Відомі постаті в історії української державності на поштових марках України

 

«Для людей, далеких від філателії, поштова марка – лише дешевий, розміром із монету, прямокутний клаптик паперу… Для філателістів же – це один із видів державних цінних паперів, наймасовіший предмет колекціонування, наділений чудодійними духовними й матеріальними властивостями…»  (Валерій Чередниченко «Про філателію всім»)  

Поштові марки незалежної України, історія яких почалася 1 березня 1992 року, — це візитна картка та мистецький літопис визначних подій в житті країни: пам’ятні дати, ювілеї відомих діячів науки, літератури та мистецтва, досягнення у спорті, архітектурні та природні шедеври… Укрпоштою започатковані різноманітні серії марок: «Світочі української літератури», «Українська вишивка — код нації», «Краса і велич України», «Гетьмани України», «Славетні жінки України», «Кохання — це…», «Національні меншини в Україні», «Збройні формації Української революції 1917—1921 років», «Героїчні професії»…

Історія української державності від Київської держави до незалежності України — це життя та діяльність легендарної княгині Ольги, Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, знакової постаті українського середньовіччя. Галицько-Волинська держава, Запорозька Січ на острові Мала Хортиця та знамениті гетьмани, Українська революція 1917—1921 років та знаменна подія 24 серпня 1991 року… 

 

Х—ХІІІ століття

Велика княгиня київська Ольга

Поштова марка «Велика княгиня київська Ольга»

Дата введення в обіг — 12 липня 1997 року

Дизайн — Олексій Штанко (1950—2000), художник-графік і педагог, заслужений діяч мистецтв України (1996).

Серія — «Славетні жінки України»

Життя та діяння княгині Ольги (прибл. між 880 та 920 — 969) оповиті легендами і таємницями. За народними переказами вона була взірцем шанованої жінки. Ольга зберігала пам'ять про свого покійного чоловіка Ігоря, Великого князя київського. Виховувала сина Святослава і дбала про державні інтереси, була фактичною правителькою в 944—964 роках. У «Повісті минулих літ» княгиня Ольга постає як мудра правителька високого дипломатичного хисту, реформаторка внутрішнього життя Київської держави в різних сферах: економічній, культурній, ідеологічній.

 

Пєтков С. Княгиня Ольга : наріжний камінь церкви і держави / Сергій Пєтков. — Київ : АртЕк, 2021. — 120 с., іл.

До книги увійшли твори, присвячені життєпису святої рівноапостольної княгині Ользі: опис прийому великої княгині зі сторінок твору «Про церемонії» імператора Костянтина Багрянородного; оповідання про життя і діяльність Великої княгині, наведені Нестором Літописцем на сторінках «Повісті минулих літ»; праця митрополита Дмитра Ростовського «Преставления блаженної княгині Ольги, в святому хрещенні Єлени». Для вірян надано молитви святій рівноапостольній Ользі. Книга ілюстрована мініатюрами Радзивіллівського літопису, під якими розміщено фрагменти хроніки.

Князь Київський Володимир Великий

 

Поштовий блок «Володимир Великий»

Дата введення в обіг — 15 грудня 2000 року

Дизайн — Олексій Штанко (1950—2000), художник-графік і педагог, заслужений діяч мистецтв України (1996).

 

Поштова марка «Князь Київський Володимир Великий»

Дата введення в обіг —28 липня 2015 року

Дизайн — художники Сергій та Олександр Харуки, брати-близнюки (1960). Працюють у декількох видах мистецтва: дизайн монет/банкнот, поштових марок; медальєрне мистецтво; екслібрис, книжкова ілюстрація, графічний дизайн, станкова графіка, живопис.

 

Володимир Святославич — син Святослава Ігоревича, онук Великої київської княгині Ольги, у 979 році посів київський княжий стіл. Політика Володимира як Великого князя київського була спрямована на централізацію держави, об’єднання розрізнених східнослов’янських племен. Володимир Святославич провів низку реформ, а прийняття християнства у 988 році та встановлення його як державної релігії стало найвизначнішим кроком в політиці князя.

 

Ричка В. Володимир Великий : Лицар Духу / Володимир Ричка. — Київ : Парлам. вид-во, 2020. — 308 с. — (Серія «Політичні портрети»).

