Мальовнича іспанська літературознавча серія книг «Los Gigantes» про визначних людей світової культури

 

«У кожній людині сонце. Тільки дайте йому світити». Сократ

Літературознавча іспанська серія книг про видатних діячів світової літератури «Los Gigantes: нова бібліотека для всіх» була видана у 1970 році у Мадриді видавництвом EDITORIAL PRENSA ESPAÑOLA.

Всього серія містить 20 томів, а саме:  1. Мігель де Сервантес 2. Мольєр 3. Вільям Шекспір 4. Алесандро Мандзоні 5. Тереза Авільска 6. Нікколо Макіавеллі 7. Едгар Аллан По 8. Вольтер 9. Лопе де Вега 10. Оноре де Бальзак 11. Джованні Боккаччо 12. Франсіско Кеведо 13. Віктор Гюго 14. Джон Мілтон 15. Вольфганг Гете 16. Хосе Зоррілла 17. Данте Аліг’єрі 18. Джорж Байрон 19. Беніто Перес Гальдос 20. Лев Толстой.

Кожний том мітить біографію певного автора, опис історичної епохи, характеристику його творчості, уривки з його творів, відображення його творчості у живописі, в театрі та кінематографі, а також критичні статті того часу щодо його літературної діяльності.

У книгах багато ілюстративного матеріалу, що є відображенням епохи , в яку жив і творив той чи інший автор, тут і репродукції картин великих художників, і фотографії історичних місць, пов’язаних з особистістю того чи іншого письменника, і перші видання їх творів. Такий цілісний підхід до викладення матеріалу дає можливість читачам більш глибоко і достовірно сприймати запропоновану інформацію.

Ця серія книг є взірцем видавничої справи, і ми пишаємося тим, що це дуже цінне бібліографічне надбання є у відділі літератури іноземними мовами нашої бібліотеки. Прошу познайомитися з кількома примірниками з цієї серії більш ретельно, а за іншими приходьте до нас.

Miguel de Cervantes [Text] / [Trad. y adopt. A. Travesi]. – [Madrid]: Editorial Prensa Española, [1970]. – 136 p.: ill. – (LOS GIGANTES de la Literatura Universal ; Núm. 1). - 22 x 16.

Перший том присвячений найвеличнішому письменнику Іспанії, що є національним героєм і гордістю нації, Мігелю де Сервантесу (1547-1616). Його роман «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчi» вважається першим романом в історії європейської літератури . Видання книг про Дон Кіхота у 1605 році принесло Сервантесу світову славу, але не зробило його багатієм. Останні роки письменник провів у бідному кварталі Мадрида. Видання оснащене прекрасними фотографіями і репродукціями картин видатних художників – сучасників письменника, наприклад, таких як Ель Греко.

Molière [Text] / [Trad. y adopt. V. P. Dominguez]. – [Madrid]: Editorial Prensa Española, [1970]. – 136 p.: ill. – ( LOS GIGANTES la nueva biblioteca para todos; Núm. 2). – 22 x 16.

Другий том серії відданий знаменитому французькому драматургу Мольєру (1622-1673), засновнику класичної комедії епохи класицизму. Він був великим комедіографом, але, перш за все, актором, що досконало знав про театр все. Він жив в славетні часи розквіту Франції, а відповідно і розквіту всіх видів мистецтв, чого і потребувало тогочасне суспільство. Книга всесторонньо розкриває особистість славетного автора через призму соціальних та духовних реалій тієї історичної доби. Тут і його життєпис, і характеристика творчості, і історія епохи та відображення її в різних видах мистецтва, і ілюстрації до його творів.

William Shakespeare [Text] / [Trad. y adopt. A. G. Morales]. – [Madrid]: Editorial Prensa Española, [1970]. – 136 p.: ill. – ( LOS GIGANTES la nueva biblioteca para todos; Núm. 3). – 22 x 16.

Нічого дивного не має у тому, що третій том серії оповідає про життя і творчість славетного англійського драматурга Вільяма Шекспіра (1564-1616). Створені більш ніж чотири с зайвим сторіччя тому трагедії, історичні хроніки і комедії Шекспіра живуть дотепер, хвилюють і вражають уяву глядача. Кращі театри світу і видатні актори понині вважають для себе іспитом і щастям поставити і зіграти шекспірівський спектакль. Тому окремий розділ знайомить читачів з видатними акторами, які прославилися своєю грою в шекспірівських п’єсах. А також є добірка репродукцій картин відомих художників, які у своїй творчості надихалися високою поезією і генієм незрівнянного автора, а саме, Пуссен, Хогарт, Мілле, Тернер та ін.

