5 книг з історії та археографії: новинки в бібліотеці

 

Книжки -  це наше минуле, сьогодення й майбутнє…  Усім закоханим у дивовижний та пізнавальний книжковий світ представляємо нові надходження до бібліотеки: 

«Тисячами голосів» промовляють свідки минулих століть у книзі доктора історичних наук Георгія Папакіна «Тисячами голосів»: Чотири століття джерелознавства в біографіях вчених (XVII—ХХ)».  Знакові постати джерельної науки — це люди, які започаткували та продовжили дослідження вмісту та сенсу різноманітних джерел у Європі, складовою частиною якої є Україна.

В барокове XVI століття занурює читача історичне видання кандидата філологічних наук Лариси Рева «Перше національне відродження України. Князі Острозькі». Історія — це та незрима нитка, що крізь віки єднає покоління. А історична пам'ять народу формує націю.

Монографія кандидата юридичних наук  Віталія Гуменюка «Становлення та розвиток державності Української Далекосхідної Республіки: історико-правовий вимір» всебічно аналізує феномен Української Далекосхідної Республіки «Зелений Клин» у 1917—1922 роках.

Правдиву історію свого життя та виживання у трагічні для українського народу 1932—1933 роки залишив для майбутніх поколінь Антонін Снігур у споминах — «Спогади і роздуми про моє життя та  Голодомор».

Воєнно-історичний нарис «Харківська наступальна операція 2022 року» — це історії, яка твориться на наших очах і надзвичайно важливо не лише фіксувати події, а й осмислювати їх у контексті національного спротиву.

 

Георгій Папакін «Тисячами голосів»: Чотири століття джерелознавства в біографіях вчених (XVII—ХХ)»

Папакін Георгій Володимирович (1953) — доктор історичних наук. Працював у системі Головного архівного управління України. З 2013 року — професор, завідувач кафедри документознавства та управління соціальними комунікаціями Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва, за сумісництвом — старший науковий співробітник відділу спеціальних галузей історичної науки та електронних ресурсів Інституту історії України НАН України. У грудні 2013 року призначений виконуючим обов’язки директора Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України., з 2014 року — директор.

Член редколегії всіх довідників та путівників архівних установ, що вийшли друком у 2000— 2009 роках. Член Головної редакційної колегії науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією». Сфера наукових інтересів: археографія, архівознавство, біографістика, джерелознавство, історія державних установ (інституцієзнавство) України.

 

Папакін Г. «Тисячами голосів» : Чотири століття джерелознавства в біографіях вчених (XVII—ХХ) / Георгій Папакін. — Київ : Українські пропілеї, 2025. — 604 с.

«Тисячами голосів» промовляють свідки минулого: писемні документи, хроніки, офіційні акти, мемуари та щоденники, усні перекази, легенди, народні пісні, скульптури, картини, прикраси, глечики, монети, печатки, могили, собори… Всі вони є джерелами — залишками та свідками минулих століть, слідами цивілізацій, які зникли, від яких не збереглося практично нічого… Щоб почути їх та, найголовніше — дізнатися, що саме вони говорять, упродовж багатьох століть учені винаходили інструменти, методики, прийоми, питання, які треба поставити перед джерелами, щоб отримати об’єктивну та правдиву відповідь.

У книзі представлено лише шість таких учених, говориться про їхній внесок у становленні джерельної науки. Від француза «мушкетерського» XVII століття Шарля (Якоба) Спона до «професора-торнадо» українця Омеляна Пріцака у ХХ столітті. Всі вони працювали над тим, щоб ми нині почули голоси джерел, зрозуміли, про шо вони говорять або ж мовчать.

 

Лариса Рева «Перше національне відродження України. Князі Острозькі»

Рева Лариса Григорівна (1958) — бібліограф, джерело-та літературознавець, педагог. Кандидат філологічних наук (1992).Членкіня Національної спілки краєзнавців України (з 2010 р.). Членкіня-кореспондентка Національно Академії наук вищої освіти України (2015). У її доробку — дослідження, есе, спогади, бібліографічні покажчики, монографії. Постійний учасник наукових всеукраїнських і міжнародних конференцій, форумів, конгресів із питань гуманітарних знань.

У рамках заходів, приурочених до 500-річчя з часу народження князя Василя-Костянтина Острозького реалізовано новий важливих проєкт — видано нове історичне видання «Перше національне відродження України. Князі Острозькі».

 

Рева Л. Перше національне відродження України. Князі Острозькі (До 500-річчя з дня народження князя Василя-Костянтина Острозького / Лариса Рева ; наук. ред. Заслуж. прац. культ. України проф. Н. М. Рева : Упр. культ. політики і ресурсів викон. ком-ту Старокостянтинів. міськ. ради. — Ніжин : Видавець ПП Лисенко М. М., 2026. — 104 с.