У книзі розкривається історичне значення діяльності князя Володимира, доленосне значення його діянь, які заклали культурні фундаменти Києво-Руської держави і дали йому право на ім’я Великого. Хреститель Русі став знаковим символом, першорядною фігурою історичної пам’яті для всієї східнослов’янської цивілізації. Висвітлюються форми її функціонування, засоби маніфестації та їх вплив на процеси національно-культурної самоідентифікації народів Східної Європи.

 

Великий князь Ярослав Мудрий

Поштовий блок «Ярослав Мудрий»

Дата введення в обіг — 2 липня 1999 року

Дизайн — Олексій Штанко (1950—2000), художник-графік і педагог, заслужений діяч мистецтв України (1996).

 

Поштова марка «1000 років з початку правління Ярослава Мудрого»

Дата введення в обіг —20 вересня 2019 року

Дизайн — Микола Кочубей (1956), художник, графік, автор ескізів українських пам'ятних і ювілейних монет, дизайнер українських поштових марок. Заслужений художник України.

 

Ярослав Володимирович, відомий як ЯрославМудрий (983 / 987 —1054) — київський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський (1015—1018, 1019—1054). Князь ростовський (988—1010) і новгородський (1010—1034).

Епоха Ярослава Мудрого, сина київського князя Володимира Святославича, це період найвищого розквіту й могутності Київської Русі. У першій половині ХІ століття вона вийшла на світову арену як найрозвинутіша держава, з якою рахувалися Візантійська імперія, країни Сходу та Заходу. За часів його правління Київ стає одним із найбільших міст світу, адміністративним і духовним центром.

 

Ричка В. Ярослав Мудрий. «Великий князь, син Володимира» / Володимир Ричка. —  Київ : Парлам. вид-во, 2023. —  272 с.

Київський князь Ярослав (Георгій) Володимирович є однією з найбільш значущих постатей українського середньовіччя. Він увійшов в аннали історії під іменем Ярослава Мудрого і став обличчям «золотого вік» Київської Русі. Представлений у цій книзі життєпис діяльного і успішного сина Володимира Великого виписано на документальній основі, яку становлять вітчизняні літописні й агіографічні твори, візантійські й західноєвропейські хроніки. Автор прагнув укласти не тільки і не стільки досконалу біографію цієї неоднозначної особистості, скільки осягнути феномен історичних і культурних явищ тієї неповторної, сповненої життєдайним київським світлом Святої Софії —  Премудрості Божої, епохи.

 

Володимир Мономах

Поштовий блок «Володимир Мономах»

Дата введення в обіг —28 травня 2003 року

Дизайн — Катерина Штанко (1951), художниця-графік, ілюстраторка дитячих книг та письменниця.

Володимир II Всеволодович Мономах (1053 —1125) — князь смоленський (1073—1078), чернігівський (1076—1077, 1078—1094) і переяславський (1094—1113), Великий князь Київський (1113—1125). Представник династії Рюриковичів, засновник князівської гілки Мономаховичів. Автор знаменитої дидактичної праці «Повчання дітям». Національний герой України.

 

Ричка В. Володимир Мономах / Володимир Ричка ; худож.-оформ. О. А. Гугалова-Мєшкова. — Харків : Фоліо, 2019. — 120 с. : іл. — (Серія «Знамениті українці»).

Володимир Мономах — знакова постать українського середньовіччя. Онук Ярослава Мудрого та візантійського імператора Константина IХ Мономаха ще задовго до сходження на київський престол зажив слави боронителя Руської землі, завдаючи нищівних ударів половецьким ордам, а ставши великим князем поклав край їхнім руйнівним набігам. Його талант миротворця і державника повною мірою проявився після утвердження на київському престолі: владнання міжкнязівських чвар зумовило об’єднання навколо Києва більшості розпорошених руських земель. Однак не ці діяння стали визначальними для привласнення імені Володимира Мономаха мнимими спадкоємцями києво-руської спадщини.

 

Данило Романович (Галицький)

Поштовий блок «Данило Романович (Галицький)»

Дата введення в обіг — 1 лютого 2001 року

Дизайн — Олексій Штанко (1950—2000), художник-графік і педагог, заслужений діяч мистецтв України (1996).

