Битва під Берестечком 1651 року в історії та літературі: до 375-річчя події

 

«Затерлися сліди битви, військових таборів, переправ… Та народ свято береже пам'ять про героїзм своїх синів…» (Ігор Свєшніков «Битва під Берестечком»)

 

Кінець 40-х і початок 50-х років XVII століття — це переломний момент в історії боротьби українського народу за незалежність. 25 січня1648 року на Запорожжі почалося повстання проти влади Речі Посполитої, що поклало початок Національно-визвольної війни 1648— 1654 років під проводом гетьмана Війська Запорозького Богдана Хмельницького. Цей історичний період в історії України отримав назву —  Хмельниччина. Були переможні битви під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями і трагічна поразка під Берестечком…

Невеличке галицьке місто Сокаль (нині Шептицький р-н, Львівська обл.) у травні 1651 року стало центром збору багатотисячного польського війська, яке готувалося дати рішучій бій козацтву й повернути втрачені позиції в Україні. До початку червня формування нового війська було практично завершено, і король Ян ІІ Казимир Ваза дав команду виступати на Волинь до Берестечка. Польська армія стала табором навпроти військ Богдана Хмельницького у середині червня.

18 (28) червня почалися перші сутички, які незабаром переросли у запеклу битву між Гетьманщиною (офіційна назва — Військо Запорозьке) під командуванням Богдана Хмельницького і союзним йому кримсько-єдисанським військом Ісляма III Ґерая з одного боку, та армією Речі Посполитої під командуванням Яна ІІ Казимира Вази з іншого.

За кілька днів після початку битви несподівано для Хмельницького Іслям III Ґерай знявся з табору і повів своє військо на схід, залишивши козаків наодинці з польською армією. До наших днів складним залишається визначення справжніх мотивів утечі хана з поля битви. Існує версія, за якою Богдан Хмельницький вирішив спробувати повернути хана на поле битви, але потрапив у полон.

Козаки без гетьмана опинилися у дуже складних умовах. На скликаній загальній раді був обраний на час відсутності Хмельницького наказний гетьман, котрим став кропивенський полковник Филон Джалалій. Але скоро симпатії перемінилися, і булава перейшла до миргородського полковника Матвія Гладкого. Цей вибір був теж не надто вдалий. Новим гетьманом стає вінницький полковник Іван Богун, який вирішує вивести козацьке військо з оточення і відвести його подалі від небезпеки. Так він сподівався зберегти армію і, перегрупувавши сили, продовжити боротьбу в майбутньому.

Вранці 30 червня (10  липня) 1651 року Іван Богун на чолі двотисячного загону вирушив, долаючи переправу, створену напередодні через болотисту річку Пляшівку, щоб розвідати можливий напрямок відступу. Але цієї миті у таборі почалася паніка, яка деморалізувала козацьке військо. У натовпи через переправу загинуло багато козаків від артилерійських обстрілів війська Речі Посполитої. Незважаючи на поразку у битві під Берестечком, Богдан Хмельницький за короткий час зібрав потужні сили, які могли протистояти польському війську під Білою Церквою, де 28 вересня 1651 року був підписаний мирний договір між Гетьманщиною і Річчю Посполитою. Угода не протрималася і року, і вже 23 травня (2 червня) 1652 року козаки взяли реванш за поразку під Берестечком у Батозький битві.  

 

Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви»

Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» —  основний меморіальний комплекс козацької слави України, який знаходиться між селами Пляшева та Острів на Рівненщині, де в 1651 році відбулася битва між козацько-селянським військом гетьмана Богдана Хмельницького та польською шляхтою. Розпочав свою діяльність у 1967 році як музей-заповідник «Козацькі могили» (відділ Рівненського краєзнавчого музею). У 1991 році отримав статус «державного» і перейменований у Державний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви». У 2008 році заповіднику надано статус «національного». Гордістю заповідника є експозиція музею, де експонуються унікальні археологічні знахідки XVII століття.

 

Пам’ятник героям Берестецької битви

16 червня 1991 року на території Національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви», з нагоди 340-ї річниці з дня Берестецької битви, відбулось відкриття величного бронзового монумента на честь героїв Берестецької битви. Автором  є відомий український скульптор Анатолій Кущ. Скульптурна композиція символізує нескореність українського народу: козаки прикривають собою маленького хлопчика, що є уособленням майбутнього незалежної України.

