною працею вона доводила, що українська жінка може бути видавчинею, редакторкою, лідеркою суспільної думки. Її слово звучало владно, ламаючи тогочасні патріархальні та колоніальні стереотипи.

Учасники урочистостей з нагоди відкриття пам’ятника І. Котляревському: Зліва направо сидять: Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Гнат Хоткевич, Володимир Самійленко; за ними: Василь Стефаник, Олена Пчілка, Михайло Старицький. Полтава, 1903

Делегація, що їздила до Санкт-Петербургу в справі захисту української преси. 1905 р. Сидять зліва направо: І. Шраг, В. Науменко, Олена Пчілка; стоїть М. Дмитрієв

Останнє десятиліття її життя припало на буремні й криваві роки радянського становлення. Попри сивину та поважний вік, вона залишалася небезпечною для більшовицького режиму – її заарештовували за відверті антиімперські виступи, але зламати дух Пчілки було неможливо. Навіть нова влада змушена була схилити голову перед її авторитетом: у 1925 році Олену Пчілку обрали членом-кореспондентом Академії наук. Вона відійшла у вічність 4 жовтня 1930 року, залишивши по собі легенду про жінку, яка все життя, наче бджола, збирала по краплині нектар української ідентичності та перетворила його на цілющий мед нашої культури.

Олена Пчілка та Леся Українка. Ялта, кінець 1897 – початок 1898

Ольга Косач (Олена Пчілка). Ковель, 1899

Портрет Олени Пчілки. Одеса, 1888

 

 

АНАНЧЕНКО, Тетяна. Берегиня славетного роду : Олена Пчілка [Текст] / Т. Ананченко // України часточка – в мені : Одещина в культурологічному просторі світового українства. – Одеса : Друк, 2006. – С. 183-191.

Культурологічні нариси розповідають про маловідомі чи призабуті сторінки української літературної Одеси, про тих видатних діячів нашої культури, які бували в місті на березі Чорного моря, оспівали наш край у художніх творах; про тих митців, чиє слово є вічним й віщим: Лесю Українку, М. Вороного, Івана та Юрія Лип, М. Куліша, О. Довженка та багатьох інших митців, які створили славу світовому українству.

У ній йдеться і про митців «Розстріляного безсмертя», і про шляхетних жінок України, і про тих, кого доля закинула в чужинецькі краї.

 

ВОЛИНСЬКА, Олена. Мармурова жінка : повість про Олену Пчілку / О. Волинська. – Брустури : Дискурсус : Брустури, 2025. – 251, [1] с.

«Мармурова жінка» – це художньо-біографічна повість про життя й творчість Олени Пчілки – видатної української інтелектуалки й мисткині – від дитячих років до останніх днів життя.

На основі спогадів, листів та історичних фактів Олена Волинська вибудовує живий, емоційно насичений образ своєї героїні: допитливої, цілеспрямованої, але й вразливої жінки. Через призму її долі знайомить з побутом, традиціями й соціальними проблемами тогочасної України, а також з визначними постатями українського культурного життя.

Повість поєднує документальну точність з художньою чуттєвістю, розкриваючи формування особистості, яка залишила глибокий слід в історії української культури.

«Мармурова жінка» – це спроба повернути голос людині, що мала силу бути українкою тоді, коли це було небезпечно. Це книжка про пам’ять, спротив, жіночу силу й вогонь слова, який не згасає.

 

ДИБА, Алла Георгіївна. Найкраща лілея з родинного саду Косачів / А. Диба, О. Шалагінова. – Київ : Саміт-Книга, 2020. – 251, [4] с. : іл. – Бібліогр. у тексті. – Покажч.: с. 206-223.

Косач Ольга Петрівна (дівоче Драгоманова), Ольга Косач-старша, письменниця 

Олена Пчілка: 5, 9, 12, 16, 18, 23, 33, 37-41, 50-51, 56, 76, 96, 98, 119, 149, 162, 187-188, 199, 202, 204, 224-225 (фото) та 235-236 (фото).

 

Михайло Драгоманов у спогадах / уклали І. С. Гриценко, В. А. Короткий. – К. : Либідь, 2012. – 311 с. : іл., портр. – Бібліогр. у підрядк. прим.

Пчілка Олена: 7-8, 11, 23, 30-59.

Уперше зібрані й прокоментовані спогади про М. Драгоманова найбільш знаних його сучасників – від рідних та близьких до затятих політичних опонентів - допомагають іще повніше осягнути постать видатного українського мислителя. Маловідомі ілюстрації є цінним доповненням до текстів.

 

ДРОФАНЬ, Любов Анатоліївна. Берегиня / Л. А. Дрофань. – Київ : Молодь, 2004. – 206, [1] с. : іл. – Бібліогр.: с. 206.

Це книжка про Олену Пчілку – неординарну постать, яка витворила цілу епоху в історії української культури. Вона розвивала всі літературні жанри, з-під її талановитого пера вийшли повісті, оповідання, новели, нариси, оригінальні поетичні твори та поеми, прозові і поетичні переклади творів світової класики, наукові розвідки, дитячі прозові, поетичні та драматичні твори. Як член-кореспондент Академії наук здійснювала наукову роботу. А ще – громадський діяч, педагог, редактор, видавець... Цей перелік можна продовжувати. Вона знана в історії нашої культури як сестра Михайла Драгоманова, мати Лесі Українки. Усі її шестеро дітей були надзвичайно талановитими, володіли художнім словом.

Повною мірою неоцінена за життя, замовчувана і в тоталітарні часи, Олена Пчілка була справжнім талантом, мужньою особистістю, невпокореною свободолюбною натурою із гордою і щедрою душею.

У пропонованому виданні відтворено яскраві сторінки її життєвої і творчої біографії, залучено до широкого вжитку її недруковані твори, нотатки, листи, які ще й досі невідомі широкому загалу і зберігаються у різних архівах.

