Національним банком України у 1996 році започаткована серія ювілейних та пам'ятних монет «Духовні скарби України», присвячена видатним пам'яткам історії, культури, архітектури, літератури та духовності українського народу. 26 листопада 1996 року була введена першою в обіг ювілейна монета до 1000-ліття з часу спорудження Десятинної церкви у Києві.
Серія нараховує понад 50 офіційних випусків, серед яких знакові історичні та культурні святині й шедеври: «Оранта», «Києво-Печерська Лавра» та «Успенський собор Києво-Печерської лаври», «Повість минулих літ», «Київський псалтир», «Пересопницьке Євангеліє», «Острозька Біблія», «Енеїда», «Сад божественних пісень»…
«Повість минулих літ» (ХІІ ст.)
Найвидатніша літописна пам’ятка
української писемності ХІІ століття «Повість минулих літ» складена ченцем
Києво-Печерського монастиря Нестором на основі раніше написаних літописів;
архівних матеріалів великого князя Святополка Ізяславовича; народних переказів
та оповідань, з поєднанням сучасних авторові подій доби Київської держави.
Це був результат майже двадцятилітньої
титанічної праці літописця, який охоплює величезний історичний період — від
перших згадок про слов’ян до подій літа 1108 року доби Київської держави.
Рукопис Нестора не дійшов до наших днів в оригіналі, але був покладений в
основу подальшого літописання.
 |
| Сторінка Повісті минулих літ з Радзивіллівського літопису XV ст. |
«Повість минулих літ» — не просто літопис,
а й високохудожня поетична книга, своєрідна хрестоматія, збірник епічних
пісень, легенд та переказів. Це перша, найдавніша історія українського народу,
написана на замовлення Вічності. Вона є букварем нашої національної свідомості,
глибоких патріотичних почуттів, пронесених народом крізь тисячоліття.
Переказав літописні оповіді для дітей талановитий
майстер художнього слова, лауреат літературної премії імені Лесі Українки
Віктор Близнець. Проілюстрував «Повість минулих літ» видатний український
художник, лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка Георгій
Якутович.
Дата введення в обіг — 20 грудня 2014 року
Автори — художники: Таран Володимир, Харук
Олександр, Харук Сергій; скульптори: Атаманчук Володимир, Дем'яненко Володимир.
Серія — Духовні скарби України
Присвячена 900-річчю створення першого
варіанта літопису «Повість минулих літ». На реверсі монети розміщено
стилізовану композицію батальної сцени, у центрі — Нестор-літописець, угорі
напис — «ПОВІСТЬ/ МИНУЛИХ ЛІТ/ ХІІ СТ.»
«Київський псалтир» (1397)
«Київський Псалтир» — пам’ятка
середньовічної книжної культури і мистецтва. Є перекладом з грецької на
церковнослов'янську мову однієї з книг Старого Завіту — Псалтиря, що
складається з 151 псалму (переважна більшість з них приписується цареві
Давиду). Переписана 1397 року в Києві протодияконом Спиридонієм на замовлення
смоленського єпископа Михаїла. Написана урочистим, дуже чітким і каліграфічним
півуставом, оформлена 302 мініатюрами, виконаними в неовізантійському стилі.
Уперше пам'ятка була видана фототипічним способом у 1890, а друге факсимільне
видання — 1978 року.
 |
| Київський псалтир 1397. Початкова сторінка |
Дата введення в обіг — 22 січня 1998 року
Автори — художник Бєляєв Сергій,
скульптори: Дем'яненко Володимир (аверс), Чайковський Роман (реверс).
Серія — Духовні скарби України
Золота пам'ятна монета Національного банку
України номіналом 100 гривень, присвячена 600-річчю створення видатної пам'ятки
національної культури — Київському псалтирю (1397 рік).
На реверсі монети на тлі аркади розміщені
зображення: Христос Пантократор у колі і титли «ІС-ХС» (угорі) та композиції
мініатюр рукопису: біблійний цар Давид (справа) і фрагмент його псалмів
(зліва); Спиридоній-писар (у центрі). Угорі по колу розміщено стилізований
напис «КИЇВСЬКИЙ ПСАЛТИР», унизу дата «1397» — рік його написання.
«Пересопницьке Євангеліє» (1556—1561)
«Пересопницьке Євангеліє» — національна
святиня України, визначна пам'ятка рукописної книги, перший із відомих
перекладів Святого Письма на староукраїнську літературну мову. Рукописна книга
на 482 аркушах створена на Волині за меценатством княгині Анастасії Юріївни
Заславської-Гольшанської та князів Чорторийських — Івана Федоровича і Євдокії.
Над нею працювали: чернець Григорій, який керував роботою та здійснив переклад
і редакторську правку рукопису, та два писці — Михайло Васильович із Сянока,
яким писано більшу частину тексту. Ім’я другого писця залишилося невідомим.
Робота була розпочата 15 серпня 1556 року в Дворецькому монастирі князів Заславських при церкві Святої Трійці (монастир був у селі Двірці Ізяславського району (нині Шепетівського району) Хмельницької області.
Продовжена (з аркуша 155 зворотного) в
Пересопницькому монастирі Різдва Пресвятої Богородиці в селі Пересопниця князів
Чорторийських, після призначення Григорія архімандритом, де і була завершена 29
серпня 1561 року. Нині пам’ятка зберігається в Національній бібліотеці України
ім. В. І. Вернадського.
