Театр, театр, театр…Литературный калейдоскоп 2017 года

«Можно стать романистом или историком, но драматургом рождаются…»

Андре Моруа

Все то, что чувствует наша душа в виде смутных, неясных ощущений, театр преподносит нам в громких словах и ярких образах, сила которых поражает нас…»

Фридрих Шиллер

Своими истоками театр уходит в глубокую, доисторическую древность с ее религиозными обрядами, ритуалами, мистериями, играми и танцами, в которых почти всегда содержался драматический элемент.

Развитие театральных форм, приближенных к современному театру, зародилось в Древней Греции. Драма - род и жанр литературы, стоящий в одном ряду с эпосом и лирикой. Специфика драмы заключается в том, что она, как правило, предназначена для постановки на сцене. Мастерство актера, мизансцены, декорации, музыка, звуковые и световые эффекты помогают воплотить драматический замысел автора произведения на театральной сцене.

В истории литературы и театра драмы подразделяются на два основных вида - те, где в центре находятся внешние перипетии и событийные коллизии судьбы героя, и те, где движущим началом сюжета, действия выступает внутренний мир героя.

Ричард Бринсли Шеридан (30 октября 1751 - 7 июля 1816) - крупнейший британский драматург - сатирик XVIII века. Творчество Шеридана завершает собой историю развития английской комедии эпохи Просвещения.

Шеридан рано добился громкого успеха и восхищения всей Англии как комедиограф. В 25 лет он стал директором лучшего в Лондоне театра Друри-Лейн. 17 января 1775 года в театре Ковент-Гарден была поставлена комедия Шеридана «Соперники. На премьере спектакль успеха не имел. Но Шеридан не сдался. В течение десяти дней почти круглосуточной работы он переделал пьесу. 28 января 1775 года занавес Ковент-Гардена закрылся под бурные рукоплескания публики. Шеридан стал признанным драматургом.

Шедевр Шеридана - комедия «Школа злословия» была впервые показана публике 8 мая 1777 года. Премьера этого спектакля стала центральным событием театральной жизни Лондона всей трети XVIII века. 30 октября 1779 года Шеридан поставил свою последнюю комедию - «Критик», также имевшую большой успех. Лишь двадцать лет спустя он вернулся к драматургии, написав пьесу «Писсарро» (1779).

Шеридан Р.Б. Школа злословия // Ричард Бринсли Шеридан. Драматические произведения. – Москва, 1956. – С. 259 – 352.

«Школа злословия» прочно вошла в число тех вечных пьес, которые исчезают из репертуара одного театра, чтобы тут же появиться на сцене другого. Искусство комедиографа раскрывается в нескольких мастерски поставленных сценах. Непредвиденные повороты в развитии действия, эффектные смены декораций и персонажей, фейерверк острот придают пьесе особый блеск. Напряженный интерес поддерживается до последней сцены, которая тоже заключает сюрприз…

Пьеса «Школа Злословия» на английском языке впервые издана в Дублине без разрешения автора в 1777 году, а затем последовали дублинские издания 1781 и 1782 годов.

Школа злословия

Жанр - комедия

Режиссер - Абрам Роом

Год - 1952

Фильм-спектакль  по одноимённой комедии  Ричарда Шеридана.  Автор отходит в этой пьесе от традиционного для XVIII века сентиментализма. В произведении есть уже многие черты реализма драматургии XIX века.

Оскар Уайльд (16 октября 1854 - 30 ноября 1900) -  всемирно известный британский писатель, драматург, критик. Популярность Оскара Уайльда феноменальна. Его имя знает весь мир, и все новые и новые поколения читателей восхищаются его произведениями.

Начало литературной деятельности Уайльда приходится на 1881 год, когда он выпустил за свой счет сборник стихотворений. В 1883 году была поставлена первая пьеса Оскара Уайльда «Вера, или Нигилисты». В 1888 году выходит сборник его сказок «Счастливый принц» и другие сказки» - первая из книг писателя, привлекшая внимание критики и интерес широкого круга читателей. В 1891 году писатель создает психологический роман «Портрет Дориана Грея», принесший ему мировую славу.

Продолжая традиции английской комедии эпохи Реставрации, Оскар Уайльд создает остроумные, изящные пьесы: «Веер леди Уиндермир» (1892), «Женщина не стоящая внимания» (1893), «Идеальный муж» (1895), «Как важно быть серьезным» (1895).

Уайльд О. Веер леди Уиндермир: пьеса // Оскар Уайльд. Портрет Дориана Грея: роман, пьесы, повести, сказки, афоризмы. - Москва, 2001. - С. 358 - 422.

Премьера пьесы «Веер леди Уиндермир» состоялась 22 февраля 1892 года в театре Сент-Джеймс. Постановка имела феноменальный успех и обошла сцены многих театров мира. Рукопись пьесы сохранилась до наших дней и находится в Мемориальной библиотеке Уильяма Эдрюса Кларка в Калифорнийском университете в Лос-Анджелесе.