Спадкоємицею культурних та політичних традицій Київської Русі стало Галицько-Волинське князівство, утворене волинським князем Романом Мстиславичем внаслідок приєднання Галицького князівства у 1199 році. У 1238 році правителем Галицько-Волинського князівства став Данило Романович (Галицький, 1201— 1264). 

Час його правління — доба найбільшого економічно-культурного піднесення та політичного посилення Галицько-Волинської держави, яка майже ціле століття була головним центром на українській землі. 

Згурська М. Данило Галицький / Марія Згурська, Юлія Бєлочкіна ; пер. з рос. Т. В. Рассадкіної ; худож.-оформ. О. А. Гугалова. — Харків : Фоліо, 2018. — 121 с. : іл. — (Серія «Знамениті українці»).

Данило Романович Галицький — один з тих яскравих історичних діячів, яким багате раннє Середньовіччя. Він жив у бурхливу, жорстоку епоху усобиць та монголо-татарських набігів і увійшов в історію як збирач давньоруських земель, правитель Галицько-Волинського кня­зівства, великий реформатор, далекоглядний політик та хитромудрий дипломат. Данило Галицький був першим в історії українського народу легітимним, тобто визнаним в Європі, королем. До того ж він першим серед російських князів спробував покінчити із залежністю свого князівства від монголо-татарських завойовників. Та найбільша заслуга Галицького полягає в тому, що він був патріотом своєї землі. Відродження інтересу до історії української державності зробило постать князя Данила Романовича цікавою і для наших сучасників.

 

XVI — XVIII століття

Дмитро «Байда» Вишневецький

Поштова марка «Дмитро «Байда» Вишневецький»

Дата введення в обіг —13 вересня 1997 року

Дизайн — художник-графік та письменник Юрій Логвин (1939—2019).

Серія — «Гетьмани України»

Дмитро «Байда» Вишневецький (р. н. невід. — 1563/1564) — український політичний і військовий діяч, один з організаторів запорозького козацтва. Походив з князівського роду Вишневецьких. Князь гербу Корибут, козацький ватажок, гетьман. Власник маєтків у містечку Вишнівець Крем'янецького повіту. Збудований ним Хортицький замок на острові Мала Хортиця вважається прототипом Запорозької Січі.

 

Сорока Ю. Дмитро Байда-Вишневецький / Юрій Сорока ; худож.-оформ. Є. В. Вдовиченко. — Харків : Фоліо, 2013. — 120 с. : іл. — (Серія «Знамениті українці»).

Дмитро Байда-Вишневецький славетний козацький лицар, визначний полководець, який на початку 1550-х років заснував фортецю на острові Мала Хортиця на Дніпрі, згуртував навколо неї козаків і цим поклав початок Запорозькій Січі. Про його хоробрість і талант воїна складалися легенди. В українській народотворчості ці легенди перетворилися на широковідому думу про козака Байду, що уособлював і козацькі вольності, і войовничий дух, і нечуваний героїзм у боротьбі з ворогом.

 

Петро Конашевич-Сагайдачний

Поштова марка «Петро Конашевич-Сагайдачний»

Дата введення в обіг — 22 липня 1995 року

Дизайн — художник-графік та письменник Юрій Логвин (1939—2019).

Серія — «Гетьмани України»

Петро Конашевич-Сагайдачний (бл. 1582—1622) — видатний український козацький політичний, державний та військовий діяч, полководець, православний шляхтич герба Побуг, гетьман реєстрового козацтва. Організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства, зокрема походу 1618 року на Москву. Відомий меценат православних братств та опікун братських шкіл.

 

Сас П. Полководець Петро Сагайдачний / Петро Сас. — Київ : КЛІО, 2021. — 280 с.

Книга у легкій для сприйняття формі змальовує обставини походження, дитинства і змужніння знаменитого запорозького гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Значну увагу приділено воєнному мистецтву, завдяки якому він зажив слави блискучого полководця свого часу.

