Безмежний світ української вишивки

 

Мережка, гладь, хрестик … Вишивка відома з давніх часів. Вже у І-му тисячолітті до нашої ери вона досягла високого художнього рівня в народів Стародавнього Вавилону, Греції, Риму, Китаю, Індії, Ірану. Особливою пишністю відзначалася вишивка Візантії, яка вплинула на розвиток вишивального мистецтва країн середньовічної Європи і Київської Русі.

Мистецтво художньої вишивки за часів Київської Русі високо цінувалося. Писемні згадки літописців і мандрівників минулого засвідчують, що наші предки мали вишиті сорочки і прикрашали інші елементи одягу вишивкою. Першу на Русі жіночу школу з вишивальною майстернею, де молоді дівчата вчилися вишивати золотом і сріблом, започаткувала сестра Володимира Мономаха Анна в Андріївському монастирі. Пізніше в багатьох жіночих монастирях існували майстерні з вишивання різних церковних атрибутів. Монахині-вишивальниці творили шедеври високої якості, однак імена майстринь ніколи не оголошувалися.

В XVI—XVIII століттях центрами вишивання в Україні були Качанівка на Чернігівщині, Григорівка на Київщині, Велика Бурімка на Черкащині… У містах, з їх розвиненою торгівлею, міське населення носило одяг, пошитий здебільшого з готових тканин. У селах — в умовах натуральних форм господарювання, більшість предметів домашнього вжитку виготовлялася господарями власноручно. Особливо це стосувалося тканин. Господині пряли, ткали, самі шили одяг, а прикрашали його вишивкою. Біла вишита сорочка була невід’ємною частиною чоловічого, жіночого чи дитячого одягу. Вишивали на полотні домашнього виготовлення лляними, конопляними або вовняними нитками. Нитки були вибілені, а також сірі або фарбовані природними барвниками, найчастіше використовували чорні, червоні і сині кольори ниток. У давнину вишивка в одязі відігравала оберегове значення, тому її розміщували на грудях, біля коміра, на подолі, рукавах.

 В ХІХ столітті набуває поширення промисел бісерної і тамбурної вишивки. У цей час найбільшого розквіту досягає вишивання одягу. Згодом дешеві узорні тканини фабричного виготовлення почали витісняти вироби ручної роботи. Багаті художні традиції вишивального мистецтва набули подальшого розвитку в художніх промислах, які виникли і сформувалися у ХХ столітті. У місцевих історико-етнографічних музеях і зараз можна побачити найкращі зразки української вишивки.

Орнаментальні мотиви української народної вишивки мають різноманітність композиції та кольору. Однією з характерних особливостей української вишивки є яскраво виражена її регіональна самобутність. З покоління в покоління дбайливо, з любов’ю передавали майстрині кращі досягнення своїх попередників. В український вишивці органічно співіснують рослинний, геометричний і геометризований орнаменти. Найпоширеніші в народній вишивці такі сполучення кольорів: червоний із чорним, синім, зеленим або коричневим; голубий із світло-коричневим. У деяких областях популярні вишивки одноколірними нитками — чорними, червоними, світло-сірими, блакитними. Багатий колорит, складні геометричні візерунки властиві вишивці Галичини, Буковини, Закарпаття. Рослинний орнамент червоного, чорного й синього кольорів у поєднанні із зображенням тварин характерний для Полтавщини, Київщини, Чернігівщини.

В Україні було навіть свято вишивальниць, яке відзначалось 17 грудня — це день Варвари. Беручись до вишивання, дівчата хрестились і шептали «Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила». Кожна з вишивальниць вкладала у візерунок власне бачення краси, неповторну енергетику кольорів. В цей день дівчата на виданні мали виставити  на загальний огляд все те, що зроблено власними руками: рушники для майбутніх сватів, сорочки для нареченого. Тому до свята Варвари готувалися упродовж всього року.

В Україні налічується близько 100 видів та технічних прийомів вишивання. Тонке поетичне чуття народу, його спостережливість та образне мислення відбилися в назвах технік. Це — «барвінок», «хмелик», «курячий брід», «морока», «гречка», «зірочка»… Назви багатьох технік походять насамперед від засобів виконання: «мережка», «гладь», «хрестик», «вирізування», «виколювання» або від того, який предмет вишивають: рушник — «рушниковий шов», перемітка — «переміточний шов»; од назви місцевості — «старокиївський шов», «городоцький шов».

Старовинні орнаменти української вишивки й сьогодні оживають під руками вмілих майстринь. Зелень польових трав та різнобарв'я квітів, свіжій вітер, синє небо, яскраве сонячне проміння надихають на створення шедеврів вишивального мистецтва. Це вишиті рушники і серветки, елегантні сорочки і хустки, картини і листівки, які дарують рідним та близьким тепло рідної землі.

Бебешко, Лідія. Вишивальні традиції України : білі та писані сорочки / Лідія Бебешко. —  Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2021. —  160 с.