Веер леди Уиндермир

Жанр - драма

Режиссер - Тони Смит

Год - 1985

Экранизация одноименной пьесы Оскара Уайльда. Можно снести любые невзгоды - они приходят извне, они дело случая. Но страдать за собственные ошибки - это самое печальное, что может быть в жизни…

Эдмон Ростан (1 апреля 1868 - 2 декабря 1918) - блестящий драматург, которому было суждено на рубеже XIX - XX веков возродить традиции французского романтического искусства. В двадцать шесть лет к молодому драматургу приходит первый огромный успех, вызванный постановкой «Романтиков» на сцене «Комеди Франсез».

Славу созданных им пьес - «Принцесса» (1895), «Орленок» (1900), «Шантеклер» (1910) - затмила героическая комедия «Сирано де Бержерак», впервые поставленная в парижском театре «Порт-Сен-Мартен» 27 декабря 1897 года. Герой ее - французский поэт и философ XVII века, известный остроумец и дуэлянт. Этому произведению 29-летнего автора было суждено стать одной из самых играемых пьес мирового театра. Ростан получает орден Почетного легиона и его избирают во Французскую академию, где он становится самым молодым академиком.  Об известности Ростана можно судить по одному факту: о работе над пьесой «Шантеклер» было объявлено уже за пять лет до ее постановки, и все эти годы общество будоражили слухи о грядущем шедевре. В 1913 году автору было суждено увидеть тысячное представление героической комедии «Сирано де Бержерак».  Блистательный александрийский стих в сочетании с пронзительной любовной интригой сделали героическую комедию Э. Ростана любимой многими поколениями читателей. Имя Сирано де Бержерака давно стало нарицательным, а Эдмон Ростан вошел в плеяду самых знаменитых французских драматургов/

Ростан Э. Сирано де Бержерак: героическая комедия в пяти действиях в стихах / пер. с фр. Е Баевской; послесл. М. Яснова; коммент. Е. Баевской, М. Яснова. - СПб. : Азбука-классика, 2003. - 352 с.

Ростан ярко передал эпоху Сирано – он знал и многочисленные анекдоты, связанные с его героем, и собственные его произведения. Уникальность Сирано-писателя состоит в многомерности его таланта: Сирано де Бержерак пробовал силы во всех жанрах литературы и оставил в наследство по одному произведению со всех жанров, к которым обращался.

Перевод «Сирано де Бержерака», сделанный Е. Баевской, наиболее близок к оригиналу и сохраняет канонические особенности александрийского стиха.

Сирано де Бержерак

Жанр - драма

Режиссер - Жан-Поль Раппно

Год - 1990

Блестящий гвардейский офицер и знаменитый поэт Сирано де Бержерак влюблен в свою кузину Роксанну, о чем она даже не подозревает. Насколько Сирано храбр на поле битвы и в многочисленных дуэлях, настолько же робок в любви….

Бернард Шоу (26 июля 1856 - 2 ноября 1950) - английский писатель, драматург, лауреат Нобелевской премии (1925).

Первая пьеса «Дом вдовца» была поставлена в театре, когда Шоу исполнилось 36 лет, последнюю пьесу он написал за полгода до смерти, в 93 года. А всего драматургом создано 56 пьес.

Первое признание пришло к Шоу из-за рубежа. Большую роль в этом сыграл венский журналист Зигфрид Требитч, который перевел пьесы Шоу на немецкий язык. Благодаря ему, в Вене поставили «Ученик дьявола», а в Берлине – «Оружие и человек». После этого пьесы Шоу приобретают популярность на всем европейском континенте и в США. В 1925 году Шведская Академия присудила Бернарду Шоу Нобелевскую премию по литературе.

Шоу, Бернард. Пігмаліон: п'єса // Бернард Шоу. Вибрані твори. Т. 2 / пер. з англ. - Київ, 2009. - С. 357 - 461.

«Пигмалион» -  одна из самых известных пьес Бернарда Шоу, написанная в 1912 году. Оригинальность, остроумие и демократический дух пьесы, отражавшей глубокие и острые социальные проблемы, обеспечили ей огромную популярность во многих странах, пьеса пользуется успехом и в наши дни. «Пигмалион» - это пьеса о чуде рождения человеческой личности, связанного у Шоу с овладением человеком силой слова, дарующей ему ясное сознание и способность ориентироваться в самых запутанных житейских ситуациях.

Моя прекрасная леди

Жанр - мюзикл, драма

Режиссер - Джордж Кьюнор

Год – 1964

Знаменитый профессор Генри Хиггинс заключает пари со своим другом, что сможет обучить уличную цветочницу Элизу правильной речи и хорошим манерам и выдать ее за настоящую леди…

Карел Чапек (9 января 1890 - 25 декабря 1938) - известный чешский писатель. Он обладал поразительно многогранным дарованием. Его перу была подвластна и проза, и драматургия, и поэзия, малые и крупные литературные формы. Самые разнообразные жанры, стихия лирики и мастерство остросюжетного повествования, стиль эссе и разговорного диалога. Он внес немалый вклад в развитие мировой научно-фантастической литературы, социальной фантастики. Именно Карелом Чапеком было пущено в обиход слово «робот». Прозвучавшее впервые со сцены в пьесе Чапека «R.U.R.» (1920), оно вошло затем во все языки мира и в международный научно-технический лексикон.

