* * * 2026 * * * Всесвітня столиця книги — м. Рабат (Королівство Марокко)* * * 2026 * * *Культурні столиці Європи — м. Тренчин (Словаччина), м. Оулу (Фінляндія) * * * 2026 * * * «Зелена» столиця Європи — м. Гімарайнш (Португалія)* * * 2026 * * * 130 років від дня відродження Олімпійських ігор сучасності * * * 2026 * * *80 років від часу набуття чинності статуту ЮНЕСКО* * * 2026 * * * 165 років з часу перепоховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі поблизу Канєва* * * 2026 ***100 років з дня заснування Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника* * * 2026 * * * 85 років з дня трагедії у Бабиному Яру* * *2026 * * * 65 років з дня заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка * * *2026 * * * 500 років від дня народження князя Василя-Костянтина Острозького, культурного і релігійного діяча, мецената* * *2026 * * *180 років від дня народження польського прозаїка Генрика Сенкевича * **2026 * * * 170 років від дня народження Івана Франка, поета, прозаїка, драматурга, літературного критика, публіциста, перекладача, науковця* **2026 * * * 170 років від дня народження австрійського психолога і невролога Зигмунда Фрейда* * *2026 * * * 160 років від дня народження вченого, політичного та державного діяча Михайла Грушевського* * *2026 * * *160 років від дня народження англійського прозаїка, фантаста Герберта Джорджа Веллса* * *2026 * * *150 років від дня народження американського письменника Джека Лондона* * *2026 * * *140 років від дня народження художника-графіка Георгія Нарбута, автора перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок)* * *2026 * * *100 років від дня народження художника-графіка Анатолія Базилевича, неперевершеного ілюстратора «Енеїди» Івана Котляревського* * *

пʼятниця, 16 січня 2026 р.

Києво-Печерська лавра на поштових марках та монетах України

 


Святині Києво-Печерської лаври, дивовижного архітектурного шедевру та свідка багатьох історичних подій, оживають під пензлем відомих майстрів живопису минулого і сучасності:


Леонтій Тарасевич, художник-графік кінця XVII—початку XVIII століття, створив ілюстрації «Освячення Успенського собору Києво-Печерської лаври» та «Прибуття іконописців з Цар-города в монастир Печерський» до «Києво-Печерського патерика» 1702 року видання.


Під час другої подорожі Україною Тарас Шевченко задумав відобразити пензлем всі визначні пам’ятки історії та культури Києва. Відома його сепія «Церква Всіх Святих Києво-Печерської лаври» (1846). Перлина українського зодчества XVII століття, була збудована коштом гетьмана Івана Мазепи у 1696—1698 роки в стилі українського бароко і міститься над одним із входів до Києво-Печерської лаври — Економічною брамою, що входить до системи лаврських фортечних мурів.


Тарас Шевченко робив замальовки цікавих місць разом зі своїм другом, випускником Петербурзької Академії мистецтв Михайлом Сажиним. Якщо була хороша погода, то їх можна було зустріти біля архітектурних шедеврів Києва в різних куточках старого міста. В 1846 році побачив світ альбом Михайла Сажина «Види Києва», в якому відображений яскравий образ міста кінця ХІХ століття. Його Акварель «Головна брама Києво-Печерської лаври» (кінець 1840-х рр.) має також назву «Святі ворота Києво-Печерської лаври, споруджені чернігівськім князем Миколою Святошею в 1106 році».


Поштові марки незалежної України, присвячені Києво-Печерській лаврі, випускалися до ювілейних і пам’ятних дат в історії цього всесвітньо відомого осередку духовної культури українського народу. Серед них — марка «Києво-Печерська лавра. 1051—2001», власна марка з купоном «Києво-Печерська лавра» (2007) та поштова марка «Українські колядки в Києво-Печерській лаврі» (2023).


1996 року Національним банком України започаткована серія ювілейних та пам'ятних монет — «Духовні скарби України». Перша золота монета номіналом 200 гривен була присвячена Києво-Печерській лаврі, визначній пам’ятці історії та архітектури Середньовіччя та Ранньомодерного часу.

 


Поштовий блок «Києво-Печерська лавра. 1051—2001»


Дата введення в обіг — 25 травня 2001 року

Дизайн — Оксана Тернавська (1964), член Спілки художників України з 2003 року. Учасниця національних та міжнародних виставок, професійних конкурсів і як графік, і  як  живописець. Лавреатка премії «Марка року»: марочний блок «Києво-Печерська лавра. 1051—2001», лавреатка призу імені Георгія Нарбута (найвища нагорода для художників — авторів українських марок, яка щорічно присуджується за найкращий малюнок марки): марочний блок «Шлях з варягів у греки» (2003).

На марці зображено Успенський собор.




Києво-Печерський монастир був заснований 1051 року преподобним Антонієм неподалік села Берестове, резиденції київських великих князів. У 1688 році отримав статус «лаври» — головного великого монастиря.

Головний соборний храм Києво-Печерської лаври побудований у 1073–1078 роках заходами Феодосія Печерського за ігумена Стефана, коштом князя Святослава II Ярославича. Початок будівництва — 1075 року, закінчення — 1 липня 1078. Під час німецько-радянської війни собор було зруйновано вибухом 3 листопада 1941 року. На початку 1980-х років постало питання реконструкції храму. 1998 року розпочалися будівельні роботи, які тривали два роки. Урочисте освячення відновленого Успенського собору відбулося 24 серпня 2000 року. У цей час було завершено лише зовнішнє оздоблення храму, роботи з розпису інтер'єрів розпочалися лише у 2013 році та продовжуються досі.