Edgar Allan Poe [Text] / [Trad. y adopt. A. G. Morales]. – [Madrid]: Editorial Prensa Española, [1970]. – 136 p.: ill. – ( LOS GIGANTES la nueva biblioteca para todos; Núm. 7). – 22 x 16.

Пропонуємо вашій увазі сьомий том серій, що є посвятою Едгару Аллану По (1809-1849), американському поету і письменнику, світ ідей якого і навіть його зовнішність справили великий вплив на світову культуру середини XIX століття. Він на ціле століття випередив своїх сучасників, створивши сувору естетичну концепцію, теорію розповіді. У його прозі виявляється вражаюче злиття фантастичного і реалістичного, пародійного і серйозного. Він став також засновником детективного оповідання, яке згодом чекало велике майбутнє. В книзі є два великих розділи про історію та мистецтво Північної Америки з прекрасним ілюстративним матеріалом .Вони дають змогу читачеві більш повно осягнути особистість самого письменника і зрозуміти, чому саме так склалася його творча доля.

Dante Alighieri [Text] / [Trad. y adopt. J. de E. Guzmán]. – [Madrid]: Editorial Prensa Española, [1970]. – 136 p.: ill. – ( LOS GIGANTES la nueva biblioteca para todos; Núm. 17). – 22 x 16.

У 2021 року Італія відзначає 700-річчя з дня смерті Данте Аліг'єрі (1265-1321), свого найвідомішого поета, батька італійської мови, автора Божественної комедії і символу єдності країни. Він став «Людиною року», як свідчить заголовок тижневика Venerdi La Repubblica. Сімнадцятий том серії присвячений саме цьому великому італійцю. Щоб зрозуміти, як жила і мислила людина сім століть тому, в книзі багато місця приділяється історії Італії та її мистецтву. Можливо, світогляд сучасників Данте досить суттєво відрізняється від світогляду людей нашого часу, але є в світі загальнолюдські цінності, які лишаються незмінними: любов, честь, гідність, добро і краса.

J. Wolfgang von Goethe [Text] / [Trad. y adopt. L.G. Rives]. – [Madrid]: Editorial Prensa Española, [1970]. – 136 p.: ill. – ( LOS GIGANTES la nueva biblioteca para todos; Núm. 15). – 22 x 16.

Вольфганг Гете (1749-1832) – видатний німецький поет, письменник і вчений, одним з найобдарованіших і високоосвічених людей вісімнадцятого століття. Його творчість охоплює сфери поезії, драматургії, літератури, теології, філософії і науки, і є безцінним вкладом у світову культуру. Тому, зрозуміло, що один із томів даної серії віддає данину шани саме цьому німецькому генію. Крім біографії знаного письменника в книзі є розділ його знаменитих сучасників, опис перших видань його творів, а також представлені репродукції картин художників, що творили в його епоху.

Суботів - історичне місто доби Богдана Хмельницького: мандруємо банкнотами України

 

«Богдан Хмельницький належить до тих яскравих і непересічних особистостей, які визначають перебіг світової історії, долю імперій та народів, назавжди залишаються в людській пам’яті, стають героями легенд і переказів…». Сергій Сегеда, доктор історичних наук

Банкнота номіналом 5 гривень зразка 2004 року

Основний малюнок лицьової сторони - портрет Богдана Хмельницького

Основний малюнок зворотної сторони - Церква в селі Суботові

Художник-дизайнер - Борис Максимов

Художник-графік - Василь Лопата 

Дата введення в обіг — 01.07.2015

Стародавнє село Суботів, з яким пов’язано чимало найважливіших сторінок життя і діяльності видатного гетьмана Богдана-Зиновія Хмельницького, розкинулося на мальовничому березі річки Тясьмин, за кілька кілометрів від Чигирина - першої гетьманської столиці. Назва поселення походить від струмка Суботка, що витікає з Мотронинського лісу і впадає в Тясмин. Перша згадка про Суботів належить до початку XVII століття, коли ця місцевість була у володіннях магната Яна Даниловича, у якого служив Михайло Хмельницький. За старанну службу йому була виділена пуща поблизу Чигирина, де в 1616 році батько майбутнього гетьмана заснував хутір Суботів, а поруч слободу Новоселиця.

Про юні роки Богдана Хмельницького мало відомостей. Освіту він здобув у Львівському єзуїтському  колегіумі. Приблизно в 1617-1618 роки Хмельницький розпочав службу в складі Чигиринської сотні і назавжди поєднав свою долю з козацтвом. Восени 1620 року разом с батьком, старшиною загону охочих стрільців з Чигиринщини, він брав участь у поході гетьмана Станіслава Жолкевського на Молдавію. У запеклих боях 18-21 вересня під Цепорою Михайло Хмельницький загинув, а Богдан потрапив до турецького полону. Доля привела його до Константинополя, де за повідомленням турецького літописця Наїма Челебі, він два роки провів у неволі в одного із старшин султанського флоту.