Его увлекательные произведения об искусственном человеке-роботе или об открытии эликсира жизни, об использовании атомной энергии и многое другое не переносят читателя в даль грядущих веков, как это чаще всего бывает в научно-фантастической литературе. Необыкновенные события обычно вписаны в современность, что придает его произведениям совершенно особую атмосферу.

Карел Чапек не относится к числу авторов, которые не знают, как будет поставлено их произведение. Создавая свои драмы, он имел очень ясное и конкретное представление, для какого актера или актрисы их пишет…

Когда он впервые читал в своей квартире «Средство Макропулоса», то пригласил на читку только, тех, кого он непосредственно имел в виду, работая над образами отдельных персонажей. Премьера пьесы «Средство Макропулоса» состоялась в Городском театре на Краловских Виноградах в Праге 21 ноября 1922 года.

Чапек, Карел. Средство Макропулоса: пьеса // Карел Чапек. Гордубал. Пьесы / пер. с чешск.; ил. М. Клячко. - Москва, 1986. - С. 223 - 251.

«В этой комедии мне… хотелось сказать людям нечто утешительное, оптимистическое. В самом деле: почему оптимистично утверждать, что жить шестьдесят лет - плохо, а триста лет - хорошо?»

Средство Макропулоса

Жанр – комедия

Режиссер – Майя Маркова

Год – 1978

Средство Макропулоса - элексир долголетия, возможность обладания которым становится для героев пьесы испытанием их человеческой состоятельности. Спектакль завершается несколько неожиданно: бессмертие, оказывается, не так уж заманчиво…

Николай Васильевич Гоголь (1апреля 1809 - 4 марта 1852) - признанный классик мировой литературы.

Любовь к театру сопровождала Гоголя всю жизнь. После создания знаменитых «Вечеров на хуторе близ Диканьки» писатель мечтает написать комедию. Николай Васильевич Гоголь начал работу над комедией «Женитьба» в 1833 году. Первоначально она носила название «Женихи», ее действие происходило в деревне и определялось главным образом соперничеством нескольких женихов. Затем комедия неоднократно перерабатывалась. Впервые она была опубликована в 1842 году в Сочинениях Николай Гоголя, том IV. Премьера состоялась в петербургском Александринском театре 9 декабря 1842 года.

Гоголь Н.В. Женитьба: комедия // Н.В. Гоголь. Собрание сочинений: в 7-ми тт. Т. IV. - Москва, 1985. - С. 91 - 146.

Дворянин, надворный советник, экспедитор Иван Кузьмич Подколесин намерен жениться. С этой целью он обращается к свахе Фекле Ивановне. В то же время купеческая дочь Агафья Тихоновна хочет выйти замуж. Но ей важно, чтобы жених был дворянином. Она тоже обращается к Фекле Ивановне…

Женитьба

Жанр - комедия

Режиссер - Виталий Мельников

Год - 1977

Фильм снят по сюжету одноименной пьесе Н. В. Гоголя.

Агата Кристи (15 сентября 1890 - 12 января 1976) - английская писательница, всемирно признанная «королевой детектива». Ее перу принадлежат 68 романов, 17 пьес и множество рассказов, издававшихся огромными тиражами во всех странах мира. Более миллиарда книг Агаты Кристи издано на английском языке и примерно такое же количество переводов ее произведений на другие языки. В 1958 году Агата Кристи была избрана президентом английского Детективного клуба и оставалась на этом посту до конца своих дней. За литературные заслуги ей был пожалован дворянский титул. Созданные Агатой Кристи персонажи: детектив-профессионал Эркюль Пуаро и наделенная удивительной интуицией и наблюдательностью Джейн Марпл - завоевали широчайшую популярность. Многие романы Кристи экранизированы, по ним ставятся спектакли, неизменным успехом пользуются ее пьесы.

24 ноября 1852 года в лондонском театре «Амбассадор» состоялась премьера детективной пьесы Агаты Кристи «Мышеловка» «Это такая пьеса, на которую можно привести кого угодно, она не очень-то страшна», - говорила «королева детектива». Впервые пьеса появилась в 1947 году как короткий радиоспектакль под названием «Три слепых мышонка». Постановка была создана к восьмидесятилетию Королевы Марии по её личной просьбе. Пьеса была переведена на 23 языка и поставлена более чем в 40 странах мира.

Кристи А. Мышеловка: сборник. - Москва : Книжная палата, 1991. - 415 с. - (Популярная библиотека).

Спектакль по пьесе Агаты Кристи «Мышеловка» давно стал своего рода памятником. Этот детектив побил все мыслимые и немыслимые рекорды. Пьеса была поставлена на сценах 16 000 раз. Существует клуб «Мышеловка» для всех, кто имел какое-либо отношение к постановке, рестораны и отели под тем же названием. Когда «Мышеловка», написанная первоначально как рассказ, была инсценирована, никто не предполагал, что она войдет в историю мирового театра.