Візитівкою цього видання є чарівні білі та чорні писані сорочки з різних регіонів України, цікаві й самобутні за типами кроїв, колористикою вишивки, її компонуванням і технологіями виконання. «Відкрите віконце», «зоряний хрест», «кривулька», «хвилька», косі хрести, водяний ключ («гесик»), «колодки», «баранячі роги», зіркові «квіти» і «дволисники», «ріжкаті» трикутнички — відтворюйте кращі взірці орнаментів вишиваних шедеврів з музейних і приватних колекцій. У виданні подано інформацію про типи крою, види композицій, орнаментів та мотивів вишивки білих сорочок і художньо-технологічні особливості чорних писаних вишиванок. Представлено двадцять п’ять моделей сорочок з білою вишивкою і двадцять видів чорних писаних  вишиванок. Кожна схема вишивки супроводжується переліком використаних швів. Книжка стане в пригоді вишивальницям із різними рівнями підготовки — і початківцям, і досвідченим майстриням.

Бебешко, Лідія. Українська вишиванка : мальовничі узори, мотиви, схеми крою / Лідія Бебешко. —  Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2018. —  128 с.

Вишивка —  перлина народної культури, візитівка українців та справжній культурний код, що зберігає в собі традиції наших предків. Чудові орнаменти, прості крої сорочок, гармонійне поєднання кольорів… Вишиванка —  це окраса українського традиційного одягу.

Видання містить схеми моделей жіночих і чоловічих вишиванок. Композиції створені на основі старовинних колекційних взірців, але з урахуванням сучасних тенденцій вишивання. Поліські, бойківські, галицькі, буковинські, закарпатські, слобожанські, полтавські, подільські орнаменти. Схеми розроблені автором за кращими колекційними взірцями з музейних і приватних колекцій. У книжці є все, що необхідно для того, аби створити та власними руками вишити красиву українську одежу для дорослих і підлітків: детальні схеми узорів для різних деталей сорочок, вказівки щодо вживання різноманітних поверхневих швів, схеми крою тощо. Відкрийте для себе скарбницю українського вишивального мистецтва!

Гавур, Люба. Чарівні візерунки. Ч. I / Люба Гавур. — Львів : Апріорі, 2010. —  236 с. : іл.

В альбомі подано 440 змодельованих на комп’ютері візерунків для вишивання. Основою для їх створення служили характерні для української вишивки елементи символіки з усіх областей України. Візерунки можуть бути використані для вишивання рушників, жіночих блузок, чоловічих сорочок, серветок, скатертин тощо. Окрім того, демонструються можливості застосування вишивок при оформленні оригінальних поштівок різноманітної тематики і зразок вишитої обкладинки ювілейної папки.

Гавур, Люба. Чарівні візерунки. Ч. IІІ / Люба Гавур. — Львів : Апріорі, 2011. —  92 с. : іл.

В книжці подано 209 змодельованих на комп’ютері візерунків для вишивання. Частина візерунків присвячена квітковим орнаментам. Решта є традиційними геометричними схемами, для створення яких були застосовані характерні для

Гавур, Люба. Чарівні візерунки. Ч. IV / Люба Гавур. —  Львів : Апріорі, 2013. —  100 с. : іл.

В книжці подано 273 змодельованих на комп’ютері візерунків для вишивання. Частина візерунків присвячена квітковим орнаментам. Решта є традиційними геометричними схемами, для створення яких були застосовані характерні для української вишивки елементи символістики. Узори можуть бути використані для вишивання дитячих і жіночих блузочок, чоловічих сорочок, рушників і серветок.

Ковчег. Українське народне мистецтво : альбом-каталог. — Львів : Коло, 2021. — 432 с. : іл.

Мистецьке видання  «Ковчег», наче скриня нареченої, вмістив найкращі зразки української традиційної спадщини під однією обкладинкою – усе те, що заслуговує на статус «бренду України». Видання має стати книжковою візитівкою України, офіційним державним подарунком-символом. Це книга-ініціація, книга-мандрівка століттями історії та культури в пошуках себе. Проект здійснено Інститутом колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ та культурною платформою Ковчег «Україна» за підтримки Українського культурного фонду.

Куцир Т. Вишивка // Етнографічні групи українців Карпат. Бойки. / НАН України, Ін-т народознавства ; за наук. ред. і уклад. С Павлюка ; редкол. : Я. Тарас, М. Сополига, У. Мовна та ін. ; худож.-оформлювач М. С. Мендор. — Харків : Фоліо, 2020. — С. 442-452.