 

Історія української культури : у 5 т. [Текст] / в.о. Нац. акад. наук України; гол. ред. Б. Є. Патон. – Київ : Наукова думка, 2001.

Т. 5, кн. 2 : Українська культура XX – початку XXI століть / Б. М. Ажнюк, М. П. Бондар та ін.; гол. ред. М. Г. Жулинський. – 2011. – 1030, [1] с. : іл. – Бібліогр.: с. 960–990 та у підрядк. прим. – Імен. покажч.: с. 992–1029.

Пчілка Олена: 16, 23, 389-391, 761, 819, 820, 823, 857.

Часовий відрізок, розглядуваний у завершальному томі п’ятитомної «Історії української культури», охоплює період XX – початку XXI ст. Том виходить у трьох книгах. Книги перша і друга містять історичний нарис етапів розвитку української культури від початку XX ст. до сьогодення, а також огляд змінюваного протягом десятиліть стану української мови, вагомих надбань національного мистецтва та архітектури.

Дослідження драматичних процесів, що відбувалися упродовж XX ст. у багатьох культурних сферах та в українській культурі в цілому, а також панорамний огляд стану культури доби незалежності України підсумовують її багатовікову історію, окреслену у книгах попередніх томів, переконливо засвідчують значущість української культури у світовому культурному розвитку.

 

ЗАБУЖКО, Оксана. Notre Dame d’Ukraine : Українка в конфлікті міфологій / О. Забужко. – вид. 3-тє. – Київ : КОМОРА, 2018. – 655 с. – Покажч. імен: с. 647–655. — Бібліогр. у підрядк. прим.

Пчілка Олена: 9, 56-57, 92, 114, 131, 138, 145, 147, 159, 164, 204, 269, 275-276, 316, 332-335, 357-358, 374,393, 403, 421, 447-448, 452-463, 471, 550, 569, 583-585.

Хто ми – Україна чи Малоросія? Європа чи Росія? Чи українська релігійність – це те саме, що візантійське православ’я? Чи й справді українці – «селянська нація»? Яку таємницю берегли «таємні товариства» малоросійських дворян ХІХ століття? Звідки в «Лісовій пісні» зашифрована легенда про Грааль? Що є демократія, а що – хамократія? У чому полягав модерний «український проект», і чи вдалося нам його реалізувати?..

Одна з найвідоміших книг Оксани Забужко, вперше видана 2007 року й відзначена багатьма престижними нагородами, пропонує читачеві вражаючу інтелектуальну подорож крізь віки, культури й конфесії в пошуках «України, яку ми втратили». Ключем до неї стає міф Лесі Українки — найгірше прочитаної і найдраматичніше недооціненої письменниці з пантеону наших національних класиків.

Це не лише фундаментальна історико-культурна праця та вишукана філологічна екзегетика. Це ще й книга-попередження про наше сьогодення – про те, як жорстоко ми розплачуємося за втрату й забуття багатовікової лицарської культури.

 

Лариса Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка) : біографічні матеріали, спогади, іконографія / Укр. вільна акад. наук у США ; авт. проекту та відп. ред. Т. Скрипка. – Київ ; Нью-Йорк : Темпора, 2004.

Кн. 2 : 2015. – 534 с. : іл. – Бібліогр. у комент. наприкінці ст. – Імен. покажч.: с. 527–534.

Драгоманова-Косач Ольга Петрівна (Олена Пчілка): 14, 18, 32, 34, 36-38, 42, 74, 76, 78, 90, 99-100, 103, 113, 118-119, 130, 139, 142, 148-149, 154, 167, 171, 177, 179, 189, 201-205, 207-209, 211, 213-215, 217-222, 232-234, 278-279, 299, 303, 309, 317-326, 329, 332, 334-335, 338, 344-345, 354, 356, 370, 407-408, 410, 414, 417-418, 474-475, 478-479, 490-491, 493, 501-505, 508, 510, 515-516, 518, 523-524.

Пропонована друга книжка «Лариса Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка). Біографічні матеріали. Спогади. Іконографія» є продовженням і доповненням попереднього видання 2004 року. Усі матеріали, які увійшли до книжки, укладено за принципом тематичних розділів: оригінальні тексти Лесі Українки, спогади, статті, іконографія. Більша частина матеріалів - це спогади та епістолярій Ізидори Косач-Борисової, Лесиної сестри, спадщина якої ніколи не виходила окремим виданням і заслуговує на особливу увагу дослідників життя і творчості родини Драгоманових-Косачів.

У книзі подано також спогади сучасників Лесі Українки - Наталії та Дмитра Дорошенків, Валерії О’Коннор-Вілінської, Менделя Розенбаума. Окремий розділ становлять статті про Лесю Українку та її творчість дійсних членів УВАН у США - Альберта Кіпи, Юрія Лавріненка, Євгена Маланюка, Володимира Міяковського, Лариси Залеської Онишкевич, Юрія Шевельова.

Розділ «Іконографія» доповнено новими, не відомими досі світлинами з приватних архівів.

 

МОВА, Василь Семенович. До Олени Пчілки [Текст] / В. С. Мова ; ред. колегія : М. П. Бажан, О. Є. Засенко та ін. ; [вступ. стаття С. А. Крижанівського ; упоряд. та приміт. Н. О. Вишневської] // Поезії. – Київ : Радянський письменник, 1965. – С. 138-139 : іл. – (Бібліотека поета).

 

ПРОЦЮК, Степан. Руки і сльози : роман про Івана Франка / С. Процюк ; гол. ред. В. Карп’юк. – Брустури : Дискурсус, 2024. – 380, [2] с.

Пчілка Олена: 178-180, 208. 

Книжка Степана Процюка «Руки і сльози» – про різного Франка. Про хлопчика, зачудованого навколишнім світом, і наполегливого юнака, який стає непересічним інтелектуалом. Про не завжди щасливого сім’янина і фанатичного трудоголіка. Це історія про бідність, яка змушує займатися літературними підробітками, і про генія, з-під пера якого навіть у таких умовах виходять вершинні твори. А ще тут про арешти і переслідування, болючі втрати друзів і коханих жінок.