Мышеловка

Жанр - детектив

Режиссер - Самсон Самсонов

Год - 1990

Криминальная история вписана в обыденную жизнь преуспевающих, внешне вполне благополучных людей. Прошлое возвращается…

Календарь "Мир искусства": юбиляры апреля 2017 года

Отдел искусств переворачивает апрельскую страничку календаря «Мир искусства»

Дачні поради: новий сезон

Ось нарешті й прийшла довгоочікувана весна, а з нею – перше тепло. Та не тільки воно приходить з весною. У дачників починається новий сезон, коли потрібно міркувати: що садити, сіяти. Як вберегти та отримати довгоочікуваний  врожай?

Одещина є зоною ризикованого землеробства, тому врожаї овочевих культур сильно різняться за роками, і, тим не менш, досвідчені городники отримують високі врожаї незалежно від погодних умов. А частіше ті з городників, хто скаржиться на куплені в магазинах несхоже насіння і низьку врожайність, зазвичай порушують елементарні правила вирощування овочів.

Перш за все, це стосується отримання якісних сходів, що є визначальним фактором в отриманні високого врожаю.

Розтанув так обридлий багатьом сніг і настане дачний сезон! Але навіщо ж чекати? Уже в березні всі садівники і городники можуть почати вирощувати розсаду, причому робити це, не виходячи з квартири, у себе на підвіконні. В першу чергу необхідно визначиться з тим, які культури Ви плануєте вирощувати в цьому році, обзавестися насінням, ґрунтом, ємністю для посадки, а також продумати, як збільшити розмір підвіконня і поліпшити його освітленість.

Відомо, що у більшості дачні ділянки обмежені в площі, що не дозволяє розміщувати на них велику кількість дерев і тим самим розширювати сортовий асортимент плодових культур.

Дача – це не тільки робота в городі, а й відпочинок у мальовничому саду. Створити квітник під силу будь-якому садівникові-новачкові, але важливо, щоб квіти дійсно прикрашали ділянку, а не робили її надмірно строкатою і позбавленою смаку. Квіти потрібно не тільки посадити – за ними  потрібно доглядати протягом усього дачного сезону. Вибираємо найвдаліші види рослин і вчимося  створювати  квіткові композиції на дачі.

Протягом останніх років попит населення на свіжі овочі та фрукти  постійно розширеному асортименті зростає, тому вирощування на присадибній ділянці є копіткою працею  при якій виникає багато питань.

Тому протягом багатьох років вирощування  сільськогосподарської культури, ми вирішили пропонувати  книжкову виставку с порадами фахівців та аматорів.

Омельченко І.К., Третяк К.Д. Як формувати і обрізувати плодові дерева. – К.: Урожай, 1999. – 160 с.

Викладено способи обрізування і регулювання росту та плодоношення дерев, строки,  виді і техніку обрізування. Охарактеризовано типи крон та їх формування в основних плодових порід: яблуні, груші, айви, сливи, аличі вишні, черешні, абрикоса і персика з округлими, веретеноподібними та площинними кронами. Книга добре ілюстрована.

Для широкого кола читачів: садівників-аматорів, орендарів, фермерів, власників присадибних ділянок, а також для спеціалістів і майстрів-садівників.

Сад твоєї мрії: Ландшафт і дизайн / гол.ред. М. Халимоненко; ред. група: Т. Донцова, Н. Демченко, Н. Грехова. – К.: Дім, сад, город, 2009. – 48 с.

Сьогодні ж озеленення – це доволі непроста система заходів, проведення яких має враховувати особливості архітектурних споруд, ландшафту і дизайну садово-паркового будівництва та сучасного квітникарства.

Якщо ви хочете зробити на своїй присадибній ділянці справжній «рай» і власноруч, то ця книжечка спеціально для вас. Хіба може в світі бути щось прекрасніше, аніж виростити свій сад, створити свій зелений, квітучий і запашний куточок на землі.

Книга розрахована на широке коло читачів.

Барабаш О.Ю. Розсада овочевих культур: Поради, як виростити розсаду різних овочевих культур для відкритого і закритого ґрунту / О.Ю. Барабаш, В.В. Хареба, С.Т. Гузиря. – К.: Вища шк. , 2002. – 55с.: іл.

Викладено  відомості про вирощування  розсади для відкритого і закритого ґрунту таких культур: капусти, помідора, перцю, баклажана, фізаліса, огірка, гарбуза, кабачка, патисона, кавуна, дині, цибулі, селери  та салату. Розглянуто питання підготовки розсади до висаджування у відкритий ґрунт.

Для городників-аматорів, орендарів, фермерів, селян та власників дачних ділянок. Видання може бути корисним студентам аграрних навчальних закладів.

Сучасна енциклопедія садовода і городника: 1000 корисних порад фахівців. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2005. – 560 с.

До видання ввійшли корисні поради для садівників, городників і виноградарів. У книжці детально висвітлені основні агротехнічні прийоми, у тому числі вирощування культурних рослин у захищеному ґрунті. Описані як відомі, так і мало розповсюджені плодові та ягідні культури, городні рослини, агротехніка їх вирощування, профілактика й лікування хвороб рослин, методи зберігання врожаю тощо.