Відтворено несподівані повороти реальних подій, що ними вирізнялися, зокрема, морський похід козаків на Кафу 1616 року, посольська мандрівка запорожців 1618 року до перського шаха Аббаса І, польсько-московська війна 1617—1618 років, мужня оборона козаків — героїв Прутсько-Радавецьких Фермопіл, нічні вилазки запорожців проти ворога під Хотином, а також інші події Хотинської війни 1621 року.

Для усіх, хто цікавиться козацькою звитягою, воєнною історією та загалом історією України і Європи раннього нового часу.

 

Богдан (Зіновій) Хмельницький

Поштова марка «Богдан (Зіновій) Хмельницький»

Дата введення в обіг —23 вересня 1995 року

Дизайн — художник-графік та письменник Юрій Логвин (1939—2019).

Серія — «Гетьмани України»

Богдан (Зиновій-Богдан) МихайловичХмельницький (1595 —1657) — видатний український козацький політичний, державний та військовий діяч, полководець, гетьман Війська Запорозького та провідник національно-визвольної війни (1648—1657), у результаті якої була утворена Українська козацька держава (Гетьманщина). Представник українського шляхетського роду Хмельницьких. Національний герой України.

 

Смолій В. Богдан Хмельницький : полководець, дипломат, державотворець. — 3-тє вид., допов. та перероб. / Валерій Смолій, Валерій Степанков ; НАН України, Ін-т історії України, Ін-т політ. і етнонац. досліджень ім. І. Ф. Кураса. — Київ : Парлам. вид-во, 2020. — 752 с., іл. — (Серія «Політичні портрети»).

На ґрунтовних документальних матеріалах автори простежують основні віхи життєвого шляху Богдана Хмельницького, показують обставини, що зумовили формування його світоглядних настанов та ціннісних орієнтацій, вплинули на політичний вибір. Гетьман, державотворець, політичний діяч, полководець, дипломат, людина — всі ці його іпостасі знайшли висвітлення на сторінках книги. Постать Б. Хмельницького змальована на широкому історичному тлі, де живуть і мислять десятки історичних осіб, доля яких так чи інакше переплітається з долею фундатора і володаря Української держави ранньомодерної доби.

 

Іван Виговський

Поштова марка «Іван Виговський»

Дата введення в обіг —20 листопада 1999 року

Дизайн — художник-графік та письменник Юрій Логвин (1939—2019).

Серія — «Гетьмани України»

Іван Остапович Виговський, ім'я при народженні — Іван Остапович Лучич-Виговський гербу Абданк (бл. 1608—1664) — український військовий, політичний і державний діяч, генеральний писар Війська Запорозького (1650–1657), гетьман Війська Запорозького та другий очільник Гетьманщини (1657–1659).

 

Мицик Ю. Іван Виговський / о. Юрій Мицик ; худож-оформ. Є. В. Вдовиченко. — Київ : Світоч, 2012. — 127 с.

Іван Виговський — один з керівників Національно-визвольної війни 1648—1658 років, найближчий помічник Богдана Хмельницького у розбудові Української держави, переможець в битві при Конотопі. Ставши гетьманом у надзвичайно складний період, Виговський намагався за будь-яку ціну зберегти незалежність України, на яку почав зазіхати царський уряд, проте не зміг об'єднати різні верстви українського суспільства і втратив владу. Вже не маючи владних повноважень, він зробив останню спробу прислужитися своїй країні, але загинув на самому початку нового етапу свого життя.

 

Петро Дорошенко

Поштова марка «Петро Дорошенко»

Дата введення в обіг — 28 листопада 1998 року

Дизайн — художник-графік та письменник Юрій Логвин (1939—2019).

Серія — «Гетьмани України»

Петро Дорофійович Дорошенко (1627—1698) — видатний український козацький військовий, політичний і державний діяч, генеральний осавул Війська Запорозького (1663—1664), гетьман Війська Запорозького Правобережної України під протекторатом Речі Посполитої (1665—1668) та Османської імперії (1669—1676), гетьман Війська Запорозького Обох берегів Дніпра (1668—1669). Походив із давнього козацького роду Дорошенків.

 

Смолій В. Петро Дорошенко : особистість в реаліях епохи / Валерій Смолій, Валерій Степанков ; НАН України, Ін-т політ. і етнонац. досліджень ім. І. Ф. Кураса., Центр історичної політології. — Київ : Парлам. вид-во, 2021. — 792 с., іл. — (Серія «Політичні портрети»).