«Руки і сльози» Степана Процюка – це панорамний роман, де зображене тодішнє галицьке суспільство, його політичне і культурне життя. Сторінками промайнуть постаті багатьох відомих українців. Також це психологічний роман, у якому пронизливо відтворено внутрішній світ Івана Франка, зокрема в його останні найтяжчі роки, затьмарені хворобами.

 

ПЧІЛКА, Олена.  Снігова баба ; Весняні квіти ; метелик ; До діточок ; «Як швидко літо проминуло!» ; Вишеньки-сережки ; Котик-мурчик ; Зайчатко й хлоп’ятко та ін. [Текст] / О. Пчілка ; вступ. стаття та упоряд. Л. П. Козачок // Українська дитяча література : хрестоматія. – Київ : Вища школа, 2002. – С. 162-173.

Хрестоматія містить твори для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку з усної народної творчості (колискові, веснянки, щедрівки, казки тощо), а також твори відомих українських письменників минулого і сучасності, в тому числі й представників української діаспори. 

Олена Пчілка (Ольга Косач-Драгоманова) [Текст] // «Твоїми говоритиму устами…». Іван Франко в контексті свого часу / авт.-упоряд. М. Гнатюк. – Київ : Парламентське видавництво, 2021. – С. 156-158 : іл.

Іван Франко (1856-1916) – знакова постать в українській інтелектуальній історії: поет, прозаїк, драматург, літературознавець і критик, філософ, соціолог, громадський та політичний діяч загальноєвропейського масштабу кінця XIX – початку XX століття. Великий українець, приятелював, співпрацював, спілкувався з багатьма сучасниками, діячами української, польської, німецької, австрійської, чеської, російської, угорської, сербської, хорватської та інших європейських культур. У книзі представлено листи І. Франка до близьких та колег, спогади сучасників про письменника та вченого в’язали дружні та творчі стосунки, присвяти визначних митців слова І. Франкові. Книга містить фотографії І. Франка, його оточення та архівні матеріали, які допоможуть глибше зрозуміти час, у який жив і творив великий українець. 

Олена Пчілка. Артишоки [Текст] // Шалені авторки : мала проза українських письменниць / упоряд. і перед. В. Агеєвої. – Київ : Віхола, 2024. – С. 184-212 : іл., QR-код. – (Життя).

«Шалені авторки» – це антологія текстів українських письменниць, своєрідна мандрівка крізь останні два століття, під час якої різні авторки, маючи несхожі стильові уподобання й естетичні орієнтації, змальовують усю множинність і складність жіночого досвіду. Перед читачами постануть декадансні персонажки Ольги Кобилянської, екзотичні героїні Софії Яблонської, рішучі бунтарки Ірини Вільде. Публікуються і найбільш резонансні тексти сучасних письменниць, зокрема Оксани Забужко і Людмили Таран.

 

ПЧІЛКА, Олена. Викинуті українці : до жидівсько-української справи / О. Пчілка ; авт.- упоряд. В. Архипов; відп. ред. Н. Сподаренко. – Київ : МАУП, 2006. – 352 с. : іл., портр. – (Бібліотека українознавства; вип. 5).

У книзі відомої письменниці, вченої, громадської діячки, матері Лесі Українки Олени Пчілки (Ольги Драгоманової-Косач) вперше зібрано публіцистичні твори, оприлюднені в 1908-1914 роках часописом «Рідний Край», редактором і видавцем якого вона переважно була.

В гострій полемічній манері всебічно висвітлюються «найнезручніші» історичні періоди українсько-єврейських стосунків, соціально-економічні та етнокультурні причини їх загострення, аналізуються витоки національної самоізольованості, економіко-фінансової та духовної експансії організованого єврейства на українських землях початку ХХ ст.

 

ПЧІЛКА, Олена. Твори / О. Пчілка ; упоряд., підгот. текстів та приміт. А. Ф. Чернишова ; вступ. стаття Є. С. Шабліовського та О. Ф. Ставицького ; портр. роботи худож. В. С. Кравченка. – Київ : Дніпро, 1971. – 463 с. з факс., 3 арк. портр. – Бібліогр. посилання в підрядк. приміт. вступ. статті.

 

ПЧІЛКА, Олена. Твори / О. Пчілка ; упоряд., авт. передм. і приміт. Н. Вишневська. – Київ : Дніпро, 1988. – 582, [1] с.

До книги української письменниці ліберально-демократичного напрямку Олени Пчілки (Ольги Петрівни Драгоманової, в одруженні – Косач, 1849–1930) ввійшли оригінальні поезії, поетичні переклади, оповідання, п’єса «Світова річ», спогади та статті.

Її художні твори пройняті громадянськими мотивами, сповнені глибокого ліричного чуття, високих моральних і естетичних ідеалів.

 

ПЧІЛКА, Олена. Товаришки. Новели / О. Пчілка ; передм. В. Агеєвої. – Київ : Віхола, 2024. – 246, [1] с. : портр. – (Неканонічний канон).

Оповідання Олени Пчілки – це прекрасні замальовки з життя українських заможних родин, столичної й провінційної еліти, життєвого ладу, усталеного в маєтках і садибах наприкінці ХІХ століття.

Візити, бали, концерти, клубні зібрання були часто покликані організувати вдалий шлюб для дівчат, проте водночас забезпечували підтримку національної традиції, поширення українських ідей, зародження жіночої університетської освіти. Йдеться, наприклад, про перших українок, які сіли на студентську лаву поруч зі своїми ровесниками й здобувають лікарський фах у Швейцарії.     

У міських сюжетах Олена Пчілка з неймовірним блиском руйнує стереотипи, іноді знижує пафос, подекуди демонструє подвійність стандартів, а також дошукується глибинних психологічних мотивацій вчинків персонажів.