Видання розраховано на широку читацьку аудиторію.

Бублик Б.А. Огород по новому. Революционный метод «ничего-не-делая». – Харьков: Книжный  клуб «Клуб Семейного Досуга», 2014. – 320с: ил.

Многие из нас привыкли считать, что работа в огороде – это тяжкий изнуряющий труд, а видимые результаты достигаются ценой невероятных усилий. В этой книге рассказывается о том, как организовать свой участок в согласии с природой, чтобы получить и удовольствие, и богатый урожай.

Благоустройство участка от ландшафтного дизайна до садових построек. Большая энциклопедия. – Минск: Харвест, 2010. – 224с.: ил.

Ландшафтный дизайн – это благоустройство земельного участка, на котором расположены не только жилой дом и хозяйственные пост ройки, но и дорожки, изгороди, альпийские горки, водоемы, уголки отдыха, барбекю, цветы, кустарники, гозон и многое другое.

В этой книге вы найдете массу дизайнерських секретов и примов, которые не только подчеркнут красоту вашого дома, но и создадут ощущение комфорта и благополуччя.

Мусич В.Н. Дачне советы: наш сад / В.Н.Мусич – Одеса: Прес-курьер, 2013. – 72 с.

Эта книга подготовлена в помощь всем дачникам и земледельцам, мечтающим вырастить свой сад. В ней читатель найдет конкретные советы о том, как правильно выбрать саженец, как его посадить и вырастить, как эффективно за щитить от болезней и вредителей. Рекомендации подготовлены с учетом климатических  особенностей Юга Украины.

Бауэр Уте. Мой цветущий сад. Простые методы создания клумб, не требующих особого ухода / пер. с нем. А.Неделько – Харьков: Клуб Семейного Досуга, 2014. – 160 с.

Мечта каждого садовода – цветущий с весны до осени сад. В книге собраны идеи оформления, рекомендации по выбору подходящего участка и планированию цветников, наглядне схемы посадки, советы профессионалов, информация о болем чем 200 видах неприхотливых и эффективных растений, которые станут украшением вашого сада. 

Благодаря этой книге научетесь правильно выбирать и комбинировать растения так, чтобы ваш сад был в постоянном цветении.

Львівські легенди та історії від «золотого письменника України»: до 65- річчя Юрія Винничука

Юрій Павлович Винничук - український журналіст, письменник, перекладач, краєзнавець, член Асоціації українських письменників (1997) - народився 18 березня 1952 року в м. Станіслав (нині Івано-Франківськ).

Юрій Винничук. Людина в професії 

1969 – 1973.  Освіту отримав у Прикарпатському університеті імені В. Стефаника (раніше Івано-Франківський педагогічний інститут), за фахом викладач української мови і літератури. У 1974 переїхав до Львова. Деякий час працював художником-оформлювачем.

1987 – 1991. Засновник і режисер Львівського естрадного театру «Не журись», для якого написав низку пісень, сценарії вистав «Від вуха до вуха» (1987), «Картотека пана Базя» (1989), «Золото Полуботка» (1991) і де виступав як комедійній актор. З театром гастролював у країнах Латинської Америки, Європи, в США, Канаді, Австралії. У 1990-му покинув театр і разом зі Стефком Оробцем створив «Кабарет Юрця і Стефця».

1991 – 1994. Редактор відділу містики та сенсацій газети «Post-Поступ».

1995 – 1998. Головний редактор газети «Гульвіса», Львів.

1998–1999.  Редактор відділу, журналіст (під псевдонімом Юзьо Обсерватор) львівської газети «Поступ» ( з серпня 1991 року - «Post-Поступ»).

2000. Головний редактор видавництва «Піраміда». Сьогодні «Піраміда» має обличчя провідного європейського видавництва.

2006. Головний редактор газети «Post-Поступ» (відновленої). Видання виходить раз на квартал. Газету роблять троє людей включно з верстальником, а автором від чверті до третини матеріалів у кожному числі газети є її головний редактор - Юрій Винничук.

Публікувати переклади і літературні стати Ю.П. Винничук почав з 1981 року, а вже в 1990-му вийшли в світ його перши книги. Серед них: Збірки прози «Спалах» (1990), «Вікна застиглого часу» (2001), «Місце для Дракона» (2002), вибраного в англійському перекладі «The windows of time frozen» (2000), повістей: «Ласкаво просимо в Щуроград» (1992), «Діви ночі» (1992, 1995, 2003), «Житіє гаремноє» (1996), романів «Мальва Ланда» (2000) і «Танґо смерті» (2012).

Започаткував серію «Мітольогія» виданнями  «Книга бестій» (2003) та «Чорт зна що» (2004), а також серію «Готика», в який вийшов том української готичної прози ХХ століття «Потойбічне» (2005).

Упорядник антологій української фантастики ХІХ століття «Огнений змій» (1989), української літературної казки ХІХ століття «Срібна книга казок» (1993), серії книг «Юрій Винничук презентує», «Казкова скарбниця».