У праці, із залученням ґрунтовної джерельної бази, відтворено історичний портрет одного з найбільш харизматичних політичних лідерів козацької України середини — другої половини XVII століття. Його життєвий шлях і діяльність висвітлюються на широкому тлі міжнародних відносин у центрально-східному регіоні Європи з урахуванням сукупності внутрішніх чинників, а також тих складних геополітичних реалій, у яких опинилася Українська держава після смерті Богдана Хмельницького. Розраховано на фахівців-істориків, викладачів і студентську молодь, широкий читацький загал.

 

Іван Самойлович

Поштова марка «Іван Самойлович»

Дата введення в обіг —3 березня 2000 року

Дизайн — художник-графік та письменник Юрій Логвин (1939—2019).

Серія — «Гетьмани України»

Іван Самїйлович Самойлович (1630— 1690) — український козацький військовий, політичний та державний діяч, генеральний суддя Війська Запорозького (1669— 1672), гетьман Війська Запорозького Лівобережної України (1672— 1674, 1675— 1687) під протекторатом Московського царства, гетьман Війська Запорозького Обох берегів Дніпра (1674— 1675).

 

Лунін С. І. Іван Самойлович / Сергій Ігорович Лунін. — Харків : ТОВ «ПЕТ», 2013. — 128 с.

Гетьман Іван Самойлович — значна постать в історії України, людина, яка протягом п’ятнадцяті років була володарем Лівобережжя і зупинилася за крок од відновлення держави Богдана Хмельницького. Його доля добре ілюструє характерні тенденції української історії тієї доби, а особистість, що сполучає в собі позитивні і негативні риси, дозволяє побачити в ньому типовий портрет українського політика XVIІ століття.

Іван Мазепа

Поштова марка «Іван Мазепа»

Дата введення в обіг —14 жовтня 1995 року

Дизайн — художник-графік та письменник Юрій Логвин (1939—2019).

Серія — «Гетьмани України»

Іван Степанович Мазепа (Колединський; 1639 —1709) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687—1704) і всієї Наддніпрянської України (1704—1709). Представник шляхетського роду Мазеп-Колединських герба Курч із Київщини та Волині.

 

Журавльов Д. Іван Мазепа / Денис Журавльов. — Харків : ТОВ «СИЦИЯ», 2019. — 121 с.

Іван Мазепа — політичний діяч, військовий, дипломат, меценат, одна з тих знакових постатей української історії, життя та вчинки котрих і сьогодні викликають гарячі суперечки. Приятель Петра І — і борець за інтереси Української козацької держави; будівничий величних соборів — і «Юда», відлучений від церкви; майстер складних дипломатичних ігор — і людина, що поставила на карту все і програла найголовнішу гру свого життя; улюбленець жіноцта і чи не єдиний справді обдарований поет і музикант серед українських гетьманів...Читач цієї книги зможе створити свій власний варіант образу Мазепи одного з найколоритніших, найцікавіших українців.

 

Данило Апостол

Поштова марка «Данило Апостол»

Дата введення в обіг — 22 лютого 2000 року

Дизайн — художник-графік та письменник Юрій Логвин (1939—2019).

Серія — «Гетьмани України»

Данило Апостол (1654 —1734) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова Гетьманщини на території Лівобережної України (1727–1734). Представник козацького роду Апостолів волоського походження.

 

Тома Л. В. Данило Апостол / Леонід Васильович Тома. — Київ : ПАТ «ДАК «Укрвидавполіграфія», 2012. — 96 с.

Данило Апостол, ставши гетьманом Лівобережної України у скрутний для країни час, незважаючи на свій більш ніж поважний вік (73 роки), зумів залишити помітний слід в історії України: саме за його петицією Анна Іоаннівна у так званих «Решительных пунктах» підтвердила — хоч і обмежену — козацьку автономію. Не маючи змоги вести самостійну зовнішню політику, Апостол кинув усі сили на піднесення економіки, взявся за викорінення корупції, впорядкування земельних відносин. І, звичайно, старий гетьман постійно зміцнював безпеку України: за часів його правління будується Українська оборонна лінія від Дніпра до Сіверського Дінця, завдяки його сприянню в Україну повертаються запорозькі козаки і засновують Підпільненську Січ.