 

РУСОВА, Софія. Мемуари / Полтав. обл. об’єднення Всеукр. т-ва «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. – Полтава : РІК, 2018. – 312 с. – (Просвітницька книгозбірня, кн. № 11).

Олена Пчілка: 64-65, 151.

Спогади Софії Русової занурюють сучасного читача у добу передреволюційного відродження поневоленої і роздертої поміж окупантами української нації та Української революції 1917-1921 рр. Напружена, у неймовірно важких і складних умовах, просвітницька, культурна освітня праця української інтелігенції привела до найвищого прояву українського духу – національно-визвольної збройної боротьби з різними поневолювачами України. І хоча вона закінчилася  трагічно, та подвиг борців, попри всі старання окупантів стерти його з народної пам’яті, завжди залишався прикладом жертовної боротьби за визволення України з російської неволі і джерелом духу правди і любові до поневоленої Вітчизни.

 

СВЕРСТЮК, Євген. Повернення Олени Пчілки [Текст] / Є. Сверстюк // Не мир, а меч. – Луцьк : Терен, 2009. – С. 283–286.

«Не мир, а меч» – нова книга С. Сверстюка, ще від 60-х років відомого есеїста, літературознавця, учасника національного опору. Сюди увійшли вибрані літературознавчі й культурологічні есеї, написані протягом останніх десяти років. Окрім резонансних матеріалів, які не раз передруковувалися в Україні й за кордоном, збірник містить також непубліковані. їх об'єднує активний дух розмежування правди і лукавства.

 

СКРИПКА, Тамара. Родові гнізда Драгоманових-Косачів : їх устрій та культура : [для істориків, літературознавців, культурологів] / Т. Скрипка ; [ред. І. Давидко]. – Київ : Темпора, 2013. – 655 с. : іл., портр. – Бібліогр. у підрядк. прим. – Покажч.: с. 648–654.

Косач (з дому Драгоманова) Ольга Петрівна, літ. Псевдонім Олена Пчілка: 12, 14-15, 25-26, 29-31, 36, 42, 48-50, 52, 68-70, 72-80, 82-83, 85, 87-91, 93-95, 97-105, 107-108, 113, 135, 139-142, 144, 146, 173, 194, 200, 290, 354, 357, 384, 400-401, 406-408, 410-421, 424, 427-429, 432-434, 436, 472, 563, 582, 589, 591-595, 598, 600, 603-606, 608, 611-612, 614, 618, 622-626, 628-630, 634-647.

Пропоноване видання розкриває перед читачем духовне середовище й культурну атмосферу маєтків родини Драгоманових-Косачів як осередків української традиції та аристократичної культури кінця ХІХ – поч. ХХ ст. У книзі подано понад півтисячі унікальних фотографій, уведено в обіг нові джерела, використано друковані та рукописні мемуари, епістолярій власників садиб, членів їхньої родини та оточення.

    

СТАРИЦЬКА-ЧЕРНЯХІВСЬКА, Людмила. Хвилини життя Лесі Українки [Текст] / Л. Старицька-Черняхівська ; Полтав. обл. об’єднання Всеукр. т-ва «Просвіта» ім. Тараса Шевченка // Вибране : драма «Іван Мазепа», статті, спогади. – Полтава : РІК, 2018. – С. 270–289. – (Просвітницька книгозбірня, кн. № 14).

Драма «Іван Мазепа» Л. Старицької-Черняхівської актуальна і сьогодні, бо і сьогодні ворог – імперська Росія – хоче загарбати нашу землю. Спогади та роздуми видатної письменниці неймовірно цікаві. Вони розбурхують думку, збагачують наші душі світлом любові до великих світочів нашої Вітчизни, спонукають брати з них приклад обов’язку перед Україною та праці задля її добра.

    

СТАРИЦЬКА-ЧЕРНЯХІВСЬКА, Людмила. Хвилини життя Лесі Українки [Текст] / Л. Старицька-Черняхівська ; упоряд. і перед. А. Бідонько // Вибране : художня проза, спогади. – Київ : Ще одну сторінку, 2024. – С. 297–229. – (Рядки з тіні).

Ім’я Людмили Старицької-Черняхівської лише нещодавно почало зринати в українському літературному дискурсі. Її прізвище веде до значно відомішого батька – Михайла Старицького, її родину і друзів – Лесю Українку, Миколу Лисенка, марка Кропивницького – теж знає чи не кожен… А хто ж така Людмила? Її кроки губляться в гомоні історії, голос слабне за відстанню років.

    

СТАРИЦЬКИЙ, Михайло Петрович. До альбому ( О. П. к-ч) [Текст] / М. П. Старицький ; ред. колегія : М. П. Бажан, О. Є. Засенко та ін. ; [упоряд., вступ. стаття і приміт. М. І. Дяченка] // Поетичні твори. – Київ : Радянський письменник, 1958. – С. 43 : іл. – (Бібліотека поета).

 

СТАРИЦЬКИЙ, Михайло Петрович. Прощання (Олені Пчілці) [Текст] / М. П. Старицький ; ред. колегія : М. П. Бажан, О. Є. Засенко та ін. ; [упоряд., вступ. стаття і приміт. М. І. Дяченка]. // Поетичні твори. – Київ : Радянський письменник, 1958. – С. 72 : іл. – (Бібліотека поета).

 

СТАРИЦЬКИЙ, Михайло Петрович. До альбому ( О. П. к-ч) [Текст] / М. П. Старицький ; ред. колегія : І. О. Дзеверін (голова), О. Т. Гончар та ін. ; [ред. тому та авт. вступ. статті С. Д. Зубкова; упоряд. і приміт. М. Т. Максименко ; вступ. стаття С. Д. Зубкова]. // Поетичні твори ; Драматичні твори. – Київ : Радянський письменник, 1987. – С. 38 : іл. – (Бібліотека української літератури).

Михайло Петрович Старицький – поет і драматург, прозаїк і перекладач, організатор театральної справи, режисер, актор, керівник театральних труп, активний громадський діяч. У книзі вміщено кращі поетичні твори, драми «Не судилось», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Талант», «Маруся Богуславка», комедія «За двома зайцями».