У 2007 році побачила світ збірка оповідань «Ги-ги-ги». Більшість оповідань, що увійшли до книги, було написано у 80-ті роки, деякі – у 70-ті і на початку 90-х  років ХХ століття, проте всі вони побачили світ лише у 2007 році.

Юрій Винничук – автор перекладів з англійської, валлійської (корінна мова Уельсу), слов’янських мов. Переклав з чеської мови твори Богуміла Грабала: «Вар’яти» (Вибрана проза), «Я обслуговував англійського короля».

Письменник є автором краєзнавчих книг: «Легенди Львова» (6 видань, 1999—2003), «Кнайпи Львова» (2000, 2001), «Таємниці львівської кави» (2001), «Таємниці галицької кухні» (2014).

Твори Ю. Винничука перекладалися в Англії, Аргентині, Білорусі, Канаді, Німеччині, Польщі, Сербії, США, Франції, Хорватії, Чехії. За казками знято мультфільми «Історія одного Поросятка» та «Як метелик вивчав життя».

Нагороди

1999. За щотижневу сторінку Юзя Обсерватора в газеті «Post-Поступ» отримав титул «Галицький лицар». Акція «Галицький лицар» зародилася в Тернополі на знак ушанування найкращих, найуспішніших людей області. Акцію «Галицький лицар» проводять у Львові від 1999 року. Серед її лауреатів -- Блаженнійший Любомир Кардинал Гузар, Микола Колесса, Борис Возницький, Іван Вакарчук, Мирослав Маринович, Оксана Караванська, Тарас Прохасько та багато інших людей, чию активну діяльність відзначила галицька громада.

2005. Став першим лауреатом премії «Книга року Бі-Бі-Сі» за роман «Весняні ігри в осінніх садах». Літературна нагорода україномовним літературним творам, що присуджується Британською телерадіомовною корпорацією (Бі-Бі-Сі). Премія «Книга року Бі-Бі-Сі» швидко стала однією з найбільш престижних літературних нагород в Україні.

2012. Отримав відзнаку «Золотий письменник України». Відзнака «Золотий письменник України» надається письменникам-романістам Міжнародним Благодійним Фондом «Мистецька Скарбниця» з метою: відзначити та вшанувати тих українських письменників, чиї романи здобули широке визнання читачів, про що свідчать тиражі їхніх творів, які сумарно перевищують 100 тисяч примірників, виданих у формі паперової книжки за період від початку 2000-го року до теперішнього часу.

***

У грудні 2012 року роман Винничука «Танґо смерті» був відзначений премією «Книга року Бі-Бі-Сі». Події у романі «Танго смерті» розгортаються у двох сюжетних зрізах: у довоєнному Львові та під час Другої світової війни. Паралельно у наші дні відбуваються інші події з іншими героями. І не лише у Львові, але й у Туреччині.

2013. Визнаний «Послом галицької кухні» за визначний внесок у популяризацію галицької кулінарії, нагороджений відповідною відзнакою Клубу галицької кухні.

2013 року у Львові відбувся Перший Міжнародний форум галицької кухні.  Головна мета діяльності КГК - об’єднання приватних осіб та інституцій зацікавлених у розвитку та популяризації галицької кулінарії, питаннях вивчення та розвитку галицької кухні як культурного феномену . У 2013 р. КГК запровадив міжнародну відзнаку «Посол галицької кухні».

Літературно-міфологічний образ старого Львова в творчості Юрія Винничука

Львів - місто легенд. Тут кожен дворик, кожен будинок і кожна вулиця дихають власними, неповторними легендами, які відомі ще з часів Середньовіччя. Заслуженою популярністю у дітей і дорослих користуються «Легенди Львова», які були перекладені на чеську та польську мови. У цій книзі вперше під однією обкладинкою зібрано все, що вдалося розшукати про унікальне місто в фольклорних записах минулого. Фантастичний світ, населений духами, чортами, відьмами, тісно переплітається зі світом реальним, в якому живуть історичні особи - королі, бургомістри, чорнокнижники і батяри.

Старовинний Львів постає перед нами як унікальне явище світової культури, джерело багатого міського фольклору та життєрадісного гумору.

Винничук Ю. Легенды Львова: в 2-х т. – Т. 1 / Юрий Винничук; художник-оформитель О.Н. Иванова. – Харьков : Фолио, 2014. – 287 с.: ил.

***

Винничук Ю. Легенди Львова; в 2-х т. – Т. 2 / Юрий Винничук; художник-оформитель О.Н. Иванова. – Харьков : Фолио, 2014. – 302 с.: ил.

Як з'явилось урочище папороть

Колись там, де зараз Кульпарків, знаходилося урочище Папороть. Тут било два джерела, з яких брала свій початок річка Сорока, яка впадає в Полтву. А жив тут на хутірці смолокур зі своєю жінкою. Одного разу увечері хтось постукав до них у двері. Господар відчинив і побачив дідуся, який шукав нічлігу. Старого пустили до хати, нагодували чим Бог послав і спати поклали. А вранці прокинулися господарі в замку, що аж тріщав від усілякого багатства. А дідуся і слід пропав.

