* * * 2026 * * * Всесвітня столиця книги — м. Рабат (Королівство Марокко)* * * 2026 * * *Культурні столиці Європи — м. Тренчин (Словаччина), м. Оулу (Фінляндія) * * * 2026 * * * «Зелена» столиця Європи — м. Гімарайнш (Португалія)* * * 2026 * * * 130 років від дня відродження Олімпійських ігор сучасності * * * 2026 * * *80 років від часу набуття чинності статуту ЮНЕСКО* * * 2026 * * * 165 років з часу перепоховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі поблизу Канєва* * * 2026 ***100 років з дня заснування Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника* * * 2026 * * * 85 років з дня трагедії у Бабиному Яру* * *2026 * * * 65 років з дня заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка * * *2026 * * * 500 років від дня народження князя Василя-Костянтина Острозького, культурного і релігійного діяча, мецената* * *2026 * * *180 років від дня народження польського прозаїка Генрика Сенкевича * **2026 * * * 170 років від дня народження Івана Франка, поета, прозаїка, драматурга, літературного критика, публіциста, перекладача, науковця* **2026 * * * 170 років від дня народження австрійського психолога і невролога Зигмунда Фрейда* * *2026 * * * 160 років від дня народження вченого, політичного та державного діяча Михайла Грушевського* * *2026 * * *160 років від дня народження англійського прозаїка, фантаста Герберта Джорджа Веллса* * *2026 * * *150 років від дня народження американського письменника Джека Лондона* * *2026 * * *140 років від дня народження художника-графіка Георгія Нарбута, автора перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок)* * *2026 * * *100 років від дня народження художника-графіка Анатолія Базилевича, неперевершеного ілюстратора «Енеїди» Івана Котляревського* * *

пʼятниця, 20 лютого 2026 р.

Феєрична «Лісова пісня» — літературний шедевр української та світової літератури: 115 років з дня написання драми Лесі Українки

 


1911 рік запам’ятався в історії української літератури появою визначних творів відомих майстрів слова: повість «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського, дебютна збірка Миколи Вороного «Ліричні поезії»,  оповідання» «Федько-халамидник» та п’єса «Чорна Пантера і Білий Медвідь» Володимира Винниченка, перша збірка новел Степана Васильченка «Ескізи» та  чарівна «Лісова пісня» — вершина поетичної творчості Лесі Українки.

Драма-феєрія «Лісова пісня», один з найкращих поетичних творів української та  світової літератури, відкриває перед нами чари Полісся: у шумах і тінях лісових, у веселкових барвах квітів, у зітханні вітру, гомоні весняної ночі, у буйних силах природи. Цей твір вражає красою мрії, музикою мови, який можна назвати словом — дивосвіт.




«Старезний, густий, предковічний ліс на Волині. Посеред лісу простора галява з плакучою березою і з великим прастарим дубом. Галява скраю переходить в куп'я та очерети, а в одному місці в яро-зелену драговину — то береги лісового озера, що утворилося з лісового струмка. Струмок той вибігає з гущавини лісу, впадає в озеро, потім, по другім боці озера, знов витікає і губиться в хащах. Саме озеро — тиховоде, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині. Містина вся дика, таємнича, але не понура, — повна ніжної, задумливої поліської краси. Провесна. По узліссі і на галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава. Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от-от має розкритись. На озері туман то лежить пеленою, то хвилює од вітру, то розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду…».

Майже усе літо 1911 року Леся Українка прожила в грузинському містечку Кутаїсі, де і побачила світ драма-феєрія в трьох діях «Лісова пісня», написана за нечувано короткий час. Чорновий варіант вона закінчила 25 липня, але ще ретельно вичитувала й редагувала текст аж до жовтня того ж року. У листі до сестри Ольги Кривинюк (Косач) від 27 жовтня 1911 року Леся Українка згадувала: «Писала я її дуже недовго, 10—12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій… Далі я заходилась її переписувати, ніяк не сподіваючись, що се забере далеко більше часу, ніж само писання…».