 

СТАРИЦЬКИЙ, Михайло Петрович. Прощання (Олені Пчілці) [Текст] / М. П. Старицький ; ред. колегія : І. О. Дзеверін (голова), О. Т. Гончар та ін. ; [ред. тому та авт. вступ. статті С. Д. Зубкова; упоряд. і приміт. М. Т. Максименко ; вступ. стаття С. Д. Зубкова]. // Поетичні твори ; Драматичні твори. – Київ : Радянський письменник, 1987. – С. 56 : іл. – (Бібліотека української літератури).

Михайло Петрович Старицький – поет і драматург, прозаїк і перекладач, організатор театральної справи, режисер, актор, керівник театральних труп, активний громадський діяч. У книзі вміщено кращі поетичні твори, драми «Не судилось», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Талант», «Маруся Богуславка», комедія «За двома зайцями».

 

УКРАЇНКА, Леся. Зібрання творів : у 12-ти томах / ред. колегія : Є. С. Шабліовський (голова) та ін. – Київ : Наукова думка, 1978.

Т. 10 : Листи (1876-1897) / упоряд. та приміт. В. В. Яременка ; ред. тому М. Д. Бернштейн, 1978. – 542 с. : іл.; 1 л. портр.  – Покажч. імен та назв.: С. 520-533.

Косач (Драгоманова) Ольга Петрівна (Олена Пчілка, мама): 9-22, 24, 26-27, 29-30, 32-34, 37-38, 40, 44, 47, 49-50, 52-53, 59, 61, 64, 67, 73-74, 77-80, 82, 86-87, 89-90, 92-94, 96-98, 100, 105, 108-110, 115, 118-119, 124, 128-129, 131, 133, 137-138, 142, 145, 152, 156-158, 162, 168, 170-171, 173-176, 182, 184-187, 189, 191, 193, 196, 198-201, 203, 205, 207, 209, 210-213, 216, 221-222, 225-227, 233, 237, 245, 249, 251, 257, 259, 261-263, 266, 268, 270-272, 299, 304, 307-310, 313, 315-316, 318, 320-323, 325, 327-328, 332-334, 336-338, 340, 343-347, 350-351, 355, 357, 360-364, 366-367, 369-376, 380, 382-384, 386, 387, 389, 393, 399, 405. 409-410, 412, 417-418, 420, 423-425, 428-429, 432-442, 447-450, 452, 456, 458-462, 470, 475, 479-484, 486-487, 491, 500-503, 505-507, 511-512, 514-516, 518.

Листи до О. П. Косач (матері): 433-434, 439-440, 447-450,452-458-461, 470-471, 475, 479-483, 487-488, 491, 501, 503, 505-507, 512, 514-516, 518.

 

УКРАЇНКА, Леся. Зібрання творів : у 12-ти томах / ред. колегія : Є. С. Шабліовський (голова) та ін. – Київ : Наукова думка, 1978.

Т. 11 : Листи (1898-1902) / упоряд. та приміт. О. О. Білявської ; ред. тому Ф. П. Погребенник, 1978. – 478 с. : іл.; 1 л. портр.  – Покажч. імен та назв.: С. 462-471.

Косач Ольга Петрівна (Олена Пчілка, мама): 9-13, 16, 18, 22, 25, 29, 31, 33, 35-37, 40, 42, 45-46, 49-51, 53-55, 60, 63-66, 69, 72-74, 76, 80, 82, 85-87, 90-91, 93-94, 97-99, 104, 108, 112-113, 117-118, 120, 130, 133-134, 136, 140-141, 143-145, 149-154, 157, 162, 165-166, 176-177, 179, 185-187, 189, 192, 195, 202, 207. 215. 217-218, 221, 229, 236, 246. 249, 253, 255, 258. 281, 284, 289-290, 293, 296-297, 313, 317, 327, 331, 337-338, 346, 349, 352, 355-356, 365, 369, 372, 375-376, 379, 385, 387-397, 400-401, 403-404, 406, 411, 451, 417, 421, 423, 429, 431, 433-434, 447-448, 451, 455, 461.

Листи до О. П. Косач (матері): 387-395, 396, 400-401, 403, 411-413, 417, 423-424, 433-434, 447-449, 451, 454-456, 458.

    

УКРАЇНКА, Леся. Зібрання творів : у 12-ти томах / ред. колегія : Є. С. Шабліовський (голова) та ін. – Київ : Наукова думка, 1978.

Т. 12 : Листи (1903-1913) / упоряд. та приміт. В. Ф. Святовця ; ред. тому В. Л. Микитась, 1979. – 694 с. : 2 л. іл.; 1 л. портр. – Покажч. імен та назв.: С. 633-645.

Косач (Драгоманова) Ольга Петрівна (Олена Пчілка, мати): 9, 29, 35-38, 42, 49, 59-61, 70, 79, 87, 90-91, 96-99, 103, 105, 108-109, 111-112, 114-118, 124, 126-130, 132-133, 135, 137, 152, 158-159, 161, 164, 167, 170, 175, 177-179, 181, 184, 186, 188, 199, 204, 207, 210, 2012, 214, 216-219, 221-224. 226-227, 230, 235-236, 237, 240, 242, 244-245, 264, 269, 272, 284, 285, 293-295, 297, 299, 305-306, 309, 311-312, 315, 317-320, 322-324, 328. 330-331, 334-335, 337-341, 343, 350-353, 355, 375, 378, 381-384, 387, 389-392, 394, 397, 400, 403-405, 407-409, 411-417, 421-422, 426, 429-430, 432, 436-438, 440, 443-444, 449-451, 453-454, 458-459, 463-469, 472, 481-482, 488-490, 492-494, 496, 499-500, 507, 509-511, 514, 516-520, 524, 526-530, 535-538, 540, 542, 548, 553-563, 565-570, 572-581, 583, 585-589, 591-596, 598, 601-604, 606-607, 611-613, 615-617, 622-631.