Зажили вони тоді, як справжні князі. Та минув рік, і такого самого вечора хтось постукав до замкових воріт. Сторож протер заспані очі й, ліниво позіхаючи, гукнув:

– Хто там?

– Старий подорожній просить нічлігу.

– Зараз, – буркнув сторож, – піду спитаю дідича. Поплуганився він до покоїв, де господарі якраз мостилися спати.

– Пане! Агов пане?

– А що таке?

– Там якийсь старигань просить нічлігу!

– Жени його до дідьчої матері! То не заїзд, а замок!… Хоча, можеш йому дати що там після вечері лишилося.

– Сторож узяв у банячок недоїдки, виніс до брами і, прочинивши віконце,

– Пани сказали, аби ви йшли собі де-інде. А тут маєте трохи перекусити.

Наставте шапку.

 Старий скинув шапку, сторож влив йому якоїсь бовтанки і затріснув віконце. Подорожній похитав сумною головою, щось шепнув над шапкою і вихлюпнув недоїдки на ворота. І тої ж миті розкішний замок зі всіма мешканцями запався з гуркотом у підземні провалля. Пустище незабаром густо заросло папороттю і, дивлячись на нього, ніхто б і не здогадався, що тут височів колись замок.

Годинник Бернардинів

Костел отців Бернардинів збудував на початку XVII віку славний будівничий Павло Римлянин. Разом з монастирем він становив оточену ровом фортецю, що прилягала до мурів міста поблизу Галицької брами.

На старовинній вежі костелу, що має 38 метрів висоти, вибивав години дзиґар. Протягом кількох віків аж до останньої війни вибивав дзиґар години на п'ять хвилин раніше від усіх міських дзиґарів.

Як? – здивуєтеся ви. Кілька віків – не років і не місяців! – годинник квапився на цілих п ять хвилин і ніхто на це не звернув увагу? Ніхто не припинив це неподобство?

Якраз навпаки. Звертали увагу. Але без тіні обурення. Навпаки – з вдячністю.

І вдячність належала тому безіменному монахові, який приставлений був до дзиґаря і пильнував за ним. Одного вечора він піднявся на вежу і побачив, як татарські загони мчать до Галицької брами.

Що було робити? Кричати? Але хто почує з такої висоти?

І тоді чернець перевів велику стрілку дзиґаря на п'ять хвилин уперед – якраз на ту вечірню годину, коли зачинялися брами міста. Щойно пролунав дзвін дзиґаря, брами зачинилися. І саме вчасно – татари уже були під мурами.

З тих пір у пам'ять цієї події дзиґар «Бернардин», як прозвали його львів’яни, завше спішив на п'ять хвилин.

Перлини літературної Львівщини

У XII – XIII століттях одним із найпомітніших було багате і могутнє Галицько-Волинське князівство. У другий половині ХІІІ століття тут був створений Галицько-Волинський літопис, який мав вплив на наступну літературу.

Наприкінці XV століття у Львові з’явилися перші книгарні, а деякі заможні міщани укладали свої власні книгозбірні.

За допомогою львівських міщан Іван Федоров створів друкарню, і в 1574 році надрукував відомий львівський «Апостол», який став первістком української друкованої книжки. Початок книгодрукування у Львові внаслідок старання друкаря Івана Федорова слід вважати величезною подією в історії культури українського народу. Друкування книг в Україні відкрило нову важливу сторінку в подальшому розвитку українського письменства.

Перші сценічні твори українською мовою теж з’явилися у Львові. То були інтермедії «Продав кота в мішку» та «Найліпший сон», які увійшли в польську містерію Якуба Гаватовича в 1619 році.

Кирило Транквіліон-Ставровецький, який вчився у Львові, а згодом, у 1580-х роках, був викладачем грецької і старослов’янської мов у Львівській братської школі, писав давньоукраїнською мовою, наближеною до народної. У 1646 році вийшла збірка його прозових і віршованих творів «Перло многоцінноє». Завдяки Іванові Омеляновичу Левицькому -   галицький бібліограф, письменник, публіцист – маємо змогу отримати повну картину літератури ХІХ століття на Галичині.  І.О. Левицький - укладач фундаментальних праць «Галицько-русская библиография XIX века» і «Галицько-руська бібліографія за роки 1772—1800» (опублікована в «Записах Наукового товариства імені Шевченка»), в яких охоплено книжкові та періодичні видання, описано зміст збірників, газет і журналів за 1772—1886 роки.

Львівська антологія: в 3-х т. – Т. 1. Від давніх часів до початку ХХ ст. / укладання, передмова Ю.П. Винничука; художник-оформлювач О.М. Іванова. – Харків : Фоліо, 2013. – 667 с.

Створювати антологію літератури Львова надзвичайно важко через величезне розмаїття матеріалів. Крім того, не все ще перекладено з літературної львівської спадщини, яка була творена латинською та польською мовою. Вихованці західних університетів Юрій Катермак (Дрогобич), Павло Русин з Кросна, Себастіян-Фабіян Кльонович, Миколай Рей, Симон Симонід (Шимон Шимонович), Симон Пекалід, брати Зиморовичі – Бартоломей і Симон – усі вони творили то латиною, то польською.