«Етнографічні групи українців Карпат. Бойки» — науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. Монографічне дослідження приурочене всебічному висвітленню унікального культурно-традиційного спадку бойків. Своєрідними рисами відзначаються різні галузі бойківської народної духовної культури, характер осмислення природних і суспільних явищ, комплекс норм народного звичаєвого права, моралі, етики, традиційних знань, обрядів, сімейного і побутового календарів тощо. В них переплелися нашарування народної буденної свідомості різних епох, починаючи від первіснообщинного ладу, поєднання давніх язичеських і пізніх християнських елементів, фантастичних ілюзорних уявлень із здобутками упродовж віків, практичним досвідом. Бойківська фольклорна традиція донесла до нашого часу цікаві пам’ятки давніх верств усної поетичної творчості українського народу, зокрема календарно- і сімейно-обрядової (колядки, ладканки), народні балади, соціально-побутові пісні, народні казки, легенди, перекази. Значний інтрес становить мелодична і тональна структура бойківських народних пісень та інструментальної музики, музичні і хореографічні особливості народного танцю На виняткову увагу заслуговує образотворче мистецтво бойків — вишивка, форми і способи прикрашати одяг та інші побутові предмети, вироби з бісеру, різьблення по дереву, розпис писанок і народний живопис.

Куцир Т. Вишивка // Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули. / НАН України, Ін-т народознавства ; за наук. ред. і уклад. С Павлюка ; редкол. : Я. Тарас, М. Сополига, У. Мовна та ін. ; худож.-оформлювач М. С. Мендор. — Харків : Фоліо, 2020. — С. 221-231.

Ще в минулому Гуцульщина славилася своїм багатим ужитково-декоративним мистецтвом: керамікою, різьбою по дереву, чудо-писанкою, художнім ткацтвом, вишивкою, художньою обробкою металу шкіри, виробами із рогу. Неповторною колористичною гамою і художньою орієнтацією відзначається традиційний гуцульський одяг із властивими йому прикрасами і доповненнями: згардами, чересами, тобівками…

Куцир Т. Вишивка // Етнографічні групи українців Карпат. Лемки. / НАН України, Ін-т народознавства ; за наук. ред. і уклад. С Павлюка ; редкол. : Я. Тарас, М. Сополига, У. Мовна та ін. ; худож.-оформлювач М. С. Мендор. — Харків : Фоліо, 2020. — С. 250-262.

Науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. У цьому монографічному дослідженні відображено своєрідність буття лемків, ґрунтовним аналізом охоплено увесь спектр їхньої матеріальної традиційної культури — народне зодчество, одяг, харчування, основні й допоміжні заняття, промисли та ремесла тощо, а також духовну культуру з її обрядово-звичаєвим багатством вірувань від язичництва до християнства, традиційні знання, фольклор...

Українська вишивка. : мистецтво вишивки, таємниця кольору, мова орнаменту. —  Харків : Фактор-Друк, 2015. —  96 с. —  (Серія «Золота колекція», випуск «Жовтий»).

Жовтий колір —  позитивний і енергійний, він допомагає людині розкритися і легко піднімає настрій, тож вишивання нитками жовтого відтінку обов’язково подарує вам надзвичайне задоволення! Готуйте яскраво-сонячні відтінки ниточок і поринайте в свою улюблену справу - вишивання! Восьма книга з серії «Золота колекція. Жовтий» містить багато яскравих фотографій у супроводі ліричних сюжетних замальовок, цікаву пізнавальну та навчальну інформацію, а також детальні схеми та ескізи.

Українська вишивка. Північно-Західне Причорномор’я / кер. проекту Валентина Гнатівна Вітос, Валерій Іванович Устянський ; упоряд. Лариса Семенівна Дем'янишина ; авт. тексту О. Шевчук, Л. Бебешко, Т. Приходченко. —  Одеса : ТЕС, 2018. —  509, [2] с. : кол. іл.

Що може бути простішого і величнішого за орнамент - візерунок з ритмічно впорядкованих елементів? Та за доступною на перший погляд простотою захована якась загадкова таємниця, зашифрована інформація про малодоступні для нас, теперішніх знання. Ще до виникнення письмових фіксацій усі етноси саме у такий символічний спосіб відтворювали своє уявлення про влаштування світу.

Чумарна, Марія. На полотні вічності. Таємниці вишивки і вишивання / Марія Чумарна. —Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2021. — 144 с.

Ця книжка розкриває перед читачем потаємні «ключі» до розуміння древнього тайнопису наших предків, — вишивки, орнаментального мистецтва кераміки, писанки і настінного розпису. Авторка показує світ народної культури як оберегову систему для душі і тіла, як «книгу родоводу», записану на нетлінному «полотні» родової та генетичної пам’яті.

Чумарна, Марія. Тайнопис вишивки / Марія Чумарна. — Львів : Апріорі, 2018. — 96 с. : іл.

Марія Чумарна — поетеса, прозаїк, педагог, автор досліджень про символіку українських народних казок, календарно-обрядових пісень, дум, про потаємні коди української вишивки. «Тайнопис вишивки» — книжка, в якій автор розмірковує про взаємодію людини з Долею через свідоме входження у потік божественних енергій, що творять опікунче коло над земним життям людини.

Підготувала К.В. Бондарчук, завідувачка читальним залом