У листі до матері Ольги Петрівни Косач від 20 грудня 1911 року Леся Українка писала: «Саме сьогодні я збіралася до тебе писати, як отримала твого листа, що дуже втішив мене і сам собою і своїми прилогами. Авжеж, таки й прилогами — не так хвалебний тон, як саме той факт, що таки хтось і окрім ближчої родини та приятелів часом уважно читає мої, мовляла п[ані] Русова, «ковані» речі, мене радує, бо часом мені здавалось, що драми мої належать саме до речей «хвалимих, але не читомих»… Та не думай однак, що і мало ціню уважне читання з руки ближчої людини, ні, я його ціню найбільше, се я зовсім щиро кажу, і успіх «Лісової пісні» серед вас вважаю за великий тріумф собі, тим більше, що я його не сподівалась чогось… Що до імпульса… Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую мавку «в умі держала», ще аж із того часу, як ти в Жабориці мені щось про мавок росказувала, як ми йшли якимось лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали) і там ждала, щоб мені привиділася мавка…».

Уперше драму-феєрію «Лісова пісня» опубліковано 1912 року на сторінках найавторитетнішого тоді серед українців журналу «Літературно-науковий вісник». На жаль, як письменниця й передбачала, редактори допустились у першодруці чималої кількості прикрих помилок. Тому взірцевим залишається окреме видання, підготовлене рідними Лесі Українки та випущене у світ в Києві 1914 року. «Лісову пісню» перекладено більше ніж двадцятьма мовами світу.

«Лісова пісні» є одним з перших прообразів фентезі в українській літературі. Тут співіснують, тісно переплітаючись два світи — природи та фантастичних істот, що її населяють, і реальний світ волинського села. Неповторною є композиція, в якій природа виступає повноправною дійовою особою. Зародженню почуттів Лукаша і Мавки відповідає весняне пробудження природи, зраду Лукаша і душевні муки Мавки супроводжують пейзажі пізнього літа, фінал твору відбувається пізньої осені.

«Хмарина, вітряна осіння ніч. Останній жовтий відблиск місяця гасне в хаосі голого верховіття. Стогнуть пугачі, регочуть сови, уїдливо хававкають пущики. Раптом все покривається протяглим сумним вовчим виттям, що розлягається все дужче, дужче і враз обривається. Настає тиша. Починається хворе світання пізньої осені. безлистий ліс ледве мріє проти попелястого неба чорною щетиною, а долі по узліссі снується розтріпаний морок. Лукашева хата починає біліти стінами; при одній стіні чорніє якась постать, що знеможена прихилилась до одвірка, в ній ледве можна пізнати Мавку…».

 

Українка, Леся. Усі твори в одному томі / Леся Українка ;  передм. М. І. Литвинця. — Київ : Ірпінь : ВТФ «Перун», 2008. — 1376 с. — (Поетична поличка «Перуна»).

У книжці вперше в історії української літератури вміщено всю відому творчу спадщину славетної української письменниці Лесі Українки, яка спромоглася напрочуд сильно відтворити могутній творчий дух свого народу. 


Українка, Леся. Лісова пісня : драма-феєрія в 3 д. / Леся Українка ; худож. О. Вітовська. — Львів : Апріорі, 2021. — 160 с., іл.

«Лісова пісня» — віршована драма-феєрія Лесі Українки в трьох діях. П'єса написана в 1911 році у місті Кутаїсі,. вперше на професійній сцені поставлена 22 листопада 1918 року в Державному драматичному театрі у Києві.



Українка, Леся.  Лісова пісня. Бояриня : поеми / Леся Українка. — Київ : Кондор, 2019. — 212 с.

Дана збірка містить два твори автора: «Лісова пісня» — драма-феєрія в трьох діях та «Бояриня» — драматична поема, єдиний твір Лесі Українки, який базується на українській історії.

 


Українка, Леся. Лісова пісня : драма-феєрія в 3 д. / Леся Українка ; упоряд. С. Романова, Т. Данилюк-Терещук ; пер. з укр. Є. Літвінюка ; іл. З. Сойко. — Текст укр., пол. — Ювіл. вид. — Луцьк : Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2016. —284 с. : 13 іл.