Історичні праці

Гуржій О. Козацька Україна. Боротьба за державу  (XVI —XVII ст.) / Олександр Гуржій, Тарас Чухліб. — Київ : Арій, 2020. — 368 с. : іл. — (Таємниці історії).

На сторінках цієї книги висвітлено найважливіші події, пов’язані з історією українського козацтва від часу його виникнення на зламі XVXVI ст., зокрема запеклу боротьбу з войовничими кочівниками за рідну землю й православну віру. Особливу увагу приділено яскравим постатям Війська Запорозького, їхній політичній і державній діяльності. Відображено українсько-польсько-литовські взаємини, а також місцеві традиції державотворення періоду Київської та Галицько-Волинської Русі.

У книзі розкрито морально-етичний кодекс поведінки воїна-­січовика — мужність, побратимство, лицарство, рівність, вірність, честь, добра слава, боротьба проти ворогів віри, оборона вітчизни; родинний принцип організації, демократизм; особливе ставлення до жінки, аскетизм, релігійність тощо. Значне місце відведено козацькій ментальності, способу життя, яке визначали воєнне ремесло й належність до військової спільноти. Зображено умови боротьби з кочовими народами Сходу, що змусили козаків оволодіти бойовим мистецтвом і створити власні збройні сили, зокрема потужний морський флот, які протистояли османсько-татарській агресії.

 

Липа К. Військо Богдана Хмельницького / Катерина Липа, Олекса Руденко. —  Київ : Наш час, 2010. —  63 с. — (Серія «Жива історія»).

Як виглядало військо Богдана Хмельницького? Чим були озброєні вояки, як одягнені, що їли і де відпочивали? Чим гралися козацькі діти і які плаття носили дружини козаків? Книга дає наочні відповіді на всі ці питанні. За фотографіями доробку військово-історичного руху та музейних експонатів читач має змогу уявити життя наших предків.

 

Коляда І. Битва під Берестечком / Ігор Коляда, Сергій Марченко, Олександр Кирієнко ; худож.-оформл. О, Г. Жуков. — Київ : Шанс, 2012. — 128 с.

Наймасштабнішою битвою періоду Української національно-визвольної війни 1648—1654 років була битва під Берестечком, де в бою зіткнулися, з одного боку, козацько-селянське військо Богдана Хмельницького, його союзники кримські татари та військо Речі Посполитої — з іншого. Катастрофа під Берестечком стала останньою краплею, що переповнила чашу українсько-польської боротьби і зробила неможливим подальше спільне існування шляхетської Польщі та козацької України в єдиній державі.

 

Свєшніков І. К. Битва під Берестечком / Ігор Свєшніков. — Львів : Слово, 1992. — 304 с.

У дослідженні на основі великої кількості письмових документів, в т. ч. досі неопублікованих листів, іконографічних джерел, а також результатів 20-річних археологічних розкопок, проведених під керівництвом автора, розповідається про одну з найвизначніших подій Визвольної війни 1648—1654 років — битву під Берестечком. Вперше у науковий обіг вводиться багато унікальних, невідомих дослідникам предметів козацького та селянського побуту, проаналізовано організацію та озброєння українських повстанських військ.

 

Смолій В. Українська національна революція XVII ст. (1648-1676 рр.) / Валерій Смолій, Валерій Степанков. — Київ : ВД «Києво-Могилянська академія», 2009. — 447 с.

У праці на ґрунтовній джерельній базі та з урахуванням досягнень вітчизняної і світової історичної думки в царині дослідження революційних рухів раннього Нового часу зроблено спробу представити феномен Української революції XVII століття в сукупності та взаємодії його політичних, соціальних, економічних і ментально-свідомісних складових, а також показати її роль і місце в українській і європейській історії.

 

Смолій В. Богдан Хмельницький : полководець, дипломат, державотворець. — 3-тє вид., допов. та перероб / Валерій Смолій, Валерій Степанков ; НАН України, Ін-т історії України, Ін-т політ. і етнонац. досліджень ім. І. Ф. Кураса . — Київ : Парлам. вид-во, 2020. — 752 с., іл. — (Серія «Політичні портрети»).

