Історичне минуле України: видання від Українського інституту книги

 

А ви знаєте, що слово «барва» в XVII-XVIII століттях означало не колір чи його відтинок, а збірну назву одягу мешканців Гетьманату? А слово «шарварок» не має нічого спільного з добре відомим елементом традиційного військового строю козаків! Чому постать легендарного гетьмана Івана Мазепи цікава і сьогодні? Яким був український Київ ХІХ —початку ХХ століття…

Представляємо видання від Українського інституту книги: В’ячеслав Корнієнко «Листи Середньовіччя. Графіті Софії Київської», Тарас Чухліб «Козаки та “вікінги”. Українсько-шведські відносини XVII—XVIII  століть», Віктор Горобець «Мазепа. Тисячоликий герой української історії», Віктор Горобець «”Коровай свиного сала в пуд”. Розваги, частування, хвороби та шати в козацький Україні», Олександр Гаврош «Січові стрільці на Закарпатті», Ігор Гирич «У переддень змагань за українську державу (середина ХІХ—початок ХХ ст.)».

 

В’ячеслав Корнієнко «Листи Середньовіччя. Графіті Софії Київської»

В'ячеслав Васильович Корнієнко (1979) — український історик-медієвіст, музеєзнавець, археолог, фахівець з епіграфіки; доктор історичних наук. З 2006 року працює провідним науковим співробітником Національного заповідника «Софія Київська». 30 квітня 2015 року захистив докторську дисертацію на тему «Графіті Софії Київської XI — початку XVIII ст.: інформаційний потенціал джерела». Основний напрям наукової діяльності — комплексне дослідження графіті середньовічних пам'яток Києва, насамперед — Софії Київської.

 

Корнієнко В. Листи Середньовіччя. Графіті Софії Київської / В’ячеслав Корнієнко. — Київ : Мистецтво, 2025. — 144 с. : іл.

Книга у доступній науково-популярній формі розповідає про історію графіті Софійського собору. Виклад матеріалу побудований у вигляді путівника, яким можна буде здійснити як віртуальну, так і реальну мандрівку Софійським собором. Тож книга підходить як для читання вдома чи в бібліотеці, так і для активного відпочинку й відвідання самої пам’ятки. Розраховане видання на широке коло читачів, які прагнуть поглибити свої знання про історичне минуле нашої держави.

Текст розбитий на вісімнадцять глав приблизно однакового розміру. Перші три є своєрідним вступом, в яких коротко подаються відомості історії Софійського собору, його мозаїк та фресок. Четвертий розділ розкриває перед читачем загальні аспекти вивчення графіті, для чого і як писали на стінах. Наступні чотирнадцять розділів у легкій доступній формі оповідають про історію деяких написів і малюнків, які розташовані на першому й другому поверхах собору. Маршрут побудований таким чином, аби читач, який буде прагнути самостійно відвідати Софійський собор, міг пройти означеним маршрутом і побачити ці (та й інші) графіті безпосередньо на стінах, тому видання містить і схему маршруту, і фотографії самих написів.

 

Тарас Чухліб «Козаки та “вікінги”. Українсько-шведські відносини XVII—XVIII  століть»

Тарас Васильович Чухліб (1966) —  український історик, доктор наук. Провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, директор Інституту геополітики. Заслужений діяч науки і техніки України. Дослідник ранньомодерної історії України, Польщі і Туреччини, геополітичного розвитку Східної Європи. Наукові інтереси охоплюють історію міжнародних відносин, дипломатію, зовнішню політику України і Східної Європи у XVI—XVIII  століттях, історію козацтва та шляхти, біографістику, музеєзнавство, проблеми відтворення національної пам'яті та збереження культурних цінностей.

 

Чухліб Т. Козаки та “вікінги”. Українсько-шведські відносини XVII—XVIII  століть / Тарас Чухліб. — Київ : Арій, 2025. — 384 с. : іл.

У книзі відомого українського історика схарактеризовано відносини між козацькою Україною та королівською Швецією впродовж XVII-XVIII ст. Крізь призму стосунків королівни Христини, королів Карла Х, Карла Xll, Фредерика Із гетьманами Війська Запорозького Богданом Хмельницьким, Іваном Виговським, Іваном Мазепою і Пилипом Орликом висвітлено міжнародні та військово-політичні події в Північній, Центральній і Східній Європі.

Для всіх, хто цікавиться історією України, Швеції та держав Європи.

 

Віктор Горобець «Мазепа. Тисячоликий герой української історії»

Віктор Миколайович Горобець (1964) — український історик, дослідник середньовічної та ранньомодерної історії України. Доктор історичних наук (2002), професор (2007). Завідувач сектора соціальної історії Інституту історії України НАН України.

Нагороджений почесним званням «Заслужений діяч науки і техніки України» (2008), Грамотою Верховної Ради України (2006), подякою Президії НАН України (2011), Грамотою Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2011), Ювілейною почесною грамотою Президії НАН України (2018), Відзнакою НАН України «За підготовку наукової зміни» (2024).

 

Горобець В. Мазепа. Тисячоликий герой української історії / Віктор Горобець. — Київ : Віхола, 2025. — 544 с. — (Серія «Наукпоп»).

Іван Мазепа. «Гетьман України обох берегів Дніпра» понад 20 років. Один з найвідоміших і водночас найсуперечливіших діячів козацької історії.

Від дипломатії й політичних інтриг до Північної війни та внутрішніх конфліктів. Історик Віктор Горобець у своїй книжці аналізує еволюцію гетьманської влади й стосунки зі старшиною, відносини із Запорозькою Січчю, зовнішньополітичні контакти та драматичні події останніх років Мазепиної доби — аж до переходу на бік шведів і власне полтавської катастрофи. Автор розбирає мотиви й історичні обставини, що впливали на рішення гетьмана, малюючи його відвертий портрет на тлі епохи.