У виданні вміщено оригінальний текст і переклад польською мовою одного з найвизначніших творів Лесі Українки. Дивовижна історія кохання Мавки та Лукаша, оспівана українською письменницею, належить до вічних сюжетів світової літератури, а ідейно-тематична актуальність і мистецька самобутність п’єси вражають уяву кожного, хто вміє цінувати красу високого поетичного слова. Книга вийшла до 105-річчя написання «лісової пісні» та 145-річчя від дня народження Лесі Українки. 


Українка, Леся. Лісова пісня. Драматичні поеми. Лірика / Леся Українка ; худож. М. Десятнікова. — 2-ге вид., стер. — Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014. — 384 с. : іл. — (Серія «Шедеври на всі часи»).

У книзі представлені найвідоміші твори видатної української поетеси та письменниці: «Лісова пісня», «Давня казка», «Одержима», «Бояриня», «Кассандра», «Камінний господар» й вірші. 



Українка, Леся. Лісова пісня : драма-феєрія в 3 д. / Леся Українка ; худож. Василь Перевальський. — Київ : Веселка, 1989. — 104 с.

Драма-феєрія Лесі Українки про одвічне прагнення людини до прекрасного, про чисте кохання, про боротьбу величного і ницого. 





Українка, Леся. Лісова пісня : драма-феєрія в 3 д. / Леся Українка ; дереворити Олени Сахновської. — Київ : Дніпро, 1973. — 104 с.

Поетична драма Лесі Українки пройнята глибокою вірою в людину, в її творчі сили і можливості.

 





Українка, Леся. Лісова пісня : драма-феєрія в 3 д. / Леся Українка ; худож. І. Д. Принцевський. — Київ : Держ. вид-во худож. літ-ри, 1963. — 160 с.

Серед перлів української класичної літератури «Лісова пісня» займає виключне, своєрідне місце. Вона ніколи не старіє, не втрачає свіжості і цілеспрямованості. П’єса супроводжується докладними режисерськими порадами, які допоможуть режисерам театрів і гуртків художньої самодіяльності в сценічному втіленні твору.




***


Лісова пісня

Жанр — драма, фентезі

Режисер — Віктор Івченко

Рік — 1961

7 серпня 1961 року відбулася прем'єра художнього фільму-екранізації «Лісова пісня» режисера Віктора Івченка.

Молода пара на березі річки гортає книжку Лесі Українки «Лісова пісня». Читання переносить молодих людей на Полісся, де розгортається дія драми. 


Мавка. Лісова пісня

Жанр — фентезі

Режисер — Олександра Рубан, Олег Маламуж

Рік — 2023

Фільм оповідає про взаємодію та протистояння двох світів: чарівного і людського. Провідною темою, за сюжетом, є любовна лінія між лісовою Мавкою та селянином Лукашем, а також їх боротьба з лиходійкою Килиною, яка прагне заволодіти чарівним лісовим джерелом.

 



Література про життєвий та творчий шлях Лесі Українки



Українка, Леся. Листи : 1903—1913 / Леся Українка ; упоряд. Прокіп (Савчук) ;. — Київ : Комора, 2018. — 736 с., іл. — (Серія «Persona»).

Останнє десятиліття життя видатної жінки — коли народжувалися та публікувалися її геніальні драми на світові сюжети, а також «Лісова пісня» й «Бояриня», коли вона співпрацювала з українськими і закордонними журналами — як авторка, перекладачка, критикиня й журналістка, коли її суспільно-політичні погляди остаточно викристалізовано і лише слабке здоров’я стає перешкодою активнішій громадській роботі. Вона досягла визнання як письменниця, щаслива в шлюбі, але в іншому доля до неї неприхильна — Лариса Косач втрачає близьких, швидко руйнується добробут, повертається тяжка хвороба, що тільки було відступила. Та її «демон» лишається з нею до самого кінця — і за кілька годин до смерті вона надиктовує матері конспект нової драми… 


Кармазіна М. С. Леся Українка. Життя як виклик / Марія Кармазіна. — 2-ге вид., допов. — Київ : Парламентське вид-во, 2020. — 420 с. — ( Серія «Славетні постаті України»).