 

Павло Полуботок

Поштова марка «Павло Полуботок»

Дата введення в обіг —22 грудня1999 року

Дизайн — художник-графік та письменник Юрій Логвин (1939—2019).

Серія — «Гетьмани України»

В історії української державності козацько-гетьманської доби особливе місце належить чернігівському полковнику та наказному гетьману Війська Запорозького Лівобережної України з 1722 по 1724 роки Павлу Полуботку (бл. 1660 —1724), який сміливо і жертовно виступив на захист національної держави в найменш сприятливий для цього час.

Ім'я Павла Полуботка оповите таємницями та легендами. Упродовж століть передається легенда про казкові скарби, які нібито наказний гетьман передав через свого сина Яківа на зберігання до лондонського «Банку Ост-Індійської компанії». За легендою Павло Полуботок заповів повернути вклад незалежній Україні чи своїм нащадкам. І навіть майже через 300 років ця історія залишається таємницею, яку намагаються розгадати і відшукати легендарний скарб наказного гетьмана Павла Полуботка.

 

Горобець В. Павло Полуботок /Віктор Горобець. — Київ : ПП Наталія Брехуненко, 2009. — 64 с. — (Серія «Великі українці»).

У книзі в науково-популярному форматі розповідається про українського гетьмана Павла Полуботка, мученицька смерть якого в казематах Петропавлівської фортеці поставила його в один ряд з найшанованішими гетьманами Богданом Хмельницьким, Петром Дорошенком, Іваном Мазепою. Простежено походження роду Полуботків, родинні зв'язки, господарську і політичну діяльність. Для всіх, хто цікавиться українською історією.

 

Пилип Орлик

Поштова марка «Пилип Орлик»

Дата введення в обіг —13 вересня 1997 року

Дизайн — художник-графік та письменник Юрій Логвин (1939—2019).

Серія — «Гетьмани України»

Орлик Пилип Степанович (1672— 1742) — український політичний, державний і військовий діяч, Генеральний писар (1702—1709), гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710—1742), поет, публіцист. Представник шляхетського роду Орликів (чеського походження), які користалися гербом «Новина». Один з упорядників «Договорів і постанов» — конституційного акту, який є першою українською Конституцією, фактично — козацьким суспільним договором.

 

Чухліб Т. Пилип Орлик / Тарас Чухліб. — Київ : ПП Наталія Брехуненко, 2008. — 64 с. — (Серія «Великі українці»).

У книзі в науково-популярному форматі розповідається про одного з найвидатніших українських гетьманів, палких поборників незалежної України, одного з авторів першої української Конституції 5 квітня 1710 р. Пилипа Орлика. Простежено його походження, життєвий шлях, політичні погляди, діяльність на посаді гетьмана. Висвітлюються його особисті чесноти, поетичний талант, подвижницька, подиву гідна діяльність в еміграції, спрямована на визволення України з-під московського ярма. Для всіх, хто цікавиться минулим України.

 

Кирило Розумовський

Поштова марка «Кирило Розумовський»

Дата введення в обіг — 22 травня 2003 року

Дизайн — художник-графік та письменник Юрій Логвин (1939—2019).

Серія — «Гетьмани України»

Кирило Григорович Розумовський (прізвище при народженні — Розум; 1728—1803) — останній гетьман Війська Запорозького (1750—1764). Родоначальник графського і княжого роду Розумовських.

 

Коляда І. Кирило Розумовський / Ігор Коляда, Володимир Милько. — Київ : ПАТ «ДАК «Укрвидавполіграфія», 2012. — 128 с.

 Він пройшов карколомний шлях від пастуха до президента Імператорської академії наук і мистецтв, отримав титул графа Російської імперії і став останнім гетьманом України-Гетьманщини (1750—1764). На жаль реформаторська політика Кирила Розумовського, його прагнення розширити суверенітет Гетьманщини викликали незадоволення російського уряду та імператриці Катерини ІІ, що врешті-решт і привело до ліквідації інституту гетьманства на Лівобережної Україні.