Після повернення з полону Хмельницький поновив свою службу як реєстровий козак Чигиринського полку, де згодом дослужився до сотника. В цей же час він одружується з міщанкою з Переяслава Ганною Сомківною і оселяється в Суботові. В 1646 році чигиринський староста Олександр Конецпольський заявив, що Суботів належить до його мліївського володіння. Захищаючи свої права, Богдан Хмельницький звернувся до польського короля Владислава IV, і той дарованим 1646 року привілеєм закріпив поселення за ним. Та королівський документ не допоміг. Чигиринський підстароста  Даніель Чаплинський вчинив у 1647 році наїзд на Суботів, жорстоко пограбувавши маєток Хмельницького. Ця принизлива подія стала переломним моментом в житті Богдана Хмельницького і історії боротьби українського народу за незалежність.

Наприкінці грудня 1647 року Богдан Хмельницький з декількома десятками своїх найбільших прихильників, у тому числі з сином Тимошем, вирушив на Запорожжя. Хмельницький за короткий час здобуває підтримку і загальну пошану козаків. 25 січня1648 року на Запорожжі почалося повстання проти влади Речі Посполитої, що поклало початок національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. У середині лютого 1648 року на загальний раді Війська Запорозького Богдан Хмельницький був обраний гетьманом.

Легендарний Суботів став свідком видатних подій цього героїчного періоду української історії. Протягом 1648-1657 років тут містилася одна з гетьманських резиденцій. В реєстрах Запорізького війська 1649 року зазначено , що на території Київського і Брацлавського воєводства є 90 містечок, про які не згадується у джерелах за попередній час. Суботів увійшов до Чигиринської сотні Чигиринського полку. Як і Чигирин, Суботів був осередком гетьманської влади і дипломатії. Тут Богдан Хмельницький зустрічав послів і звідси надсилав листи й універсали. На багатьох з них перед власноручним підписом зазначено «Дано з Суботова». 

За часів Богдана Хмельницького Суботів став значним осередком культури. У Суботові був палац гетьмана, а поряд з ним - будинки козацької старшини. Відомий історик Іван Крип’якевич в книзі «Богдан Хмельницький» так описує цю архітектурну споруду, рештки якої  можна побачити і сьогодні: «У Суботові Богдан мав батьківський хутір. Він, очевидно, вважав це селище найдорожчою спадщиною. Тут він збудував великий замок, територія якого займала до трьох гектарів. Замок був оточений ровом і двома рядами валів. У склад приміщень входили одна мурована і дерев’яні вежі. За спорудженням укріплень наглядав старший син Богдана Тиміш. Залишки мурів зберігалися аж до кінця ХІХ ст. Сам гетьман збудував церкву св. Михайла (на пам'ять про батька) і церкву св. Іллі…».

Замок Богдана Хмельницького в Суботові. Реконструкція Григорія Логвина 1953 р.

Достовірно руїни гетьманського палацу і церкву Святого Іллі в Суботові замалював Тарас Григорович Шевченко в 1845 році під час другої подорожі Україною. Художника, який на той час працював в Київський археографічний комісії, відряджали до різних губерній, де він не тільки робив замальовки, а й збирав, записував історичні пісні, легенди, перекази про кожну архітектурну пам’ятку. Серію малюнків Тарас Шевченко створив в Київській губернії, в місцях пов’язаних з ім'ям гетьмана Богдана Хмельницького - « Богданові руїни в Суботові»,  «Чигрин з Суботівського шляху» і «Богданова церква в Суботові». 

Тарас Шевченко. Богданові руїни в Суботові, 1845 (папір, акварель)

В 1657 році, після смерті Богдана Хмельницького, Суботів втратив своє політичне значення. У добу Руїни 1664 року польське військо Стефана Чернецького зруйнувало гетьманський палац. В 1667 році, за Андрусівським перемир’ям, Правобережжя залишилось за Польщею, а козацький устрій у Суботові було ліквідовано. У складі Речі Посполитої Суботів як містечко перебував майже до кінця XVIII століття.

В 1960 році в будівлі церкви Святого Іллі був заснований Суботівський історичний музей. 7 березня 1989 року було створено заповідник «Чигирин». 23 вересня 1995 року, під час відзначення 400-річчя від дня народження Богдана Хмельницького Указом Президента України заповіднику було надано статус національного.  До комплексу заповідника, поряд із визначними об’єктами історії Чигирина, Холодного Яру й Стецівки, включено також пам’ятки Суботова.