На основі документальних матеріалів висвітлюється непростий життєвий і творчий шлях Лесі Українки. Це спроба відтворити гаму душевних переживань, духовних та інтелектуальних шукань Лесі Українки, збагнути сутність складних життєвих колізій, в які потрапляли герої її творів.

 



Костенко А. Леся Українка / Анатоль Костенко ; упоряд. В. П. Сичевський. — Київ : А. С. К., 2006. — 512 с. — (Життя видатних людей).

Книга розповідає про долю і звитягу Лесі Українки — людини надзвичайної навіть серед рівних їй за геніальністю .Уявлення про багатогранність легендарної постаті дає вдале поєднання відомої повісті Анатоля Костенка з листами та іншими документальними матеріалами, пов'язаними із життям і творчістю великої поетеси.




Скрипка Т. Родові гнізда Драгоманових-Косачів: їх устрій та культура. - Київ : Темпоа, 2013. - 656 с., іл.

Видання розкриває духовне середовище й культурну атмосферу маєтків родини Драгоманових-Косачів як осередків української традиції та аристократичної культури кінця ХІХ – поч. ХХ ст.

В книзі представлено понад півтисячі унікальних фотографій, більша частина яких знаходится у приватних колекціях США, Канаді, Швейцарії та Росії.




***


  • Ведель Е. Лірика Лесі Українки : Діалог з європейською культурою : монографія / Ервін Ведель ; [пер. з нім. Олесі Костюк ; передм. Михайла Наєнка]. — Київ : Академія, 2014. — 80 с. — (Серія «Монограф»).
  • Демська-Будзуляк Л. Драма свободи в модернізмі : Пророчі голоси драматургії Лесі Українки : монографія / Леся Демська-Будзуляк. — Київ : Академвидав, 2009. —184 с. — (Серія «Монограф»).
  • Забужко О. Notre Dame d’Ukraine : Українка в конфлікті міфологій / Оксана Забужко. — 3-тє вид. — Київ : Комора, 2018. — 656 с.
  • Зборовська Н. Моя Леся Українка : есей / Ніла Зборовська. — Тернопіль : Джура, 2002. — 228 с.
  • Леся Українка : Сюжети з життя в ілюстраціях і документах : фотокнига / авт. упоряд. Наталя Чіп, Ірина Веремєєва. — Київ : Спалах, 2001. — 168 с., іл.
  • Моклиця М. Естетика Лесі Українки (контекст європейського модернізму) : монографія / Марія Моклиця. — Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2011. — 242 с.
  • Мороз М. О. Літопис життя та творчості Лесі Українки / Мирослав Олександрович Мороз. — Київ : Наук. думка, 1992. — 632 с.



Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читального залу.


понеділок, 16 лютого 2026 р.

Олександр Кониський – автор духовного гімну України. 24 лютого – Національний день молитви

 


«Боже великий, єдиний, Нам Україну храни, Волі і світу промінням Ти її осіни» (слова Олександра Кониського у редакції Олександра Кошиця)

 

Верховна Рада України 12 лютого 2025 року, спираючись на тисячолітню історію української державності з християнським світоглядом, прийняла Постанову про встановлення Національного дня молитви, який відзначатиметься щорічно 24 лютого. Метою є зміцнення національної єдності, консолідації українського суспільства та піднесення морально-патріотичного духу.

У цей день віддається шана всім, хто поклав своє життя, захищаючи свободу і незалежність України впродовж століть. Висловлюється щира вдячність захисникам та захисницям, які у наші дні ціною власного життя і здоров’я мужньо захищають мир, свободу та споконвічні цінності Українського народу.

Засідання Верховної Ради України у Національний день молитви починається з виконання «Молитви за Україну», відомої також під назвою «Боже великий, єдиний» або як духовний гімн України. Ця урочиста пісня, написана 1885 року, — творча праця композитора Миколи Лисенка та письменника Олександра Кониського, який залишив яскравий слід в український літературі ХІХ століття.




 \


Олександр Якович Кониський, професійний педагог і письменник, народився 6 (18) серпня 1836 року в селі Переходівка (тепер Ніжинського району Чернігівської області) в зубожілій дворянській родині. Початки грамоти він дістав від матері та діда — старосвітського священика. Коли Олександру виповнилося 9 років, його віддали до Ніжинського повітового училища, а через рік він вступив до Чернігівської гімназії. Вчився добре, був першим учнем. У 4 класі захопився творчістю Тараса Шевченка і під його впливом почав писати вірші українською мовою, унаслідок чого він опинився за порогом гімназії.