Листи до О. П. Косач (матері): 482, 489, 493, 500, 507, 509-511, 514, 516-520, 524, 526-531, 535-538, 540-543, 548, 551-574, 576-580.

 

УКРАЇНКА, Леся. Листи / Л. Українка ; [упоряд., прим. В. Прокіп (Савчук)]. – Київ : Комора, 2016. – (Серія «Persona»).

[Кн. 1] : 1876-1897 / [передм. В. П. Агеєвої], 2016. – 508 с., [12] арк. іл., рукоп. текст. – (Програма «Українська книга»). – Бібліогр. у підрядк. прим. – Покажч. адресатів: с. 499-500.

Листи до Косач О. П. (матері): 44-45, 62, 63, 65, 67, 85, 87, 89, 93, 103, 134, 135, 137-138, 141, 143, 152, 202, 204, 224, 236, 239, 241, 244, 248, 252, 254, 256, 259, 261, 265, 287, 313, 360, 379, 397, 405, 411, 436, 445, 448, 450, 458, 459, 461, 462, 464, 475, 485, 488.

З ким товаришувала Лариса Косач, ким захоплювалася і з кого кпила, що читала, де бувала, чим журилася і про що мріяла, як народжувалися задуми її творів… Із листів, написаних до рідних, близького оточення і «товаришів по зброї», перед нами постає молода, енергійна, блискуче освічена українська аристократка, яка активно відстоює свої погляди, творить нові смисли і змінює світ. Уперше опублікований без вилучень, зі збереженням авторського правопису, епістолярій Лесі Українки відкриває читачам можливість по-новому побачити одну з найяскравіших постатей української культури межі XIX-XX століть.

 

УКРАЇНКА, Леся. Листи / Л. Українка ; [упоряд., прим. В. Прокіп (Савчук)]. – Київ : Комора, 2016. – (Серія «Persona»).

Кн. 2 : 1898-1902 / [наук. ред. Л. Мірошніченко], 2017. – 540, [1] с., [12] арк. іл., рукоп. текст. – Покажч. адресатів: с. 531–532.

Листи до Косач О. П. (матері): 13, 15, 18, 20, 25, 28, 32, 34, 36, 42, 45, 47, 50-51, 57, 61, 80, 83, 94, 129, 137, 147, 155, 185-186, 225, 239, 246, 325, 331, 350, 357, 386, 419, 445, 471, 509.

П’ять років на межі століть, за які у житті поетеси сталося так багато. Вона долає хворобу, натхненно пише й перекладає, тяжко переживає смерть коханого Сергія Мержинського, наснажується ніжною дружбою Ольги Кобилянської, відданістю Климента Квітки, незмінною підтримкою рідних. Спілкується з письменниками, артистами і політиками, багато подорожує – часто вимушено, а проте радо, вчить італійську, намагається здобути фінансову незалежність, бере на себе роль родинного миротворця, нарікає на виснажливість закупів за кордоном і грубість російських туристів, шиє собі одяг і виписує книжки з європейських бібліотек… Яскрава картина fin de siècle, якою її побачила блискуча інтелектуалка з української аристократичної родини, ненароком написаний геніальний роман у листах.

 

УКРАЇНКА, Леся. Листи / Л. Українка ; [упоряд., прим. В. Прокіп (Савчук)]. – Київ : Комора, 2016. – (Серія «Persona»).

Кн. 3 : 1903–1913 / [наук. ред. Л. Мірошниченко], 2018. – 733 с., [12] арк. іл. – Покажч. адресатів: с. 694-722.

Листи до Драгоманової (Косач), Ольги Петрівни (Олени Пчілки): 17, 31, 34, 79, 158, 169, 179, 207, 214, 218, 223, 228, 229, 231, 233, 276, 285, 293, 300, 336, 342, 347, 348, 351, 368, 373, 384, 401, 425, 430, 454, 470, 480, 486, 490, 498, 504, 506, 509, 514, 525, 528, 531, 533, 544, 545,562, 569, 574, 582, 593, 596, 605, 606, 609, 610, 618, 622, 629, 635, 643, 654, 666, 669, 676, 677, 681.

Останнє десятиліття життя видатної жінки – коли народжувалися та публікувалися її геніальні драми на світові сюжети, а також «Лісова пісня» й «Бояриня», коли вона співпрацювала з українськими і закордонними журналами – як авторка, перекладачка, критикиня й журналістка, коли її суспільно-політичні погляди остаточно викристалізовано і лише слабке здоров’я стає перешкодою активнішій громадській роботі. Вона досягла визнання як письменниця, щаслива в шлюбі, але в іншому доля до неї неприхильна – Лариса Косач втрачає близьких, швидко руйнується добробут, повертається тяжка хвороба, що тільки було відступила. Та її «демон» лишається з нею до самого кінця – і за кілька годин до смерті вона надиктовує матері конспект нової драми…

 

УКРАЇНКА, Леся. Повне академічне зібрання творів : у 14 т. / Л. Українка, Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки ; редкол. В. Агеєва, Ю. Громик, О. Забужко. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2021.

Т. 11 : Листи (1876-1896) / упоряд. В. Прокіп ; ред. С. Кочерга ; комент. В. Прокіп, В. Агеєва ; передм. В. Агеєва. – 2021. – 597 с., [4] арк. вкл. іл. : портр.

Листи до О. П. Косач (матері): 454-455, 465-469, 479-485, 487-489, 498-502, 505-507, 523-525, 531-532, 535-543, 548, 557-558, 574, 581, 586-587, 589, 591-592.

До повного академічного зібрання творів Лесі Українки в 14 томах увійшли всі знайдені на сьогодні тексти письменниці. Відновлено фрагменти й матеріали, вилучені цензурою в попередніх виданнях. Додано розлогі текстологічні, історико-літературні та реальні коментарі.