 

Церква Святого Іллі

Іллінська церква в Суботові, шедевр архітектури періоду становлення стилю бароко на українських землях, була збудована в 1653 або 1656 році на замовлення Богдана Хмельницького як його замковий храм і родинна усипальниця. Тут в 1657 році біля південної стіни Іллінської церкви було поховано видатного гетьмана, але в 1664 році домовину було знищено.

Невелика за об’ємом  квадратна споруда, до якої зі сходу прилягає шестигранна вівтарна апсида, побудована з місцевого пісковику і жолобкової цегли. Всередині храму гарне освітлення пом’якшує суворість інтер’єру. На хори й горище до стрільниць ведуть сховані в товщі двометрової стіни вузькі сходи. Фасади церкви закріплені пілястрами, а маленькі віконця, заглиблені в товщу стіни, надають храмові монументальності й величі. Головний західний фасад завершений двоярусним фігурним фронтоном виразного малюнка.

Тарас Шевченко. Богданова церква в Суботові, 1845 (папір, акварель)

Після 1664 року документальних відомостей про долю церкви обмаль. 1820 року її було зараховано до розряду цвинтарних і приписано до парафіяльної Михайлівської. З 1851 року священиком у Суботові служив о. Роман Орловський, який дбав про збереження і реставрацію визначної пам’ятки ХVII століття. Реставраційні роботи проводилися в 1862-1869 роки під керівництвом відомого дослідника й знавця старожитностей, професора Київської духовної академії Теофана Лебединцева з відома археографічного товариства.

Відновлена церква Святого Іллі була освячена 30 вересня 1869 року.  Цього же року перед церквою побудували дзвіницю і з’єднали її з церквою галереєю, яку у процесі реставраційних робіт, розпочатих у 1969 і завершених у 1978 році, розібрали. За проектом архітектора Сергія Кілессо церкві повернули первісні архітектурні форми, а у 1995 році закінчили останню на цей час реставрацію унікальної пам’ятки й відтворили іконостас XIX століття.

Тривалий час Іллінська церква не функціонувала. На початку 1930-х років її хотіли розібрати, однак згодом використовували як споруду для господарчих потреб. В повоєнний час в церкві відкрили краєзнавчий музей. В 1953 році експедиція Інституту історії і теорії архітектури УРСР на чолі з відомим мистецтвознавцем Григорієм Логвіним  виконала перші історико-архітектурні дослідження визначної пам’ятки українського бароко. 1954 року за проєктом архітектора Ісроеля Шмульсона в церкві встановлено символічний гранітний надгробок Богдану Хмельницькому. Церква Святого Пророка Іллі  в 1989 році стала архітектурною перлиною заповідника «Чигирин».

 

Церква Святого Пророка Іллі (Суботів)

 

Література про життя та діяльність Богдана Хмельницького

• Вечерський В. Гетьманські столиці України / В. Вечерський. - Київ : Наш час, 2008. - 320 с. - (Сер. «Невідома Україна»).

• Горішній П. А. Суботів / П. А Горішній, О. І. Гуржій, Ю. А. Мицик // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. - Київ : Наукова думка, 2012. - Т. 9 : Прил - С. - С. 879.

• Грушевський М. Про батька козацького Богдана Хмельницького / Михайло Грушевський. - Дніпропетровськ : Січ, 1993. - 55 с.

• Кілессо С. Суботів // Пам’ятки України : історія та культура. - 1994. - № 3-4. - С. 69-73.

• Крип’якевич І. П. Богдан Хмельницький / відп. ред. Ф. П. Шевченко, І. Л. Бутич, Я. Д. Ісаєвич. - 2-е вид., виправлене і доповнене. - Львів : Світ, 1990. - 408 с. - («Пам’ятки історичної думки України»).

• Кукса Н. З історії Богданових церков у Суботові // Пам’ятки України : історія та культура. - 2002. - № 2. - С. 40-47.

• Огієнко І. Богдан Хмельницький / Іван Огієнко (митрополит Іларіон) ; упоряд., авт. передм. і комент. М. С. Тимошик. - Київ : Наша культура і наука, 2004. - 448 с., іл.

• Сегеда С. П. Гетьманські могили / Сергій Сегеда. - Київ : Наш час, 2009. - 440 с. - (Сер. «Невідома Україна»).

• Смолій В. Богдан Хмельницький / Валерій Смолій, Валерій Степанков. - Київ : Видавничий дім «Альтернативи», 2003. - 400 с. ; іл. - ( Сер. «Особистість і доба»).

Підготувала Бондарчук К.В., завідувачка читальним залом