 

Доба Української революцій 1917—1921 років

Михайло Сергійович Грушевський

Поштова марка «Михайло Сергійович Грушевський»

Дата введення в обіг — 9 грудня 1995 року

Дизайн — Олексій Штанко (1950—2000), художник-графік і педагог, заслужений діяч мистецтв України (1996).

 

Поштова марка «Михайло Грушевський»

Дата введення в обіг —29 вересня 2016 року

Дизайн — художник Сергій Лук'яненко

 

Михайло Сергійович Грушевський (1866 —1934) — український історик, громадський і політичний діяч. Голова Центральної Ради Української Народної Республіки (1917—1918). Член Історичного товариства імені Нестора-Літописця, член Чеської АН (1914), почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв (1917), академік ВУАН (1923) та АН СРСР (1929), багаторічний голова Наукового Товариства імені Шевченка у Львові (1897—1913), завідувач кафедри історії Львівського університету (1894—1914), автор понад 2000 наукових праць.

 

Тагліна Ю. Михайло Грушевський / Юлія Тагліна. — Київ : ТОВ «КЕТС», 2013. — 128 с.

Михайло Грушевський є однією з головних постатей українського національного самоствердження в новітній історії України. Видатний вчений і суспільно-політичний діяч, він створив 10-томну «Історію України-Руси» — першу повну історію України, таким чином перевершивши навіть таких своїх видатних попередників, як Костомаров, Куліш, Драгоманов, Антонович. Але Грушевський не тільки писав історичні праці, він сам творив історію: 1917 року став на чолі нової Української держави — його було обрано головою Центральної Ради (1917—1918), яка в 1918 році проголосила Українську Народну Республіку (УНР). Завдяки цьому світ дізнався, що на землі існує Українська держава, президентом якої і був Михайло Сергійович Грушевський.

 

Володимир Винниченко

Поштова марка «Володимир Винниченко»

Дата введення в обіг —15 липня 2005 року

Дизайн — Василь Василенко (1949), живописець, монументаліст і графік.

Володимир Кирилович Винниченко (1880 —1951) — український політичний і громадський діяч, прозаїк, драматург і художник. Автор усіх декларацій, універсалів та законодавчих проєктів УНР. Перший голова Директорії УНР (14 грудня 1918 року — 10 лютого 1919 року), голова Генерального секретаріату та генеральний секретар внутрішніх справ. Другий очільник Українського Національного Союзу, з 18 вересня 1918 по 14 листопада 1918.

 

Тагліна Ю. Володимир Винниченко/ Юлія Тагліна. — Харків : Фоліо, 2010. — 121 с. — (Серія «Знамениті українці»).

Володимир Винниченко — неординарний політик, блискучий оратор, автор трьох перших Універсалів Центральної Ради, голова уряду УНР, потім голова Директорії і при цьому видатний письменник і драматург, який вніс неоціненний вклад у розвиток української літератури XX століття. І хоча у 1920 році Винниченко був змушений покинути Україну й опинився в еміграції, він і за кордоном продовжував творити: на сценах багатьох країн Європи ще багато років ставили його п'єси.

 

Симон Петлюра

Поштова марка «Симон Петлюра»

Дата введення в обіг — 21 травня 2004 року

Дизайн — Василь Василенко (1949), живописець, монументаліст і графік

Симон Васильович Петлюра, ім'я при народженні — Семен Васильович Петлюра (1879—1926) — український державний, військовий та політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик. Член Генерального секретаріату Української Центральної Ради на посаді генерального секретаря з військових справ (28 червня — 31 грудня 1917), політв'язень за часів правління Павла Скоропадського (27 липня — 12 листопада 1918), один із організаторів та лідерів антигетьманського повстання, по завершенню якого став Головним отаманом військ Української Народної Республіки (УНР). 2-й очільник Директорії УНР, а від 12 листопада 1920 року — одноосібний правитель країни.

 

Литвин С. Симон Петлюра у боротьбі за самостійну Україну / Сергій Литвин . — Київ : Смолоскип, 2018. — 680 с.