Продовжити навчання в Ніжинському дворянському училищі й ліцеї юнак не зміг через матеріальну скруту. Залишивши думки про навчання, у 1854 році Олександр Кониський поїхав до Прилук, де влаштувався на службу в суді. Водночас наполегливо вивчав юриспруденцію, готуючись до іспитів на кандидата права. В 1856 році Олександр Якович оселився в Полтаві й розпочав службу в суді. Відчуваючи, за його словами, «духовну нужду» й велику потребу в самоосвіті, багато читав історичної та художньої літератури. Його настильними книжками стали альманахи «Ластівка» Євгена Гребінки та «Молодик» Івана Бецького.

Олександр Кониський здав екстерном іспити на кандидата прав, а після проголошення селянської реформи 1861 зайнявся адвокатською практикою, сподіваючись захищати інтереси «визволених невільників» —  селян. У бурхливі 60-ті роки Кониський на повну силу віддається громадській діяльності. Він стає членом «Полтавської громади», разом з іншими «громадівцями» організовує у Полтаві кілька недільних та вечірніх шкіл, дві  суботні школи для єврейських дітей, громадську бібліотеку, читає публічні лекції, пише підручники для початкової грамоти. Доклав своїх зусиль Олександр Якович і до організації школи з підготовки вчителів у Полтаві.

Починаючи з 1862 року у просвітницький діяльності Олександра Кониського та інших членів Полтавської громади виникли значні труднощі: було закрито недільні школи, розпочалися обшуки та арешти. Серед інших до слідства притягнули й Олександра Яковича як одного з найактивніших громадівських діячів. За просвітницьку діяльність його покарали засланням у літку 1862 року до міста Вологди під поліційний нагляд. Там він оселився у Василя Марковича, батька майбутнього українського письменника Дмитра Марковича. Тут він активно продовжував збирати слова для українського словника й нарешті закінчив свою «Арихметику, або Щотницю для українських шкіл», яка в 1863 році була надрукована зусиллям Миколи Костомарова.

У 1864 році Олександра Яковича перевели до містечка Тотьми (північніше від Вологди), де умови життя були ще гірші. Там він тяжко захворів, почав втрачати зір. З 1865 року йому дозволили жити у Воронежі. Того ж року за окремим дозволом він виїхав за кордон на лікування. 1866 вернувся в Україну і від кінця року жив у Катеринославі (нині місто Дніпро), перебуваючи під гласним поліцейським наглядом. Займався адвокатською та літературною працею. Від 1872 після зняття нагляду переселився до Києва, де розпочався новий період у його просвітницький діяльності.

У 1873 році Олександр Якович став активним членом Південно-Західного відділу Імператорського Російського географічного товариства в Києві. Завдяки йому здійснювався зв'язок київських громадівців з галицькими діячами. Олександр Кониський був одним з фундаторів Літературного Товариства імені Тараса Шевченка у Львові (1873), а пізніше — ініціатором перетворення його у Наукове Товариство імені Тараса Шевченка. Своєю працею й послідовністю Олександр Якович зажив надзвичайно високого авторитету серед галичан. Його запрошували до співпраці, зважаючи на обізнаність у тому чи іншому питанні, просили в нього поради й допомоги. Кожен часопис вважав за велику честь надрукувати праці письменника і педагога.

У 1874 році Кониський розпочав укладати «Читанку» українською мовою. До неї увійшли найкращі твори українських письменників і поетів, про життя і діяльність кожного подавалися короткі відомості. Однак 18 травня 1876 року вийшов сумнозвісний Емський указ, який забороняв друкувати українські  наукові й популярні книжки та підручники. Втративши надію видати «Читанку», Олександр Якович узявся укладати збірку «Батьківщина», до якої мали увійти його найкращі твори, а також твори Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Івана Нечуя-Левицького та інших. Але збірку друкувати не дозволили. Тоді він підготував нову збірку «Луна», але й цей задум не справдився…

Оптимізм, енергія, велика активність у суспільному житті сприяли тому, що в 1878 році Олександра Кониського обрали депутатом Київської міської ради. У 1882 році письменник видав український підручник «Граматика, або Перша читанка за для початку вченья». Епіграфом до читанки стали слова Тараса Шевченка: «Учітеся, брати мої».  У педагога-просвітника завжди було багато задумів, ідей, які він у підросійській Україні реалізувати не міг. Тому всю свою невгамовну енергію щораз переносів до Галичини, сприяючи цим консолідації українських сил.