На ґрунтовних документальних матеріалах автори простежують основні віхи життєвого шляху Богдана Хмельницького, показують обставини, що зумовили формування його світоглядних настанов та ціннісних орієнтацій, вплинули на політичний вибір. Гетьман, державотворець, політичний діяч, полководець, дипломат, людина — всі ці його іпостасі знайшли висвітлення на сторінках книги. Постать Б. Хмельницького змальована на широкому історичному тлі, де живуть і мислять десятки історичних осіб, доля яких так чи інакше переплітається з долею фундатора і володаря Української держави ранньомодерної доби.

 

Сорока Ю. Походи Богдана Хмельницького / Юрій Сорока ; худож.-оформл. Є. В. Вдовиченко. — Київ : Техніка, 2012. — 120 с.

Походи 1648 року Богдана Хмельницького, та особливо його перемоги під Жовтими водами та Корсунем, створили умови для формування самостійної Української держави - Гетьманщини. Перемога під Зборовом примусила поляків підтвердити старовинні права українського козацтва і таким чином заклала підвалини української державності. Однак поразка під Берестечком і наступні тяжкі битви з польським коронним військом довели неможливість збереження Української держави тільки силами українців, що й призвело до рішення, яке було прийняте 8 січня 1654 року на Переяславській Раді.

 

Степанков В. С. Розвідка і контррозвідка Богдана Великого (1648—1657 рр.) / Валерій Степанков. — 3-тє вид., перероб та розширене. — Кам’янець-Подільський : Медобори 2006, 2008. — 264 с.

На основі аналізу документів та наукової літератури автор висвітлює складний процес становлення й особливості функціонування української розвідки й контррозвідки та їх роль у боротьбі за незалежність України у період найвищого піднесення революції XVII століття, коли її очолював Богдан Хмельницький, а саме: 1648—1657 роки.

 

Художні твори

Берестечко // Сверстюк Є. Блудні сини України / Євген Сверстюк ; іл. Опанаса Заливахи. — Київ : Знання України, 1993. — С. 37—40. — (Українське відродження : історія і сучасність /Б-ка журнала «Пам’ятки України» ; Кн.13 Сер.1. Вип.1—2). — (Письменники України та діяспори / Т-во «Знання» України ; Сер.6. Вип.3—4).  

Збірка есеїв, літературно-критичних статей і виступів автора, присвячених відродженню духовності й морально-етичним проблемам. Деякі з них з’явилися друком лише за кордоном українською мовою і в перекладах. Тільки після фактичної ліквідації цензури вони вперше виходять в Україні. Ілюстрував книгу відомий художник Опанас Заливаха, побратим автора в роки неволі і на волі. У виданні багато документальних світлин.

 

Костенко Л. В. Берестечко : історичний роман / Ліна Костенко ; [авт. статей І. Дзюба, В. Панченко] ; іл. С. Якутовича. — 2-ге вид. — Київ : Либідь, 2017. — 232 с.  

Моя вина. Мій гріх перед людьми.

Усе ж було за нас.

Чому ж програли ми?!

…Був ранок, був туман, було сто тисяч війська.

І меч свячений був. Усе було тоді…

Всеприсутній у століттях, Богдан Хмельницький Ліни Костенко — грандіозна постать на роздоріжжі Європи. Людина, що зводить державу, бунтар, що кидає виклик усталеній системі, пристрасний закоханий чоловік, спопелілий від зради, стратег і полководець, дипломат, голос гідності й свободи. Велич історичного призначення та драма самотньої людської душі — ці два виміри нерозривно пов'язані у творі. Перемога над поразкою — основний філософський і психологічний код цього твору.

 

Сенкевич Г. Вогнем і мечем : історичний роман / Генрік Сенкевич ; пер. Віктор Бойко ; іл. І. Яхін. — Харків : Фоліо, 2008. — 638 с. — («Історія України в романах»).

Роман польського письменника Генріка Сенкевича відтворює події середини XVII століття, коли Річ Посполита вела запеклу боротьбу з охопленою народними повстаннями Україною. Серед багатьох персонажів роману привертає увагу постать Богдана Хмельницького, великої і неповторної особистості в історії України, гетьмана козачого, що втілив у собі «народну геніальність у всьому».

Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читального залу.