Книга занурює читача в барокове XVI століття, коли зусиллями мецената князя Василя-Костянтина Острозького створено при Острозькій академії науково-просвітницький гурток, який представив світові унікальний феномен - повнотекстову Біблію церковнослов’янською мовою. На основі архівних та історичних джерел проаналізовано життєписи її видавців, а також літературознавців, які її досліджували. 

Наукове видання призначене для літературознавців, культурологів, а також усіх, хто орієнтований на утвердження гуманістичних ідеалів та формування цінностей українського суспільства. 

 

Віталій Гуменюк «Становлення та розвиток державності Української Далекосхідної Республіки: історико-правовий вимір»

Гуменюк Віталій Васильович — кандидат юридичних наук (2013), доцент кафедри теорії та історії держави і права (Університет «КРОК»). Заслужений юрист України (2021).  Сфера наукових інтересів: правознавство /адміністративне право / цивільне право.

Монографія Віталія Гуменюка «Становлення та розвиток державності Української Далекосхідної Республіки: історико-правовий вимір» має за мету всебічний аналіз феномену Української Далекосхідної Республіки «Зелений Клин»: від передумов та особливостей переселенського руху українців на Далекий Схід, через формування етнокультурного простору та розгортання українського національного життя, до його політичних змагань 1917—1922 років та подальшої трагічної долі під радянською владою.

 

Гуменюк В. Становлення та розвиток державності Української Далекосхідної Республіки : історико-правовий вимір : монографія / Віталій Гуменюк. — Київ : Університет «Крок», 2025. — 360 с.

У монографії досліджено проблеми становлення та розвитку державності Української Далекосхідної Республіки, відомої у широкому використанні як «зелений Клин», в її історико-правовому вимірі 1917—1922 роках. Актуальність наукової роботи визначається як потребою заповнення лакун в історіографії українського державотворення ХХ століття, так і важливістю вивчення досвіду реалізації національних державотворчих процесів за межами етнічних територій в умовах геополітичної турбулентності. Об’єктом дослідження є процес українського державотворення на території Далекого Сходу у 1917—1922 роках. Наукова новизна полягає у створенні оновленої, більш повнота багатогранної концепції державотворення Української Далекосхідної Республіки та її взаємозв’язок з Українською революцією 1917—1921 років.

 

Антонін Снігур «Спогади і роздуми про моє життя та Голодомор»

Антонін Степанович Снігур народився 8 жовтня 1925 року в селі Водяно Шполянського району Черкаської (колишньої Київської) області. У дитячі роки пережив весь жах Голодомору, втратив 3-річного братика Віталія та ледь не залишився без мами. До останніх днів він пам'ятав житній куліш, берестове листя та бруньки, які не дали померти в ті пекельні 1932 — 1933 роки.

 

Снігур А. Спогади і роздуми про моє життя та Голодомор / Антонін Снігур. —Київ : Смолоскип, 2025. —128 с.

У своїх споминах Антонін Снігур малює правдиву картину свого життя і виживання під час Голодомору 1932—1933 років — геноциду українського народу.

Вони написані винятково щемливо та в особливій щиросердній манері, що нікого не залишить байдужим. Тому читачі цих спогадів разом з головним героєм переживуть усі його емоції і пройдуть через усі випробування, які випали на долю семирічного хлопчика в голодні роки.

Втім, цей текст — не лише про страждання, голодування та смерть. Ці спогади також — про непереборне бажання жити, боротьбу за життя і щастя жити, тобто про все те, що так важливо для української нації зараз, у час важких воєнних випробувань. Книга розрахована на широкий загал читачів і приурочена до 90-х роковин Голодомору.

 

Воєнно-історичний нарис «Харківська наступальна операція 2022 року»

Воєнно-історичний нарис, присвячений Харківській наступальній операції 2022 року, є вагомим внеском у фактологічне осмислення російсько-української війни. У час, коли історія твориться на наших очах, надзвичайно важливо не лише фіксувати події, а й осмислювати їх у контексті національного спротиву, стратегічного мислення та історичної тяглості українських перемог і державотворення. Нарис вирізняється високим рівнем фактографічної достовірності.

 

Харківська наступальна операція 2022 року : воєнно-історичний нарис /авт. кол. : І. Г. Євсєєв, В. Р. Мараєв, О. Л. Скрябін,  К. В. Халіманенко.  — Харків : 7БЦ, 2025. — 112 с.

Харківська наступальна операція Сил оборони мала значний вплив на подальший перебіг Війни за Незалежність України. Наші війська перехопили стратегічну ініціативу, що дало змогу зміцнити позиції, зайняти вигідні рубежі подальшого наступу та відвести лінію бойового зіткнення на ь безпечну відстань від густонаселених міст сходу України.

Ця операція продемонструвала якісне планування та реалізацію масштабних наступальних дій Сил оборони України в умовах наявної переваги противника в особовому складі, військовій техніці й боєприпасах.

Перемога на Харківщині зміцніла міжнародну коаліцію на підтримку України та стала потужним мотивувальним чинником у проведенні подальших наступальних операцій Сил оборони.

Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читального залу.