1885 став роком народження гімну «Боже великий, єдиний» («Молитва за Україну»). Історія його створення, стала відома з листування галицького літератора і громадського діяча Павла Кирчіва з Іваном Франком та його брата Богдана Кирчіва з Олександром Кониським. Павло Кирчів, будучі студентом духовної семінарії, познайомився з Олександром Яковичем 1884 року, коли письменник був у Львові й виступав перед студентами. Пізніше семінаристи зібрались видати збірник народних та авторських пісень. 26 січня 1885 року Богдан Олексійович Кирчів написав листа Кониському, прохаючи його надіслати до збірника власні твори. Цей лист став історичним поштовхом, який об'єднав творчий талант композитора Миколи Лисенка й письменника Олександра Кониського. Нині твір офіційно визнано духовним гімном України.

З 1888 року Олександр Якович разом з Володимиром Антоновичем взявся за відновленні львівського журналу «Правда». Тоді ж за його сприяння у Львівському університеті було засновано очолювану Михайлом Грушевським кафедру української історії з українською мовою викладання.

В 1897 році за активної участі Володимира Антоновича та Олександра Кониського було засновано Загальну українську безпартійну демократичну організацію, яка ставила собі за мету згуртувати всіх українських діячів в одній політичній структурі. До організації приєдналися всі Громади, що існували в 20 містах України. ЗУО заснувала літературне видавництво «Вік», організувала у Києві велику книгарню, влаштовувала Шевченківські свята та ювілеї письменників, надавала допомогу українським діячам, яких переслідувала російська адміністрація… У серпні 1899 року письменник підготував документ, у якому обґрунтував необхідність скасування утисків протиукраїнської мови. Це був останній  голосний виступ просвітника… Життєвий шлях Олександра Яковича Кониського обірвався 29 листопада 1900 року.

Олександр Кониський — автор численних поезій і прозових творів, найвідоміші серед яких «Боже великий, єдиний…» (1885), «Семен Жук і його родичі» (1873) і «Юрій Горовенко» (1883), у який порушуються питання національного відродження України. Десять років свого життя Олександр Якович присвятив створенню книжки «Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя» — першої ґрунтовної біографії Тараса Григоровича Шевченка.

 

Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя / Олександр Кониський ; вступ. ст. В. Смілянської. — Київ : Видавничий дім «Кондор» 2019. — 620 с.

Здійснюючи свій намір показати Тараса Шевченка у широких зв'язках з іншими людьми, Олександр Кониський приділяє характеристиці оточення поета незрівнянно більше уваги, ніж попередні біографи. Чим більше причетна до життя поета та чи інша особа, тим докладніше характеризує її автор. Олександр Кониський, другій після Івана Франка, торкнувся проблем психології творчого процесу Тараса Григоровича Шевченка… Хроніка Шевченкового життя творилася, за власним свідченням Олександра Яковича, «і мозком, і серцем…».

 

Кониський О. Я. Антін Калина. Баба Явдоха. В день святої волі. І ми —  люде / Олександр Кониський. — Київ : Центр учбової літератури, 2018. — 170 с. — (Серія «Класика української літератури»).

Серія «Класика української літератури» включає перелік творів видатних українських письменників за програмою Міністерства освіти та науки України для позакласного читання учнів середніх загальноосвітніх навчальних закладів. До книжки увійшли відомі твори Олександра Яковича Кониського.