У том 11 включено листи Лесі Українки за 1876–1896 роки, збережені в оригіналах, копіях чи першодруках, із загальною передмовою.

 

УКРАЇНКА, Леся. Повне академічне зібрання творів : у 14 т. / Л. Українка, Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки ; редкол. В. Агеєва, Ю. Громик, О. Забужко. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2021.

Т. 12 : Листи (1897-1901) / упоряд. В. Прокіп ; ред. О. Полюхович ; комент. В. Прокіп, В. Агеєва. – 2021.– 605 с., [4] арк. вкл. іл.

Листи до О. П. Косач (матері): 461-465,468-472, 474-476, 478-481, 484-498, 505-506, 511, 524-525, 528-529, 533-534, 542-545, 561-562, 564-565, 593, 596, 602, 605.

До повного академічного зібрання творів Лесі Українки в 14 томах увійшли всі знайдені на сьогодні тексти письменниці. Відновлено фрагменти й матеріали, вилучені цензурою в попередніх виданнях. Додано розлогі текстологічні, історико-літературні та реальні коментарі.

У том 12 включено листи Лесі Українки за 1897-1901 роки, збережені в оригіналах, копіях чи першодруках.

    

УКРАЇНКА, Леся. Повне академічне зібрання творів : у 14 т. / Л. Українка, Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки ; редкол. В. Агеєва, Ю. Громик, О. Забужко. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2021.

Т. 13 : Листи (1902-1906) / упоряд. В. Прокіп ; ред. Ю. Громик ; комент. В. Прокіп, В. Агеєва. – 2021. – 612 с., [4] арк. вкл. іл.

Листи до О. П. Косач (матері): 462-463, 472-474, 482, 490, 512-517, 519-521, 534-535, 560, 565, 579-586, 589-591, 606-608, 610-611.

До повного академічного зібрання творів Лесі Українки в 14 томах увійшли всі знайдені на сьогодні тексти письменниці. Відновлено фрагменти й матеріали, вилучені цензурою в попередніх виданнях. Додано розлогі текстологічні, історико-літературні та реальні коментарі.

У том 13 включено листи Лесі Українки за 1902-1906 роки, збережені в оригіналах, копіях чи першодруках.

 

УКРАЇНКА, Леся. Повне академічне зібрання творів : у 14 т. / Л. Українка, Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки ; редкол. В. Агеєва, Ю. Громик, О. Забужко. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2021.

Т. 14 : Листи (1907-1913) / цпоряд. В. Прокіп ; ред. С. Романов ; комент. В. Прокіп, В. Агеєва. – 2021. – 613 с., [4] арк. вкл. іл.

Листи до О. П. Косач (матері): 23-30, 64-76, 90-107, 123, 147-150, 178-180, 194-269, 284-404, 417-426, 442-567.

До повного академічного зібрання творів Лесі Українки в 14 томах увійшли всі знайдені на сьогодні тексти письменниці. Відновлено фрагменти й матеріали, вилучені цензурою в попередніх виданнях. Додано розлогі текстологічні, історико-літературні та реальні коментарі.

У томі 14 включено листи Лесі Українки за 1907-1913 роки, збережені в оригіналах, копіях чи першодруках.

 

УКРАЇНКА, Леся. Твори : в 4 томах / Л. Українка. – Київ : Дніпро, 1982.

Т. 4 : Оповідання. Статті. Листи / [упоряд., прим. Н. О. Вишневської], 1982. – 434, [4] с., [1] арк. портр. – Бібліогр. у прим.: с. 396–434.

Листи до О. П. Косач (матері): 273-276, 296-305, 323-326, 330-336, 355-360, 377-380, 391-392.

У томі вміщено оповідання, статті та листи поетеси.

 

Леся Українка (1871-2021). Присвята : одеські діячі ювілею : зб. мат. наук. конф. (Одеса, жовтень, 2021 р.) / С. О. Савченко, Г. Гусейнов, та ін.; упоряд. С. О. Савченко. – Одеса : [б.в.], 2021. – 108 с. : іл. – Леся Українка : зв’язки з Одесою та сучасний контекст 150 років від дня народження.

Пчілка Олена: 51, 66, 92, 102.

Книга представляє собою складову частину проєкту «Присвята», до якого включена виставка візуального мистецтва одеських митців.

 

УШКАЛОВ, Леонід. Чарівність енергії : Михайло Драгоманов / Л. Ушкалов ; ред. О. Сінченко. – Київ : Дух і Літера, 2019. – 594 с. – (Постаті культури).

Пчілка Олена: 28, 30, 35, 37, 39-40, 42-43, 45, 47, 55-56, 96-97, 278, 578.

У цій книжці на основі багатого джерельного матеріалу Леонід Ушкалов подає біографію українського публіциста, науковця та громадського діяча Михайла Драгоманова (1841–1895). Автор символічно поділив життєпис на п’ятдесят чотири параграфи й спробував, за його ж словами, «наскільки це можливо, показати життя Драгоманова не чорно-білим, а барвистим, таким, яким наше життя є насправді». «Без гніву і пристрасті» він оповідає про повсякдення свого героя і пробує проникнути у світ його ідей. Однак, автор переконаний, що «магістральний сюжет» життя Драгоманова можна уявляти по-різному.

 

ХОРУНЖНИЙ, Юрій. Олена Пчілка : горда жіноча душа [Текст] / Ю. Хорунжний // Шляхетні українки : есеї-парсуни. – Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 2004. – С. 5–22 : іл.

Документально-есеїстична книжка письменника Юрія Хорунжого присвячена драматичним, в більшості випадків трагічним, долям Олени Пчілки, Людмили Старицької-Черняхівської, Марії Старицької, Оксани Стешенко, Вероніки Черняхівської, Ірини Стешенко, Катерини Грушевської, Валерії О’Коннор-Вілінської, Надії Суровцової – щирих патріоток України, творців її культури, шляхетних не лише за походженням, а й за своїм чином. Видання ілюстроване унікальними світлинами, зокрема з фотоархіву автора і музейних фондів.