Президенти України під час інавгурації
присягають народові не лише на Конституції, а й на Пересопницькому Євангелії,
яке символізує історичні корені української духовності.
«Кому хоча б раз пощастило доторкнутися до
пожовклих, помережаних рядками добірного письма й ошатно прикрашених аркушів
давніх кодексів, той може впевнено сказати, що мав побачення з самою
історією…».
 |
| Пересопницьке Євангеліє. 1556—1561рр. Мініатюра «Євангеліст Іоанн з Прохором» |
У монографії висвітлюється неперехідна
цінність рукописного мистецтва — важливої галузі духовної культури українського
народу, багатого джерела вивчення його історії, мови, літератури, художньої
творчості. Простежується тісний зв’язок його мистецтва з
соціально-економічними, політичними й культурними умовами розвитку суспільства.
Монографія проілюстрована кольоровими та чорно-білими репродукціями сторінок,
зразків мініатюр і декоративних прикрас. «Українську рукописну книгу» щорічне
авторитетне журі фахівців книжки в Парижі визнало кращим виданням в Україні,
книгою № 1 за 1995 рік. На державному конкурсі мистецтва книги (серпень, 1996)
вона отримала найвищу мистецьку нагороду — диплом імені Георгія Нарбута, а на
Форумі видавців у Львові удостоєна Гран-прі.
Дата введення в обіг — 30 березня 2011
року
Автори — художники: Таран Володимир, Харук
Олександр, Харук Сергій; скульптори: Дем'яненко Володимир, Атаманчук Володимир
Серія — Духовні скарби України
Срібна ювілейна монета номіналом 20
гривень, випущена Національним банком України. Присвячена визначній історичній
пам'ятці духовної культури та писемності українського народу середини XVI
століття — «Пересопницькому Євангелію».
На реверсі монети зображено чотири
мініатюри початкових ілюстрацій до кожної з книг євангелістів, праворуч і
ліворуч — орнаментальні позолочені смуги з декору Пересопницького Євангелія,
між мініатюрами розміщено написи: угорі рік початку роботи над Євангелієм —
«1556/рік», унизу рік завершення — «1561/рік», посередині стилізований напис —
«ПЕРЕСОПНИЦЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ».
«Острозька Біблія» (1581)
«Острозька Біблія» — перше повне видання
Біблії (як Нового, так і Старого Завіту) церковнослов'янською мовою завдяки
зусиллям князя Василя-Костянтина Острозького. В її основу покладено відому
рукописну Геннадієву Біблію, укладену в 1489—1499 роках, вивірену й узгоджену
видавцями з канонізованими грецькими і латинськими текстами.
Підготовка до видання тексту Біблії
розпочалася в середині 70-х років XVI століття. Князь запросив до Острога
велику групу європейських інтелектуалів: богослова, вихідця з Поділля Герасима
Смотрицького, білоруського астролога Тимофія Михайловича (Аннича), друкаря
Івана Федорова Москвитина, литовського астролога й поета Андрія Римшу, грецьких
богословів і церковних діячів Діонісія Раллі (Палеолога), Євстахія Нафанаїла…
1575 року управителем Дерманського
монастиря Василь-Костянтин Острозький призначив Івана Федорова. З березня 1575
й до кінця 1576 року Іван Федоров, виконуючи обов’язки управителя монастиря,
керував підготовкою друкарні до відкриття. Першим острозьким виданням була
грецько-церковнослов’янська «Азбука» з датою 18 червня 1578 року. 1580 року
були видані Новий завіт і Псалтир. Першим у кириличному друкарстві виданням
поетичного твору була «Хронологія» (1581) Андрія Римші.
Шедевром друкарської майстерності стала
Острозька Біблія, завершена 1581 року. Спершу наклад планували надрукувати до
12 липня 1580 року, і таку дату подано в післямові у частині накладу. На
більшості примірників вказано іншу дату виходу — 12 серпня 1581. Цей день,
очевидно було визначено як остаточний термін надрукування Біблії. До першого
найповнішого видання Біблії були вміщені передмова Василя-Костянтина
Острозького, віршова передмова Герасима Смотрицького та післямова Івана
Федорова. Вихід «Острозької Біблії» став важливою культурною подією для всього
слов'янського світу.
Острозька Біблія. Титульний лист оригінального видання
Окремий цикл становлять праці Ярослава
Дмитровича Ісаєвича про Івана Федорова і його внесок в розвиток друкарства. У
книзі після загальної характеристики видавничої та літературної діяльності
Івана Федорова, поданої в контексті розвитку тогочасного культурного життя,
розглядається кожне з видань друкаря. У факсимільному відтворенні опубліковано
передмови і післямови його видань — найважливіше джерело для дослідження
літературної творчості Івана Федорова.
Дата введення в обіг — 15 листопада 2007
року
Автори — художники: Таран Володимир, Харук
Олександр, Харук Сергій; скульптор — Іваненко Святослав
Серія — Духовні скарби України
Золота пам'ятна монета Національного банку
України номіналом 100 гривень, присвячена визначній пам'ятці книгодрукування —
Острозькій Біблії (1581) — першому повному друкованому виданню Біблії
церковнослов'янською мовою.
На реверсі монети зображено стилізовані
портрети Івана Федорова та Костянтина Василя Острозького, які тримають
розгорнуту книгу, і розміщено стилізовані написи: «ОСТРОЗЬКА БІБЛІЯ» (угорі) та
«1581» (унизу).
Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читального залу.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Надеемся на комментарии