Перший том включає: народні казки, літературні казки й оповідання. Завершується літературою початку ХХ століття і знайомить не тільки з українськими класиками, але й з менш відомими авторами та класиками польської і австрійської літератури, які були пов’язані із Львовом і Львівщиною.

Львівських кав’ярень чар

Кавовий напій відомий людині здавна. Про це свідчать оповідання і легенди, що дійшли до наших днів. Майже всі вони називають батьківщиною кави Ефіопію.

Європа познайомилася з кавою наприкінці XVI століття, а в наступному столітті кава остаточно утверджується на континенті. Перша в Європі кав'ярня відкрилась в Італії у 1645 році, у Франції в 1657.

Перші згадки про каву в Україні датуються 1672 роком - саме тоді у Кам'янці-Подільському турки заснували першу кав’ярню. Львів по-справжньому розсмакував цей напій у XVIII столітті. До міста кава потрапляла не лише зі Сходу (зокрема, з Туреччини), але й із Заходу, з Відня, де галичанин Юрій Кульчицький 1683 року відкрив кав’ярню «Під синьою фляжкою». Згодом заклад відомого галичанина творив моду на каву у цілій Європі. Замість вивіски тут був почеплений турецький кавник, який згодом став знаком усіх кав’ярників. А віденський скульптор Емануїл Пендель увіковічнив Юрія Кульчицького пам'ятником у столиці  Австрії.

До Львова  культуру споживання кави принесли австрійці. Піонером була кав’ярня під назвою «Віденська», яку відкрили тут лише у 1820-х роках. Розміщувалась вона на Валах, які відповідають теперішньому Проспекту Свободи. Вже за незалежності на тому місті було відкрито заклад із аналогічною назвою і тепер «Віденська» кав’ярня є однією з найуспішніших.

Винничук, Юрій. Кнайпи Львова. – Львів : ЛА «Піраміда», 2001. – 290 с., іл.

Відкривши цю книгу ви матимете змогу «поводити козу» по старих львівських кнайпах – каварнях, шинках, мордовнях, загуляти на бурхливих балях і бенкетах, засмакувати львівської цьмаґи, львівського бровару і послухати веселих штаєрків. З кожним закладом пов'язана своя історія і своя легенда. І всі ці історії розкривають неповторний, неймовірний, чарівний образ Львова.  Доповнене видання «Кнайпи Львова» - чудовий подарунок для всіх, хто любить Львів.

Львівські родзинки

Будинок Легенд. Якщо Вам доведеться проходити повз будинок на вулиці Староєврейській 48 – зупиніться. Вашу увагу приверне його фасад: дракон, годинник, трамвайчик.

На фасаді будинку видніється годинник. І ніби самий звичайнісінький годинник, але якщо почнете придивлятися, зможете зауважити, що щось тут не так. Тільки показує не Київський час, по якому живе вся Україна, а Львівський…  Київ і Львів знаходяться на різних меридіанах і різниця в часі між Київським і географічним Львівським часом виходить в 24 хвилини.

Аптека-музей. Одну з вулиць міста прикрашає архітектурна пам'ятка XVIII століття - Аптека-музей «Під чорним орлом». Це унікальне місце пізнавального характеру приваблює не лише своїм історичним значенням, а й кожною деталлю, що експонується там. Історія аптеки розпочалася понад два з половиною століття тому. Ще до 1735 року приміщення музею було звичайною кам'яницею, що належала Анні Гуменецькій. Засновником став військовий фармацевт Франц Вільгельм Наторп, котрий викупив будівлю у попередньої господарки за 22 тисячі злотих. І відтоді аптека «Під чорним орлом» розпочала свою діяльність. Це був перший єдиний заклад такого типу у Львові. Саме з Львівської аптеки-музею розпочалася історія знаменитого «Залізного вина», що відоме своїми оздоровчими властивостями.

LVIV COFFEE FESTIVAL. Єднає людей і показує справжню культуру кави у кав’ярнях та вдома.

21-24 вересня 2017 року у Львові відбудеться 11-й міський фестиваль кави, в ході якого буде обрана краща кав'ярня міста. Свято кави у Львові, який здобув велику популярність як в самому місті, так і за його межами, перетворився на символ осіннього Львова. Цікавим моментом свята стане прибуття кавових Короля та Королеви, які  вирушать у тур за пошуками найгостиннішої кав’ярні із найсмачнішою кавою

Національне Свято Шоколаду. Всеукраїнська подія, яка збирає кращі солодкі бренди та виробників шоколаду ручної роботи України. Під час Свята найкращі виробники шоколаду України представляють найсмачнішу свою продукцію. Крім того, кожен гість має змогу спробувати оригінальні шоколадні напої, придбати «шоколадні» сувеніри та взяти участь у різноманітних майстер-класах від кращих шоколатьє.

Календарь "Мир искусства": юбиляры марта 2017 года

Отдел искусств переворачивает мартовскую страничку календаря «Мир искусства»