 

Віктор Горобець «”Коровай свиного сала в пуд”. Розваги, частування, хвороби та шати в козацький Україні»

Віктор Миколайович Горобець (1964) — український історик, дослідник середньовічної та ранньомодерної історії України. Автор понад 600 наукових праць, у т. ч. понад 30 індивідуальних і колективних монографій.

Коло наукових інтересів охоплює проблеми політичної і соціальної історії середньовічної та ранньомодерної України та Центрально-Східної Європи, міжнародних відносин. 1993 року захистив канд. дисертацію «Малоросійська колегія та реформи державного устрою України: 1722—1727 рр.», 2002 року  — докторську дисертацію «Проблема легітимації еліти козацької України в зовнішньополітичній діяльності Гетьманату: стосунки з Російською державою та Річчю Посполитою (1654—1665)».

 

Горобець В. «Коровай свиного сала в пуд». Розваги, частування, хвороби та шати в козацький Україні / Віктор Горобець ; худож.-оформлювач О. М. Марцинкевич. — Харків : Бібколектор, 2025. — 320 с. : іл.

Книжка представляє українську історію не лише «без брому» та «без істерики», а й без таких, на жаль, уже традиційних «приправ» сучасного українського історіописання, як надмірний пафос, віктимізація /героїзація, пошуки в нашому минулому ареалів зародження людських цивілізацій і навіть з’яв найперших у світі конституцій.

Натомість на сторінках панує спокійна й довірлива розмова з вдумливим читачем про сутність звичних і, як виявляється, позачасових житейських радостей і турбот. Про те, в оточенні яких речей жили українці в козацькі часи, у що вдягались, що їли і що пили, як хворіли та проганяли недуги, як господарювали і торгували, як бенкетували та розважались — інтелектуально й не дуже… Про те, якими схожими й водночас різними можуть бути життєві пріоритети впродовж багатьох сотень літ, а також про те, як, здавалося б, звичні слова, мандруючи століттями, часом набувають зовсім незрозумілих значень.

Видання спробує відповісти й на більш конкретні запитання, наприклад: якою була винна карта українця у XVIII столітті; як слимаком і мозком хижого яструба лікували головний біль. А також зазіхне на наближення до відповідей на сакраментальні — «шароварно-сальні» — загадки української історії.

 

Олександр Гаврош «Січові стрільці на Закарпатті»

Олександр Дюлович Гаврош (1971) — український письменник, драматург та журналіст. Переможець «Коронації слова» 2007 року (ІІ місце) та лауреат 2008 року за п’єси «Ромео і Жасмин» і «В Парижі красне літо…».  Автор поетичних збірок «Фалічні знаки», «Тіло лучниці»; публіцистичних книжок «Моя р-р-революція», «Закарпатське століття: ХХ інтерв’ю»; документального нарису «У пошуках Івана Сили», дитячих повістей «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу», «Пригоди тричі славного розбійника Пинті»; детективу «Капітан Алоїз»…  Упорядник багатьох видань, серед яких — «Січові стрільці на Закарпатті».

 

Гаврош О. Січові стрільці на Закарпатті / упоряд. Олександр Гаврош. — Тернопіль : Богдан, 2025. — 224 с. : вкл.

Хто не знає про Українських січових стрільців — першу національну військову формацію у ХХ столітті? Але мало хто чув, що оспіване у численних піснях стрілецтво розпочинало свій бойових шлях саме на Закарпатті у 1914—1915 роках.

Це мало велике значення для соборності України, адже вперше закарпатські Українці так широко законтактували з галицькими. Маловідомими є й військові дії початку Першої світової війни на Закарпатті. На жаль, про перебування українських січових стрільців за Карпатами є лише розрізнені відомості з різних джерел. Досі окремої монографії на цю важливу тему нема. Тому нам хотілося заповнити цю прогалину у виданні, яке буде цікаве як пересічному читачеві, так і фахівцям.

 

Ігор Гирич «У переддень змагань за українську державу (середина ХІХ—початок ХХ ст.)»

Ігор Борисович Гирич (1962) — київський історик та журналіст. Шеф-редактор журналу «Пам'ятки України: історія та культура» (2011—2015). Фахівець з проблем історії культури та політичної думки, джерелознавства, передусім епістолології, історіографії, зокрема грушевськознавства, липинськознавства, києвознавства. Доктор історичних наук (2015). Член-кореспондент УВАН (США, з 1998), дійсний член НТШ (2005). Лавреат відзнаки «Обличчя року — 2020» газети «Культура і життя», лавреат Премії НАН України імені М. С. Грушевського (2020), лавреат Літературно-мистецької премії імені Володимира Самійленка (2025).

 

Гирич І. У переддень змагань за українську державу (середина ХІХ—початок ХХ ст.) / Ігор Гирич. — Київ : ТОВ «Видавництво “Кліо”», 2025. —320 с., іл.

Книга розповідає про людей, що були елітою українського суспільства середини ХIХ — початку ХХ століття. Людей, які підготували ґрунт для Української революції 1917—1921 років.

Біографії киян-інтелектуалів структуровано за фаховою належністю: політики, історики України, історики права, церковні історики, літературознавці, священники, кооперативні діячі; крім того, подано розповіді про освітні заклади, де самовіддано працювали герої цієї книги. Автор оцінює внесок науковців у скарбницю національної історіографії та додає адреси їхнього мешкання в Києві протягом життя.

Для всіх, хто цікавиться історією України на межі ХIХ і ХХ століть, розвитком суспільної думки та ідей державності в цей період. Праця буде цікавою як широкому читацькому загалу, так і фахівцям.