 


Власна марка з купоном «Києво-Печерська лавра»


Дата введення в обіг — 1 березня 2007 року

Дизайн — Олександр Федорович Калмиков (1957), живописець, графік. Член Національної спілки художників України від 1990 року.




Марка випущена Укрпоштою у 2007 році в рамках проєкту «Власна марка». Графічне зображення, розміщене на купоні, підкреслює державну приналежність Києво-Печерської лаври, заснованої у 1051 році, яка є оплотом українського православ'я.

 


Поштовий блок «Українські колядки в Києво-Печерській лаврі»


Дата введення в обіг —22 грудня 2023 року

Дизайн —  Миколай Савович Кочубей (1956) — художник, графік, автор ескізів українських пам'ятних і ювілейних монет, дизайнер українських поштових марок. Заслужений художник України. Голова секції художників графічного мистецтва Київської організації НСХУ.

У поштовому блоці три марки::

«Успенський собор. XVII ст. (Київ)»;

«Даруй літа щасливії нашій славній Україні»;

«Успенський собор. XVIII—XX ст. (Київ)».




7 січня 2023 року Предстоятель Православної церкви України Епіфаній вперше провів різдвяне богослужіння в Успенському соборі Києво-Печерської лаври, що завершилося виконанням українських колядок. На честь цієї події та  950-річчя з часу закладення Успенського собору презентували поштовий випуск — «Українські колядки в Києво-Печерській Лаврі». Сюжети поштового випуску, створені художником Миколаєм Кочубеєм, розповідають про унікальну історію головного лаврського собору: від заснування до відновлення, про традиції чернецтва, які заклали преподобні Антоній і Феодосій Печерські.


 

Києво-Печерська Лавра (золота монета)


Золота пам'ятна монета Національного банку України номіналом 200 гривень, присвячена видатній архітектурно-історичній пам'ятці Древньої Русі-України, всесвітньо відомому центру духовної культури українського народу — Києво-Печерській лаврі.

 

Дата введення в обіг — 10 квітня 1997 року

Автори — художник  Олександр Івахненко (1931—2003), автор перших марок незалежної України;  скульптор Кріста Райтер.

Серія — «Духовні скарби України»

 






На аверсі монети в центрі кола, утвореного намистовим узором, розміщено зображення Троїцької надбрамної церкви Лаврського ансамблю та фрагмент його головної дзвіниці.

На реверсі монети у верхній частині композиції розміщені фрагменти розписів Троїцької надбрамної церкви: «БОГ ОТЕЦЬ, БОГ СИН, БОГ ДУХ СВЯТИЙ» з відповідними написами старослов'янським шрифтом. Під ними зображена Божа мати, покровителька запорізького козацтва. Всі образи розміщені на хмарах. Внизу композицію об'єднує панорама Лаври, в основу якої покладена гравюра роботи Леонтія Тарасевича з «Патерика Печорського» (1702).

 


Успенський собор Києво-Печерської лаври (срібна монета)


Срібна пам'ятна монета номіналом 10 гривень, випущена Національним банком України. Присвячена відродженню Успенського собору Києво-Печерської лаври — історико-архітектурного пам'ятника Руси-України XI—XYIII століть.

Дата введення в обіг —24 грудня 1998 року

Автори — художники: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій, Козаченко Віталій; скульптор Чайковський Роман.

Серія — «Духовні скарби України»








На реверсі монети розміщені зображення Успенського собору, знищеного у 1941 році, його руїни та круговий напис «УСПЕНСЬКИЙ СОБОР КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ ХІ СТ.»

 


Феодосій Печерський (срібна монета)


Срібна пам'ятна монета номіналом 10 гривень, випущена Національним банком України. Присвячена церковному діячеві, одному із засновників Києво-Печерської лаври та її ігумену Феодосію Печерському (р. н. невідомий — 1074). За ігуменства Феодосія Києво-Печерський монастир досяг піднесення і перетворився на багатолюдний монастир з храмовими спорудами, було запроваджено Студійський статут.

 

Дата введення в обіг — 19 квітня 2016 року

Автори — художники: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій; скульптор — Іваненко Святослав.

Серія — «Духовні скарби України»

 







На аверсі монети розміщено стилізоване зображення київських пагорбів, каплички та на передньому плані — печери з монахом, який стоїть у молитовній позі на колінах.

На реверсі монети зображено іконографічний образ Феодосія Печерського, який тримає сувій із написами: «ГОСПОДИ,/В ІМ'Я/ПРЕСВЯТОЇ/ БОГОРОДИЦІ,/МАТЕРІ ТВОЄЇ,/ЗВЕДЕНИЙ БУВ/ХРАМ ЦЕЙ» — на тлі стилізованого храму, під яким написи: «ФЕОДОСІЙ/ ПЕЧЕРСЬКИЙ/ХІ СТ.»



Підготувала К.В. Бондарчук, завідувачка читального залу.


Немає коментарів:

Дописати коментар

Надеемся на комментарии