 

ПЕРІОДИЧНІ ТА ПРОДОВЖУВАНІ ВИДАННЯ

 

• АНТИПЧУК, Надія. Журнал «Молода Україна» Олени Пчілки, його ідейно-естетична та виховна цінність [Текст] / Н. Антипчук // Українська мова і література в школі. – 2009. – № 6. – С. 39-43.

• АНТИПЧУК, Надія. Часопис для дітей «Молода Україна» Олени Пчілки [Текст] / Н. Антипчук // Дивослово. – 2010. – № 6 . – С. 39-43.

• БАЙЛО, Ляля. Олена Пчілка: горда жіноча душа : сценарій позакл. заходу [Текст] / Л. Байло // Українська мова і література в школах України. – 2018. – № 6. – С. 52-57.

• БЕЗПАЛЬЧА, Наталя. Нові лауреати премії ім. Олени Пчілки / Н. Безпальча // Слово і час. – 2000. – № 3. – С. 79 : іл.

• ГАЖАМАН, Наталія. Олена Пчілка – «образ Української жінки» : рекомендаційний бібліографічний список до 160-річчя від дня народження [Текст] / Н. Гажаман // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2009. – № 6. – С. 121-125.

• ГРИНЕВИЧ, Владислав. Невгамовна Пчілка : до 165-річчя від дня народження О. Пчілки [Текст] / В. Гриневич // Голос України. – 2014. – 17 лип. – С. 21.

• ГУЦЬ, Михайло. Маловідомі сторінки з життєпису Олени Пчілки : (деякі архівні матеріали, пов’язані з відкриттям пам’ятника Іванові Котляревському в Полтаві 1903 р.) [Текст] / М. Гуць // Слово і час. – 2005. – № 10. – С. 58-66.

• ДИБА, Алла. У Звягель, до Лесиних джерел [Текст] / А. Диба // Слово і час. – 1999. – № 12 (468). – С. 79. – (Не в столиці).

• ДИБА, Алла. Ще раз про дату народження Олени Пчілки [Текст] / А. Диба // Слово і час. – 1999. – № 6 (462). – С. 18-19. – (Дати).

• ДРОФАНЬ, Любов. «Олена Пчілка з нами і за нас» [Текст] / Л. Дрофань // Літературна Україна. – 2013. – 11 лип. (№ 26). – С. 1, 10-11.

• ІСКОРКО-ГНАТЕНКО, Валентина. Маловідома сторінка біографії Олени Пчілки (перший київський період) [Текст] / В. Іскорко-Гнатенко // Слово і час. – 2016. – № 9. – С. 103–109 : іл. – Бібліогр.: с. 109. – (AD FONTES!).

• ІСКОРКО-ГНАТЕНКО, Валентина. Сторінками київського життя Олени Пчілки (до 170-річчя від дня народження) [Текст] / В. Іскорко-Гнатенко // Слово і час. – 2019. – № 7 (703). – С. 33–53 : іл. – Бібліогр.: с. 51-53. – (Дати).

• КАМІНЧУК, Оьга. Олена Пчілка : аспекти творчої діяльності [Текст] / О. Камінчук // Слово і час. – 1999. – № 6 (462). – С. 12–18 : іл. – (Дати).

• КОНСТАНТИНІВСЬКА, Оксана. Тролі й Олена Пчілка : кому муляє українська вишивка, яка – попри Емський указ – підкорила Париж у 1878 році і неабияк зацікавила європейців [Текст] / О. Константинівська // Україна молода. – 2020. – 6 жовт. (№ 95). – С. 12.

• Ольга Петрівна Косач. Полтава, 1903 р. : [ілюстративний матеріал] // Слово і час. – 2017. – № 2. – 3 стор. обкладинки. – (Галерея Січі).

• КОЧЕРГА, Світлана. «Милая мама…» : емпативна інтерпретація епістолярного образу Олени Пчілки [Текст] / С. Кочерга // Слово і час. – 2019. – № 10. – С. 37-43.

• Листи Климента Квітки до Олени Пчілки (Вступна стаття, підготовка текстів листів та коментарів Тетяни Третяченко) [Текст] // Слово і час. – 2017. – № 2. – С. 87–123. – Бібліогр.: с. 93–94.

• МІКУЛА, Ольга. Олена Пчілка про національні типи в українській словесності [Текст] / О. Мікула // Мандрівець. – 2004. – № 4. – С. 31-35.

• МОРОЗ, Лариса. Ідейні акценти драматургії Олени Пчілки [Текст] [Текст] / Л. Мороз // Українська література в загальноосвітній школі. – 2012. – № 10. – С. 13-14.

• ПАМІРСЬКА, Леся. Леся Українка і традиції педагогічної школи Олени Пчілки [Текст] / Л. Памірська // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2007. – № 4. – С. 135-138.

• ПУШКАР, Наталія. Чому вона звалась Пчілкою [Текст] / Н. Пушкар // Голос України. – 2019. – 17 лип. (№ 133). – С. 8 : фот.

• ПЧІЛКА, Олена. Слово про Панаса Мирного [Текст] / вступ. слово і прим. Л. Скупейка // Слово і час. – 2019. – № 7 (703). – С. 53–60. –  Бібліогр.: с. 59–60. – (Дати).

• Пчілка. Terra Hadiach [Текст] : спец. випуск культурно-історичного журналу «Рідний край» / [кер. проєкту Є. Нестерович ; диз. Юлія Кобізька ; підгот. в межах проєкту за підтримки Укр. культурного фонду]. – Гадяч : ГО «Рідний Край-Гадяччина», 2026. – 100 с. : іл.

• ТРЕТЯЧЕНКО, Тетяна. Олена Пчілка і Гадяч : до 160-річчя письменниці [Текст] / Т. Третяченко // Слово і час. – 2009. – № 7. – С. 116-120.

 

Підготувала Г. С. Довженко, бібліотекарка відділу соціокультурної діяльності.