 




Література про життя та діяльність Олександра Кониського


  • Гаєвська Л. О. Кониський Олександр Якович (1836—1900)  // Енциклопедія сучасної України / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ : Ін-т енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — С. 281.
  • Кошелівець І. Кониський Олександр (1836—1900)  // Енциклопедія українознавства. Словникова частина. Т 3. Перевидання в Україні / гол. ред. В. Кубійович ; заст. гол. ред. М. Глобенко. Наук. т-во ім. Шевченка. — Львів, 1994. — С.1104.
  • Олександр Кониський  (1836—1900) //  Народжені Україною. Меморіальний альманах :  у 2-х т. — Київ : ЄВРОІМІДЖ, 2002. — Т. 1. — С. 760—761.
  • Побірченко Н. С. Кониський Олександр Якович (1836—1900)  // Українська педагогіка в персоналіях : у 2-х кн. Кн. 1 : навч. посіб. / за ред. О. В. Сухомлинської. — Київ : Либідь, 2005. — С. 394—406.
  • Сиваченко М. Є. Кониський Олександр Якович. Життя та творчість // Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя / Олександр Кониський. — Київ : Кондор, 2019. — С. 593 —617.
  • Смілянська В. Біограф та його «Хроніка» // Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя / Олександр Кониський. — Київ : Кондор, 2019. — С. 3—26.
  • Сухий О. (Львів). Кониський Олександр Якович (1836—1900)  // Довідник з історії України : в 3-х т. Т. 2 / за ред. І. Підкови та Р. Шуста. — Київ : Ґенеза, 1995. — С. 78.
  • Усенко І. Б.. Кониський Олександр Якович (1836—1900)  // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Ін-т історії України НАН України. — Київ : Наук. думка, 2008. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 25.


Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читального залу.

неділя, 15 лютого 2026 р.

Корисні та цікаві професії: освітні серіали Національної едьютейнмент освітньої платформи актуальних знань та навичок «Дія.Освіта»

 


Кожна людина одного разу опиняється перед вибором майбутньої або нової професії. За допомогою освітніх серіалів ви зануритеся у світ корисних та цікавих професій: фармацевта, чизмонгера, мобільного фотографа , пакувальника та касира.

 





Освітній серіал «Фармацевт»




Основні знання та навички для роботи в аптеці.

Навіщо нам білі халати, якщо ми не лікарі? Скільки заробляє фармацевт? Як запам’ятати всі ліки?

Друзі, ми знаємо, що у вас безліч запитань. У цьому освітньому серіалі ми відповімо на найбільш гострі з них. Навчимо вас без помилок працювати з касою, легко й ефективно спілкуватися з покупцями. Розкажемо про роль, місію фармацевта та фармацевтичної опіки. Ви дізнаєтеся про можливі труднощі в роботі та секрети вдалого працевлаштування.

Подивившись серіал до кінця, ви не просто ознайомитеся з професією, а й отримаєте корисну інформацію, яка одного дня зробить фармацевтом і вас.

Навички:

Основи гарних продажів

  • Приймання товару
  • Проведення інкасації грошових коштів
  • Проведення контролю якості лікарських засобів
  • Проведення фармацевтичної заміни
  • Проведення фармацевтичної опіки

Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри за підтримки мережі аптек «АНЦ» для платформи Дія.Освіта.

Переглянути серіал можна ТУТ

 


Освітній серіал «Професія Чизмонгер»




Як опанувати професію професійного продавця сиру?

Запрошуємо до перегляду освітнього серіалу про професію Чизмонгер. На вас чекають 7 серій, які допоможуть сформувати базу знань про сир для легкого старту та зрозуміти, чи хочете ви будувати кар’єру в цій професії.

Кожна серія, як новий частинка базового розуміння процесу роботи з сиром: від класифікації сирів – до можливостей професійного розвитку. Бажаємо вам провести час цікаво та корисно разом з нашим серіалом!

Навички:

  • Аналіз смакових якостей сиру
  • Дотримання стандартів гігієни
  • Зберігання сиру
  • Робота з ножами
  • Робота з сирним обладнанням

Освітній контент для серіалу «Чизмонгер» створено сирною експерткою Оксаною Черновою — засновницею ProCheese Академії, що є частиною Ardis Group, за сприяння Ukraine-Moldova American Enterprise Fund й проєкту CATALYSE.