Перед вами — комплексне дослідження життя і діяльності Голови Директорії і Головного Отамана військ Української Народної Республіки — Симона Петлюри. Значний масив історичної літератури, мемуаристики, періодичних видань та раніше невідомих архівних матеріалів, залучений до цієї розвідки, дав змогу авторові ширше і повніше за попередніх дослідників представити максимально об’єктивні і підтверджені часом оцінки особистості С. Петлюри, яскравіше висвітлити його постать на тлі національно-визвольної боротьби українського народу 1917–1921 років.

Усвідомлюючи, що постать Симона Петлюри й дотепер залишається контроверсійною в історіографії та у сприйнятті суспільства, автор поставив собі за мету спростувати численні міфи та стереотипи і донести сучасникам і майбутнім поколінням правдиві свідчення. Полемічний характер викладу різних, часто суперечливих, поглядів на діяльність Симона Петлюри робить це видання ціннішим, а висновки — переконливішими.

У книжці наведено багато цікавих фактів про тогочасні відносини України з Росією, Польщею, країнами Антанти, і схожості історичних паралелей із сьогоденням доводиться лише дивуватися.

Розраховано на всіх, хто цікавиться історією України.

 

Україна на шляху до незалежності

 В'ячеслав Чорновіл

Поштова марка «В'ячеслав Чорновіл (1937—1999)»

Дата введення в обіг — 24 грудня 2008 року

Дизайн — Василь Лопата (1941— 2025), художник і прозаїк. Створив портрети князів та малюнки пейзажів перших українських гривень.

В'ячеслав Максимович Чорновіл (1937—1999) — український політик, громадський діяч, публіцист, літературний критик, народний депутат України I—III скликань (1990—1999), діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу, політичний в'язень СРСР. Провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х — 90-х років; другий голова Народного руху України (1992—1999). Герой України (2000, посмертно). Ініціатор проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року.

 

Деревінський В.  В’ячеслав Чорновіл : дух, що тіло рве до бою / Василь Деревінський. — Харків : Віват, 2017. — 496 с. : іл. — (Серія «Гордість нації»).

Доля кидала його в найнижчі низини і підіймала до найвищих висот. Тесляр, редактор, літературний критик, політв’язень, журналіст, кочегар, лідер партії Народний Рух України, ініціатор заснування Української Гельсінської спілки — це все про В’ячеслава Чорновола. Він був тричі ув’язнений радянською владою, але зумів підняти міжнародну громад кість на захист політв’язнів у Радянському Союзі. Він став депутатом і активно боровся за незалежну українську державу. У чому є полягає феномен цієї людини? Чи була його смерть політичним замовним убивством? Дізнайтеся відповіді на ці питання вже зараз.

 

Леонід Кравчук

Поштова марка «Леонід Кравчук. Перший Президент незалежної України»

Дата введення в обіг — 31 січня 2014 року

Дизайн — Василь Василенко (1949), живописець, монументаліст і графік.

Леонід Макарович Кравчук (1934—2022) — політик, державний діяч, перший Президент України після відновлення нею незалежності (5 грудня 1991 — 19 липня 1994). 24 серпня 1991 року під головуванням Леоніда Кравчука Верховною Радою республіки була ухвалена постанова та Акт проголошення незалежності України. Герой України (21 серпня 2001).

 

Кокотюха А. Леонід Кравчук / Андрій Кокотюха. — Київ : ПАТ «ДАК «Укрвидавполіграфія», 2013. — 128 с.

Леонід Кравчук — невід'ємна частина історії нашої країни. Не тільки тому що він — перший президент сучасної незалежної України, обраний українським народом. Не тільки тому що з його ім’ям нерозривно пов’язані-прийняття Акта проголошення незалежності нашої держави. Його досі по праву вважають одним із найбільш професійних, гнучких та виважених політиків за всю історію сучасної України. Постать Леоніда Кравчука викликає неабиякий інтерес завдяки неоднозначності та непересічності цієї особистості. Є якийсь секрет його легендарної неординарності. Але все ж пригадаймо Фрідріха Ніцше, який стверджував, що завжди величним для історії є той, хто задав напрямок. Усвідомлював це і сам Леонід Макарович, який в одному із своїх постпрезидентських інтерв’ю наголосив, що усі його наступники на президентській посаді «лише продовжуватимуть робити те, що розпочав я. Добре чи погано, але лише продовжуватимуть».

Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка чиального залу.