Переглянути серіал можна ТУТ


Кравецька Л. Сирні мандри. Про закваски, ферменти, температуру та інші тонкощі домашнього сироваріння / Леся Кравецька. — Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2023. —176 с.

Домашнє сироваріння — нелегка справа. Простого слідування рецепту часто недостатньо для того, щоб отримати той сир чи інший молочний продукт. Але якщо знати всі тонкощі та розуміти кулінарну хімію, смачний результат гарантований. Саме про це ми й поговоримо в книжці.

Я, Леся Кравецька, вправна господиня, кулінарна блогерка та знавчиня української кухні, з радістю навчу вас варити вдома адигейський сир, панір, маскарпоне, сир косичку, м’який і твердий плавлений сир, бринзу, моцареллу, сулугуні, фету, рікотту та інші різновиди сиру. Дам підказки, як досягти найкращого результату, поясню з наукової точки зору, які процеси відбуваються на вашій кухні та як ви можете на них вплинути. А ще розкажу, що можна приготувати з сироватки, яка залишилася після виготовлення сиру. Ви зможете створювати власні рецепти.

 


Освітній серіал «Мобільний фотограф»


Як заробляти, знімаючи тільки на телефон?

Instagram можна використовувати не лише для селфі. Ви можете стати мобільним фотографом, знімаючи портрети, світлини для бізнесу чи фотостоків — і отримувати з цього прибуток! Щоб фотографувати на телефон професійно, перегляньте освітній серіал.

Тут ви дізнаєтеся, як опанувати камеру смартфона для знімання предметів, людей і навколишнього простору, яку роль відіграє світло і яким воно буває. Крок за кроком, і підписники будуть питати у вас: чи це фото на професійну камеру?

Навички:

  • Правила мобільної фотографії
  • Комунікація з моделями фотографії
  • Обробка фотографій
  • Підбір ракурсу фотографії
  • Підбір та виставлення світла
  • Робота зі штучним світлом
  • Робота з інструментами для обробки фотографій
  • Створення композиції фотографії
  • Створення сюжету

Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри для платформи Дія.Освіта за підтримки Google.org, Фонду Східна Європа за сприяння Bazilik.

Переглянути серіал можна ТУТ

 


Освітній серіал «Пакувальник»




Як стати професійним пакувальником?

Як запакувати новий ноутбук чи набір кришталевих келихів, щоб вони приїхали до отримувача в ідеальному стані? Що потрібно зробити, щоб посилка точно прибула у місце призначення? Ми не задумуємось про ці речі, а насправді це відшліфований алгоритм дій для ритейлу й поштових послуг. Володарі цього процесу — пакувальники.

У серіалі дізнайтеся про базу, якою має володіти пакувальник перед початком роботи. Види матеріалів, розпізнавання внутрішнього та зовнішнього пакування, робота зі сканерами чи штрихкодами — ви будете готові до будь-чого!

Навички:

  • Застосування різних стилів упаковки
  • Робота з різними типами пакувальних матеріалів
  • Робота з інструментами пакувальника
  • Робота із штрихкодами і QR-кодами
  • Пакування на лінії
  • Пакування подарунків

Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри для платформи Дія.Освіта за підтримки Google.org, Фонду Східна Європа за сприяння Ajax.

Переглянути серіал можна ТУТ

 


Освітній серіал «Касир»




Як працює касир та чому ця професія важлива для магазину?

«Охороно, відміна»! Як часто касири кажуть цю фразу? Як вони працюють і чому важливі для магазину? Отримайте відповідь, переглянувши освітній серіал.

Ви дізнаєтеся про особливості роботи продавця-касира в торговому залі та за касою, специфіку роботи з товаром та 5 кроків у спілкуванні з гостем. Спойлер: у серії також розповідають, що насправді означає відома фраза.

Навички:

  • Контроль термінів придатності товарів
  • Організація викладки товарів
  • Робота з касами самообслуговування
  • Робота з касовим апаратом
  • Робота з різними видами цінників
  • Техніка безпеки у роботі з продукцією

Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри для платформи Дія.Освіта за підтримки Google.org, Фонду Східна Європа за сприяння «Сільпо».

Переглянути серіал можна ТУТ